Оголошення

Дивитись усі

Туристичний маршрут

Туристичний маршрут

по місту Лозова

P2050256У Лозівській ОТГ кожного року до Дня визволення Лозівщини від нацистських окупантів, яке святкується 16 вересня, учасників бойових дій у Другій світовій війні з привітаннями та подарунками - продуктовими наборами, відвідують вдома: керівництво міста, працівники Управління праці та соціального захисту населення й Територіального центру. На сьогодні на Лозівщині проживає 23 учасники бойових дій, які безпосередньо брали участь у Другій світовій війні, їхній вік від 93-х до 98-ми років.

Сьогодні, 14 вересня, Лозівський міський голова Сергій Зеленський привітав з річницею визволення Лозівщини - 98-річну Надію Костянтинівну Марченко та 93-річного Володимира Олексійовича Прусевича. Дякував за величний подвиг у найжорстокішій війні, якої зазнало людство, й за перемогу, яку вони вибороли для майбутніх поколінь. Бажав мирного неба, міцного здоров’я та довголіття.

Надія Костянтинівна Марченко народилася 6 травня 1922 року в Краснодарському краї. Війна для неї розпочалася у той час, коли вона вчителювала в селі Красносельське Сатлінського району республіки Азербайджан, її було призвано в ряди Червоної Армії. Служила Надія Костянтинівна в автомобільному полку водієм 3 класу - перевозила вантажі до Іранського кордону.

Демобілізувавшись з армії вернулася до мирної професії - в школу, де пропрацювала до пенсії. Згодом, війна у Нагірному Карабасі змусила жінку змінити місце проживання, так Надія Костянтинівна переїхала жити до Лозової.

Нагороджена Орденом Вітчизняної війни, багатьма ювілейними медалями.

Володимир Олексійович Прусевич, родом з Білорусі, народився він 10 червня 1927 року в селі Підгірне Барановичського району... У 1943 році в білоруських лісах примкнув до одного з партизанських загонів, де збирав інформацію про ворогів. В липні 1944 партизанський загін з’єднався з діючою армією й Володимир Олексійович пішов вчитися воєнній справі. На початку 1945 року його направили у Болгарію для служби на болгарсько-турецькому кордоні, де він прослужив до 1947 року.

Демобілізувався Володимир Олексійович з армії у 1951 році й переїхав жити на батьківщину. Брав участь у відновленні залізничних шляхів у Архангельській області, Казахстані, Грозному, Китаї. У 1954 році освоював цілинні землі, працював водієм впродовж 5 років. У 1967 році потрапив до Харкова у трест «Південтрансбуд», а звідти в Лозову, де працював у Будівельному управлінні-111 – кранівником.

Нагороджений орденом Вітчизняної війни,орденом «За мужність»,має понад 20 ювілейних медалей.

Служба за контрактом

Новини

Урядові портали

Сайт президента України Кабінет міністрів Реестр виборців Харківська обласна рада Державна фіскальна служба України Харківська обл. держ. адміністрація Інститут держ. управління
Інститут держ. управління
ВГОРУ