26°C

Погода у Лозовій

Переважно сонячно

Вологість: 27%

Вітер: 17.70 km/h

Оголошення

Дивитись усі

Туристичний маршрут

Туристичний маршрут

по місту Лозова

podatkova fill 200x120І. Інформація щодо діяльності Лозівської ОДПІ та органів ДФС України

              

Реквізити нових рахунків для сплати податків із 2 липня

Держказначейство звернуло увагу платників податків, органів ДФС, місцевих фінансових органів та інших органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, на зміну реквізитів рахунків для зарахування доходів до державного та місцевих бюджетів.

Так, у зв’язку зі зміною порядку відкриття дохідних рахунків з 02.07.2018 рахунки для зарахування доходів до державного та місцевих бюджетів за новими реквізитами будуть відкриті на балансі Державної казначейської служби України (МФО 899998).

На сайтах ГУ Казначейств в областях уже розміщено файли з бюджетними рахунками, відкритими на початку червня 2018 року, але зарахування податків та зборів на які розпочнеться із 2 липня 2018 року.

 

Про реформування територіальних органів Державної фіскальної служби

Лозівська об’єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Харківській орбласті області (код 39900355) місцезнаходження 64600, Харківська область, м. Лозова, м-н 3, буд.5  повідомляє про своє припинення шляхом реорганізації (приєднання) як структурний підрозділ ГУ ДФС у Харківській області на підставі постанови КМУ від 28.03.2018 року №296 «Про реформування територіальних органів Державної фіскальної служби» .

Претензії кредиторів приймаються протягом двох місяців з дня опублікування оголошення (з 04.06.2018 по 04.08.2018) за юридичною адресою.

Як працюватимуть Центри обслуговування платників у святкові та вихідні червня

Лозівська ОДПІ інформує, що для зручності платників та створення комфортних умов при поданні податкової звітності ЦОПи у святкові та вихідні червня працюватимуть за таким графіком.
       23 червня – робочий день  9:00-16:45

27 червня –  робочий день 9:00-17:00

30 червня – робочий день в режимі чергування – 9:00-13:00

24, 28, 29 червня  – вихідні дні

 

Удосконалено порядок формування плану-графіка проведення документальних перевірок

Наказом Мінфіну України від 26.03.2018 №386, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.04.2018 за №465/31917, внесено зміни до Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків.

Наказ №386 опубліковано в «Офіційному віснику України» №41 від 29.05.2018.

Внесеними змінами вдосконалено процедури формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, оновлено перелік критеріїв ризику від провадження діяльності платників податків та поділ їх за ступенями.

Зокрема, до переліку критеріїв ризику для платників податків — юридичних осіб включено 28 нових критеріїв.

 

Старовинні предмети Скіфського періоду залишились в України

Напередодні на митному посту «Харків-пасажирський» харківські митники виявили 47 різноманітних предметів старовини.

Під час проведення митного контролю потягу «Кривий Ріг-Дніпро-Москва», який здійснювався за участю представників УСБУ у Харківській області та слідчого відділу УСБУ у Дніпропетровській області, один з пасажирів, громадянин України, заявив, що у своєму багажі та при собі заборонених предметів не переміщує. Але, в ході подальшого огляду особистих речей чоловіка, були виявлені предмети старовини: 15 металевих наконечників до стріл, 27 монет Ольвії, а також скіфську металеву сокиру, наконечники до списів, металеві голки та обручки, які він приховав від митного контролю.

 Відносно правопорушника складено протокол про порушення митних правил за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України. Додатково буде проведено експертизу.

 

ІІ. Інформація для бухгалтерів

Набирають чинності зміни до Порядку обліку платників єдиного внеску

З 08.06.2018 набирає чинності  наказ Мінфіну України від 29.03.2018 № 393 «Про затвердження змін до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціального страхування», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.04.2018 за № 498/31950 (далі – Наказ).

Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» внесені зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та встановлено, що:

платниками єдиного внеску є члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах;

взяття на облік таких осіб здійснюється не пізніше робочого дня з дня отримання від них відповідної заяви.

Наказом визначається форма заяви про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) (форма № 12-ЄСВ) та процедури взяття на облік платників єдиного внеску – членів фермерського господарства.

Заява за формою № 12-ЄСВ подається членом фермерського господарства до контролюючого органу за його місцем проживання та окрім члена фермерського господарства підписується Головою фермерського господарства, членом якого він є.

Також Наказом визначаються процедури заміни повідомлення про взяття на облік платників єдиного внеску за формою № 2-ЄСВ, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

У разі внесення змін до даних, що вказуються у повідомленні за формою № 2-ЄСВ (найменування, прізвище, ім'я, по батькові, місцезнаходження, місце проживання платника єдиного внеску, контролюючого органу, в якому платник єдиного внеску перебуває на обліку тощо) повідомлення за формою № 2-ЄСВ підлягає заміні у контролюючому органі.

Контролюючий орган видає (надсилає) платнику єдиного внеску нове повідомлення протягом двох робочих днів після отримання від платника заяви із зазначенням причин заміни та старого повідомлення.

У такому ж порядку видається нове повідомлення замість зіпсованого чи втраченого.

 

Нова форма додатків 1,5,9 у звітності з ПДВ

Доводимо до відома платників ПДВ, що з 1 червня 2018 року набув чинності наказ Мінфіну України від 23.03.2018 № 381 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21» (далі – Наказ № 381).

Наказом № 381 затверджено зміни до форми податкової декларації з податку на додану вартість та порядку її заповнення та подання.

А саме, в новій редакції внесено зміни до форм додатків 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1)» (далі – Додаток 1), 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» (далі - Додаток 5) та 9 «Розрахунок податкових зобов’язань за операціями, визначеними у статті 16 Закону України від 24.06.2004 № 1877 «Про державну підтримку сільського господарства України» (далі – Закон № 1877) та питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (ДС9)» (далі - Додаток 9) податкової декларації з ПДВ і викладено їх у нових редакціях. Також внесено відповідні зміни до Порядку № 21 у частині заповнення зазначених форм додатків.

Зміни насамперед стосуються платників податку, які декларують або вже задекларували в попередніх періодах податкові зобов’язання, за якими не зареєстровані в ЄРПН податкові накладні/розрахунки коригування, та сільськогосподарських товаровиробників, внесених або тих, хто претендує на внесення до Реєстру отримувачів бюджетної дотації.  

Зміни до додатка 1.

У таблиці 1, яка містить дані щодо коригування податкових зобов’язань згідно зі ст. 192 та п. 199.1 ст. 199 розділу V ПКУ, рядок «600000000000 (переноситься до рядків 4.1, 4.2 декларації)» розділено на два окремі рядки: «600000000000 (переноситься до рядка 4.1 декларації)» та «600000000000 (переноситься до рядка 4.2 декларації)».

Водночас додаток 1 доповнено двома новими таблицями:

- таблицею 1.1, що містить відомості з таблиці 1 цього додатка про коригування податкових зобов’язань у разі збільшення суми компенсації за звітний (податковий) період на підставі розрахунків коригування, складених у звітному (податковому) періоді та не зареєстрованих у ЄРПН на дату подання податкової декларації з ПДВ (у декларації з ПДВ за червень 2018 р., поданій до 20.07.2018 р. За новою формою, у таблиці 1.1 підлягають відображенню розрахунки коригування, складені в період з 01.06.2018 р. по 30.06.2018 р., не зареєстровані у ЄРПН на дату подання декларації з ПДВ);

- таблицею 1.2, яка містить аналогічного таблиці 1.1 змісту, але минулих звітних (податкових) періодів з 01.07.2015 р. по 31.05.2018 р.). Тобто до цієї таблиці не включаються розрахунки коригування, складені у звітному (податковому) періоді, за який подається податкова декларація з ПДВ, та не зареєстровані у ЄРПН, відомості про які зазначаються у таблиці 1.1 (у декларації з ПДВ за червень 2018 р., поданій до 20.07.2018 р. за новою формою, у таблиці 1.2 підлягають відображенню розрахунки коригування, складені в період з 01.07.2015 р. по 31.05.2018 р., та не зареєстровані у ЄРПН).

Відомості до таблиці 1.2 вносяться платниками податку одноразово:

- платниками, які обрали місячний звітний (податковий) період, - при звітуванні за червень 2018 р.;

- платниками, які обрали квартальний звітний (податковий) період, - ІІ квартал 2018 р.

Зміни до додатка 5.

Цей додаток також доповнено двома аналогічними додатку 1 таблицями 1.1 та 1.2,які містять відомості щодо суми податкових зобов’язань за звітний (податковий) та минулі звітні (податкові) періоди, за якими в ЄРПН не зареєстровані податкові накладні. Відомості таблиці 1.2 також заповнюються платниками одноразово.

Зміни до додатка 9.

Згідно з оновленою з початку року редакцією п. 51 розділу ХХ ПКУ та з урахуванням змін, внесених наказом № 381 до додатка 9 декларації з ПДВ, сільськогосподарські товаровиробники, внесені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону № 1877, мають зазначати у додатку 9 до декларації з ПДВ обсяг податкових зобов’язань з постачання товарів за результатами діяльності за операціями, визначеними п. 16¹.3 ст. 16¹ цього Закону, розрахований за даними податкових накладних за відповідний звітний (податковий) період, зареєстрованих у ЄРПН. Також у цьому додатку платники мають відображати розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних (податкових) періодів (місяців) (для новоствореного платника – послідовно попередні та поточний звітні (податкові) періоди).

Так, у таблиці 1 замість позитивного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду з ПДВ за результатами діяльності за операціями, визначеними п. 16¹.3 ст. 16¹ Закону № 1877, та сумами податкових зобов’язань і податкового кредиту за такими операціями в оновленій формі зазначаються обсяг операцій з постачання товарів за результатами діяльності за цими операціями та сума ПДВ, нарахована за вищезазначеними операціями.

Також таблицю 2 доповнено рядком, що передбачає заповнення питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів, поставлених новоствореним сільськогосподарським підприємством. Тобто таке підприємство цей рядок заповнюватиме лише за результатами першого звітного (податкового) періоду.

Звертаємо увагу, відповідно до норм п. 46.6 ст. 46 ПКУ нові форми декларацій набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення. Оскільки офіційне опублікування Наказу № 381 відбулося 04.05.2018 р. , оновлені форми додатків платники ПДВ мають застосовувати при звітуванні за червень 2018 р. (для платників, що застосовують квартальний звітний (податковий) період, - за ІІ квартал 2018 р.

 

Новації у веденні касових операцій

01.06.2018 набула чинності постанова Правління НБУ від 24.05.2018 № 54 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів НБУ» (далі – Постанова № 54).

Зокрема, змінами, внесеними Постановою № 54 передбачено, що СГ мають право до 30 червня 2018 року (включно) використовувати у своїй діяльності форми відомості на виплату грошей, прибуткового касового ордера, видаткового касового ордера, журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, касової книги, книги обліку виданої та прийнятої старшим касиром готівки та акта про результати інвентаризації наявних коштів, установлені Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за  № 40/10320 (зі змінами).

 Також Постановою № 54 встановлено, що СГ  до 30 червня 2018 року (включно):

 1) необхідно розробити та затвердити порядок оприбуткування готівки у касі та порядок розрахунку ліміту каси з урахуванням норм Положення про ведення касових операцій;

 2) можливо користуватися лімітами каси, установленими та затвердженими до набрання чинності цією постановою.

Постановою № 54 приведені до норм законодавства особливості оприбуткування готівки в касах СГ,  встановлено випадки використання книги обліку розрахункових операцій.

Постановою № 54 уточнено порядок здійснення розрахунків готівкою у розмірі до 50 000 грн фізичних осіб з суб’єктами господарювання.

Норми Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148  Постановою № 54 приведено у відповідність до вимог чинного законодавства в частині самостійного визначення порядку встановлення ліміту каси Державною казначейською службою України та розпорядниками й одержувачами бюджетних коштів.

Постанову № 54 розміщено на головній сторінці офіційного  інтернет-представництва НБУ у розділі «Офіційне опублікування нормативно-правових актів» за посиланням:  https://bank.gov.ua/document/download?docId=70786541

 

Назва покупця товарів/послуг у ПН зазначена з помилкою: як її виправити

Реквізит назва покупця (отримувача) товарів/послуг, який віднесено до складу обов’язкових реквізитів податкової накладної, має відповідати формулюванню у статутних документах та не повинен містити інших даних.

У випадку допущення помилки у заголовній частині податкової накладної у назві покупця (отримувача) товарів/послуг постачальник (продавець) таких товарів/послуг на дату виявлення зазначеної помилки має право скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної, в якому всі правильно заповнені реквізити заголовної частини податкової накладної повторюються, а назва покупця (отримувача) товарів/послуг, в якій допущено помилку, заповнюється без помилки. У цьому випадку графи з 1 по 13 розділу Б розрахунку коригування та розділ А, до якого вносяться узагальнюючі дані щодо сум коригування, не заповнюються (залишаються пустими). Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем) товарів/послуг.

Водночас слід зазначити, що помилки в реквізитах, визначених п. 201.1 ПКУ (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді (п. 201.10 ПКУ).

Основною ідентифікацією платника податків є його індивідуальний податковий номер (ІПН). ІПН слугує для ідентифікації сторін господарських операцій.

З огляду на викладене, у випадку, якщо ІПН покупця (отримувача) зазначений вірно, а в його назві допущена помилка, то така помилка не може бути єдиною підставою неприйняття податкової накладної в електронному вигляді. ІПК ДФСУ від 05.06.2018 р.
№ 2451/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

Оподаткування безоплатних путівок за рахунок профспілки

З метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку-фізичної особи не включається вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку чи його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або зі знижкою (у розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески платника податку - члена такої професійної спілки, створеної відповідно до законодавства України.

Зазначена норма поширюються на платників податків, які отримують путівки виключно від професійної спілки до якої зараховуються профспілкові внески платника податку - члена такої професійної спілки.

Вартість безоплатної або зі знижкою (у розмірі такої знижки) профспілкової путівки, яка надається платнику податків на оздоровлення членів сім'ї віком після 18 років, або не членів такої профспілкової організації оподатковується податком на доходи фізичних осіб, як додаткове благо, за ставкою 18% та ВЗ за ставкою 1,5%.

Сімейна профспілкова путівка, яка надана платнику податків, до якої включається і вартість оздоровлення члена сім'ї після 18 років або не членів такої профспілкової організації, оподатковується у розмірі частини отриманого доходу на оздоровлення таких членів сім'ї.

В податковому розрахунку за ф. №1ДФ вартість наданих профспілковою організацією путівок безоплатно або зі знижкою (у розмірі такої знижки) відображається за ознакою доходу «156».

 

Оподаткування податком на доходи фізичних осіб обов'язкового профілактичного огляду працівників

З метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку-фізичної особи не включаються кошти або вартість майна (послуг), що надаються, зокрема, в частині витрат роботодавця на обов'язковий профілактичний огляд працівника згідно із Законом «Про захист населення від інфекційних хвороб».

Відповідно до ст. 21 Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб» обов'язкові попередні (до прийняття на роботу) та періодичні профілактичні медичні огляди працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, проводяться за рахунок роботодавців у порядку, встановленому законодавством.

Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам, порядок проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок, встановлено постановою КМУ від 23.05.01 №559.

Отже, не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку - працівника витрати роботодавця на обов'язковий профілактичний огляд такого працівника у разі дотримання зазначених вимог.

Зазначений дохід відображається податковим агентом (роботодавцем) у податковому розрахунку за ф. N 1ДФ під ознакою доходу «143».

Якщо за рахунок коштів юридичної особи (роботодавця) проводиться медичний огляд фізичних осіб (працівників), які не зазначені у Переліку №559, то вартість такого огляду включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівників і оподатковується податком на доходи фізичних осіб (18%) та військовим збором (1,5%) на загальних підставах. Зазначена норма передбачена пп. 165.1.19 ст. 165 ПКУксу.

 

Платник податків може самостійно виправити помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 розд. ПКУ  у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до ст. 39 ПКУ у строк не пізніше 01 жовтня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ (перерахунок податку, перерахунок та обмеження податкової соціальної пільги), то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Згідно з п. 50.2 ст. 50 ПКУ платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Це правило не поширюється на випадки, встановлені ст. 177 розд. IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ.

Пунктом 120.2 ст. 120 ПКУ визначено, що невиконання платником податків вимог, передбачених абзацами третім – п’ятим п. 50.1 ст. 50 ПКУ, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності – тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов’язання (недоплати).

При самостійному донарахуванні суми податкових зобов’язань інші штрафи, передбачені главою 11 розд. ІІ ПКУ, не застосовуються.

Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (п.п. 129.1.3 п.129.1 ст. 129 ПКУ).

Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов’язань (п.п. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПКУ).

На суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день (абзац другий п. 129.4 ст. 129 ПКУ).

При цьому у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податку помилок відповідно до ст. 50 ПКУ пеня, передбачена ст. 129 ПКУ не нараховується, якщо зміни до податкової звітності внесені протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного ПКУ (п. 129.9 ст. 129 ПКУ).

 

Коли і як сплачують земельний податок члени садівницького товариства

Зважаючи на те, що до 1 липня поточного року кожному платнику плати за землю податку буде надіслано податкове повідомлення-рішення про його сплату

Отож, якщо земельні ділянки у садівничому товаристві приватизовані громадянами (членами садівничого товариства) і кожен з них отримав документ, що засвідчує право на земельну ділянку, то у цьому випадку платником плати за землю є власники земельних ділянок-громадяни, крім тих, кому надані пільги щодо сплати земельного податку згідно зі ст.281 ПКУ.  

Садівниче ж товариство є платником земельного податку за земельні ділянки, включаючи землі загального користування, надані такому товариству для ведення садівництва, і щодо яких члени товариства не оформили право на свою земельну ділянку.

Додамо, що нарахування фізичним особам сум податку за землю проводиться контролюючими органами, які надсилають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.

 

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПРАЦЕДАВЦІВ ЗА НЕДОТРИМАННЯ ЗАКОНОДАВСТВА СТОСОВНО УКЛАДАННЯ ТУДОВОГО ДОГОВОРУ ТА ОФОРМЛЕННЯ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН З ПРАЦІВНИКАМИ

Відповідно до п.171.1 ст.171 ПКУ особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
         Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст.167 ПКУ (пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПКУ).

Особи, які мають статус податкових агентів, зобов’язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування (п.176.2 ст.176 ПКУ).
          Платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.110.1 ст.110 ПКУ).
         У разі виявлення під час перевірки фактів не дотримання працедавцем (податковим агентом) законодавства щодо укладення трудового договору, не оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), якщо ці дії призвели до порушення таким працедавцем правил нарахування, утримання та сплати в бюджет податку на доходи фізичних осіб, до такого працедавця застосовуються штрафні санкції у порядку та розмірах, встановлених ст.123 ПКУ. Так, коли сума податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб при перевірці визначається конторлюючим органом, на таку особу накладається штраф в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов’язання. При повторному протягом 1095 днів визначені контролюючим органом суми податкового зобов’язання, накладається штраф у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов’язання.
         У разі порушення порядку подання інформації про фізичних осіб - платників податків, до таких працедавців (податкових агентів) застосовуються штрафні санкції у порядку та розмірах, встановлених ст.119 ПКУ.
         Згідно з ст.163 прим.4 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X із змінами та доповненнями неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, - тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян - суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
         Такі ж дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян - суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
         Крім цього, статтею 212 Кримінального кодексу України встановлена відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), що входять в систему оподаткування.

 

Продаж основних засобів платником єдиного податку

Відповідно до п. 292.2 ст. 292 ПКУ при продажу основних засобів юридичними особами - платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.

Якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.

ІІІ. Лозівська ОДПІ: інформація для підприємців та громадян

Адвокатське та спрощена система оподаткування: нюанси

Адвокатська діяльність регулюється Законом України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 5076).

Так, адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту (частина перша ст. 14 Закону № 5076).

Пунктом 291.3 ст. 291 ПКУ визначено, що юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу ХІV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу ХІV ПКУ.

Згідно з пп. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Кодексу СГ, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий СГ може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування СГ, зазначеного в абзаці першому пп. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, СГ дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

До третьої групи платників єдиного податку, зокрема належать юридичні особи –  СГ будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

Нормами п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено види діяльності, що не дають права СГ бути платниками єдиного податку першої – третьої груп. На юридичну особу – адвокатське бюро норми п. 291.5 ст. 291 ПКУ не поширюються.

Отже, адвокатське бюро як юридична особа може обрати або перейти на спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку за умови відповідності вимогам, встановленим главою 1 розділу ХІV ПКУ.

 

Відповідальність у разі видачі фіскального чеку, в якому відсутні обов’язкові реквізити

Документ не є розрахунковим у разі відсутності в ньому хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення.

До суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання:

вчинене вперше – 1 гривня;

за кожне наступне вчинене порушення – 100 відсотків вартості проданих товарів (послуг) з встановленими вище порушеннями.

Також, за порушення вимог Закону № 265 посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, притягуються контролюючими органами до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення до осіб, які здійснюють розрахункові операції з порушенням встановленого законом порядку проведення розрахунків, застосовується штраф в розмірі від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб - від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Зняття з обліку фізичної особи – підприємця як платника податків та ЄСВ

Зняття з обліку у контролюючих органах ФОП здійснюється на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця. (стаття 67 Податкового кодексу України та ст. 5 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI)

Дата зняття з обліку фізичної особи - підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (пункт 11.18 розділу ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588)

Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа – платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.

Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності.

Зняття з обліку фізичної особи як платника єдиного внеску, здійснюється після проведення передбачених законодавством перевірок платника та проведення остаточного розрахунку.

Дані про зняття з обліку ФОП як платника податків та як платника єдиного внеску передаються контролюючим органом до ЄДР та оприлюднюються на порталі електронних сервісів ЄДР.

 

Особливості звітування підприємців, які зареєструвались платниками єдиного податку I та II груп

Новостворена ФОП за період від дати державної реєстрації до дати переходу на спрощену систему оподаткування, подає до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за звітний квартал, у якому розпочато таку діяльність, протягом 40 календарних днів після останнього дня звітного кварталу. У такому випадку ФОП не подає до контролюючого органу податкову декларацію у строк, встановлений для річного звітного періоду.

 

Як здійснюється перереєстрація РРО?

Відповідно до п. 1 глави 3 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (далі – Порядок), у разі перереєстрації з метою використання реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) в іншій господарській одиниці суб’єктом господарювання надаються:реєстраційна заява з позначкою «Перереєстрація»;копія документа на право власності або документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;копія договору суб’єкта господарювання з центру сервісного обслуговування (далі – ЦСО) про технічне обслуговування та ремонт РРО;реєстраційне посвідчення.

Після отримання належним чином оформлених документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційної системи ДФС та видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.У разі зміни даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні (податковий номер або серія та номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку в паспорті, найменування (прізвище, ім’я, по батькові)), або сфери застосування РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, а також у разі встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстраційного посвідчення, втрати або непридатності його для використання суб’єкт господарювання протягом п’яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли зміни або інші підстави для заміни реєстраційного посвідчення, подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО:реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» із зазначенням причини перереєстрації;довідку про опломбування РРО (у разі внесення змін про місцезнаходження, які потребували переопломбування РРО);реєстраційне посвідчення.

Після отримання документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційної системи ДФС та видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення (п. 2 глави 3 розд. II Порядку).При цьому, при перереєстрації РРО довідка про опломбування РРО надається суб’єктом господарювання у разі, якщо зміна даних про суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні та відповідно відображаються у всіх розрахункових документах, чеках усіх звітів, потребує переопломбування РРО (п. 3 глави 3 розд. II Порядку).

Разом з тим, п. 4 глави 3 розд. II Порядку встановлено, що у разі зміни місцезнаходження або місця проживання, включення/невключення суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційної системи ДФС здійснюється перереєстрація РРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.Реєстраційне посвідчення, видане суб’єкту господарювання згідно з цим Порядком контролюючим органом за попереднім місцем обліку, залишається чинним до моменту виникнення змін у даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні.Документи щодо реєстрації/перереєстрації РРО, які знаходились в контролюючому органі за попереднім основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків, передаються разом з обліковою справою до контролюючого органу за новим основним місцем обліку такого платника податків.

 

Яким чином здійснюється скасування реєстрації РРО?

Відповідно до глави 4 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок) заяву про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операції (далі – РРО) за формою № 4-РРО (додаток 4 до Порядку) (далі – заява про скасування реєстрації) суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО.Перед скасуванням реєстрації РРО його необхідно розпломбувати в Центрі сервісного обслуговування (далі – ЦСО), з яким суб’єктом господарювання укладено договір про технічне обслуговування та ремонт РРО.Разом із заявою про скасування реєстрації суб’єкт господарювання надає довідку ЦСО про розпломбування РРО (крім випадків установлення невідповідності конструкції та програмного забезпечення РРО документації виробника) та повертає контролюючому органу реєстраційне посвідчення. Процедура розпломбування РРО в ЦСО за можливості проводиться і для РРО, щодо яких контролюючим органом прийнято рішення про примусове скасування реєстрації.У разі викрадення РРО для скасування його реєстрації суб’єкт господарювання разом із заявою про скасування реєстрації надає копію відповідного документа органу поліції.У заяві про скасування реєстрації зазначається спосіб отримання довідки про скасування реєстрації РРО за формою № 6-РРО (додаток 6 до Порядку) (далі – довідка про скасування реєстрації) (поштою або безпосередньо в контролюючому органі).Посадова особа контролюючого органу протягом п’яти календарних днів з дня отримання заяви про скасування реєстрації, довідки ЦСО про розпломбування РРО та реєстраційного посвідчення або прийняття рішення контролюючого органу про скасування реєстрації РРО проводить скасування реєстрації РРО шляхом внесення реєстраційного запису до інформаційної системи ДФС та надає суб’єкту господарювання довідку про скасування реєстрації, що засвідчує скасування реєстрації РРО.

У разі якщо скасування реєстрації РРО було здійснено за рішенням контролюючого органу, копія довідки про скасування реєстрації направляється ЦСО, яким проводилося технічне обслуговування РРО.

ЦСО, включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді, контролюючим органом може бути надіслано повідомлення про скасування реєстрації РРО в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку.

Контролюючий орган за місцем реєстрації РРО не пізніше одного місяця з дня виникнення підстав для скасування реєстрації РРО, визначених у підпунктах 4 – 10, 13 пункту 1 глави 4 розд. II Порядку, приймає рішення про скасування реєстрації РРО у разі, якщо суб’єктом господарювання не подано заяву про скасування реєстрації та такі підстави залишилися актуальними.

Контролюючий орган за місцем реєстрації РРО у випадках, передбачених підпунктами 2, 3 пункту 1 глави 4 розд. II Порядку, попереджає суб’єкта господарювання за місяць до настання терміну про необхідність проведення процедури скасування реєстрації РРО.

Скасування реєстрації РРО проводиться контролюючим органом не пізніше двох робочих днів з дня настання терміну виведення з експлуатації РРО.

Документи, визначені у главі 4 розд. II Порядку, можуть бути подані та отримані відповідальною особою суб’єкта господарювання або самим суб’єктом господарювання - фізичною особою - підприємцем, а також через уповноважену особу за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та належним чином оформленої довіреності на проведення скасування реєстрації РРО.

 

Не зволікайте щодо зміни реєстраційних даних!

У разі зміни місця проживання зобов’язані протягом місяця подати до державної податкової інспекції заяву (форма 5-ДР) для внесення відповідних актуальних даних  в Державний реєстр фізичних осіб - платників податків. Завдяки своєчасно внесеній достовірній інформації про фактичні реєстраційні дані фізичних осіб податкові повідомлення – рішення про нараховану суму земельного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та транспортного податку обов’язково надійдуть у визначений законом термін до адресата.

У протилежному випадку громадянин може не отримати повідомлення від органу ДФС про нараховані суми податкових платежів, а відтак своєчасно виконати свій обов’язок зі сплати зазначених податків.

Щоб не потрапити у перелік податкових боржників кожному громадянину, котрий змінює свої реєстраційні дані, зокрема  прізвище, ім’я, по батькові або місце проживання (реєстрації), варто невідкладно подати заяву за формою 5-ДР  за місцем нової реєстрації (проживання). 

Служба за контрактом

Новини

Урядові портали

Сайт президента України Кабінет міністрів Реестр виборців Харківська обласна рада Державна фіскальна служба України Харківська обл. держ. адміністрація Інститут держ. управління
Інститут держ. управління
ВГОРУ