-1°C

Погода у Лозовій

Переважно хмарно

Вологість: 60%

Вітер: 27.36 km/h

Оголошення

Дивитись усі

Туристичний маршрут

Туристичний маршрут

по місту Лозова

І. Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України

Понад 10 мільярдів гривень перераховано Харківською митницею ДФС до Державного бюджету України

Понад 10 мільярдів гривень спрямувала Харківська митниця ДФС до Державного бюджету України з початку 2018 року. В порівнянні з аналогічним періодом  2017 року перерахування збільшились на 9 %.

У жовтні поточного року митницею перераховано 1 мільярд 200 мільйонів гривень. Перерахування за жовтень збільшились у порівнянні з жовтнем минулого року на 5 %.

З початку року через митний кордон України Харківською митницею ДФС пропущено 29 мільйонів тонн вантажів, майже 2 мільйони транспортних засобів та понад 4 мільйони громадян. За жовтень поточного року пропущено 4 мільйони тонн вантажів, 198 тисяч транспортних засобів та 428 тисяч громадян.

Затверджено порядок надання довідки про відсутність заборгованості 

Мінфін України наказом від 03 вересня 2018 року № 733 (далі – Наказ № 733) затвердило Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Порядок).

Порядок розроблено з метою поліпшення обслуговування платників при наданні довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка)

Зокрема, для отримання Довідки платник подає відповідну заяву за вибором:

-  у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу. Якщо заяву подано до державної податкової інспекції, її передають до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі – уповноважений орган);

- в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину «Електронного кабінету» з дотриманням вимог Законів «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».

Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання заяви органом, до якого її було подано.

Надається Довідка безоплатно за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у заяві.

Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування.

Наказ № 733 набирає чинності з дня набрання чинності Законом України від 05 жовтня 2018 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги», але не раніше дня його офіційного опублікування, тобто 07.11.2018.

Про затвердження нових форм документів

Акредитований центр сертифікації ключів інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі АЦСК ІДД ДФС) повідомив наступне.

У зв’язку з набранням 07.11.2018 чинності Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» та з метою забезпечення стабільної роботи АЦСК ІДД ДФС наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 05 листопада 2018 року № 121 «Про затвердження форм реєстраційних документів для отримання електронних довірчих послуг» затверджено нові форми реєстраційних документів, а саме:

- Договір про надання електронних довірчих послуг;

- Реєстраційна картка для фізичної особи;

- Реєстраційна картка для юридичної особи;

- Додаток до Реєстраційної картки;

- Заява про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа;

- Додаток до заяви про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа.

Нові форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису необхідно використовувати з 07 листопада 2018 року.

Форми реєстраційних документів попереднього зразка приймалися віддаленими пунктами реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС до 06 листопада 2018 року включно.

Переглянути та завантажити актуальні форми реєстраційних документів можна у розділі «Отримання послуг електронного цифрового підпису».

Додатково повідомляємо, що починаючи 07.11.2018 фізичні особи та СГ приватного права можуть отримати електронні довірчі послуги від АЦСК ІДД ДФС виключно за їх особистої присутності.

Інформацію розміщено на сторінці АЦСК ІДД ДФС офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням:  https://acskidd.gov.ua/news

Працюємо ,,неофіційно” – повідомляємо органи фіскальної служби!

Офіційне працевлаштування для найманого працівника – це гарантія роботодавцем соціальних, економічних, трудових та інших прав працівника, зокрема, право на відпустку, оплату тимчасової непрацездатності включаючи догляд за хворою дитиною, соціальне страхування, достроковий вихід на пенсію (якщо робота пов’язана з шкідливими умовами праці).

Без офіційного працевлаштування втрачається страховий стаж необхідний для виходу на заслужений відпочинок та гідний розмір пенсії в майбутньому.

Внесок кожного громадянина у розвиток своєї країни – сплачені податки та збори.

Наймані працівники можуть повідомляти про факти порушень податкового законодавства з боку роботодавців на ,,гарячу лінію” ДФС за телефоном: 0-800-501-007.

 

Нелегальне працевлаштування має негативні наслідки для найманих працівників 

Лозівське управління ГУ ДФС у Харківській області  нагадує, що розпорядженням КМУ від 05 вересня 2018 року № 649-р «Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення» передбачено проведення Державною службою України з питань праці, ДФС України, ПФУ, Національною поліцією України, іншими центральними органами виконавчої влади спільно з органами місцевого самоврядування комплексних заходів, спрямованих на детінізацію ринку праці та вдосконалення контролю за оформленням трудових відносин із найманими працівниками. 
 Отже, заходам з детінізації ринку праці та боротьбі з виплатою зарплати «в конвертах» сьогодні фіскальною службою приділяється значна увага. Адже нелегальна праця знижує доходи місцевих бюджетів, бюджетів Пенсійного фонду та фондів соцстрахування. 
 Наслідком «тіньової» зайнятості є також погіршення бізнес-середовища та інвестиційного клімату через формування недобросовісної конкуренції. 
 Звертаємо увагу, що нелегальне працевлаштування має негативні наслідки для найманих працівників, а саме: 
- відсутність соціальних гарантій, передбачених для працівника; 
 - відсутність права на гарантовану відпустку (у тому числі на час вагітності та пологів); 
- відсутність страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; 
- відсутність права на оплату листків непрацездатності 
- втрата громадянами пенсійного стажу та можливості отримання державної допомоги у разі втрати роботи. 
 Неофіційно працевлаштована особа позбавлена законодавчого захисту та повністю залежить від роботодавця та його дій по відношенню до працівників. Офіційно ж оформлені трудові відносини надають можливість громадянам відстоювати свої права у судах у разі конфлікту з роботодавцем.

 

Система e-Receipt – інновація майбутнього в реєстрації та обліку РРО

E-Receipt-нова інформаційна система реєстрації та обліку реєстраторів розрахункових операцій, що передбачатиме оnline реєстрацію пристроїв без подання до контролюючих органів будь-яких паперових документів та є абсолютно безкоштовною.

Електронний чек генеруватиметься, реєструватиметься в системі ДФС України і доповнюватиметься QR-кодом, після чого передаватиметься на пристрій.

Головне управління у Харківської області наголошує, на актуальності електронного сервісу, який дозволяє покупцям товарів (послуг) здійснювати пошук і перегляд фіскального касового чека, який формується як традиційними реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО), так і електронним фіскальним чеком, створеним новими РРО. 

Нововведений сервіс знаходиться у відкритій частині «Електронного кабінету», доступ до якого здійснюється в режимі реального часу (24/7/365) без ідентифікації особи за посиланням: cabinet.sfs.gov.ua/cashregs/check. Для пошуку та перегляду фіскального касового чеку необхідно ввести фіскальний номер РРО, дату та час видачі чека (для традиційних РРО). 

Пошук електронного чека здійснюється за його фіскальним номером і датою. Якщо пошук електронного чеку  в системі безуспішний,  необхідно зробити його фото та надіслати  за адресою //cabinet.sfs.gov.ua/Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.">Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.. ДФС буде вивчено причину, через яку електронний чек не потрапив до системи та вжито відповідних заходів.

ІІ. Інформація для бухгалтерів

Виплати за трудовим договором: що є базою нарахування ЄСВ

ДФС України нагадала, що базою нарахування ЄСВ для роботодавців є сума нарахованої застрахованій особі заробітної плати на умовах трудового договору (контракту). У реквізиті 15 «Середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період, осіб» звіту за формою № Д4 зазначається, зокрема, кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату.

Зобов’язання із сплати ЄСВ мають пріоритет майже перед усіма іншими зобов’язаннями 

Частиною 12 ст. 9 Закону № 2464 визначено, що ЄСВ  підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. 
            За наявності у платника ЄСВ одночасно із зобов’язаннями із сплати ЄСВ зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати ЄСВ виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу). 
            Відповідно до частини 11 ст. 9 Закону № 2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати ЄСВ до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄСВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Звіт з ЄСВ – коли заповнюється таблиця 5

Лозівське управління ГУ ДФС у Харківській області  повідомляє, що у таблиці 5 додатка 4 звіту з ЄСВ необхідно відображати тільки тих осіб, з якими у звітному місяці було укладено чи розірвано трудовий договір або інші зміни у трудових відносинах, а саме:

-         було укладено або розірвано трудовий чи  цивільно – правовий договір;

-         було укладено або розірвано трудовий договір з працевлаштуванням на нове робоче місце;

-         особу переведено на іншу посаду або роботу у того самого страхувальника;

-         особа вперше вступила на військову службу або закінчила проходження військової служби;

-         особі надано відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами;

-         особі надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

-         особі надано відпустку по догляду за дитиною від трирічного віку до досягнення нею шестирічного віку. Тимчасові переведення працівників у таблиці 5 не відображаються.

 09 листопада - останній день подання звіту про суми податкових пільг за 9 місяців 2018 року

Лозівське управління ГУ ДФС у Харківській області  звертає увагу, що  ДФС України затверджено нові довідники пільг станом на 01.10.2018 року: серед яких, Довідник №90/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету; Довідник №90/2 інших податкових пільг.

У зазначених Довідниках надано перелік пільг із зазначенням їх кодів та термінів дії, зокрема, з податку на прибуток підприємств; податку на додану вартість; з плати за землю; з податку на нерухоме майно; по акцизному податку, місцевих податків та зборів.

Нагадаємо, що зазначений документ застосовується при заповненні Звіту про суми податкових пільг (додаток до Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 р. №1233).  

Оскільки ПКУ передбачено подання відомостей про суми коштів, не сплачених до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг), у вигляді звіту про суми податкових пільг, то за неподання або несвоєчасне подання звіту про суми податкових пільг застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ст. 120 ПКУ.

Звіт подається суб'єктом господарювання за три, шість, дев'ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду ( за девять місяців не пізніше 09 листопада2018р.).

У разі коли суб'єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається.

Детальніше на веб-порталі ДФСУкраїни http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/. 

 

Коли не подано Звіт про суми податкових пільг

При несвоєчасному поданні суб’єктом господарювання Звіту про суми податкових пільг (далі – Звіт) контролюючим органом проводиться камеральна перевірка протягом 30 календарних днів, що настають за днем фактичного подання Звіту.

Крім того, несвоєчасне подання суб’єктом господарювання звіту про суми податкових пільг може бути предметом камеральної перевірки з питання своєчасності подання податкових декларацій (розрахунків). Така перевірка може бути проведена з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ.

Разом з цим, неподання платником податків в установлений законом строк Звіту є підставою для проведення контролюючим органом документальної позапланової перевірки платника.

При цьому тривалість документальних позапланових перевірок встановлена п. 82.2 ст. 82 ПКУ.

Мінфін спростив роботу з реєстраторами розрахункових операцій

1 жовтня 2018 року набрав чинності наказ Мінфінану України від 20.09.2018 № 773 «Про затвердження Змін до Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, Порядку опломбування реєстраторів розрахункових операцій», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.09.2018 за № 1106/32558 (далі - Наказ № 773).

Наказ № 773 набув чинності частково.

З 01.10.2018 СГ можуть відмовитися від використання книги обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) на реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) у разі виходу з ладу РРО або відключення електроенергії, за умови не проведення розрахункових операцій до моменту підключення резервного РРО або включення електроенергії. Рішення про це затверджується власними розпорядчими документами суб'єкта господарювання. У такому випадку суб'єкт господарювання має право не реєструвати і не зберігати КОРО та розрахункові книжки, а ті хто вже зареєстрував - скасувати реєстрацію КОРО та припинити її застосування.

Змінами було виключено вимоги до використання КОРО, зареєстрованої на РРО:

-підклеювання фіскальних звітних чеків до відповідних сторінок книги ОРО;

- щоденне виконання записів (у разі здійснення розрахункових операцій) про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо;

- ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі

КОРО.

Водночас доповнено вимогою щодо забезпечення суб'єктом господарювання збереження щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних /-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 ПКУ.

Зміни щодо запровадження електронного документообігу між суб'єктами господарювання, центрами сервісного обслуговування та органами ДФС, спрощення реєстрації/перереєстрації РРО (на підставі заяви в електронному вигляді) набирають чинності після набрання чинності нормативно-правовим актом Мінфіну України щодо затвердження порядків ведення реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій та реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій.

 

Оновлено Державний реєстр РРО

Наказом ДФС від 22.10.2018 №688 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій» оновлено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій.

В Реєстр увійшло 165 моделей РРО.

Також Реєстр містить Перелік реєстраторів розрахункових операцій виключених з Державного реєстру в 2016 - 2018 роках, експлуатація яких не дозволяється (7 моделей).

З переліком РРО, які включені до Державного реєстру, можна ознайомитися на веб-порталі ДФС: http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/320822.html.

 

 Щоб не проґавити обов’язкову реєстрацію платником ПДВ

Відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 грн (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

Згідно із п. 183.2 ст. 183 ПКУ при обов’язковій реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст. 181 ПКУ.

Пунктом 183.10 ст. 183 ПКУ визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Окрім того, згідно із п. п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ платником ПДВ є особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у ст. 243 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної п. 181.1 ст. 181 ПКУ, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.

 

До уваги СГ, які здійснюють нарахування доходів фізичній особі у вигляді орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення

З метою уникнення порушень чинного законодавства з боку платників податків та забезпечення єдиного підходу щодо практичного застосування норм податкового законодавства щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств ДФС України надала роз’яснення.

Так, Законом України від 10.07.2018 №2497 були внесені зміни до ПКУ, зокрема, п. 168.4 ст. 168 ПКУ доповнено п. п. 168.4.9 такого змісту:

«168.4.9. Суми податку на доходи фізичних осіб, нараховані податковим агентом з доходів за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості), сплачуються таким податковим агентом до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об'єктів оренди (суборенди, емфітевзису)».

Податковий агент, зокрема, самозайнята особа, яка здійснює нарахування (виплату) доходів фізичній особі у вигляді орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, починаючи з 15.08.2018 сплачує (перераховує) податок на доходи фізичних осіб до відповідного бюджету за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).

Водночас відповідно до п. 63.3 ст. 63 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники підлягають реєстрації або взяттю на облік в контролюючих органах за місцезнаходженням, зокрема, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність в порядку, встановленому наказом Мінфіну від 09.12.2011 №1588.

Більш детально, як стати на облік за неосновним місцем обліку, йдеться у листі ДФС України від 02.11.2018 №34087/7/99-99-13-01-02-17. 

ІІІ. Лозівського управління: інформація для підприємців та громадян

Статусу підприємця можна «позбутися» лише відвідавши державного реєстратора

Фізичні особи – підприємці (ФОПи) втрачають статус підприємця лише з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Зокрема, у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності підприємець повинен подати сам за себе звіт за формою №Д5 із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності. При цьому термін сплати зобов’язань, визначених ФОП, у Звіті з позначкою «ліквідаційний», настає в день подання такого Звіту, відповідно ЄСВ необхідно сплатити до дати подання Звіту включно.

Зняття з обліку ФОП фіскальними органами здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку.

 

Документи, що підтвердять витрати з оплати товарів, послуг фізичній особі-продавцю

ФОП, як податковий агент при оплаті товарів, робіт, послуг (оренди та інше) у готівковій формі іншій фізичній особі – продавцю (виконавцю робіт, послуг), що не зареєстрована як самозайнята особа, може підтвердити понесені витрати договорами та актами закупки (виконаних робіт, наданих послуг) складеними на його ім’я та фізичної особи – продавця (виконавця робіт, послуг); платіжними документами, що підтверджують факт утримання ПДФО (військового збору) та перерахування його до бюджету; відомостями з податкового розрахунку.

Для переходу на спрощену систему дохід за попередній календарний рік визначається на момент подання заяви

У разі прийняття ФОП рішення про перехід на спрощену систему оподаткування з 1 січня наступного року заява до контролюючого органу подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку нового року разом із розрахунком доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування.

Отже, дохід за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, визначається на момент подання заяви із врахуванням запланованої суми отримання доходу, за період що залишився до кінця року після подання заяви.

Згідно з п.п.298.1.4 п.298.1 ст.298 ПКУ СГ, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий СГ може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування СГ може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, СГ дотримано вимоги, встановлені в п.291.4 ст.291 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 розд.XIV ПКУ.

Розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, затверджено наказом Мінфіну України від 20.12.2011 № 1675.

 

Адвокатам про сплату ЄСВ

Згідно зі  статтею 4 Закону N 2464 платниками ЄВ є особи, які провадять адвокатську діяльність.

Взяття на облік адвокатів як платників єдиного внеску, органами фіскальної служби  здійснюється  у день отримання від них заяви за формою N 1-ЄСВ.

Базою нарахування ЄВ  є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (в 2018 році – 819 грн.06 коп.)

Якщо адвокатом – платником ЄВ не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом N 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Нагадуємо, що ЄВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

 

Податкова знижка для платника податку із статусом внутрішньо переміщеної особи

Відповідно до п. п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично сплачені ним протягом звітного податкового року суми коштів, у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи.

Платник податку має право скористатися зазначеною в п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ податковою знижкою виключно за умови, що він та/або члени його сім’ї першого та другого ступенів споріднення:

- не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;

- не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.

Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року.

Зауважимо, що для отримання податкової знижки за орендоване житло Центри обслуговування платників чекають з 1 січня 2019 року.

Для призначення житлових субсидій можна заключити договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування

Нормами Закону № 2464 передбачено укладення догововів про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або одноразову сплату у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (далі - Договір) з:

членами особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню, - за всіма видами соціального страхування (на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та пенсійне страхування) укладених, з такими особами на строк не менше одного року;
особами, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними п.1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, та не належать до платників ЄСВ, визначених пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, у тому числі іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, - на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування на строк не менше одного року, крім Договору одноразової сплати, термін дії якого 10 календарних днів з дня його підписання.

Крім цього, приписами абзацу третього частини третьої ст. 10 Закону № 2464 чітко визначено терміни розгляду таких Заяв - не більше 30 календарних днів.

Договір є правовим документом, у якому сторони визначили свої права й обов’язки, виконання яких сторонами Договору є обов’язковим.

Згідно з нормами частини восьмої ст. 10 Закону № 2464, Договір може бути достроково розірваний:
 застрахованою особою:

 -  за її бажанням, якщо Договір діяв не менше одного року;

  • - у разі систематичного порушення умов Договору територіальним органом доходів і зборів;

органом доходів і зборів у разі:

  • - набуття застрахованою особою відповідно до цього Закону зобов’язань щодо участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування;

- виникнення обставин, що не відповідають визначеним Законом № 2464 вимогам до осіб, які мають право брати добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування;

- систематичного порушення застрахованою особою умов Договору; смерті застрахованої особи;
за згодою сторін, якщо Договір діяв не менше одного року.

     В інших випадках дострокове розірвання Договору не допускається.

Сплачені суми ЄСВ у разі дострокового розірвання Договору поверненню не підлягають, при цьому період, за який сплачено ЄСВ, враховується до страхового стажу тільки за умови подання Звіту про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, та суми доплати до органів доходів і зборів згідно з додатком 6 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (п.п. 3 п.у 3 розд. V Інструкції).
Якщо укладений Договір достроково припинено або не виконано умови договору, штрафні санкції за такі порушення не передбачено, а Звіт подається за періоди, за які сплачено страхові кошти.

При цьому особам, які не виконали умов Договору та виявили бажання знову брати участь у добровільному страхуванні, у подальшому в укладенні Договору буде відмовлено. Більш детально у листі  ДФС України від 19.10.2018 № 32462/7/99-99-13-02-01 .

 

Нерухомість, транспортні засоби, земельна ділянка: податкові зобов’язання громадянам необхідно сплатити протягом 60 днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення

Нагадуємо, що розд.XII ПКУ регламентується нарахування та сплата податку на майно. Відповідно до норм цього розділу, фізичні особи, які мають у власності квартири, будинки, об’єкти нежитлової нерухомості, земельні ділянки, транспортні засоби, є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного та земельного податків.

Відповідно до п.266.1 та п.266.4 ст.266 ПКУ фізичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають у власності квартиру чи квартири, загальна площа яких перевищує 60 кв. метрів, житловий будинок чи будинки, загальна площа яких перевищує 120кв. метрів, або різні типи об’єктів нерухомості загальною площею понад 180 кв. метрів, є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Фізичні особи, які мають зареєстровані в Україні власні легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше 5 років та у 2018 році середньоринкова вартість яких становить понад 1 млн. 396 тис. 125 грн., є платниками транспортного податку (п.267.1 ст.267 ПКУ). З переліком легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2018 році можна ознайомитись за посиланням:

http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA

Також, фізичні особи, власники земельних ділянок, земельних паїв та землекористувачі, відповідно до п.269.1 ст.267 ПКУ, є платниками земельного податку.

Органи фіскальної служби здійснюють нарахування відповідних податків та направляють громадянам податкові повідомлення-рішення із зазначеною сумою податку та реквізитами для сплати. Фізичним особам необхідно сплатити протягом 60 днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення нараховану суму податку. Звертаємо увагу, що з 2 липня 2018 року діють нові рахунки для зарахування податків до бюджетів, які розміщено на суб-сайті Головного управління ДФС у Харківській  області, за посиланням: http://kh.sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki/

У разі встановлення розбіжностей між даними або виникнення інших питань щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного та земельного податків необхідно звертатися у територіальні органи ДФС. З питань земельного податку та орендної плати за землю потрібно звертатися за місцем знаходження земельної ділянки, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки - за місцем реєстрації платника податків.

Звертаємо увагу, що громадяни, в яких відбулись зміни у реєстраційних даних, зокрема  прізвища, ім’я, по батькові або місця проживання (реєстрації), зобов’язані, відповідно до норм п.70.7 ст.70 ПКУ, протягом місяця проінформувати про це контролюючі органи. Для цього, необхідно подати до контролюючого органу за місцем реєстрації заяву за формою №5ДР. Завдяки своєчасно внесеній достовірній інформації про фактичні реєстраційні дані фізичних осіб, громадяни зможуть своєчасно виконати свій обов’язок зі сплати податків, не порушуючи граничні терміни їх сплати.

Шановні громадяни, сплачуйте податки вчасно! У випадку несплати або несвоєчасної сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного та земельного податків, відповідно до норм ПКУ контролюючий орган повинен притягнути платника податків до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі від 10 до 20 відс. своєчасно несплаченої суми.

                

Про оподаткування спадщини отриманої від резидента нерезидентом

Відповідно до норм ПКУ статус резидента України є вирішальним для порядку оподаткування доходів, отриманих фізичною особою у спадщину як на території України, так і за її межами.

Поняття «резидент» та умови набуття фізичною особою статусу резидента України визначено пп. 14.1.21З ст. 14 ПКУ.

Резидентами вважаються, зокрема, особи, які мають місце проживання в Україні.

Нерезиденти - це, зокрема, фізичні особи, які не є резидентами України (пп. 14.1.122 ст. 14 ПКУ). Тобто фізична особа, яка не відповідає умовам, визначеним у пп. «в» пп. 14.1.21З ПКУ не є резидентом України.

Згідно з пп. 174.2.З п. 174.2 ст. 174 ПКУ для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується, зокрема, спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента, застосовується ставка ПДФО, визначена п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 %).

Крім того, дохід у вигляді вартості успадкованого майна є об`єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5 %. При цьому спадкоємець-нерезидент зобов'язаний сплатити ПДФО та військовий збір до нотаріального оформлення об`єктів спадщини або до її оформлення в сільських населених пунктах уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.                                         

              Право на податкову знижку за іпотечним кредитуванням, якщо житло у спільній власності подружжя

Платник податку на доходи фізичних осіб (далі – платник) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 ПКУ.

Зокрема, п. 175.2 ст. 175 ПКУ визначено, що у разі якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку – позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого відповідно до п. 175.3 ст. 175 ПКУ.

Отже, право включити до складу податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом має той член подружжя, який є позичальником такого кредиту.

Про декларування спадщини

Фізичні особи – платники податку, що одержали дохід у вигляді спадщини (подарунку), який згідно із ПКУ оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість (суму) такої спадщини (подарунку) до складу загального річного оподатковуваного доходу та подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації. Слід нагадати, що за нульовою ставкою оподатковуються об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.

Відповідно до п. п. 164.2.10 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV ПКУ.

Об’єкти дарування подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розділом ІV ПКУ для оподаткування спадщини (п. 174.6 ПКУ).

Згідно із п. 174.3 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Водночас п. 179.2 ПКУ визначено, що відповідно до розділу IV ПКУ обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ПКУ. 

Служба за контрактом

Новини

Урядові портали

Сайт президента України Кабінет міністрів Реестр виборців Харківська обласна рада Державна фіскальна служба України Харківська обл. держ. адміністрація Інститут держ. управління
Інститут держ. управління
ВГОРУ