9°C

Погода у Лозовій

Ясно

Вологість: 85%

Вітер: 11.27 km/h

Оголошення

Дивитись усі

Туристичний маршрут

Туристичний маршрут

по місту Лозова

До місцевих бюджетів 10,4 мільярдів гривень від платників Харківщини

Головне управління фіскальної служби інформує щодо наповнення місцевих бюджетів. За січень-вересень надійшло 10 407,3 млн. гривень. Це на 25,1 %. або на 2 090,0 млн. грн більше минулорічного показника. Очікуваний показник виконано на 106,3 %, додатково отримано 618,3 млн. гривень.

Водночас у вересні 2018 року до місцевого бюджету мобілізовано 1 102,0 млн. гривень, індикативний показник виконано на 100,9 %, додатково надійшло 9,6 млн. грн.

В ГУ ДФС області відзначили, що основним джерелом надходження до місцевого бюджету є податок на доходи фізичних осіб. За 9 місяців 2018 року фактично надійшло 6 169,2 млн. грн цього податку. У порівнянні з аналогічним періодом 2017 року забезпечено приріст на 22,6 % або на 1 135,4 млн. гривень. Додатково отримано  207,9 млн. гривень, очікуваний показник виконано на 103,5%.

Крім того, до місцевого бюджету надійшло єдиного податку – 1 735,9 млн.грн - більше  аналогічного періоду минулого року на 356,2 млн.грн., плати за землю – 1 178,2 млн.грн. – більше відповідного періоду минулого року на 45,0 млн.грн. та 220,0 млн.грн акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Сільгосптоваровиробники мають можливість доотримати компенсацію за придбане у 2017 році обладнання

КМУ постановою від 19.09.2018 № 760  внесено зміни до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва.

Постановою визначено надання у 2018 р. часткової компенсації сільськогосподарським товаровиробникам за техніку та обладнання вітчизняного виробництва, які придбали їх у 2017 р., але з незалежних від них причин не отримали зазначені виплати.

При цьому, державні банки або банки, у статутному капіталі яких 75 і більше відсотків акцій належить державі, складають окрему інформацію про таких сільськогосподарських товаровиробників і подають Мінагрополітики для включення в реєстр.

Постанова набрала чинності з 26 вересня 2018 року.

 

Інформаційно – роз’яснювальна кампанія ДФС про неприпустимість допуску до роботи найманих працівників без оформлення з ними трудових відносин

Що необхідно знати про свої права? –

Розмір мінімальної заробітної плати у 2018 році 3723 грн.

Розмір мінімального єдиного соціального внеску 819,06 грн.

Нелегальне працевлаштуванняобмежує працівника у доступі до соціальних гарантій

Наслідки неофіційного працевлаштування – це зокрема позбавлення відпустки, лікарняних, пенсії

На виконання Розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 вересня №649-р «Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення» нагадуємо, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу в установленому порядку. Закликаємо дотримуватися законодавчих норм .

Відповідальність за неофіційне працевлаштування – штраф у розмірі 111690 грн. за кожного працівника. Детально:

 

порушення

відповідальність

Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту)

111690 грн. за кожного працівника

Виплата зарплати (винагороди) без нарахування і сплати ЄСВ та податків

111690 грн. за кожного працівника

Оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного повноцінного робочого дня

111690 грн. за кожного працівника

Підміна трудових відносин цивільними = Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту)

111690 грн. за кожного працівника

На виконання розпорядження КМУ від 5 вересня №649-р триває інформаційно-роз’яснювальна кампанія контролюючих органів про неприпустимість допуску до роботи найманих працівників без оформлення з ними трудових відносин. Працівники ДФС у складі спільних з ПФУ та Держпраці робочих груп проводять інформаційні рейди на місцях.

А від 5 жовтня будуть проводитися комплексні заходи, спрямовані на детінізацію зайнятості та доходів населення.

 

Система e-Receipt: бізнес очікують зміни щодо реєстрації розрахункових операцій

Постановою КМУ від 13 червня 2018 року № 472 (далі – Постанова № 472) було затверджено проведення пілотного проекту щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій.

Отже, бізнес очікують зміни щодо реєстрації розрахункових операцій, які дозволять спростити та здешевити процес, а також покращити умови ведення господарської діяльності.

Слід зазначити, що інноваційна електронна система e-Receipt передбачає:

- можливість використання новітніх моделей комплексів та їх миттєву фіскалізацію;

- можливість використання контрольно-звітної інформації, що передається від пристрою (чеки) суб’єктами господарювання, для самоконтролю та громадянами для захисту їх прав як споживачів;

- відмову від друку паперових чеків;

- відмову від послуг інформаційного екваєра;

- безкоштовне програмне забезпечення та інтерфейси користувачів — суб’єктів господарювання та покупців;

- створення центру супроводження бізнесу, який включатиме адміністраторів серверного обладнання та службу підтримки користувачів;

- цілодобову доступність користувачів до системи, можливість їх обслуговування у режимі 24/7/365.

Заходи, які здійснюються для вдосконалення процедур реєстрації і застосування РРО, спрямовано на дерегуляцію відносин між державою та бізнесом у сфері застосування РРО, адже створення нової системи з досить широким функціоналом стане не тільки ефективним інструментом контролю за проведенням розрахункових операцій з боку держави, а й зручним електронним сервісом для користувачів РРО та громадян-покупців.

Нагадуємо, що інноваційна система реєстрації та обліку реєстраторів розрахункових операцій – e-Receipt, розроблена ДФС, передбачає оnline реєстрацію пристроїв (персональні комп’ютери, планшети,смартфони), без подання до контролюючих органів будь-яких паперових документів та не потребує абонентської плати за користування нею.

Е-Receipt може бути встановлена та підтримуватиметься будь-яким пристроєм. Вона передбачає програмне забезпечення для платника (продавця), покупця та ДФС, а також буде інтегрована з «Електронним кабінетом».

Всі кейси цієї системи є безкоштовними для її користувачів та не потребують абонентської плати за користування. Крім того, система e-Receipt працюватиме цілодобово та міститиме значний масив інформації для забезпечення потреб її користувачів.

Система e-Receipt також матиме можливість інтегруватися з іншими системами ДФС та бухгалтерськими програмами, відповідатиме вимогам захисту інформації та передбачатиме мінімальні затрати часу на процес фіскалізації.

Які можливості має платник податків, користуючись „Електронним кабінетом”?

„Електронний кабінет платника податків” – це персональне автоматизоване робоче місце платника податків, доступ до роботи в якому здійснюється з будь-якого комп’ютера, підключеного до Інтернету, з використанням електронного цифрового підпису такого платника.

„Електронний кабінет платника податків” надає суб’єктам господарювання можливість працювати з органами фіскальної служби дистанційно у режимі реального часу, а саме:

- подавати декларації з використанням електронного цифрового підпису і переглядати подану або сформовану податкову звітність;

- отримувати нагадування щодо строків подання звітності та сплати податків;

- отримувати інформацію щодо особистих реєстраційних даних (податковий номер платника податків, назва платника податків, основний вид діяльності; ПІБ бухгалтера та директора тощо);

- подавати заяви та отримувати в електронному вигляді довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами фіскальної служби;

- вести в електронному вигляді Книги обліку доходів та витрат;

- переглядати інформацію щодо стану своїх розрахунків з бюджетом, зокрема, про заборгованість зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

 

Оформлений трудовий договір – запорука соціальної захищенності громадян!

Розпорядженням КМУ від 05 вересня 2018 року № 649-р «Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення»  (далі – Розпорядження) передбачено проведення Державною службою України з питань праці, Державною фіскальною службою України, Пенсійним фондом України, Національною поліцією України, іншими центральними органами виконавчої влади спільно з органами місцевого самоврядування комплексних заходів, спрямованих на детінізацію ринку праці та вдосконалення контролю за оформленням трудових відносин із найманими працівниками.

Розпорядженням передбачено посилення координації органів державної влади в питаннях проведення роз’яснювальної роботи, здійснення заходів щодо виявлення фактів застосування не задекларованої праці, а також перегляд актів органів виконавчої влади та внесення змін до них з метою посилення контролю за оформленням трудових відносин.

Нагадуємо, що відповідно до норм трудового законодавства, працівник не може бути допущений до роботи без укладання трудового договору та повідомлення органу фіскальної служби.

Оформлюючи нового працівника на роботу, суб’єкту господарювання необхідно:

-укласти в письмовій формі трудовий договір (п. 6 ч. 1 ст. 24 Кодексу законів про працю України ‎від 10.12.1971 № 322-VIII 2443-VIII із змінами та доповненнями). Форма трудового договору з фізичною особою затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики від 08 червня 2001 року № 260 «Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю» із змінами, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27 червня 2001 року за № 554/5745;

- оформити наказ про прийняття на роботу (заповнюється типова форма № П-1 «Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу», затверджена наказом Державного комітету статистики України від 05 грудня 2008 року № 489 із змінами та доповненнями);

- повідомити орган ДФС про прийняття працівника на роботу (постанова КМУ від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу»).  

 

Оновлено форми заяв про державну реєстрацію платників податків

24.09.2018 набрав чинності наказ Міністерства юстиції України від 29 серпня .2018 року №2824/5 «Про внесення змін до деяких форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі – Наказ № 2824/5), яким внесено зміни до наказу Міністерства юстиції України від    18 листопада 2016 року № 3268/5 «Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Так, Наказом № 2824/5 оновлено форми заяв про державну реєстрацію, зокрема:

- створення юридичної особи (форма 1);

- переходу юридичної особи на діяльність на підставі власного засновницького документу або модельного статуту (форма 2);

- змін у відомості про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань (форма 3);

- створення відособленого підрозділу юридичної особи (форма 4);

-змін у відомості про відособлений підрозділ юридичної особи, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань (форма 5);

-припинення відособленого підрозділу юридичної особи (форма 6);

- припинення юридичної особи в результаті його реорганізації (форма 8);

- включення відомостей про юридичну особу в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань (форма 9);

- (акредитації) відособленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації (форма 22);

-змін у відомості про відособлений підрозділ іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань (форма 23).

Технічному адміністратору Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) доручено вжити заходів, необхідних для реалізації цього наказу, у тому числі забезпечити в ЄДР обов’язкове заповнення інформації про наявність або відсутність кінцевого бенефіціарного власника (контролера) бенефіціара юридичної особи і відомостей про нього в ЄДР.

 

Нові мінімальні ціни на алкоголь вже з 02 жовтня!

Постановою КМУ від 05 вересня 2018 року № 748 «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957» (далі – Постанова № 748) прийнято рішення здійснити коригування мінімальних цін на алкогольні напої.

Зокрема, розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін залежно від коду виробів підвищено:

- на горілку та лікеро-горілчані вироби на 12,4 – 19,6 %;

- віскі, ром та джин на 12 %;

- коньяк (бренді) на 6,6 – 9,5 %;

- вина на 4,5 – 13,5 %.

Так, наприклад, мінімальну роздрібну ціну за пляшку горілки 0,5 літра вмістом спирту 40 % підвищено з 79,55 до 89,40 гривень, або на 12,4 %. Це пов’язано з тим, що запроваджений у вересні 2017 року розмір мінімальних цін не відповідав реальним витратам суб’єктів господарювання на виробництво та реалізацію алкогольних напоїв, оскільки: збільшились ставки акцизного податку, зокрема, на коньяк –  на 20 %, підвищилась ціна на спирт, відбулось зростання інших складових цін.

Крім того, Постановою № 748 визначено, що мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв заокруглюються:

- у бік зменшення до найближчого числа, що закінчується на 0, якщо закінчуються від 1 до 4 копійок;

- у бік збільшення до найближчого числа, що закінчується на 0, якщо закінчуються від 5 до 9 копійок.

» № 78 (6294) та набирає чинності через 10 днів з дня її опублікування, тобто 02 жовтня 2018 року.

 

ІІ. Інформація для бухгалтерів

Податкова соціальна пільга за неповний робочий день

Відповідно до п. 169.1 ст. 169 ПКУ платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

У 2018 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить 2470 грн (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 1762 грн х 1,4), у 2017 році – 2240 грн (1600 грн х 1,4), у 2016 році – 1930 грн (1378 грн х 1,4).

Тобто фізична особа, яка працює неповний робочий день, має право на податкову соціальну пільгу за умови, якщо розмір її заробітної плати не перевищує граничного розміру для отримання податкової соціальної пільги. 

Сума виплат чи відшкодувань, що здійснюються за рішенням професійної спілки відображаються за ф. 1ДФ під ознакою доходу «167»

Сума виплат чи відшкодувань, що здійснюються за рішенням професійної спілки, у тому числі та, яка перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ відображається в податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «167».

Відповідно до п.п. 165.1.47 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається сума виплат чи відшкодувань (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами), що здійснюються за рішенням професійної спілки, її об’єднання та/або організації професійної спілки, прийнятим в установленому порядку, на користь члена такої професійної спілки протягом року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, тобто суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

Сума перевищення за її наявності підлягає оподаткуванню під час її нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, сума виплат чи відшкодувань (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами), що здійснюються за рішенням професійної спілки, її об’єднання та/або організації професійної спілки, прийнятим в установленому порядку, на користь члена такої професійної спілки відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «167».

До уваги платників екологічного податку: особливості надання звітності

Якщо платник податку має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів в межах кількох населених пунктів (сіл, селищ або міст) або за їх межами (коди згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ) різні), то такому платнику податку (лист ДФС від 15.02.2016 № 5161/7/99-99-15-04-02-17) рекомендується подавати до відповідного контролюючого органу одну податкову декларацію податку за такі джерела забруднення.

Таким чином, платники екологічного податку складають окремо за кожний звітний квартал (не наростаючим підсумком) з урахуванням вимог п. 250.10 ст. 250 ПКУ податкові декларації екологічного податку за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 (далі – податкова декларація), подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації за місцем знаходження стаціонарних джерел забруднення, за місцем розміщення спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів.

У разі, якщо платник податку перебуває на податковому обліку в місті з районним поділом, то такий платник подає податкову декларацію за викиди, скиди усіма своїми джерелами забруднення та/або розміщення відходів, якщо ці джерела та/або спеціально відведені місця для розміщення відходів розташовані на території такого міста за місцем перебування платника податку на податковому обліку.Згідно з п. 250.8 ст. 250 ПКУ, якщо місце подання податкових декларацій не збігається з місцем перебування на податковому обліку підприємства, установи, організації, громадянина - суб’єкта підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, спеціальне водокористування та розміщення відходів, то до контролюючого органу, в якому таке підприємство, установа, організація або громадянин - суб’єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку, подаються копії відповідних податкових декларацій протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Умови звільнення юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи від сплати земельного податку

Юридичні особи – платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку третьої груп для провадження господарської діяльності (п. п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).

Якщо під час здійснення юридичною особою господарської діяльності земельні ділянки використовувалися для провадження такої діяльності, і юридична особа звільнялася від сплати земельного податку за ці земельні ділянки відповідно до п. п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ, то у разі тимчасового припинення господарської діяльності на юридичну особу також розповсюджується норма п. п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ.

Отже, єдиною умовою звільнення юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи від сплати земельного податку є не результати фінансово-господарської діяльності, а безпосереднє використання земельних ділянок для здійснення цієї діяльності.

Враховуючи зазначене, юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи - власники земельних ділянок не є платниками земельного податку у разі тимчасового припинення господарської діяльності, якщо під час здійснення діяльності земельні ділянки платником використовувалися.

 

Актуальна інформація для ФОП – платників ЄП третьої групи

Протягом якого терміну ФОП – платник ЄП третьої групи повинен подати заяву про внесення змін до реєстру платників ЄП в разі зміни видів господарської діяльності.

Згідно з ПКУ до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:

1) прізвище, ім’я, по батькові ФОП, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);

2) податкова адреса суб’єкта господарювання;

3) місце провадження господарської діяльності;

4) обрані ФОП першої та другої груп види господарської діяльності;

5) ставка єдиного податку та група платника податку;

6) дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

7) дата реєстрації;

8) види господарської діяльності;

9) дата анулювання реєстрації.

Згідно з п.п. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку у разі зміни відомостей, внесених до реєстру платників єдиного податку, мають надати заяву, до якої, зокрема включаються відомості про зміну видів господарської діяльності. У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни.

З огляду на зазначене та для забезпечення відображення у реєстрі платників єдиного податку достовірної інформації про види господарської діяльності, ФОП – платник єдиного податку третьої групи у разі зміни видів господарської діяльності протягом податкового (звітного) періоду повинна подати разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни, заяву про внесення змін до реєстру платників єдиного податку.  

Новоутворені сільськогосподарські товаровиробники: право реєстрації платником єдиного податку четвертої групи

Відповідно до п. п. 291.4.7 п. 291.4 ст. 291 ПКУ новоутворені, зокрема, сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.

При цьому, попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників – юридичних осіб – період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.

Нагадаємо, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств» внесені зміни до ПКУ, зокрема, до четвертої групи платників єдиного податку віднесено фізичних осіб - підприємців, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України «Про фермерське господарство», за умови виконання сукупності таких вимог:

- здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;

- провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;

- не використовують працю найманих осіб;

- членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім'ї у визначенні частини другої статті 3 Сімейного кодексу України;

- площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше двох гектарів, але не більше 20 гектарів.  

 

Коригування при зміні окремих показників табличної частини податкової накладної

коли після складання ПН відбувається повне повернення суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів або повернення залишку суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів.

1.1. Загальні правила

Розрахунок коригування до податкової накладної (далі – РК), яка була складена на дату отримання коштів/постачання товарів, складається постачальником (продавцем) на дату такого повернення.

В зазначеному у цьому пункті порядку РК заповнюється виключно у разі, якщо товар або кошти (залишок товару або коштів) повертаються у повному обсязі, зазначеному у відповідних рядках ПН (з урахуванням наявності фактів коригування, які мали місце раніше), тобто, коли в результаті проведення такого коригування підсумкові показники ПН будуть рівними нулю.

У разі, якщо товар або кошти повертаються частково (у продавця залишається частина авансу в рахунок майбутнього постачання товарів/послуг або покупець повертає частину поставленого товару), то РК складається у порядку, передбаченому для випадків зміни ціни або кількості товарів/послуг (залежно від того, внаслідок зміни кількості чи ціни відбувається часткове повернення товарів/коштів).

1.2. Особливості складання РК у випадку повного повернення суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів або повернення залишку суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів

В табличній частині такого РК (розділ Б) зазначаються:

▪ в графі 1– номер рядка податкової накладної, що коригується;

▪ в графі 2 – причина коригування «Повернення товару або авансових платежів». Причина коригування вказується в графі 2 без лапок та інших додаткових розділових знаків;

▪ в графі 7 «Коригування кількості; зміна кількості, об’єму, обсягу (–)(+)» зі знаком «–» вказується кількість (об’єм, обсяг) товарів/послуг, зазначена у графі 6 рядка податкової накладної, що коригується (з урахуванням наявності фактів коригування такого рядка, які мали місце раніше);

▪ в графі 8 «Коригування кількості; ціна постачання товарів/послуг» вказується ціна, зазначена у графі 7 рядка податкової накладної, що коригується (з урахуванням наявності фактів коригування такого рядка, які мали місце раніше);

▪ графа 9 «Коригування вартості; зміна ціни (–)(+)» та графа 10 «Коригування вартості; кількість постачання товарів/послуг» залишаються незаповненими;

▪ в графах 3, 4.1 – 4.3, 5, 6, 11 та 12 зазначаються незмінними показники відповідних граф рядка податкової накладної, що коригується;

▪ в графі 13 зі знаком «–» вказується загальний обсяг постачання (без ПДВ), зазначений у графі 10 рядка податкової накладної, що коригується (з урахуванням наявності фактів коригування такого рядка, які мали місце раніше).

Залежно від того за якою ставкою ПДВ оподатковувалась операція, що коригується (за основною ставкою, ставками 7 %, 0 %, чи звільнялася від оподаткування ПДВ), заповнюється відповідна графа розділу «А» РК.

 

Готівкові розрахунки СГ з фізичною особою можуть проводитися у розмірі до п’ятдесяти тисяч гривень

Відповідно до п. 6 розд. II Положення Положення № 148, СГ мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

1) між собою - у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн. включно;

2) із фізичними особами - у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн. включно.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість СГ й фізичних осіб, із якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Обмеження, установлене в п. 6 розд. II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

Про необхідність розрахунків з ЄВ у 2018 році ФОП, що перебувають на загальній системі оподаткування

Звертаємо увагу платників ЄВ загальної системи оподаткування, що вони повинні сплачувати ЄВ, у розмірі не менше ніж мінімальний, незалежно від сум отриманого чи не отриманого  доходу від підприємницької діяльності.

З січня поточного року ЄВ сплачується підприємцями щокварталу - до 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Тобто, за 1 квартал 2018 року необхідно було сплатити - до 20 квітня, за 2 квартал 2018 року - до 20 липня, за 3 квартал 2018 року строк сплати  - до 20 жовтня,  і за 4 квартал 2018 року - до 20 січня 2019 року.

Мінімальна сума ЄВ за квартал у 2018 році, яку необхідно сплатити ФОП, що перебувають на загальній системі оподаткування, складає 2457,18 грн. (819,06 грн. х 3 міс).

По кожному платнику щоквартально автоматично проводяться нарахування ЄВ в особові карки платників.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне пере­рахування) ЄВ накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно несплачених сум та на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Тобто, затримання платежу - це на сьогодні 491,43 грн. штрафу за несплату квартальної суми внеску (2457,18 грн.) без урахування пені. Тож, з метою запобігання виникнення заборгованості необхідно своєчасно сплачувати ЄВ. 

ІІІ. Лозівська ОДПІ: інформація для підприємців та громадян

Змінили місце проживання –своєчасне інформуйте про зміни контролюючі органи

Фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну місця проживання (реєстрації) та прізвища, ім’я, по батькові протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви за встановленою формою.

Завдяки своєчасно внесеній достовірній інформації про фактичні реєстраційні дані фізичних осіб, контролюючі органи мають можливість своєчасно інформувати громадян про податкові зобов’язання.

Зокрема, податкові повідомлення – рішення про нараховану суму земельного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та транспортного податку обов’язково надійдуть у визначений законом термін до адресата.

Зазначимо, що відповідно до вимог ПКУ документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику. Але, у разі, якщо пошта не може вручити платнику повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням або відмову його прийняти то повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, вказаний поштовою службою у відповідному повідомленні із зазначенням причин невречення.

Тому, щоб не потрапити у перелік податкових боржників кожному громадянину, котрий змінює свої реєстраційні дані, зокрема  прізвище, ім’я, по батькові або місце проживання (реєстрації), варто невідкладно подати заяву за формою 5-ДР  за місцем нової реєстрації (проживання).

Довідку про доходи «спрощенцю» нададуть протягом п’ятнадцяти днів

Відповідно до п. 294.1 ст. 294 ПКУ податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Разом з цим платники єдиного податку для отримання довідки про доходи мають право подати до контролюючого органу податкову декларацію за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, що не звільняє такого платника податку від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду (п. п. 296.8 ст. 296 ПКУ).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» (далі – Закон №393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів. Статтею 20 Закону №393 визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Тобто ФОП платник єдиного податку може за письмовою заявою отримати від контролюючого органу довідку про доходи, у т.ч. за будь-який інший ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, Довідка про доходи видається не пізніше п’ятнадцяти днів від дня отримання заяви.

Як можна розпрощатися зі «спрощенкою»

Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:- подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;- припинення юридичної особи (крім перетворення) відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

- у випадках, визначених, зокрема, підпунктом 298.2.3 ПКУ.

Згідно з абзацом першим пункту 299.11 ПКУ у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку вимог, встановлених главою І розділу XIV ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Випадки та строки анулювання контролюючим органом реєстрації юридичної особи як платника єдиного податку визначені пунктами 299.10, 299.11 ПКУ.

Коли у машині – таксі застосовують РРО

СГ– ФОП, що перебувають на загальній системі оподаткування, у машинах – таксі при розрахунках з пасажирами готівкою повинні застосовувати належним чином зареєстровані РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

«Спрощенці» не звільняються від сплати ЄВ за найманого працівника-пенсіонера

Сплата ЄСВ регулюється Законом №2464.

Абзацом третім пункту 1 частини першої статті 4 Закону №2464 визначено, що платниками єдиного внеску є роботодавці, а саме: фізичні особи – підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців).

Платники єдиного внеску, зокрема, роботодавці, зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок за застрахованих осіб (п.1 частини другої ст. 6 Закону № 2464).

Отож звільнення від сплати єдиного внеску для працюючих пенсіонерів законодавством не передбачено.

 

Порядок зняття з обліку фізичної особи – підприємця в органах ДФС

Зняття з обліку ФОП)в контролюючому органі здійснюється у порядку, встановленому п. 65.10 ст. 65, ст. 67 ПКУ, розд. ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Мінфіну від 22.04.2014 № 462) (далі – Порядок № 1588).

Згідно з розд. XI Порядку № 1588 підставою для зняття ФОП як платника податків з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням.

Дата зняття з обліку ФОП відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Дані про зняття з обліку ФОП передаються контролюючим органом за основним місцем обліку такого платника податків до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) із зазначенням: дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків знято з обліку.

Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа – платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.

Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, повинна закрити усі рахунки відкриті у фінансових установах (крім рахунків, відкритих для зарахування коштів на вимогу фізичних осіб) та в установлені строки подати відповідному контролюючому органу:

повідомлення за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про закриття об’єкта оподаткування (у разі наявності), протягом 10 робочих днів після його закриття;

декларацію за останній базовий податковий (звітний) період.

Так, фізичні особи, які перебували на загальній системі, щодо яких починаючи з 01.01.2017 до ЄДР внесено запис про припинення підприємницької діяльності, враховуючи п. 177.11 ст. 177 ПКУ, подають ліквідаційні податкові декларації про майновий стан і доходи щодо отриманих доходів на загальній системі оподаткування востаннє за звітний період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Фізичні особи, які застосовували спрощену систему оподаткування, враховуючи п. 294.6 ст. 294 ПКУ, подають податкові декларації востаннє за податковий (звітний) квартал в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року у строки, визначені п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) ФОП, в тому числі ФОП – платниками єдиного податку подається протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (пп. 10, 11 розд. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435).

Останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення. Сплачується єдиний внесок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання Звіту із зазначенням типу форми «ліквідаційна» (п.п. 1 п. 13 розд. ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями).

Зняття з обліку ФОП – платників єдиного внеску здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку (ст. 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями). Такі перевірки проводяться у порядку, встановленому ПКУ.

Рішення про проведення документальної позапланової перевірки платника податків – фізичної особи приймається керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) з урахуванням вимог ст. 78 – 82 ПКУ, яке оформлюється наказом. При цьому, термін протягом якого приймається рішення про призначення документальної позапланової перевірки, зокрема при припиненні діяльності ФОП, ПКУ не визначено.

Дані про зняття з ФОП як платника податків та як платника єдиного внеску передаються контролюючим органом до ЄДР та оприлюднюються на порталі електронних сервісів ЄДР.

 

Чи передбачена відповідальність фізичної особи за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб, зазначеного в податковій декларації?

Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених Податковим кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

     при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу;

     при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відс. погашеної суми податкового боргу.

Крім цього, при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків, після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100% річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день.

Зазначена норма визначена п. 179.7 ст. 179, п. 126.1 ст. 126, п.п. 129.1.3 та п. 129.4 ст. 129 ПКУ.

Чи ведуть наймані працівники підприємця - платника єдиного податку Книгу обліку доходів?

Платники єдиного податку - підприємці першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Форми Книги обліку доходів, книги обліку доходів і витрат та порядки їх ведення затверджені наказом МФУ від 19.06.2015 № 579.

У Книзі щоденно відображається дохід від провадження господарської діяльності, із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік.

Отримана протягом податкового (звітного) періоду сума коштів за продані товари, виконані роботи (послуги0 в грошовій формі, відображається окремо в готівковій та безготівковій формі (готівкові і безготівкові надходження відображаються окремими рядками).

Дані Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку.

Нормами Податкового кодексу та наказу № 579 не передбачено ведення окремо Книги обліку доходів (Книги обліку доходів та витрат) найманими працівниками фізичної особи – підприємця - платника єдиного податку.

Коли підприємцю необхідно виправити показники декларації єдиного податку

Декларація може подаватися фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку як звітна (звітна нова), так і уточнююча (відповідні відмітки робляться в полі 01 декларації).

При поданні звітної (звітної нової) декларації у полі 02 такої декларації зазначається звітний (податковий) період, за який вона подається. Якщо у складі звітної (звітної нової) уточнюються показники минулих звітних періодів, то у полі 03 декларації зазначається звітний (податковий) період, який уточнюється.

При цьому, у складі звітної або звітної нової декларації платник може уточнити показники декларації за один податковий (звітний) період, що минув.

При поданні уточнюючої декларації у полях 02 та 03 такої декларації податковий (звітний) період та податковий (звітний) період, який уточнюється, заповнюються однаковими значеннями, що відповідають звітному (податковому) періоду, що уточнюється.

Якщо виправлення помилок за минулі звітні періоди здійснюється у складі звітної (звітної нової) декларації, то фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, в залежності від обраної групи, зазначає правильні значення показників господарської діяльності за звітний (податковий) період, за який подається декларація, у відповідних розділах з ІІ по ІV декларації, та визначає:

- виправлені податкові зобов’язання по єдиному податку за звітний (податковий) період у розділі V декларації (рядки 08 – 14);

- суму збільшення (зменшення) податкового зобов’язання по єдиному податку у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за минулі періоди, суму пені та штрафу (в розмірі 5% від суми збільшення) у розділі VІ декларації (рядки 15 – 20).

Якщо виправлення проводиться в уточнюючій декларації, то фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, залежно від обраної групи, зазначає правильні показники господарської діяльності за звітний (податковий) період, що уточнюється у відповідних розділах з ІІ по ІV декларації, та визначає:

- податкове зобов’язання за звітний (податковий) період, що уточнюється в розділі V декларації (рядки 08 – 14);

- суму збільшення (зменшення) податкового зобов’язання по єдиному податку у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, суму пені та штрафу (в розмірі 3% від суми збільшення) у розділі VІ декларації (рядки 15 – 20).

Служба за контрактом

Новини

Урядові портали

Сайт президента України Кабінет міністрів Реестр виборців Харківська обласна рада Державна фіскальна служба України Харківська обл. держ. адміністрація Інститут держ. управління
Інститут держ. управління
ВГОРУ