Оголошення

Дивитись усі

Туристичний маршрут

Туристичний маршрут

по місту Лозова

Схема проїзду: в м.Лозова від вокзалу маршрутним таксі до зупинки «Торгівельний центр»

Контакти: (05745) 5-11-96, 5-12-07, 5-12-14

телефон канцелярії : (05745)5-12-07

Електронна адреса: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Код органу: 2027

Податковий номер: 43191742

Керівництво органу: Праскурін Артур В’ячеславович – начальник Лозівського управління  Головного управління ДПС у Харківській області


Контактні телефони, за якими можна отримати консультації

Назва територіального управління

Території обслуговування

Напрямок, за яким надається консультація

Код,

номер телефону

Лозівське управління

м.Лозова

Лозівський,

Близнюківський р-н

адміністрування податків і зборів з юридичних осіб

(05745) 70099

адміністрування податків і зборів з фізичних осіб

(05745) 70499

м. Первомайський, Первомайський р-н

адміністрування податків і зборів з юридичних осіб

(05748) 3-31-07

адміністрування податків і зборів з фізичних осіб

(05748) 3-29-18

м.Лозова

Лозівський,

Близнюківський р-н

ведення особових рахунків платників податків в частині сплати, звірка реквізитів бюджетних рахунків

(05745) 70405

м. Первомайський, Первомайський р-н

(05748) 3-32-25

м.Лозова

Лозівський,

Близнюківський р-н

робота з податковим боргом

(05745)51212

м. Первомайський, Первомайський р-н

(05748) 3-42-52

Лозівська ДПІ:

м.Лозова

Лозівський,

Близнюківський р-н

приймання податкової звітності

(05745)5-12-07

Первомайська ДПІ:

м. Первомайський, Первомайський р-н

(05748) 3-40-93

Перелік ДПІ:

Лозівська державна податкова інспекція Лозівського управління Головного управління ДПС у Харківській області

Адреса: 64606, Харківська область, м.Лозова, м-н 3 буд.5

Контакти: (05745) 5-12-07, 5-12-14

Керівництво:

Вепрецька Вікторія Володимирівна - начальник Лозівської державної податкової інспекції Лозівського управління Головного управління ДПС у Харківській області

Первомайська державна податкова інспекція Лозівського управління Головного управління ДПС у Харківській області

Адреса: 64107, Харківська область, м.Первомайський, вул.Бугайченко, буд.25

Контакти: (05748) 3-40-93, 3-29-18

Керівництво:

Горошко Алла Іванівна - начальник Первомайської державної податкової інспекції Лозівського управління Головного управління ДПС у Харківській області


Яким чином здійснюється скасування реєстрації ПРРО?

Порядок застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317).

Порядок скасування реєстрації ПРРО встановлено розд. III Порядку № 317.

Так, відповідно до пп. 1, 2 розд. III Порядку № 317 реєстрація ПРРО діє до дати скасування реєстрації ПРРО, що здійснюється шляхом виключення його з реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій та закриття фіскального номера, який не підлягає використанню надалі.

Реєстрація ПРРО скасовується на підставі Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316604) (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – Заява) з позначкою «Скасування реєстрації», яка подається засобами Електронного кабінету чи засобами телекомунікацій, або на підставі Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (ідентифікатор форми J1316701) (додаток 2 до Порядку № 317) з позначками «несправність» або «крадіжка пристрою чи компрометація ключа».

До подання Заяви про скасування реєстрації ПРРО суб’єкт господарювання має забезпечити передачу всіх копій створених ПРРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера, електронних фіскальних звітних чеків та повідомлень, передбачених Порядком № 317.

Пунктом 3 розд. III Порядку № 317 передбачено, що реєстрація ПРРО скасовується автоматично фіскальним сервером, якщо:

до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;

щодо господарської одиниці, де використовується ПРРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання (повідомлення за ф. № 20-ОПП);

щодо суб’єкта господарювання наявне судове рішення, що набрало законної сили, про ліквідацію у зв’язку з банкрутством або про припинення, що не пов’язане з банкрутством, про визнання недійсними установчих документів;

стосовно фізичної особи – підприємця наявні дані про те, що особа померла, оголошена померлою, визнана недієздатною або безвісно відсутньою, чи її цивільну дієздатність обмежено;

суб’єкта господарювання знято з обліку в контролюючих органах у інших випадках, передбачених ст. 67 ПКУ та Законом України від 15 березня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями.

Повідомлення про скасування реєстрації ПРРО направляється суб’єкту господарювання засобами Електронного кабінету із зазначенням підстав (п. 4 розд. III Порядку № 317).


Як можна підтвердити подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації та сплату одноразового збору?

Головне управління ДПС у Вінницькій області відповідає, що відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року.

Згідно з п. 6 підрозд 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом визначеного підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування має право добровільно подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, одноразову (спеціальну) добровільну декларацію в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Нагадаємо, що одноразова (спеціальна) добровільна декларація подається безпосередньо декларантом до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронній формі з урахуванням вимог, встановлених розд. II ПКУ, та особливостей, встановлених цим підрозділом (п.п. 6.2 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ).

Крім того, положеннями частини першої ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі – Закон № 393) передбачено право громадян України на звернення, зокрема до органів державної влади із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів.

Згідно з п.п. 19 прим. 1.1.28 п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 ПКУ до функцій контролюючих органів належить надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Таким чином, з метою отримання інформації щодо поданої одноразової (спеціальної) добровільної декларації та суми сплаченого збору з одноразового декларування платник податків має право звернутися до контролюючого органу із відповідною заявою, відповідь на яку буде надана у порядку та строки, визначені діючим законодавством.


Про застосування РРО/ПРРО та ведення обліку товарних запасів з 1 січня 2022 року

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що не зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО та вести облік товарних запасів фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку І групи.

Зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО, але не зобов’язані вести облік товарних запасів фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку ІІ – ІV груп, якщо  вони  не здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, та напівдорогоцінного каміння, або не є платниками ПДВ.

Тобто із всього загалу фізичних осіб – підприємців – платників єдиного додатку ІІ – ІV груп, обов’язок ведення обліку товарних запасів поширюється лише на платників, які зареєстровані платниками ПДВ або здійснюють реалізацію:

технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

лікарських засобів, виробів медичного призначення;

ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.


Оновлено форму Повідомлення про прийняття працівника на роботу

Головне управління ДПС у Харківській області доводить до відома платників, що 05.01.2022 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2021 № 1392 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 413 і від 17 квітня 2019 р. № 328» (далі – Постанова № 1392), якою внесено зміни до Порядку повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 із змінами (далі – Постанова № 413).

Прийняття змін до Постанови № 413 обумовлено набранням чинності з 01.01.2022 Закону України від 14 грудня 2021 року № 1946-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1946).

Закон № 1946 запроваджує особливу систему оподаткування для ІТ компаній, які є резидентами Дія Сіті, та створює для них особливий вид працевлаштування.

При цьому, назву форми Повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу змінено. Нова назва – «Повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту» (далі – Повідомлення).

Нова форма Повідомлення передбачає чотири категорії працівників, про яких роботодавці надсилають Повідомлення, а саме:

1 – наймані працівники за основним місцем роботи;

2 – працівники за сумісництвом (раніше їх позначали як працівників без

Трудової книжки);

3 – гіг-спеціалісти за гіг-контрактом;

4 – працівники на підставі цивільно-правових договорів.

Нагадуємо, що відповідно до ч. 4 ст. 24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи, зокрема без укладення трудового договору, оформленого наказом та повідомлення ДПС про прийняття працівника на роботу.

Також згідно з ч. 1 ст. 23 Закону № 1946 до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидент Дія Сіті повідомляє ДПС про укладення гіг-контракту.

Порядком № 413 визначено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту подається до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті

Отже, про прийняття на роботу зобов’язані повідомляти ДПС такі роботодавці:

– підприємства, установи, організації незалежно від форми власності та підпорядкування;

– фізичні особи, що використовують найману працю (ФОП – роботодавці);

– резиденти Дія Сіті.

Роботодавець – підприємство, установа, організація, фізична особа – підприємець – у разі прийняття працівника на умовах трудового договору повідомляє про:

–        прийняття на основне місце;

–        прийняття за сумісництвом – зовнішнім або внутрішнім.

Роботодавець – резидент Дія Сіті – повідомляє ДПС про укладення  гіг-контракту та про залучення фахівця на умовах цивільно-правового договору.

Інформація, що міститься у Повідомленні, вноситься до Реєстру страхувальників та Реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Постанову № 1392 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 05.01.2022 № 1


Як декларанту розрахувати базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо нерухомого, рухомого майна, корпоративних прав, цінних паперів, права на отримання дивідендів, процентів інших активів?

Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що відповідно до підпунктів «б» – «е» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі:

б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).

Для цілей цього підрозділу до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:

► не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;

► не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;

в) рухоме майно, у тому числі:

► транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;

► інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);

г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;

ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;

д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;

е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.

Пункт 7 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.

Згідно з п. 7.2 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених «б» – «е» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:

► витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

► вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України (далі – НБУ) станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

► номінальна вартість прав грошової вимоги;

► вартість придбання або біржова вартість, дійсна станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, корпоративних прав (акцій), які допущені до біржових торгів;

► вартість активу у вигляді дорогоцінних металів, що визначається у перерахунку ваги до закупівельної ціни на дорогоцінні метали, визначеної НБУ станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

► витрати на придбання (набуття) декларантом цінних паперів та інших фінансових інструментів, що не допущені до біржових торгів, та часток (паїв) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інших корпоративних прав або номінальна вартість таких активів, зазначена у відповідних документах.

За власним бажанням декларанта для рухомого майна (крім дорогоцінних металів, транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, витворів мистецтва, дорогоцінного каміння (у тому числі органогенного утворення) та виробів з них) базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування може бути самостійно визначена декларантом вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.


Інтернет-торгівля без РРО

Сьогодні у Головному управлінні ДПС у Харківській області пройшов сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія». На запитання платників податків стосовно застосування РРО та ПРРО відповідала заступник начальника Головного управління  ДПС у Харківській області Ірина Сагайдак.

Найбільше громадян цікавило питання щодо необхідності застосування «касового апарату» підприємцями на спрощеній системі оподаткування при продажу товарів через Інтернет без передоплати із доставкою перевізником або через відділення організацій зв’язку.

Наводимо наступне роз’яснення.

З 01.01.2022 року застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку ІІ-ІІІ групи при продажу товарів, робіт, послуг, у разі здійснення ними розрахункових операцій у розумінні Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Водночас частиною другою статті 664 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов’язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходження, обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв’язку для доставки покупцеві.

Тобто, якщо споживач (клієнт) замовив товар на вебсайті продавця (Інтернет – магазин), не здійснював передоплату за замовлений товар, а доставка товару здійснюється службою доставки на підставі договору, відповідно до якого товар передається такій службі для доставки покупцю, то у такому випадку РРО та/або ПРРО застосовується службою доставки безпосередньо при отриманні нею коштів, як оплати за товар та передачу товару покупцю. Продавець зобов’язаний вкласти у посилку видаткову накладну або інший супровідний документ, який буде свідчити про походження товару.

Також звертаємо увагу на те, що перерахунок коштів на поточний рахунок ФОП у формі IBAN не є розрахунковою операцією між продавцем та покупцем, а є банківською операцією.

Відповідно,  у разі перерахунку покупцем  коштів виключно на поточний рахунок у форматі  IBAN,  РРО/ПРРО продавцем не застосовується.


Запрошуємо на прямий ефір з питань застосування РРО та ПРРО

Шановні платники податків!

Повідомляємо, що 25 січня 2022 року, фахівці Головного управління ДПС у Харківській області проводять роз’яснювальний захід щодо реєстрації, встановлення та користування реєстраторами розрахункових операцій та програмними реєстраторами розрахункових операцій.

Івент відбудеться у прямому ефірі  на сторінці  Facebook  https://www.facebook.com/tax.kharkiv

Початок заходу об 15-00.

Долучайтеся!


ОДД: Коментар фахівця

В.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Харківській області Євген Огієнко надав коментар стосовно одноразового (спеціального) добровільного декларування. Зокрема фахівець роз’яснив, який документ є підтвердженням про прийняття контролюючим органом одноразової (спеціальної) добровільної декларації, поданої через Електронний кабінет?

Так, згідно з п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до Податкового кодексу України є чи були платниками податків (далі – декларант).

Відповідно до п.п. 6.2 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України одноразова (спеціальна) добровільна декларація подається безпосередньо декларантом до контролюючого органу, в електронній формі з урахуванням вимог, встановлених розд. II ПКУ, та особливостей, встановлених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Абзацом першим п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України визначено, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до Податкового кодексу України, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями без укладення відповідного договору.

Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

Пунктом 2 розд. ІІ зазначеного Порядку № 557, зокрема, визначено, що створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).

Автор має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Після накладання кваліфікованого електронного підпису автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням телекомунікаційних мереж до адресата протягом операційного дня (п. 3 розд. ІІ Порядку № 557).

У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка (п. 5 розд. ІІ Порядку № 557).

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня (п. 6 розд. ІІ Порядку № 557).

Відповідно до п. 8 розд. ІІ Порядку № 557 перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у п. 7 розд. ІІ Порядку № 557, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком № 557, формується друга квитанція (абзац перший п. 9 розд. ІІ Порядку № 557).

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).

На другу квитанцію накладається печатка відповідного контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі (п. 10 розд. ІІ Порядку № 557).

У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п. 11 розд. ІІ Порядку № 557).

Таким чином, друга квитанція є підтвердженням про прийняття контролюючим органом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

При цьому, датою та часом прийняття Декларації контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.


Про застосування РРО/ПРРО та ведення обліку товарних запасів з 1 січня 2022 року

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що не зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО та вести облік товарних запасів фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку І групи.

Зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО, але не зобов’язані вести облік товарних запасів фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку ІІ – ІV груп, якщо  вони  не здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, та напівдорогоцінного каміння, або не є платниками ПДВ.

Тобто із всього загалу фізичних осіб – підприємців – платників єдиного додатку ІІ – ІV груп, обов’язок ведення обліку товарних запасів поширюється лише на платників, які зареєстровані платниками ПДВ або здійснюють реалізацію:

-технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

-лікарських засобів, виробів медичного призначення;

-ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння,


Яким чином через РРО та/або ПРРО здійснюється видача коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної суми?

Порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлено ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), де зокрема, пунктом 2 визначено обов’язок суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду) (п. 2 ст. 3 Закону № 265).

Відповідно до статті 2 Закону № 265 розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну;

Вимоги до форми та змісту розрахункового документа визначені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).

Так, згідно з п. 1 розд. ІІІ Положення № 13 фіскальний касовий чек видачі коштів (далі – видатковий чек) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) РРО або ПРРО під час проведення розрахунків у разі видачі коштів покупцеві під час повернення товару, рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу та в інших випадках. Фіскальний касовий чек видачі коштів за формою № ФКЧ-2 наведений в додатку 2 до Положення № 13.

Пунктом 7 глави III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547), визначено, що реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Пунктом 8 глави III Порядку № 547 встановлено, що якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн., матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Такий самий акт складається під час скасування помилково проведеної через РРО та/або ПРРО суми розрахунку або помилково вибраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо). В акті зазначаються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа.

Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО та/або ПРРО суми розрахунку, помилкової форми оплати зберігаються протягом трьох років. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати зазначені акти контролюючим органам під час проведення перевірки.

Водночас, якщо після направлення ПРРО в режимі онлайн даних розрахункового документа про проведену розрахункову операцію для реєстрації фіскальним сервером присвоєно фіскальний номер відповідному розрахунковому документу, але до отримання ПРРО від фіскального сервера даних про такий фіскальний номер розрахункового документа припинився зв’язок ПРРО з фіскальним сервером, розрахункова операція була завершена ПРРО в режимі офлайн із присвоєнням їй фіскального номера із Діапазону, дублювання розрахункових документів може бути усунене шляхом проведення операції ”сторно” із реєстрацією такої операції на фіскальному сервері, формуванням номера розрахункового документа на таку операцію та зазначенням номера розрахункового документа, який сторнується, та номера розрахункового документа, який дублюється.


 Терміни сплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що сплата збору здійснюється декларантом протягом тридцяти календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки збору, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата збору здійснюється декларантом:

  • першого платежу - протягом тридцяти календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;
  • другого платежу - до 1 листопада 2023 року;
  • третього платежу - до 1 листопада 2024 року.

Одноразова (спеціальна) добровільна декларація підлягає в порядку, передбаченому цим підрозділом, камеральній перевірці, яку центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, проводить протягом 60 календарних днів, що настають за днем подання йому відповідної декларації.

У разі виявлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами камеральної перевірки відповідної одноразової (спеціальної) добровільної декларації арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, декларант зобов'язаний сплатити суму такої недоплати протягом 10 календарних днів з дня отримання відповідного повідомлення за довільною формою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.


Які категорії фізичних осіб-підприємців платників єдиного податку зобов’язані застосовувати РРО та/або ПРРО з 01.01.2022 року

Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що з 01.01.2022 року фізичні особи-підприємці платники єдиного податку ІІ-IV групи зобов’язані застосовувати РРО та/або ПРРО у випадку здійснення «розрахункових операцій» у розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР.

Розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Фізичні особи-підприємці платники єдиного податку І групи з 01.01.2022 року не зобов’язані реєструвати та застосовувати РРО та/або ПРРО.


Які категорії підприємців платників єдиного податку не ведуть облік товарних запасів за місцем їх реалізації

Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, щоідприємці платники єдиного податку ІІ-IV групи, які не зареєстровані платниками ПДВ та не здійснюють реалізацію технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення, реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, облік товарних запасів не ведуть.

Також, ведення обліку товарних запасів або якогось іншого додаткового обліку з 01.01.2022 року для фізичних осіб-підприємців платників єдиного податку І групи не передбачається.


Нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи

Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що з 01 січня 2022 року розпочалася кампанія декларування, за якою окремі категорії фізичних осіб зобов’язані подати річну податкову декларацію про майновий стан та доходи (далі - податкова декларація) та визначити податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб (далі - податок) і військового збору, та/або мають право подати декларації для отримання податкової знижки та введена в дію нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація), яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17 грудня 2020 року № 783 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України             від 02 жовтня 2015 року № 859».

Нова форма декларації передбачає об’єднання звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), а також декларування частини прибутку контрольованої іноземної компанії (далі - КІК).

Форма декларації в редакції наказу № 783 доповнена новими додатками:

1) ЄСВ 1, ЄСВ 2 та ЄСВ 3 – для платників єдиного внеску самозайнятих осіб (крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування) та осіб, які сплачували добровільні внески, передбачені договором про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування;

2) КІК – для платників, у яких виникає обов’язок декларувати прибутки КІК відповідно до пункту 170.13 статті 170 Податкового кодексу України.

Разом з тим, пунктом 54 підрозділу Х «Перехідних положень» Податкового кодексу України встановлені особливості застосування положень про оподаткування прибутку КІК протягом перехідного періоду, а саме: першим звітним (податковим) роком для звіту про КІК є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році).

Отже, за звітний період 2021 рік фізичні особи – платники податку додаток до податкової декларації КІК не заповнюють та не подають.


Про надання електронних послуг нерезидентами на митній території України

 Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що починаючи з 01.01.2022, з урахуванням змін, внесених до Податкового кодексу України (далі -ПКУ) від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями Законом України від 03 червня 2021 року № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» (далі – Закон № 1525) запроваджується оподаткування електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі постачання таких послуг фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, яку не зареєстровано як платника податку, особою-нерезидентом, за правилами, встановленими ст. 208 прим.1 ПКУ.

Законом № 1525 доповнено перелік осіб – платників ПДВ (підпункт 9 пункт 180.1 статті 180 ПКУ), до яких віднесено особу-нерезидента, яка не має постійного представництва та постачає на митній території України фізичним особам, у тому числі фізичним особам - підприємцям, не зареєстрованим платниками ПДВ, електронні послуги, у тому числі шляхом надання доступу до електронних послуг через електронний інтерфейс, надання технічних, організаційних, інформаційних та інших можливостей, які здійснюються з використанням інформаційних технологій і систем, для встановлення контактів та укладення угод між продавцями і покупцями та/або постачає такі електронні послуги за посередницькими договорами від власного імені, але за дорученням надавача електронних послуг, є платником ПДВ, крім нерезидентів, які:

постачають електронні послуги за посередницькими договорами, у разі якщо у рахунках (квитанціях), наданих замовникам електронних послуг, визначено перелік таких електронних послуг та їх фактичного постачальника; здійснюють виключно обробку платежів за електронні послуги і не беруть участі у наданні таких електронних послуг; постачають електронні послуги безпосередньо через своє постійне представництво в Україні (підпункт «д» підпункт 14.1.139 пункт 14.1 стаття 14 ПКУ).


Чи можуть ФОП – платники ЄП другої – четвертої груп проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО при здійсненні роздрібної торгівлі на території села?

Відповідно до ст. 10 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) з використанням розрахункових книжок (далі – РК) та книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної політики, формування та реалізацію державної фінансової політики.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2021 року № 1359, яка набирає чинності з 01 січня 2022 року) (далі – Постанова № 1336) затверджений Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).
Пунктом 1 Переліку встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності у тому числі фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок, мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та КОРО при здійсненні роздрібної торгівлі на території села товарами (крім підакцизних товарів).
Пункт 1 Переліку не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:
така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;
такими фізичними особами – підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема, через Інтернет;
сільськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом, прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села РРО та/або ПРРО для форм і умов проведення діяльності, визначених у п. 1 Переліку.
Згідно з п. 2 Постанови № 1336 установлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, для форм та умов проведення діяльності, зокрема, визначених у:
п. 1 Переліку – 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів).

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу


Відбулася зустріч з платниками податків з питань застосування РРО та ПРРО

Сьогодні заступник начальника Головного управління ДПС у Харківській області Ірина Сагайдак провела зустріч з представниками малого та середнього бізнесу. Захід було присвячено темі застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних РРО.

Слід зазначити, що з 1 січня було значно розширено коло суб’єктів господарюванням, яким необхідно використовувати «касові апарати». У багатьох з них ще залишилися питання щодо порядку реєстрації та використання РРО та ПРРО, а також стосовно необхідності ведення обліку товарних запасів. Саме з метою роз’яснення та консультативної допомоги й було проведено цей захід.

Так, Ірина Сагайдак нагадала присутнім, що починаючи з цього року платники єдиного податку ІІ-IV груп зобов’язані фіскалізувати процес проведення розрахункових операцій. На власний вибір вони можуть використовувати або реєстратор розрахункових операцій або програмний РРО. Посадовець розповіла, що податковою службою розроблено безкоштовний ПРРО, який можна скачати з сайту ДПС України.

Також було зазначено, що тематичні інформаційні матеріали, роз’яснювальна відеопродукція, навчальні відеоролики розміщено у спеціальному банері на сайті ДПС України: «Програмні РРО», що розміщений за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/.

Окрім того, суб’єкти господарювання можуть звернутися за індивідуальною консультацією у Центри обслуговування платників, або зателефонувавши за номером: 702-87-17, 702-86-02, 702-86-27.

Окремо Ірина Сагайдак зупинилася на Порядку ведення обліку товарних запасів фізичними особами – підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування.

Посадовець роз’яснила, що фізичні особи – підприємці, які використовують спрощену систему оподаткування, не є при цьому платниками податку на додану вартість, та не здійснюють продаж технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та напівдорогоцінного каміння, НЕ зобов’язані вести облік товарних запасів та підтверджувати їх походження первинними документами для цілей контролю за дотриманням законодавства у сфері застосування РРО.


Податкова соціальна пільга з ПДФО

З 1 січня 2022 року відповідно до статті 7 Закону України від 02.12.2021 № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2481 грн.

Відповідно до п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) у розмірі, що дорівнює 50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Граничний розмір доходу, до якого застосовується податкова соціальна пільга у 2022 році становить 3470,00 грн., цей розмір обчислюється як добуток місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року, на 1,4 та округлений до найближчих 10 грн.  – (2481,00 ✕ 1,4) (п.п.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ).

Отже, сума загального місячного оподаткованого доходу у вигляді заробітної плати зменшується на суму податкової соціальної пільги у 2022 році у розмірах:

- базова (загальна) ПСП для будь-якого платника податку – становить половину (50 %) розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року – 1240,50 грн = (2481,00  ✕ 50%);

- ПСП для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, становитиме 100% суми базової (загальної) ПСП у розрахунку на кожну таку дитину – 1240,50 грн;

- ПСП для платника, який є одинокою матір'ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником – у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, та для платника, який утримує дитину з інвалідністю – у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років – 150% суми базової (загальної) пільги, – 1860,75 грн = 150% ✕ (2481,00 ✕ 50%);

- ПСП для платників, визначених у п.п.169.1.4 п.169.1 ст.169 ПКУ (зокрема Герої України, учасники бойових дій під час Другої світової війни) становить 200% суми загальної пільги, - 2481,00 грн = 200% ✕ (2481,00 ✕ 50%).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX


Харківські податківці роз’яснюють представникам бізнесу податкові нюанси

У Головному управлінні ДПС у Харківській області відбулася зустріч заступника начальника ГУ Лілії Катеринської з платниками податків. Захід відбувся за участі представників Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Харківській області.

Під час зустрічі обговорювалася ціла низка важливих питань, серед яких – значення своєчасності сплати податків, негативні наслідки тіньової економіки, одноразове добровільне декларування, зміна бюджетних рахунків, удосконалення податкового законодавства при наданні електронних послуг.

Так, Лілія Катеринська зазначила, що сумлінність у податкових питаннях є складовою цивілізованих взаємовідносин. Разом з тим, тіньова економіка негативно впливає на виконання державних соціальних програм та рівень життя пересічних громадян.

Також посадовець звернула увагу присутніх на те, що для легалізації доходів, при отриманні яких не було сплачено податки, фізичні особи можуть скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларування. Це надасть їм можливість розпочати свою податкову історію з «чистого аркушу».

Для інформування громадян щодо одноразового (спеціального) добровільного декларування на сайті Державної податкової служби України створено спеціальний банер: https://tax.gov.ua/baneryi/odnorazove-dobrovilne-deklaruvannya , в якому зібрані нормативні документи та розміщені консультативно-інформаційні матеріали.

Користуючись можливістю, учасники заходу порушили питання застосування «касових апаратів». Представники бізнесу виказали занепокоєння щодо необхідності ведення обліку товарних запасів при використанні РРО та ПРРО.

Своєю чергою, Лілія Катеринська надала роз’яснення з цього питання і звернула увагу присутніх на те, що на субсайті Головного управління ДПС у Харківській області розміщено коментар заступника начальника ГУ Ірини Сагайдак щодо Порядку обліку товарних запасів підприємцями: https://kh.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/552160.html


Обережно! Шахраї

ШахраїГоловне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що мають місце випадки вимагання невідомими особами грошових коштів від суб’єктів підприємницької діяльності.

Шахраї телефонують начебто від імені керівництва органів ДПС регіону та вимагають гроші.

Будьте максимально обережні та не піддавайтесь на подібного роду провокації.

У разі таких телефонних дзвінків не замовчуйте факти, негайно телефонуйте на Антикорупційний сервіс ДПС України «Пульс» за тел. 0-800-501-007 (напрямок 5) та до правоохоронних органів.


Яким чином та за якими реквізитами бюджетного рахунку сплатити суму збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Після подання платником «Звітної»/«Звітної нової»/«Уточнюючої» одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) автоматично відкривається інтегрована картка платника за відповідною територією та в Електронному кабінеті (приватна частина) в розд. «Стан розрахунків з бюджетом» стає доступна інформація з відображенням реквізитів для сплати задекларованих сум збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) з можливим використанням однієї із наявних платіжних систем та/або згенерованого QR-коду за кодом платежу 11011100.

При скануванні QR-коду на смартфоні користувача автоматично відкривається мобільний застосунок банку зі сформованими реквізитами рахунків для сплати Збору.

У разі якщо платником була змінена адреса відповідно до «Звітної нової» або «Уточнюючої» Декларації платнику буде направлено повідомлення з оновленими реквізитами для сплати суми Збору.

В Електронному кабінеті забезпечено автоматичне заповнення платіжного доручення на підставі даних платника.


Як працює та реєструється програмний РРО

Програмний РРО можна встановити на смартфон, планшет, комп’ютер чи інший пристрій, який має операційну систему Windows або Android та підключення до Інтернет. І в цьому переваги програмних РРО - для фіскалізації розрахункових операцій можна буде застосовувати гаджети і не придбавати касові апарати, що зменшить витрати суб’єктів господарювання. При цьому ДПС забезпечено надання безкоштовного програмного рішення для використання суб’єктом господарювання.

На відміну від класичних РРО, який виконує фіскальну функцію, ПРРО є засобом через який забезпечується виконання фіскальної функції, яка безпосередньо виконується фіскальним сервером контролюючого органу.

 Реєстрація в контролюючому органі будь-якого ПРРО – безкоштовного програмного рішення ДПС чи комерційного ПРРО, проводиться автоматично через Єдине вікно подання електронної звітності із застосуванням будь-якого програмного забезпеченням, наявного у суб’єкта господарювання –Електронний кабінет, iFin, Sonata, M.E.Doc тощо.

 Реєстрація відбувається на підставі заяви за формою № 1-ПРРО, яка подається виключно в електронній формі.

 Інструкція щодо заповнення та подання форми № 1-ПРРО через Електронний кабінет розміщена на банері «Програмні РРО» за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/formi-prro/instruktsii-schodo-zapovnennya-form.


Щодо ведення обліку товарних запасів підприємцями - платниками єдиного податку

Заступник начальника Головного управління ДПС у Харківській області Ірина Сагайдак надала коментар щодо Порядку ведення обліку товарних запасів фізичними особами – підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування.

 Так, фахівець розповіла, що Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496. Зазначений документ набрав чинності 26 листопада 2021 року, і визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі – ФОП), які відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП. 

Разом з тим, дія Порядку № 496 не поширюється на платників єдиного податку І групи. 

Із загального числа платників єдиного податку другої – четвертої груп, вимоги Порядку № 496 поширюються виключно на платників, визначених п. 61 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України, які здійснюють: 

- реалізацію технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення; 

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Також вимоги Порядку № 496 поширюються на фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку третьої групи, які зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Окрім того, Порядок № 496 встановлює обов’язок ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації для фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Таким чином, фізичні особи – підприємці, що використовують спрощену систему оподаткування, не є при цьому платниками податку на додану вартість, та не здійснюють продаж технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та напівдорогоцінного каміння, НЕ зобов’язані вести облік товарних запасів та підтверджувати їх походження первинними документами для цілей контролю за дотриманням законодавства у сфері застосування РРО.


Хто може скористатись одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням та хто не може бути декларантом?

Згідно з абзацом першим п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків.

При цьому, визначення фізичної особи як «резедента» для ПКУ регулює п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, відповідно до якого: фізична особа – резидент – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Якщо всупереч закону фізична особа – громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого цим Кодексом або нормами міжнародних угод України.

Якщо фізична особа є особою без громадянства і на неї не поширюються положення абзаців першого – четвертого п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, то її статус визначається згідно з нормами міжнародного права.

Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому ПКУ, або її реєстрація як самозайнятої особи.

Відповідно до абзаців другого – четвертого п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ декларантами не можуть бути особи, які станом на дату початку періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави, або є особами, дієздатність яких обмежена і над такими особами встановлена опіка/піклування.

Декларантами також не можуть бути особи, які за будь-який період, починаючи з 01 січня 2010 року, виконують або виконували в Україні публічні функції, передбачені п. 37 частини першої ст. 1 Закону України від 06 грудня 2019 року № 361-ІХ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Декларантами не можуть бути особи, стосовно яких з боку України застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції» із змінами та доповненнями.


Про відкриття рахунків для одноразового (спеціального) добровільного декларування

В.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Харківській області Євген Огієнко надав коментар та роз’яснив,  чи має право громадянин, якому належать кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі відкрити у різних банках України окремі поточні рахунки зі спеціальним режимом використання у національній валюті та іноземній валюті?

 Зокрема, фахівець зазначив, що відповідно до п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ Податкового кодексу України звертається до банку для відкриття спеціального рахунку. Порядок відкриття, закриття, зарахування коштів на спеціальний рахунок і здійснення контролю за операціями за таким рахунком встановлюються Національним банком України.

Так, постановою Правління Національного банку України від 05 серпня 2021 року № 83 затверджено Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Відповідно до п. 3 цього Положення спеціальний рахунок – це поточний рахунок із спеціальним режимом використання, який відкривається банком декларанту відповідно до Закону України від 15 червня 2021 року № 1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування для зарахування грошових коштів у готівковій формі в національній та іноземних валютах, банківських металів з фізичною поставкою.

При цьому згідно з п. 7 вищезазначеного Положення банк відкриває спеціальний рахунок декларанту відповідно до вимог Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 01 квітня 2019 року № 56), у порядку, встановленому п. 62 розд. V Інструкції № 492 для фізичних осіб, та з обов’язковим дотриманням вимог п. 16 розд. I Інструкції № 492.

Відповідно до п. 8 Положення договір, що укладається в письмовій формі між банком і декларантом, має передбачати особливості відкриття, функціонування та закриття спеціального рахунку, які повинні відповідати вимогам Закону № 1539.

Таким чином, нормами підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ та Положення не встановлено обмежень щодо відкриття фізичною особою, яка має у власності кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі, окремих поточних рахунків зі спеціальним режимом використання у національній валюті та іноземній валюті у різних банках України.


Податкова соціальна пільга на 2022 рік

Київська ДПІ інформує, що з 1 січня 2022 року відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2481 гривень.

Відповідно розмір податкової соціальної пільги у 2022 році складе 1240,5 грн (50% розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом на    1 січня).

Для окремих категорій працівників статтею 169 Податкового кодексу України встановлено підвищений розмір податкової соціальної пільги (100%, 150% та 200%).

Звертаємо увагу, що податкової соціальної пільги застосовують до доходу, якщо він не перевищує прожиткового мінімуму, який діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 і округленого до найближчих 10 грн (пп. 169.4.1 ПК). Тобто граничний дохід для застосування ПСП в 2022 році складає: 2481 грн х 1,4 = 3470 гривень.

Таким чином ПСП не застосовуватимуть до доходів більшості працівників, оскільки розмір їх зарплати має бути від 6500 грн, а граничний дохід для застосування - 3470 гривень.

Проте скористатися ПСП можуть працівники, які працюють на умовах неповного робочого часу або, якщо працівник не відпрацював місячну норму робочого часу, або якщо він має право на ПСП на дітей.

ПСП не може бути застосована на:

  • доходи інші ніж заробітна плата;
  • зарплату, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;
  • доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Тобто, якщо ви ФОП та одночасно найманий працівник, то ПСП можна застосовувати тільки до вашого доходу у вигляді зарплати за місцем роботи.


До уваги ФОП – платників єдиного податку!

У 2022 році фізичні особи – платники єдиного податку першої – третьої груп подають податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця (далі – податкова декларація) за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752), у складі якої заповнюється (у разі виникнення такого обов’язку) додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску».

Податкова декларація подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси в один із таких способів (у спосіб за вибором платника податків): особисто платником податків або уповноваженою на це особою; надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Податкова декларація за звітний 2021 рік подається ФОП – платниками єдиного податку першої – другої групи до 01.03.2022 (включно), третьої групи – до 09.02.2022 (включно).

! Платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи – підприємці) груп, або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ.  При цьому у податковій декларації окремо відображаються обсяг доходу, оподаткований за ставками, визначеними для платників єдиного податку першої та другої груп, обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків, обсяг доходу, оподаткований за новою ставкою єдиного податку, обраною згідно з умовами, визначеними главою 1 розділу XIV ПКУ, авансові внески, встановлені п. 295.1 ст. 295 цього ПКУ. Подання податкової декларації у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, звільняє таких платників від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду.

Фізичні особи – платники єдиного податку другої групи у податковій декларації окремо відображають:

1) щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ;

2) обсяг доходу, оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку;

3) обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відс. (у разі перевищення обсягу доходу) (п.п. 296.5.2 п. 296.5 ст. 296 ПКУ).

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці) у податковій декларації окремо відображають:

1) обсяг доходу, оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку;

2) обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відс. (у разі перевищення обсягу доходу) (п.п. 296.5.3 п. 296.5 ст. 296 ПКУ).

Податкова декларація складається наростаючим підсумком з урахуванням норм пунктів 296.5 і 296.6 ст. 296 ПКУ.

Звертаємо увагу, що згідно зі ст. 47 ПКУ відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах несуть, зокрема, фізичні особи – платники податків та їх законні чи уповноважені представники у випадках, передбачених законом. 

Додатково нагадуємо, що «Електронний кабінет» забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом заповнення, перевірки та подання податкових декларацій, звітності до контролюючого органу».


11012022 1


Увага!

З 1 січня вводиться в дію нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи

Головне управління ДПС у Харківській області звертає увагу платників податків – фізичних осіб, що з 1 січня 2022 року вводиться в дію нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація), яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17 грудня 2020 року № 783 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859», зареєстрованого в Мінюсті 28 грудня 2020 року за № 1295/35578 (далі – Наказ № 783).

Нова форма декларації передбачає об’єднання звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), а також декларування частини прибутку контрольованої іноземної компанії (далі – КІК).

Форма декларації в редакції наказу № 783 доповнена новими додатками: 1) ЄСВ 1, ЄСВ 2 та ЄСВ 3 – для платників єдиного внеску самозайнятих осіб (крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування) та осіб, які сплачували добровільні внески, передбачені договором про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування; 2) КІК – для платників, у яких виникає обов’язок декларувати прибутки КІК відповідно до п. 170.13 ст. 170 Податкового кодексу України.

Разом з тим, п. 54 підрозділу Х Перехідних положень Податкового кодексу України встановлені особливості застосування положень про оподаткування прибутку КІК протягом перехідного періоду, а саме: першим звітним (податковим) роком для звіту про КІК є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році).

Отже, за звітний період 2021 рік фізичні особи – платники податку додаток до податкової декларації КІК не заповнюють та не подають.


За результатами Кампанії декларування - 2021 до бюджету сплачено 159,3 млн гривень

В.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Харківській області Євген Огієнко надав коментар щодо підсумків Кампанії декларування -2021.

Так, посадовець розповів, що протягом минулого року майже 37 тис мешканців Харківщини задекларували свої доходи, отримані у 2020 році. Загальна сума статків, зазначених у деклараціях, склала більше 6,58 млрд гривень.

За результатами Кампанії декларування-2021 до бюджету надійшло  139,3 млн грн ПДФО та 20,0 млн грн військового збору.

Водночас 7376 громадян задекларували свої доходи з метою отримання податкової знижки. Їм було повернуто з бюджету майже 21,0 млн гривень.

Євген Огієнко також розповів, що з 1 січня 2022 року стартувала Кампанія декларування -2022. Надати декларацію про доходи, які у 2021 році за будь-якими причинами не оподатковувалися  (у випадку необхідності  їх обов’язкового декларування)  громадяни можуть або звернувшись до ЦОПу, або почтовим відправленням, або в електронному вигляді. Кінцевий термін подання декларації громадянами, які відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України зобов’язані це робити,  30 квітня 2022 року. Для отримання права на податкову знижку, декларацію можна подати по 31 грудня 2022 року включно.

Для зручності громадян фахівці податкової служби Харківщини готові надати консультативну допомогу щодо заповнення та надання декларації.


Що є базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у разі, якщо ФО є власником коштовного годинника та дороговартісної зброї?

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно до п.п. «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), зокрема, інші активи фізичної особи, у тому числі майно.

Згідно з п.п. 7.2 п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ для об’єктів декларування, визначених підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як: витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування; вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в Декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання Декларації.

Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа є власником коштовного годинника та дороговартістної зброї, які придбані за рахунок коштів з яких податки не були сплачені, то базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є витрати на придбання зазначених активів або їх оціночна вартість, тобто база визначається платником самостійно.


До уваги платників податків!

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що з 1 січня 2022 року у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» Державною казначейською службою України змінені реквізити бюджетних рахунків для зарахування надходжень до державного бюджету та окремих рахунків для зарахування платежів до місцевих бюджетів.

Інформація щодо актуальних реквізитів бюджетних рахунків для сплати платежів до бюджету у 2022 році розміщена на вебсторінках територіальних органів ДПС  за посиланням  https://tax.gov.ua/byudjetni-rahunki.

Звертаємо увагу, що кошти, сплачені  платниками на бюджетні рахунки, які діяли до 1 січня 2022 року, не будуть зараховуватися Казначейством до бюджету та повертатимуться платникам для уточнення реквізитів.


Застосування РРО/ПРРО для першої групи спрощеної системи оподаткування залишається добровільним

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що з 1 січня 2022 року застосування РРО/ПРРО залишається не обов’язковим для ФОП – платників єдиного податку: першої групи; другої-четвертої груп, яким відповідно до постанови КМУ від 23 серпня 2000 року № 1336 із змінами дозволено замість РРО/ПРРО використовувати розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій (РК та КОРО).

Цією Постановою встановлено, що з 1 січня 2022 року при продажу товарів (крім підакцизних) на території села ФОП дозволено не використовувати РРО/ПРРО (за умови використання РК та КОРО) якщо: річний обсяг розрахункових операцій не перевищує 167 МЗП (у 2022 році - 1,09 млн грн) на один структурний (відокремлений) підрозділ; така торгівля не здійснюватиметься в одному торговельному об’єкті, де також продаються підакцизні товари; такими ФОП не здійснюється дистанційна торгівля, в тому числі через мережу Інтернет; сільськими радами та радами об’єднаних територіальних громад не прийнято рішення про обов’язкове застосування РРО/ПРРО на території відповідних громад.

Водночас скасовано можливість не використовувати РК та КОРО при наданні послуг хімчистки, страхування та наданні туристичних та екскурсійних послуг.

Для платників єдиного податку першої групи обов’язок вести облік товарних запасів не запроваджується.

У всіх інших випадках для платників єдиного податку другої-четвертої групи застосування РРО/ПРРО з 1 січня 2022 року стає обов'язковим.


 

Використання безкоштовного програмного забезпечення "Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до "Єдиного вікна подання електронної звітності" для формування та подання податкової, фінансової та іншої звітності платників в електронному вигляді

 

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 18.09.2019

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 23.09.2019

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 30.09.2019

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 07.10.2019

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 15.10.2019 

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 22.10.2019

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 28.10.2019

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 04.10.2019

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 12.11.2019

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 18.11.2019

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 27.11.2019

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 02.12.2019

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 10.12.2019

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 23.12.2019

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 02.01.2020

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 15.01.2020

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 20.01.2020

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 27.01.2020 

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 03.02.2020

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 02.03.2020

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 11.03.2020

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 17.03.2020

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 25.03.2020

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 30.03.2020

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 08.04.2020

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 13.04.2020

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 22.04.2020

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 28.04.2020

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 05.05.2020

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 12.05.2020

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 18.05.2020

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 26.05.2020

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 02.06.2020

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 10.06.2020

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 15.06.2020

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 22.06.2020

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 01.07.2020

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 07.07.2020

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 15.07.2020

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 22.07.2020

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 28.07.2020

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 03.08.2020

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 10.08.2020

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 25.08.2020

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 08.09.2020

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 15.09.2020

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 22.09.2020

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 29.09.2020

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 07.10.2020

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 12.10.2020

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 19.10.2020

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 26.10.2020

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 03.11.2020

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 10.11.2020

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 18.11.2020

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 24.11.2020

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 01.12.2020

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 15.12.2020

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 23.12.2020

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 29.12.2020

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 13.01.2021

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 20.01.2021

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 28.01.2021

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 03.02.2021

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 09.02.2021

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 17.02.2021

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 23.02.2021

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 02.03.2021

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 10.03.2021

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 15.03.2021

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 23.03.2021

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 30.03.2021

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 06.04.2021

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 14.04.2021

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 21.04.2021

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 28.04.2021

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 05.05.2021

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України 12.05.2021

Новини

Урядові портали

Сайт президента України Кабінет міністрів Реестр виборців Харківська обласна рада Державна фіскальна служба України Харківська обл. держ. адміністрація Інститут держ. управління
Інститут держ. управління
ВГОРУ