Оголошення

Дивитись усі

Туристичний маршрут

Туристичний маршрут

по місту Лозова

Вітаю Вас, Павле Дмитровичу! По телевізору багато казали про те, що Мін’юст прийняв закон, який примусить чоловіків, які не платять аліменти, зробити це, або до них буде застосоване серйозне покарання. Мій колишній чоловік вже кілька років ні копійки не дає нам з дитиною. Поясніть, що саме його очікує за новим законом.

Оксана Муляр

Проблема безвідповідального ставлення батьків до утримання своїх дітей, дійсно, є однією з найбільш актуальних в Україні. На обліку виконавчої служби Міністерства юстиції перебуває майже 600 тисяч проваджень про примусове стягнення аліментів. З них понад 90 тисяч стосуються боргу, який перевищує 6 місяців.

І це при тому, що лише за минулий рік державними виконавцями Мін’юсту стягнено понад 2,4 млрд грн заборгованості по аліментах на користь 576 тисяч дітей.

Вирішити проблему без законодавчих змін було неможливо. Тому Мін’юст розробив законопроект №7277 #ЧужихДітейНеБуває про посилення відповідальності злісних неплатників аліментів.

Документ підтримала Верховна Рада України та підписав Президент України. 6 лютого цього року Закон вступає в силу.

Які нові засоби впливу запроваджує закон?

Спрощується порядок встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України. Законом на виконавця покладається обов’язок встановлювати таке обмеження без участі суду.

Вітаю Вас, Павле Дмитровичу! По телевізору багато казали про те, що Мін’юст прийняв закон, який примусить чоловіків, які не платять аліменти, зробити це, або до них буде застосоване серйозне покарання. Мій колишній чоловік вже кілька років ні копійки не дає нам з дитиною. Поясніть, що саме його очікує за новим законом.

Оксана Муляр

Проблема безвідповідального ставлення батьків до утримання своїх дітей, дійсно, є однією з найбільш актуальних в Україні. На обліку виконавчої служби Міністерства юстиції перебуває майже 600 тисяч проваджень про примусове стягнення аліментів. З них понад 90 тисяч стосуються боргу, який перевищує 6 місяців.

І це при тому, що лише за минулий рік державними виконавцями Мін’юсту стягнено понад 2,4 млрд грн заборгованості по аліментах на користь 576 тисяч дітей.

Вирішити проблему без законодавчих змін було неможливо. Тому Мін’юст розробив законопроект №7277 #ЧужихДітейНеБуває про посилення відповідальності злісних неплатників аліментів.

Документ підтримала Верховна Рада України та підписав Президент України. 6 лютого цього року Закон вступає в силу.

Які нові засоби впливу запроваджує закон?

Спрощується порядок встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України. Законом на виконавця покладається обов’язок встановлювати таке обмеження без участі суду.

Вітаю Вас, Павле Дмитровичу! По телевізору багато казали про те, що Мін’юст прийняв закон, який примусить чоловіків, які не платять аліменти, зробити це, або до них буде застосоване серйозне покарання. Мій колишній чоловік вже кілька років ні копійки не дає нам з дитиною. Поясніть, що саме його очікує за новим законом.

Оксана Муляр

Проблема безвідповідального ставлення батьків до утримання своїх дітей, дійсно, є однією з найбільш актуальних в Україні. На обліку виконавчої служби Міністерства юстиції перебуває майже 600 тисяч проваджень про примусове стягнення аліментів. З них понад 90 тисяч стосуються боргу, який перевищує 6 місяців.

І це при тому, що лише за минулий рік державними виконавцями Мін’юсту стягнено понад 2,4 млрд грн заборгованості по аліментах на користь 576 тисяч дітей.

Вирішити проблему без законодавчих змін було неможливо. Тому Мін’юст розробив законопроект №7277 #ЧужихДітейНеБуває про посилення відповідальності злісних неплатників аліментів.

Документ підтримала Верховна Рада України та підписав Президент України. 6 лютого цього року Закон вступає в силу.

Які нові засоби впливу запроваджує закон?

Спрощується порядок встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України. Законом на виконавця покладається обов’язок встановлювати таке обмеження без участі суду.

Bezoplatna pravova dopomoga

Первомайський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

 Адреса центру: 64602, Харківська область, місто Лозова, вул. Свято-Миколаївська, будинок 4.

 

Телефони для довідок: (05745) 2-71-03, 2-71-04

 

Адреса електронної пошти: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. 

 

Директор Первомайського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги: Шевченко Ірина Миколаївна, телефон – (05745) 2-71-04.

 

Адреси відділів центру – бюро правової допомоги:

 

- місто Первомайський, ½ мікрорайон, буд. 56, телефон для довідок  (05748) 3-31-21

 

- місто Барвінкове, вул. Центральна, 1, телефон для довідок (05757) 4-17-70

 

- смт. Сахновщина, вул. Тарасів Шлях, 68, телефон для довідок (05762) 3-11-04

 

- смт. Близнюки, вул. Свободи, 26, телефон для довідок (05754) 5-17-19

 

-смт. Кегичівка, вул. Волошина, 29, телефон для довідок (05755) 3-11-84

 

 

Графік роботи центру і його відділів: понеділок – п’ятниця з 08:00 до 17:00 без перерви. Субота, неділя – вихідний.

 

Гаряча лінія системи безоплатної вторинної правової допомоги (цілодобово, безкоштовно): 0-800-213-103

 

Положення про Первомайський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

 


Іпотечний договір: що варто знати

 

Правове регулювання іпотечного договору здійснюється відповідно до Цивільного кодексу Українизаконів України “Про заставу”“Про іпотеку”“Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”. Законодавство визначає поняття іпотеки як вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні та користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому законом (ст. 1 Закону України “Про іпотеку”). У ст. 3 цього Закону зазначено, що іпотека може виникати на підставі договору, закону або рішення суду. Відповідно до ст. 575 Цивільного кодексу України іпотека є видом застави, яка своєю чергою є способом забезпечення виконання зобов’язання.

Отже, іпотечний договір є договором про заставу нерухомого майна, способом забезпечення виконання основного зобов’язання боржником перед кредитором. Іпотечний договір є угодою, якою забезпечується основний договір кредитування, а тому слід пам’ятати, що він може виникати тільки як додатковий забезпечувальний договір основного зобов’язання. Своїми словами: якщо немає кредитного договору, то й іпотечного договору бути не може.

Найчастіше в Україні іпотечний договір укладають між банком і боржником (фізичною або юридичною особою) для забезпечення виконання умов кредитних договорів, наприклад, кредитного договору або договору про іпотечний кредит.

Іпотечний договір є одним із найефективніших способів забезпечення виконання зобов’язань боржника перед кредитором, оскільки надійно захищає права останнього та встановлює високий пріоритет для задоволення його вимог. Під час укладення договору іпотеки особа, яка передає своє нерухоме майно (іпотекодавець) іншій стороні (іпотекодержателю), несе ризик втрати права власності на таке майно в разі невиконання основного зобов’язання (повернення кредитних коштів).

Сторони в іпотечному договорі

Сторонами в іпотечному договорі є іпотекодавець (боржник або його поручитель за основним кредитним договором) та іпотекодержатель (кредитор за основним кредитним договором).

Іпотекодавець – це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов’язання або зобов’язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути як боржник, так і його майновий поручитель – особа, яка передає в іпотеку власне нерухоме майно для забезпечення виконання зобов’язання третьої особи – боржника за договором, яким установлено основне зобов’язання. Боржник – це особа, яка передає в іпотеку власне нерухоме майно для забезпечення виконання власних зобов’язань за договором, яким установлено основне зобов’язання.

Іпотекодержателем є кредитор за основним зобов’язанням (наприклад, банк, фінансова установа або інша юридична особа, яка має повноваження для укладання кредитних та іпотечних договорів).

Іпотекодавцем та іпотекодержателем за іпотечним договором можуть бути як фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), так і юридичні особи, а також держава в особі уповноважених органів. Фізичні та юридичні особи для укладення іпотечного договору повинні мати повну цивільну дієздатність.

Особливості предмета іпотечного договору

Предметом іпотеки можуть бути один або декілька об’єктів нерухомого майна за таких умов:

– нерухоме майно належить іпотекодавцю (боржнику) на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація;

– нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернено стягнення;

– нерухоме майно зареєстроване в установленому законом порядку як окремий виділений у натурі об’єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Предметом іпотечного договору може бути:

– будь-яке нерухоме майно (у т. ч. земельні ділянки; будівлі; споруди; підприємство як майновий комплекс; житлові будинки; квартири; дачі; садові будинки; гаражі);

– право оренди чи користування нерухомим майном, яке надає орендарю чи користувачу право будувати, володіти та відчужувати об’єкт нерухомого майна. Таке право оренди чи користування нерухомим майном для забезпечення виконання основного зобов’язання вважається нерухомим майном;

– об’єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно в майбутньому.

Не можуть бути предметом іпотеки:

– вимоги, які мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких забороняється законом (наприклад, право на отримання пенсійних виплат, аліментів тощо);

– об’єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що перебувають у процесі корпоратизації;

– об’єкти права державної власності, що не підлягають приватизації;

– культурні цінності, що є об’єктами права державної чи комунальної власності та занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання;

– пам’ятки культурної спадщини, занесені до Переліку пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації;

– музейні предмети, музейні колекції, музейні зібрання, що належать до державної частини Музейного фонду України, та предмети музейного значення, що підлягають внесенню до державної частини Музейного фонду України;

– майно вищих навчальних закладів державної та комунальної форм власності, що забезпечує їх статутну діяльність;

– майно, одержане за договором про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно;

– майно, передане за договором довічного утримання (догляду).

У заставу можна передавати земельні ділянки державної, комунальної та приватної власності, якщо інше не встановлено законом, а також права на них:

– право оренди земельної ділянки;

– право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);

– право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій).

Земельну ділянку або право на неї може бути передано в заставу лише за умови присвоєння земельній ділянці кадастрового номера в порядку, визначеному законом. Заставодержателем земельних ділянок сільськогосподарського призначення можуть бути лише банки. Статтею 13 Закону від 11.12.2003 р. № 1378-ІV “Про оцінку земель” передбачено, що в разі застави земельної ділянки проводиться експертна грошова оцінка землі.

Земельна ділянка та будівля (споруда), яка на ній розташована, нерозривно пов’язані між собою, а отже іпотека щодо будівлі (споруди) має поширюватись і на земельну ділянку, на якій вона розташована, і навпаки, причому навіть у тих випадках, коли предметом у договорі іпотеки визначено лише один об’єкт.

Істотні умови іпотечного договору

Договір укладають після досягнення згоди за всіма істотними умовами. До істотних умов іпотечного договору належать:

1) зміст договору та розмір основного зобов’язання;

2) строк договору і порядок його виконання;

3) предмет договору (опис предмета іпотеки повинен бути достатнім для його ідентифікації та/або містити його реєстраційні дані). У разі іпотеки земельної ділянки або права користування нею обов’язково має бути зазначено її цільове призначення;

4) посилання на випуск заставної або її відсутність. Заставна – це борговий цінний папір, який засвідчує безумовне право його власника на отримання від боржника виконання за основним зобов’язанням, за умови, що воно підлягає виконанню у грошовій формі, а в разі невиконання основного зобов’язання – право звернути стягнення на предмет іпотеки (ч. 1 ст. 20 Закону “Про іпотеку”);

5) обов’язково в договорі має бути вказано реквізити сторін, а саме:

– для іпотекодавця та іпотекодержателя – юридичних осіб відомості про: для резидентів – найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб – підприємців; для нерезидентів – найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу;

– для іпотекодавця та іпотекодержателя – фізичних осіб відомості про: для громадян України – прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів; для іноземців, осіб без громадянства – прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), адресу постійного місця проживання за межами України.

Форма іпотечного договору

Іпотечний договір укладають у письмовій формі, він підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню (ч. 1 ст. 577 ЦК України, ч. 2 ст. 13 Закону “Про заставу”). Недодержання письмової нотаріально посвідченої форми договору іпотеки визначає такий договір як нікчемний. Нотаріальне посвідчення договору іпотеки здійснюється за місцем розташування майна, що передається в іпотеку, або за місцезнаходженням однієї із юридичних осіб, яка є стороною договору (ч. 4 ст. 55 Закону “Про нотаріат”).

Державна реєстрація іпотечного договору

Обтяження нерухомого майна іпотечним договором підлягає державній реєстрації відповідно до вимог Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. № 1127.

Державну реєстрацію іпотеки здійснюють із метою встановлення пріоритету, тобто переважного права іпотекодержателя перед іншими особами задовольнити свої вимоги першим за рахунок майна, переданого в іпотеку.

Державну реєстрацію іпотеки здійснює в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень особа, на яку відповідно до законодавства покладено функції щодо державної реєстрації обтяжень нерухомого майна іпотекою, на підставі повідомлення іпотекодержателя. Такими особами Законом України “Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень” визначено державного реєстратора та у випадку, передбаченому цим Законом, нотаріуса як спеціального суб’єкта, на якого покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно (ст. 9).

Взаємні права й обов’язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону, а не з моменту нотаріального посвідчення іпотечного договору. Реєстрація іпотечного договору в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є підставою для його дійсності.

Підстави припинення іпотечного договору:

– припинення основного кредитного зобов’язання. У разі якщо основний кредитний договір припиняє свою дію, то й іпотечний договір автоматично припиняє свою дію. Таке припинення є можливим унаслідок закінчення строку дії основного договору, унаслідок виконання зобов’язань за основним договором або унаслідок визнання основного договору припиненим за рішенням суду;

– закінчення строку дії іпотечного договору, який вказано в самому договорі;

– реалізація предмета іпотеки відповідно до закону;

– набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки. У тому випадку, коли іпотекодавцем за іпотечним договором був майновий поручитель, останній набуває права кредитора за основним зобов’язанням. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою;

– визнання іпотечного договору недійсним за рішенням суду;

– знищення (втрата) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), у разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється;

– з інших підстав, передбачених законодавством.

У разі смерті іпотекодавця дія іпотечного договору не припиняється, так само, як і не припиняється дія основного кредитного договору. Усі права й обов’язки іпотекодавця (боржника) переходять до його правонаступників (спадкоємців) відповідно до Цивільного кодексу України, яким передбачено, що до складу спадщини входять усі права й обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини. Спадкоємець, до якого перейшло право власності на предмет іпотеки після прийняття спадщини, набуває статусу іпотекодавця, з усіма правами та обов’язками, і несе відповідальність за виконання умов іпотечного договору в тому самому обсязі і на тих умовах, що існували у попереднього власника предмета іпотеки.

Нагадуємо, що за отриманням правової допомоги від держави ви можете звернутись до Первомайського місцевого центру за адресою:

м. Лозова, вул. Свято-Миколаївська, 4 (готель "Лозова"), 3 поверх,

каб. 28, 31, або зателефонувати за номером: 099-652-56-85, (05745) 2-71-03


Ринок землі в Україні: що зміниться з 1 липня 2021 року?

 

З 1 липня 2021 року набирає чинності Закон України від 31 березня 2020 року № 552-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення». Даний Закон відкриває ринок землі сільськогосподарського призначення в Україні. Що зміниться з 1 липня 2021 читайте далі.

Так, згідно з нормами Закону запроваджується поетапне скасування діючої заборони на відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у приватній власності, проте із низкою обмежень, зокрема щодо набуття земельних ділянок певними суб’єктами, а також обмеження концентрації землі в «одних руках» залежно від її загальної площі.

У період з 01 липня 2021 року по 31 грудня 2023 року обіг земель сільськогосподарського призначення дозволено виключно між громадянами України. В цей період відчуження зазначеної категорії земель, що перебувають у приватній власності, дозволятиметься громадянам України з розрахунку не більше 100 гектарів в «одні руки». Лише з 1 січня 2024 року громадянин України отримає право мати у власності земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею до 10 000 гектарів.

Що необхідно знати громадянам про укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки с/г призначення?

Договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню. Під час укладення відповідного договору громадянам необхідно буде надати нотаріусу такі документи:

документи, що посвідчують їх особи і громадянство України, а також реєстраційні номери облікової картки платника податків;

-оригінал документу про право власності на землю (наприклад, державний акт на право власності на землю, свідоцтво про право на спадщину, або інший документ, що підтверджує право власності на земельну ділянку);

-витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, як документ, що підтверджує внесення даних про земельну ділянку до Державного земельного кадастру. Якщо земельній ділянці кадастровий номер не присвоєно, спочатку потрібно замовити у землевпорядній організації виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). За -результатами даної процедури відповідній земельній ділянці присвоюється кадастровий номер;

-документи про грошову оцінку відчужуваної земельної ділянки.

Окрім того, відповідно до Порядку здійснення перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним статтею 130 Земельного кодексу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 року № 637, з метою визначення загальної площі ділянок, які має право набути у власність одна особа, нотаріусу необхідно буде надати відомості та документи про перебування набувача у шлюбі, у тому числі зареєстрованому за кордоном, та про набуття землі сільськогосподарського призначення на праві спільної сумісної власності подружжя.

Водночас нотаріус як суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати у потенційного покупця відомості та документи, що підтверджують джерела походження коштів для придбання земельних соток чи гектарів. Джерелами походження коштів для набуття у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення можуть бути: заробітна плата (грошове забезпечення); гонорари та інші виплати згідно з цивільно-правовими правочинами; дохід від підприємницької або незалежної професійної діяльності; дохід від відчуження майна; дивіденди; проценти; роялті; страхові виплати; виграші (призи) в азартні ігри, виграші (призи) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора; призи (виграші) у грошовій формі, одержані за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях; благодійна допомога; пенсія; спадщина; подарунки; кошти, отримані в позику (кредит); набуття права на знахідку або скарб; інші джерела, не заборонені законом.

Додатково інформуємо, що відповідно до пункту 23 частина першої статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» громадяни України – власники земельних ділянок, які проживають у сільській місцевості, мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, яка включає такі види правових послуг: захист, здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, а також складення документів процесуального характеру.

Нагадуємо, що за отриманням правової допомоги від держави ви можете звернутись до Первомайського місцевого центру за адресою:

м. Лозова, вул. Свято-Миколаївська, 4 (готель "Лозова"), 3 поверх,

каб. 28, 31, або зателефонувати за номером: 099-652-56-85, (05745) 2-71-03


Збільшення розміру аліментів

 

Розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Стаття 192 Сімейного кодексу України прямо передбачає можливість зміни розміру аліментів за позовом одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення здоров’я одержувача аліментів та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України. Отже далі йтиме мова про те, як збільшити розмір аліментів на дитину.

Зацікавленій стороні слід звернутися із відповідною заявою до суду, в якій навести підстави для відповідної зміни. Звертаючись до суду з проханням про збільшення аліментів, у заяві зазначаються докази щодо поліпшення матеріального стану платника аліментів, хвороби дитини, збільшення потреб на утримання дитини. Цей перелік не є вичерпним і залежить від життєвої ситуації.

Статтею 182 Сімейного кодексу України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:

  • 1)стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
  • 2)стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;
  • 3)наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

  • інші обставини, що мають істотне значення.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

З 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становить 1921 гривня; для дітей віком від 6 до 18 років - 2395 гривень.

Доказами зміни матеріального стану платника та одержувача аліментів можуть бути довідки про доходи, кредитні договори, медичні довідки, висновки лікарів, додаткові витрати на утримання непрацездатних батьків та будь-які інші документи, які можуть підтверджувати зміни матеріального становища, його погіршення або покращення.

Якщо погіршився стан здоров’я саме дитини, то доцільніше буде звернутись до суду з позовною заявою про стягнення додаткових витрат на утримання дитини.

Стаття 185 Сімейного кодексу України передбачає, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, зобов’язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Для їх підтвердження у Вас в наявності повинні бути докази понесених витрат.

Це можуть бути чеки, квитанції, рекомендації, виписки з лікарні, консультаційні висновки спеціалістів щодо поставленого діагнозу дитини тощо. Заявляючи додаткові витрати, Ви в будь-якому випадку повинні їх обґрунтувати, тобто надати беззаперечні докази на їх підтвердження. Доказова база є дуже важливою, так як через брак доказів і неналежну аргументацію сум грошових коштів, які Ви зазначите, суд може відмовити у задоволенні позовних вимог.

Зазначаємо, що стягнення грошових коштів може відбуватися разово, з певною періодичністю або постійно. Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину визначається з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Розмір додаткових витрат завжди встановлюється у твердій грошовій сумі. Відсоток або частка від заробітку в цій категорії справ не застосовуються. В переважній більшості випадків суди стягують з другого з батьків половину від понесених позивачем додаткових витрат на дитину.

Позов про оплату додаткових витрат на дитину можна пред’явити за зареєстрованим місцем свого проживання чи перебування. При цьому Ви, як позивач, звільняєтесь від сплати судового збору під час розгляду позову в усіх судових інстанціях.

Нагадуємо, що за отриманням правової допомоги від держави ви можете звернутись до Первомайського місцевого центру за адресою:

м. Лозова, вул. Свято-Миколаївська, 4 (готель "Лозова"), 3 поверх,

каб. 28, 31, або зателефонувати за номером: 099-652-56-85, (05745) 2-71-03


Нас турбують колектори: що робити?

В наш час у громадян дуже часто виникає багато питань, пов’язаних з випадками незаконних дій колекторів, а саме безпідставних телефонних дзвінків з погрозами про повернення коштів, взятих у кредит, візитів представників колекторських компаній до осель громадян, залякування родичів, надсилання «листів щастя» з вимогами про повернення коштів, погрозами та інше. Як протистояти та захистити себе і своїх близьких від незаконної колекторської діяльності й піде далі мова.

Хто такі колектори?

Колекторська компанія цс юридична особа, яка надає послуги зі стягнення простроченої кредитної заборгованості, а колекторами с працівники такої особи, які спеціалізується на роботі з проблемними боржниками.

Методи роботи колекторів

Як правило, «політ фантазії» колекторських компаній щодо методів «вибивання» боргів иескінчений, але серед основних слід зазначити:

-телефонування боржнику або його родичам з мстою залякування та з вимогою про повернення коштів (переважно телефонують неодноразово, вночі - щоб деморалізувати та налякати);

-надсилання «листів щастя» особі або її близьким з вимогою про сплату боргу (дуже часто листи з такими вимогами містять ще й начебто повідомлення про підозру, судової повістки, судового рішення стосовно особи);

-безпосередній адресний візит колекторів до особи-боржника або її близьких (здійснюється, як правило, кремезними хлопцями для здійснення психологічного або фізичного тиску)

-звернення до суду з мстою стягнення псреуступленого їм боргу, і у випадку позитивного рішення суду звернення до виконавчої служби для стягнення заборгованості (колектори вкрай рідко вдаються до судового порядку стягнення заборгованості з причин небажання нести додаткові часові та грошові витрати, відсутності доказової бази, безпідставності висунутих до боржника вимог, безперспективності примусового стягнення боргу в порядку виконавчого провадження тощо).

Чи передбачена законодавством України колекторська

ДІЯЛЬНІСТЬ?

Колекторська діяльність не врегульована законодавством України, але прямо не заборонена, тому підставою для виконання колекторською компанією своїх функцій можуть слугувати договори доручення (стаття 1000 Цивільного кодексу України), відступлення права вимоги (стаття 512 Цивільного кодексу України) та факторингу (стаття 1077 Цивільного кодексу України ), які укладаються між компанією та кредитором (банком або фінансовою установою).

Простою мовою - банк або фінансова установа укладає з колекторською компанією один з вищенаведених видів договорів, за якими колектори вимагають від клієнта повернути борг банку (фінансовій установі), в якій особа брала гроші в кредит, або повернути гроші на рахунок самої колекторської компанії тощо.

Що робити у разі звернення колекторів до громадянина?

Для кожної ситуації є свій приблизний механізм дій, але найважливіше - цс зберігати спокій і не піддаватись паніці.

Так. якщо до особи або її близьких зателефонували з вимогою про повернення боргу, то перш за все слід розібратись, чи дійсно такий борг існує. В будь-якому випадку, комунікацію з колекторами необхідно переводити з усної в письмову форму. 1 Іаприклад:

  • з власної ініціативи надіслати листа на адресу колекторської компанії з вимогою надати завірені в установленому порядку копії кредитного договору, що має містити номер, дату укладення, реквізити первинного кредитора, а також документів, які підтверджують передачу заборгованості або права на її витребування на користь банку колекторською фірмою;
  • або ж в телефонному режимі повідомити про те. щоб колекторська компанія надіслала вам свою вимогу, викладену у письмовій формі і з усіма доданими документами.
  • І Після того, як особою отримано листа з доданими до нього документи, а також вказівкою про наявність кредитної заборгованості, слід перевірити даний факт на предмет актуальності, а саме: чи існує така компанія та чи мас вона право стягувати з особи-боржника кошти замість банку або від його імені.

    Для того, щоб дізнатись чи компанія, яка вимагає від вас погашення заборгованості, справді існує, рекомендовано перевірити її державну реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприсмців та громадських формувань на інтернет-рссурсі Міністерства юстиції України: https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search, де також можна дізнатися реквізити колекторської компанії та її види діяльності.

    Крім того, щоб перевірити чи не ліквідовано банк, реквізити якого вам надала колекторська компанія для здійснення оплати боргу, необхідно на вебсторінці Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у розділ «Банки в управлінні Фонду» обрати опцію «Банки, ліквідовані фондом». Для того, щоб перевірити правильність наданих реквізитів для сплати коштів, після здійснення вищенаведених дій необхідно натиснути на логотип банку та ознайомитися з всією наявною інформацією щодо нього, у тому числі і про діючі реквізити.

    Якщо банк ліквідовано або реквізити не співпадають із тими, що вказані на сайті - можна звертатись до правоохоронних органів з відповідною заявою щодо незаконних дій, а саме порушення недоторканості приватного житла, вимагання та шахрайства.

    Якщо ж банк не ліквідовано і інформація співпадає, то слід звернутись до відділення банку, перед яким заборгували, і витребувати копії документів, які підтверджують, що саме вами укладався договір (у випадку, якщо ви таких дій не вчиняли).

    Перш ніж сплачувати кошти, слід детально все перевірити, бо якщо банк не уповноважував відповідну колектореьку компанію стягувати з вас кредитну заборгованість, або насправді у вас відсутня кредитна заборгованість, повернути кошти буде дуже складно або й взагалі неможливо.

    Якщо копії запитуваних особою документів не надано, неможливо визначити правові підстави звернення до неї колекторів. В такому випадку можна також звернутись з заявою до правоохоронних органів щодо вчинення колекторської компанією кримінального правопорушення.

    Рекомендації, зазначені вище, можна використовувати і у разі надсилання особі або її родичам «листів щастя» з вимогою про сплату боргу.

    Безпосередній адресний візит колекторів до особи-боржника або її близьких, будь-який з боку них тиск (психологічний або фізичний) виходить за рамки правового поля і є кримінально караним. У таких випадках слід не зволікати і одразу звертатись до поліції.

    У разі отримання повістки про виклик до суду, слід ознайомитись із судовою справою, та вже після цього приймати рішення про подальші дії або одразу звернутись до юриста або адвоката.

    Щодо інформації про позичальника

  • Передаючи інформацію про позичальника, банк чи інша фінансова установа, яка передає заборгованість, повинні враховувати те. що інформація щодо діяльності її фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта, є банківською таємницею, розголошення якої заборонене та допускається лише у виняткових випадках, передбачених законом.

    Водночас у частині третій статті 61 Закону України «Про банки і банківську діяльність» йдеться про те. що банк має право надавати інформацію, яка містить банківську таємницю, приватним особам та організаціям для забезпечення виконання ними своїх функцій або надання послуг банку відповідно до укладених між такими особами (організаціями) та банком договорів, у тому числі про відступлсння права вимоги до клієнта, за умови, що передбачені договорами функції та/або послуги стосуються діяльності банку.

    Крім того, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

    Конституційний Суд України у своєму рішенні від 20 січня 20і2 року №> 2-пн/2012 зазначив, що лише фізична особа, якої стосується конфіденційна інформація, відповідно до конституційного та законодавчого регулювання права особи на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації має право вільно, на власний розсуд визначати порядок ознайомлення з нею інших осіб, держави й органів місцевого самоврядування, а також право на збереження її в таємниці.

    Отже, будь-який збір інформації про фізичну особу без її згоди, крім окремих випадків визначених законодавством, є незаконним. У разі порушення своїх прав така фізична особа може звернутися зі скаргою на незаконні дії. пов’язані зі збором, зберіганням і обробкою його персональних даних до спеціально уповноваженого органу державної влади з питань захисту персональних даних (Уповноважений Верховної Ради України з прав людини) або до суду.

  • Звернення особи до суду

  • У разі виникнення сумнівів або незгоди з пред’явленою до сплати сумою заборгованості, особа має право самостійно звернутися до суду, зокрема щодо оскарження розміру заборгованості, у тому числі нарахування пені (неустойки) за договором, а у випадку, якщо нею кредитний договір взагалі не укладався - щодо визнання договору недійним.

    Крім того, слід звернути увагу, шо термін, протягом якого ви можете звернутися до суду, починає спливати з моменту настання дня. до якого борі' підлягав поверненню або з моменту, коли у кредитора виникає право вимагати повернення такого боргу.

    Якщо боржнику надається пільговий строк для повернення боргу, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

    У разі заміни сторони у зобов'язанні порядок обчислення та перебігу позовної давності не змінюється (стаття 262 Циа'иьпого кодексу України).

    Примітка. Строк позовної давності становить 3 роки за основним зобов’язанням і І рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), якщо інше не встановлено умовами договору

    При виникненні ситуацій з колеісгорськими компаніями слід зберігати спокій, приймати виважені рішення та за захистом своїх прав звертатись до фахівців.

    Нагадуємо, що за отриманням правової допомоги від держави ви можете звернутись до

    І Іервомайського місцевого центру за адресою:

    м. Лозова, вул. Свято-Миколаївська, 4 (готель "Лозова"), 3 поверх,

    каб. 28. 31. або зателефонувати за номером: 099-632-56-85, (05745) 2-71-03

    а. також, до бюро правової допомоги:

    м. Барвінкове, вул. Центральна, І, тел. (05757) 4-17-70

    смт. Близнюки, вул. Свободи, 26. тел. (05754) 5-17-19

    смт. Сахновщина, вул. Тарасів Шлях, 68, тел. 3-11-04

    смт. Кегичівка. вул. Волошина, 29, тел. (05755) 3-11-84

    м. Псрвомайський. м-н 1/2. буд. 56. тел. (05748) 3-31-21

    Безкоштовна цілодобова гаряча лінія системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103

    Крім того, отримати юридичну консультацію або роз'яснення з правових питань можна:

    -у месепджсрі Фейсбук-сторінкн: htlos://www. racebook.com/lozova.legalaid

    • - у публічному чаті Телеграм-каналу «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaidchat

    - у приватному чаті системи Б1 ІД у Телеграм http://legalaid.gov.ua/telegram.html у приватному чаті системи БПД у Вайбер http://legalaid.gov.ua/viber.html

    Система БПД інформує громадян про їхні права та механізм їх захисту через:

    -        Фейсбук-сторінку системи БПД https://www.facebook.eom/Centre.4.Legal .Aid/

    • - Телеграм-канал «Безоплатна правова допомога» https://t.mc/ualegalaid
    • - Інстаграм-сторінку системи БПД https:// w\v w. і n s t a gr a m. с о m - ua 1 e ga 1 a і d/7 h 1=u k
    • - правничу вікінедію Wikil.egalAid - https://wiki.legalaid.gov.ua

Як захистити права споживачів фінансових послуг

До зарплати те тиждень, а гроші нагально потрібні вже сьогодні, і жодних відкладених заощаджень немає, та й друз і позичити не змогли. Перше, що спадає на думку, - взяти мікропозику у кредитної організації. Чи варто браги «швидкий креди т», і що потрібно при цьому врахувати, - роз'яснює головний спеціаліст відділу правонросвітництва та надання безоплатної правової допомоги Чугуївського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Денис ІІапян.

Переваги та недоліки мікрокредитуваніїя

Мікропозики надаються мікрофінансовими організаціями, які мають бути юридично зареєстрованими компаніями та мати ліцензію на здійснення кредитної діяльності.

Перевагою мікрокредитування є швидкість надання позики; можливість укладення договору в електронній формі, без необхідності відвідування комерційної установи; обмежений перелік документів, необхідних для отримання позики (тільки паспорт, не потрібна довідка про доходи); не є необхідними поручителі; відсутність застави.

Однак до недоліків слід віднести високі процентні ставки; заплутані системи нарахування штрафів та пені у випадку прострочення, а також неправомірні методи задля повернення боргу, які використовують колектори.

Права споживачів фінансових послуг

По-перше, споживачі фінансових послуг мають право на необхідну, доступну та достовірну інформацію щодо фінансових організацій та послуг, які вони падають. По- друге, на належну якість наданих послуг та обслуговування. По-третє, на укладання договору у письмовій або ж електронній формі, із зазначенням реальної ціни позики, відсоткової ставки за кредитом.

Договір з мікрофінансовою компанією

Державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється Національним банком України, який рекомендує споживачам, укладаючи договір з мікрофінансовою компанією:

  • - пильно читати договір;
  • - звернути увагу на відсоткову ставку, комісії, додаткові платежі та штрафи у разі прострочки:
  • - кредитна установа має надати не тільки договір, але й додатковий документ - паспорт споживчого кредиту, в якому міститься детальна інформація про умови кредитування (паспорт споживчого кредиту надається лише у тому випадку, якщо сума кредиту більше розміру мінімальної зарплати)

Вимоги щодо інформації, яка мас міститись у договорі, укладеному у письмовій або електронній формі, однакові. Основна відмінність між ними полягає у порядку їх підписання. Так, укладання електронного договору здійснюється через надсилання електронного повідомлення споживачу (електронний підпис одноразовим ідентифікатором), який має намір отримати мікрокредит, та підписання його за допомогою електронного цифрового підпису.

Після підписання договору сторонами примірник договору повинен бути невідкладно переданий споживачу. У разі укладання договору в електронній формі договір (та додатки до нього, у разі наявності) повинен бути наданий споживачу. Частіше за все це відбувається шляхом направлення документів на електронну пошту споживача фінансової послуги.

Можливі «міни» при мікрокредитуванні

Укладаючи договір з кредитною установою, потрібно бути уважним, бо можливі такі крутійства з їхнього боку:

  • - нерозкриття повної вартості кредиту, розміру додаткових комісій, ставок та умов кредиту (або зазначення цих даних дрібнесенькими літерами наприкінці документа);
    • - оманлива реклама - приміром, фінансова компанія рекламує кредити «під 0%*», за якими направду ставка виявляється вищою; або компанія пропонує ставки 1-2% за кредитом, не уточнюючи, що де ставка в день, а за місяць споживач сплатить 30-60%;
    • - незаконне використання персональних даних споживачів без їх згоди колекторськими компаніями, які займаються безпосередньо стягненням проблемної заборгованості, використовуючи погрози боржнику, цілодобові дзвінки, лайливі слова у повідомленнях, розповсюдження образливих фотоколажів, підробку судових рішень тощо;
    • - неправомірне нарахування надмірних відсотків та пені після спливу визначеного договором строку кредитування.

    Зміни у законодавстві, що діють з 1 січня 2021 року

    Аби захистити споживачів фінансових послуг, парламентарі внесли зміни до Закону України «Про споживче кредитування», які набули чинності з 1 січня 2021 року. Дані доповнення торкнулися правовідносин у сфері мікрокредигів, відповідно до яких громадяни надалі отримуватимуть кошти за новими правилами.

    Відтепер обов’язковою умовою в отриманні мікрокредиту є згода особи на доступ до інформації про її кредитну історію через бюро кредитних історій, а надання мікрокредиту має супроводжуватись повним інформуванням клієнта про загальну вартість, реальну відсоткову ставку, супутні витрати тощо.

    При цьому законодавець додатково захистив позичальників, установивши обмеження максимального розміру штрафу та пені за порушення такого договору. Так, максимальна сукупна сума штрафів і нені за порушення споживачем виконання його зобов’язань на підставі договору про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує мінімальної заробітної пла ти, не може перевищувати розмір подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

    Як захистити права споживачів фінансових послуг

    Якщо мікрофінансова компанія не виконує умови договору, то, як перший крок, необхідно звернутися зі скаргою на ім'я її керівництва.

    У разі, якщо споживач не отримав відповідь чи не погоджується з нею, - потрібно звертатися до Управління захисту прав споживачів фінансових послуг Національного банку України шляхом:

    • - заповнивши онлайн-форму на сайті Національного банку України: https://bank.gov.Ua/ua/contacts-details#scct іоп-1;
    • - відправивши лист на електронну пошту: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. чи за адресою: вул. Інститутська, 11-6, м. Київ-8, 01601;
    • - зателефонувавши до контакт-центру 0 800 505 240.

    За неможливості вирішити спір у позасудовому порядку - звертайтеся до суду за захистом своїх прав!

    Важливо! У разі, якщо колектори погрожують розправою боржнику або його родичам і близьким людям, необхідно звернутися до поліції та за правовою допомогою.

    Нагадуємо, що за отриманням правової допомоги від держави ви можете звернутись до ІІервомайського місцевого центру за адресою:

    м. Лозова, вул. Свято-Миколаївська, 4 (готель "Лозова"), 3 поверх,

    каб. 28. 31, або зателефонувати за номером: 099-652-56-85, (05745) 2-71-03

    а. також, до бюро правової допомоги:

    м. Барвінкове, вул. Центральна, 1, тел. (05757) 4-17-70

    смт. Близнюки, вул. Свободи, 26, тел. (05754) 5-17-19

    смт. Сахповщина, вул. Тарасів Шлях, 68, тел. 3-11-04

    смт. Кегичівка, вул. Волошина, 29, тел. (05755) 3-11-84

    м. ГІервомайський, м-н 1/2, буд. 56, тел. (05748) 3-31-21

    Безкоштовна цілодобова гаряча лінія системи безоплатної правової допомоги: 0- 800-213-103

  • Крім того, отримати юридичну консультацію або роз'яснення з правових питань можна:

    -у месенджсрі Фейсбук-сторінки: https://www.faccbook.com/lozova.lcgalaid

    - у публічному чаті Телеграм-каналу «Безоплатна правова допомога» httns://t.mc/ualegalaidchat

    Система БПД інформує громадян про їхні права та механізм їх захисту через:


Як уберегтися від мобільного шахрайства

Без мобільного телефону важкоуявитисучаснулюдину. Мобільний телефон дозволяє, не виходячи з дому, зробитизамовлення в онлайн-магазині, кафе, оплатитикомунальніплатежі, оформитисоціальнудопомогу, абозамовитидовідкутощо. Але, крімцього, телефон даєможливістьшахраямошукатигромадян. Про те, які є видимобільнихшахрайств та як себе від них уберегтийтиме далі мова.

Перемога в акції. На Ваш номер приходить SMS-повідомленнявідмобільного оператора або магазину, що Ви перемогли в акції, але для того щоботримативиграш Ви повинні на певний номер переказатикошти, надіслатиповідомлення, абозателефонувати.

Вашідії: якщо Вам прийшлоданеповідомлення, не поспішайтевиконувативказані в ньомудії. Перевіритинаявністьакціймобільнихоператорівабомагазинівдоволі просто. Необхіднолише зайти на офіційний сайт абозателефонувати на контактний номер оператора або магазину та уточнитивсідеталі.

Виготовленнядублікату SIM-карти з метою заволодіннякоштів, якізнаходяться на картковомурахунку. 

На Ваш мобільний номер телефонують з невідомихномерівта не дочекавшисьвідповідіперериваютьдзвінок, а Ви перетелефоновуєте. ПіслячогошахрайтелефонуєВашому оператору та блокує номер телефону у зв’язку з йоговтратою.

Згодомшахрай повторно телефонуємобільному оператору, якийобслуговує SIM-картку, та з метою отриманнядублікатаранішезаблокованої SIM-карткивідповідає на питання оператора для підтвердження, щосамевін є власникомкартки. Убільшостівипадківпитаннястосуютьсяостанніхномерівабонентів, з якимиспілкувавсяклієнт, та коли в останнєпоповнювавсярахуноктощо.

ДалішахрайотримуєдублікатВашої SIM-карти і доступ до мобільнихдодатків, у тому числі й контроль над фінансовимиопераціями.

Вашідії:

  • не телефонувати та не відповідати на дзвінки з невідомихномерів;
  • не зазначати номер мобільного телефону, закріплений за платіжноюкарткою в оголошеннях;
  • не розголошуватиномеримобільнихтелефонівблизькихстороннім особам;
  • не передаватистороннім особам SMS-коди, які Вам надходять на номер;
  • звернутися до оператора мобільногозв’язкуіззаявою про те, щодублікатВашої SIM-картиможе бути виданийлише за наявності паспорту з відповіднимиреквізитами, або перейти на контрактнеобслуговування номеру.

Дзвіноквідпрацівника банку. 

Найчастішешахраїпрацюють за такою схемою: телефонують та повідомляютьщодоспробиздійснення атаки на Ваш картковийрахунок, викрадення з ньогокоштів, абонеобхідностіпродовженнядіїкредитноїкарткичипідвищення кредитного ліміту на ній. Особа, яка телефонує,представляєтьсяпрацівником банку абослужбиохорони банку.

Для того щобзаволодіти Вашими коштами їмнеобхіднанаступнаінформація: пароль відбанківськоїкартки; секретне слово, SMS-код, якийприйшов на номер мобільного телефону, номер банківськоїкартки, термінїїдії, CVV2-код тощо.

Післячого Вам надходить на номер мобільного телефону SMS-повідомлення про зняттякоштів з рахунку і для того, щобуникнути атаки на картковийрахунокнеобхіднопідійти до найближчого банкомату читерміналу, ввести спеціальнукомбінацію та SMS-код, якийприйде Вам на номер. Однак, якщовиконативсідії, шахраїзаволодіють коштами з Вашогорахунку.

Вашідії:

  • ніколинікому не повідомляйте номер банківськоїкартки, термінїїдії, CVV2-код, а такожпаролі, щонадходять в SMS-повідомленні;
  • зателефонуйте на контактний номер Вашого банку та з’ясуйтечидійсновідбувалася атака на Вашу картку та чипотрібноїїперевипустити;
  • залиште заявку оператору, що з Вашимкартковимрахункомнамагалисявчинитишахрайськідії та заблокуйтекартку.

З Вашим родичем сталасябіда. На Ваш номер телефонує особа, яка назвавшись знайомимВашого родича, абопредставникомправоохороннихорганівповідомляє,що Ваш родич затриманий за вчиненнякримінальногоправопорушення, але є можливістьвирішитиданепитання за певну суму коштів. Данікоштинеобхідноабоскинути на картковийрахунок, абопідвезти в певнемісце, абовідатиїхтретійособі, яка за ними приїде.

Вашідії:

  • не панікуйте;
  • запитайте посаду особи, яка Вам телефонує (якщопопередньо вона зазначила, щопрацює в правоохоронномуоргані) та до якогосамевідділенняполіції доставлено Вашого родича. Як правило, після таких запитаньшахрайнамагатиметьсяманіпулювати Вами та здійснюватитиск, зазначаючищоВашомуродичеві «світитьреальнийтермін та йогопосадять»;
  • не повідомляйтеінформаціюпро себе та своїхблизьких;
  • терміновозавершітьрозмову і зателефонуйте тому родичеві, з приводу затриманняякогоповідомили (якщо є можливістьпід час розмови з шахраєм, паралельнозателефонуйтеВашому родичу);
  • повідомте Департамент кіберполіціїНаціональноїполіціїУкраїни (https://cyberpolice.gov.ua/) про спробувчиненняшахрайства.

Фішинг. 

Такий вид шахрайствовідбувається з використаннямфішинговихсайтів. ШахраїстворюютьфальшивісайтивмережіІнтернеті, де пропонуютьпридбатитовариабонадатипослуги з використанням великих знижокчивигіднихакцій.

Однак, замістьсплатикоштів з використаннямспеціальнихпрограм на картковийрахунокпокупцячинадавачапослугпокупцевіпропонуютьнадіслатикошти на номер мобільного телефону − «фінансовий номер».

Клієнтпереказуєкошти на відповідний номер, з якогозловмисникививодятьгроші через офіційнісайти на іншірахунки і знімаютьїх з банкоматів, а покупецьзалишається без товару чипослуги та коштів.

Вашідії:

  • здійснювати покупки черезперевіренівебсайти;
  • ознайомлюватися в мережіІнтернеті з відгуками на данівебсайти;
  • користуватисяпід час купівлі товару послугою «накладенийплатіж»;

Перевіритифальшивівебсайтиможна на сервісі Департаменту кіберполіціїНаціональноїполіціїУкраїни STOP FRAUD (https://cyberpolice.gov.ua/stopfraud/)або у Чорномуперелікусайтів-шахраїв (https://cyberpolice.gov.ua/).

Помилковепоповненнямобільного телефону. На Ваш мобільний телефон приходить SMS-повідомлення з незнайомого номеру мобільного телефону, що Ваш мобільнийрахунокпоповнено на певну суму. Післячого Вам телефонують та просятьповернутикошти на банківськийрахунокабо номер мобільний телефону, оскількипомилково ввели не той номер.

Вашідії:

  • SMS-повідомлення про поповненнярахункуможенадходитилише з номеру Вашого оператора мобільногозв’язку (як правило, вонивідповіднопозначені «Kyivstar», «Vodafone» тощо);
  • перевірте стан Вашогомобільногорахунку. Якщогроші не зарахувалися, то вимагайтекопіюквитанції, яка б підтвердилапоповненнясамеВашогорахунку.

Онлайн-шопінг. Робити покупки онлайн дужевигідно, а самепід час карантину та запровадженняобмежувальнихпротиепідемічнихзаходів з метою запобіганняпоширенню на територіїУкраїнигостроїреспіраторноїхвороби COVID-19, спричиненоїкоронавірусомSARS-CoV-2. А для шахраяцетеждужевигідно, оскількивінможезамаскуватися як підпродавця так і покупця.

Під час шахрайськихдійпродавецьможепропонуватизаниженувартість товару, вигідніакції, просити Вас знятиліміт з картки для проведення оплати, аджейому про ценадійшлосповіщеннявід банку та попереджає, що зараз Вам надійде SMS-повідомлення для підтвердженнязамовлення, оформленняпослугичи оплати товару.

Вашідії:

  • запитайте характеристики товару;
  • не розголошуйтевідомостіВашогокартковогорахунку (повідомлення 16-значного номеру Вашоїкартки буде достатньо для проведення платежу);
  • користуйтеся при під час купівлі товару послугою «накладенийплатіж»;

Перевіряйтефальшивівебсайти на сервісі Департаменту кіберполіціїНаціональноїполіціїУкраїни STOP FRAUD (https://cyberpolice.gov.ua//) або у Чорномуперелікусайтів-шахраївhttps://www.ema.com.ua/citizens/blacklist/

Мобільний телефон став для людей дужезручним та кориснимаксесуаром, але такожможе бути ефективнимзасобомвимаганняшахраями грошей. Тожякщодотримуватисяосновних правил безпеки при спілкуванні з телефоннимишахраямиабопідозрілими людьми.можнауберегти себе відвтратикоштів. Обов’язковоперевіряйтедостовірністьінформації, перед тим як вчинятиякісьдії.

Нагадуємо, що за отриманнямправовоїдопомогивіддержавиви можете звернутись до Первомайськогомісцевого центру за адресою:

м. Лозова, вул. Свято-Миколаївська, 4 (готель "Лозова"), 3 поверх,

каб. 28, 31, абозателефонувати за номером: 099-652-56-85, (05745) 2-71-03

а, також, до бюро правовоїдопомоги:

м. Барвінкове, вул. Центральна, 1, тел. (05757) 4-17-70

смт. Близнюки, вул. Свободи, 26, тел. (05754) 5-17-19

смт. Сахновщина, вул. Тарасів Шлях, 68, тел. 3-11-04

смт. Кегичівка, вул. Волошина, 29, тел. (05755) 3-11-84

м. Первомайський, м-н 1/2, буд. 56, тел. (05748) 3-31-21

Безкоштовнацілодобовагарячалініясистемибезоплатноїправовоїдопомоги: 0-800-213-103

Крім того, отриматиюридичнуконсультаціюабороз’яснення з правовихпитаньможна:

– у месенджеріФейсбук-сторінки:

https://www.facebook.com/lozova.legalaid

– у публічномучатіТелеграм-каналу «Безоплатнаправовадопомога» https://t.me/ualegalaidchat

– у приватномучатісистеми БПД у Телеграмhttp://legalaid.gov.ua/telegram.html

– у приватномучатісистеми БПД у Вайберhttp://legalaid.gov.ua/viber.html

Система БПД інформуєгромадян про їхні права та механізмїхзахистучерез:

– офіційний сайт системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/

– Фейсбук-сторінкусистеми БПД

https://www.facebook.com/Centre.4.Legal.Aid/

– Телеграм-канал «Безоплатнаправовадопомога» https://t.me/ualegalaid

– Інстаграм-сторінкусистеми БПД https://www.instagram.com/ualegalaid/?hl=uk

– правничувікіпедіюWikiLegalAid – https://wiki.legalaid.gov.ua


Розлучення та іпотека: як вийти з ситуації?

Подружжя приймає рішення про розірвання шлюбу. Доволі легка ситуація складається у тому випадку, коли відсутнє спільне майно та діти. П’ять хвилин у РАЦСі і все, більше нічого не пов’язує. Складніше розірвати шлюб, коли пройдений великий життєвий шлях, нажите спільне майно, є діти. У такому випадку існує лише один спосіб вирішення особистих немайнових та майнових спорів – судовий.

Добре коли за майно сплачені усі кошти і воно не перебуває під заставою та іпотекою, а якщо виникає зворотна ситуація? Як бути із квартирою, яка знаходиться в іпотеці? Вона набута спільними зусиллями та вважається спільним майном, то як її поділити? 

Згода на іпотеку – письмово

Відповідно до положень основного закону, який регулює сімейні відносини – Сімейного кодексу України – дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Також, нормами Сімейного кодексу України регламентуються дії, що вчиняються одним із подружжя, а саме– якщо одним із подружжя укладаються договори, то вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.

Норми цих положень поширюються також на іпотечне майно, що придбане за кредитні кошти, в тому числі нерухомість, заставу земельної ділянки, об’єкти незавершеного будівництва, майнові права на нерухомість, що побудується в майбутньому тощо. Тобто, якщо один із подружжя укладає договори, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово, а також нотаріально засвідчена.

 Договір, укладений одним із подружжя у тому числі іпотечний договір, договір застави майнових прав в інтересах сім’ї, створює обов’язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім’ї.

 Ділити – тільки через суд  

 Слід звернути увагу, що спільне майно може бути поділене як у судовому так і позасудовому порядку (укладання договорів у нотаріуса), однак нерухомість, яка придбана в кредит та перебуває в іпотеці – підлягає поділу між подружжям. При цьому зробити це буде можливо саме у судовому порядку, оскільки нотаріус в такій ситуації допомогти не зможе.

 Також, варто зауважити, що при зверненні до суду з позовом про поділ іпотечного майна необхідно залучати третьою особою той банк, який є іпотекодержателем вашого майна. Оскільки при поділі квартири з’являються нові сторони зобов’язання, про яких банк повинен знати, а отже бути залученим третьою особою у судове провадження. Адже ухвалення рішення, яке стосується іпотечного майна, у будь-якому випадку стосується прав та обов’язків іпотекодержателя та, як наслідок, впливає на можливість виконання уже ухваленого на користь банку рішення про стягнення з боржника кредитної заборгованості, а також на можливість банку звернути стягнення на іпотечне майно.

При ухваленні рішення суду про поділ іпотечного майна з’являється новий співвласник-іпотекодавець, у якого також з’являються права і обов’язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

 Цей факт підтверджується положеннями Закону України «Про іпотеку», де зазначено, що в разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

 Отже, можна зробити висновок, що іпотечне майно можна поділити між подружжям під час шлюбу або після його розірвання.

 Хто повертатиме кредит, узятий для придбання житла

 А що робити з основним зобов’язанням – кредитом узятим для придбання житла? Хто за нього буде повертати кошти? З цього приводу виникають дуже прості думки на кшталт: «Ну тут все зрозуміло, квартира спільна, а отже і борг спільний». Не все так однозначно!

 Тут варто згадати про норми Сімейного кодексу України, де вказано, що якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім’ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

 Тому, ключовим моментом для визначення того, чи будуть грошові кошти, одержані за договором, укладеним одним із подружжя під час шлюбу, належати до об’єктів спільної сумісної власності подружжя та чи підлягатиме заборгованість за таким договором врахуванню під час поділу майна, слід визначити наступне:

а) чи укладено договір під час шлюбу;

б) чи укладено договір в інтересах сім’ї, а не у власних, не пов’язаних із сім’єю інтересах одного з подружжя;

в) чи використано одержане за договором в інтересах сім’ї не у власних, не пов’язаних із сім’єю інтересах одного з подружжя.

 Ці обставини слід враховувати при обґрунтуванні своїх вимог у суді, оскільки суд не наділений обов’язком доводити вашу правоту за вас. Добре, коли у кредитному договорі є прив’язка до договору іпотеки та навпаки. Тоді простежується причинно-наслідковий зв’язок між коштами та іпотечним майном, а отже і борг за кредитом потрібно віддавати разом.

Про судову практику

Верховний Суд у постанові від 02.04.2020 у справі № 638/17330/16-ц (провадження № 61-43636св18) зазначає, що праву на спільну сумісну власність на квартиру кореспондується боргове зобов’язання – повернення грошової суми, що позичалася на придбання цього будинку.

У цій справі придбаний за кредитні кошти будинок у судовому порядку був поділений між подружжям із визначенням рівних часток у праві спільної сумісної власності. Позивачка звернулась до суду з позовом про визнання боргу колишнього подружжя спільним зобов’язанням, стягнення в порядку зворотної вимоги (регресу) частини грошових коштів з іншого з подружжя.

Судом було встановлено, що, оскільки після поділу майна подружжя і визначення частки у спільній сумісній власності, позивачка виконала зобов’язання обох співвласників набутого за позичені кошти майна, повністю повернула кредитору борг, виконавши у такий спосіб і зобов’язання відповідача, тому вона має право на отримання відшкодування частини сплачених нею грошових коштів.

 Однак є зворотна ситуація, яка відображена у постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 372/1558/16-ц (провадження № 61-26356св18), де вказується, що наявна в матеріалах справи розписка не дає підстав для висновку, що договір позики укладено в інтересах сім’ї, а одержані в борг грошові кошти витрачені в інтересах сім’ї, оскільки доказів про надання дружиною згоди на укладення договору позики, як і доказів про те, що вона знала про існування такого договору та про придбання спірних будинку й земельної ділянки за одержані в борг за розпискою грошові кошти, не надано.

 Тому можна передбачити інший, найбільш справедливий варіант правовідносин, у яких при укладанні договору кредиту під придбання житла в іпотеку поручителем буде виступати один з подружжя. Таким чином, у банку виникає право звернутись до суду із позовом про солідарне стягнення коштів із боржника та поручителя.

Нагадуємо, що за отриманням правової допомоги від держави ви можете звернутись до Первомайського місцевого центру за адресою:

м. Лозова, вул. Свято-Миколаївська, 4 (готель "Лозова"), 3 поверх,

каб. 28, 31, або зателефонувати за номером: 099-652-56-85, (05745) 2-71-03

а, також, до бюро правової допомоги:

м. Барвінкове, вул. Центральна, 1, тел. (05757) 4-17-70

смт. Близнюки, вул. Свободи, 26, тел. (05754) 5-17-19

смт. Сахновщина, вул. Тарасів Шлях, 68, тел. 3-11-04

смт. Кегичівка, вул. Волошина, 29, тел. (05755) 3-11-84

м. Первомайський, м-н 1/2, буд. 56, тел. (05748) 3-31-21

Безкоштовна цілодобова гаряча лінія системи безоплатної правової допомоги:

0-800-213-103.


Порядок виконання рішень України про стягнення аліментів, якщо боржник постійно проживає за межами України

Особливістю вирішення питання, пов'язаних з виконанням рішень України про стягнення аліментів, якщо боржник постійно проживає за межами України є те, що у дану випадку важливе значення мають міжнародні конвенції та договори, ратифіковані Україною у встановленому порядку.

Відповідно до ст. 13 СК України частиною національного сімейного законодавства України є міжнародні договори, що регулюють сімейні відносини, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо в міжнародному договорі України, укладеному в установленому порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом сімейного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору України.

Базовою Конвенцією, що регулює питання стягнення аліментів чи утримання є Конвенція ООН про стягнення аліментів за кордоном від 20.06.1956 року (набрала чинності для України 19.10.2006 року).

Проте, слід зазначити, що 23.11.2007 року ООН була прийнята Конвенція про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання, згідно зі ст. 49 якої у відносинах між Договірними державами ця Конвенція замінює Конвенцію ООН про стягнення аліментів за кордоном від 20 червня 1956 року настільки, наскільки її сфера застосування між такими державами збігається зі сферою застосування цієї Конвенції. Дана Конвенція ратифікована Верховною Радою України від 11.01.2013 року.

У п. a) ст. 2 Конвенції визначено, що вона застосовується до зобов'язань про утримання, що виникають з відносин між батьками та дитиною, стосовно особи віком до 21 року. Даний пункт Конвенції ЗУ “Про ратифікацію Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання” від 11.01.2013 року затвержена з наступними заявами та застереженнями: Україна залишає за собою право застосовувати Конвенцію до зобов'язань про утримання, що виникають з відносин між батьками та дитиною, стосовно особи віком до 18 років.

Крім того, цим законом встановлюється що буде поширювати застосування щодо визнання та виконання (розділ 5 Конвенції) та загальних положень (розділ VIII Конвенції) на стягнення аліментів:

  • з батьків на повнолітніх непрацездатних дочку, сина;
  • з батьків на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, до досягнення ними 23 років;
  • з мачухи, вітчима на падчерку, пасинка, які не досягли повноліття.

Інструкція про виконання в Україні Конвенції про стягнення аліментів за кордоном встановлює наступні форми звернення:

  1. Заява про стягнення аліментів з відповідача (боржника), який проживає за кордоном- у випадку, коли рішення суду України про стягнення аліментів з відповідача, який проживає за кордоном відсутнє, або коли згідно із законодавством Договірної Сторони вирішення питання здійснюється за місцем проживання відповідача, або коли потребує вирішення питання про зміну розміру аліментів;
  2. Клопотання про визнання і виконання рішення про стягнення аліментів– у випадку, коли наявне рішення суду України і згідно з законодавством договірної сторони таке рішення може бути прийнято за місцем проживання позивача.

Стягнення аліментів з відповідача (боржника), який проживає за кордоном

Для стягнення аліментів з відповідача (боржника), який проживає за кордоном, особа зацікавлена в такому стягненні має подати заяву.

Куди звертатись

Закон України “Про ратифікацію Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання” у якості центрального органу для виконання обов'язків, покладених Конвенцією, визначено Міністерство юстиції України.

Відповідно до п. 4 Інструкції про виконання в Україні Конвенції про стягнення аліментів за кордоном усі звернення про стягнення аліментів на дитину або утримання на іншого члена сім'ї та інші документи на виконання Конвенції в Україні надсилаються для передачі за кордон або з-за кордону через Міністерство юстиції України.

Якщо позивач проживає на території України, звернення про стягнення аліментів на дитину або утримання на іншого члена сім'ї можуть направлятися до Міністерства юстиції через головні територіальні управління юстиції Мін'юсту в Автономній Республіці Крим, в областях, м. Києві та Севастополі (далі - територіальні управління юстиції).

Вартість

Міністерство юстиції України як сторона, що передає, та визначені органи державної влади інших країн як сторона, що приймає, не стягують будь-яких зборів за послуги, надані відповідно до цієї Конвенції про міжнародне стягнення аліментів. При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 9 Конвенції про стягнення аліментів за кордоном у провадженні, що здійснюється згідно з цією Конвенцією, до позивачів застосовуються такий самий режим і такі самі звільнення від сплати витрат і зборів, які застосовуються до резидентів або громадян держави, де триває провадження. Тобто позивач буде повинен сплачувати судовий збір, інші витрати на судовий процес у відповідності до законодавства країни, де буде проводитись судовий процес зі стягнення аліментів.

Перелік та зразки необхідних документів

Заява чи додатки до неї повинні містити таку інформацію та документи:

  • повне ім'я відповідача (боржника), дату народження, громадянство та, наскільки це відомо позивачу, його місця проживання протягом останніх п'яти років, рід занять і місце роботи, фотокартку (за наявності);
  • відомості про фінансові та сімейні обставини відповідача, у тому числі інформацію про належне йому майно;
  • відомості про фінансові та сімейні обставини позивача (заявника), у тому числі довідку про доходи;
  • засвідчену копію документа, що підтверджує ступінь родинних зв'язків між відповідачем та особою, на користь якої вимагаються аліменти (наприклад, свідоцтва про народження, рішення суду про встановлення батьківства тощо);
  • фотокартку позивача;
  • будь-яку іншу інформацію, що може сприяти встановленню місцезнаходження відповідача (боржника) чи виконанню клопотання, або яка визначена відповідною Договірною Стороною як нотаріально засвідчене доручення, яке уповноважує орган, що приймає, відповідної Договірної Сторони діяти від імені позивача, або інформацію про будь-яку іншу особу, уповноважену діяти від імені позивача.

Коли заява стосується вирішення питання про зміну розміру аліментів, замість засвідченої копії документа, що підтверджує ступінь родинних зв'язків між відповідачем та особою, на користь якої вимагаються аліменти (пункт г)), надається засвідчена копія судового рішення чи іншого документа, яким установлено розмір аліментів.

Формуляр заяви про стягнення аліментів з відповідача (боржника), який проживає за кордоном визначений у додатку 1 до Інструкції про виконання в Україні Конвенції про стягнення аліментів за кордоном.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання будь-яка заява та пов'язані з нею документи складаються мовою оригіналу й повинні супроводжуватися перекладом офіційною мовою запитуваної держави або іншою мовою, яку запитувана держава зазначає в заяві як прийнятну, якщо тільки компетентний орган такої держави не звільняє від вимоги надання такого перекладу.

Абз. 4 п. 8 Інструкції встановлює, що заява і документи, що до неї додаються, надаються українською мовою разом з перекладом на офіційну мову Договірної Сторони, на території якої пропонується стягнути аліменти.

Строки розгляду питання

Відповідно до п. 9 Інструкції Міністерство юстиції надсилає заяву органу, що приймає, відповідної Договірної Сторони протягом місяця від дня її надходження.

Цей строк може становити більше ніж один місяць, якщо для звернення за кордон необхідно отримати додаткову інформацію або документи та вжити інших заходів для належного оформлення заяви.

Міністерство юстиції України письмово повідомляє позивача про хід та результати розгляду заяви.

Підстави для відмови у прийнятті заяви

Заява повертається ініціатору звернення (заявнику) у разі, якщо вона не відповідає вимогам Конвенції та зазначеної Інструкції, з роз'ясненням причин повернення.Можливі підстави повернення:

  • невідповідність форми заяви;
  • відсутність необхідної інформації у заяві;
  • відсутність необхідних додаткових документів;
  • неправильне оформлення пакету документів (відсутність належно затвердженого перекладу тощо).

Порядок оскарження

Рішення, дію або бездіяльність Міністерства юстиції України можна оскаржити в адміністративному порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва відповідно до ч. 2 ст. 18 КАСУ.

Загальний строк звернення до суду в адміністративних справах становить шість місяців.

У позовній заяві має бути зазначено:

  1. Найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява.
  2. Ім'я позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є.
  3. Ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі.
  4. Зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
  5. У разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо.
  6. Перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Вартість

За подання позовної заяви сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Строки розгляду скарги

Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі.

Визнання і виконання рішення про стягнення аліментів

Для визнання і виконання рішення про стягнення аліментів особа, зацікавлена в їх стягненні має подати клопотання.

Куди звернутися

Закон України “Про ратифікацію Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання” у якості центрального органу для виконання обов'язків, покладених Конвенцією, визначено Міністерство юстиції України.

Відповідно до п. 4 Інструкції про виконання в Україні Конвенції про стягнення аліментів за кордоном усі звернення про стягнення аліментів на дитину або утримання на іншого члена сім'ї та інші документи на виконання Конвенції в Україні надсилаються для передачі за кордон або з-за кордону через Міністерство юстиції України.

Якщо позивач проживає на території України, звернення про стягнення аліментів на дитину або утримання на іншого члена сім'ї можуть направлятися до Міністерства юстиції через головні територіальні управління юстиції Мін'юсту в Автономній Республіці Крим, в областях, мм Києві та Севастополі (далі - територіальні управління юстиції).

Вартість

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конвенції про стягнення аліментів за кордоном у провадженні, що здійснюється згідно з цією Конвенцією, до позивачів застосовуються такий самий режим і такі самі звільнення від сплати витрат і зборів, які застосовуються до резидентів або громадян держави, де триває провадження. Тобто стягувач буде повинен сплачувати витрати на виконання рішення у відповідності до законодавства країни, де буде проводитись виконання рішення зі стягнення аліментів.

При цьому відповідно до п. 3. Органи, що передають, та Органи, що приймають, не стягують будь-яких зборів за послуги, надані відповідно до Конвенції.

Перелік та зразки необхідних документів

Клопотання має містити таку інформацію:

  • повне ім'я відповідача (боржника), дата народження, громадянство та, наскільки це відомо позивачу (стягувачу), його адреси протягом останніх п'яти років, рід занять і місце роботи і, по можливості, фотокартка;
  • наявні відомості про фінансові та сімейні обставини боржника, у тому числі інформація про належне йому майно;
  • будь-яка інша інформація, що може сприяти встановленню місцезнаходження боржника чи виконанню клопотання або яка визначена відповідною Договірною Стороною як необхідна.

До клопотання додаються належним чином оформлені судом, що виніс рішення, такі документи:

  • копія судового рішення;
  • довідка про те, що рішення набрало законної сили;
  • довідка про часткове виконання або невиконання рішення на території України;
  • довідка про те, що відповідач був належним чином повідомлений про день судового засідання, та копії документів, що це підтверджують, якщо відповідач не брав участі в судовому засіданні;
  • копія протоколу судового засідання (або журналу судового засідання), під час якого справу про стягнення аліментів було розглянуто по суті;
  • фотокартка стягувача

Формуляр клопотання про визнання і виконання рішення про стягнення аліментів визначений у додатку 2 до Інструкції про виконання в Україні Конвенції про стягнення аліментів за кордоном.

Відповідно до абз. 4 п. 11 Інструкції клопотання та документи, що до нього додаються, надаються українською мовою разом з перекладом на офіційну мову Договірної Сторони, на території якої пропонується здійснити визнання і виконання рішення.

Строки розгляду питання

Відповідно до п. 12 Інструкції клопотання про визнання і виконання рішення про стягнення аліментів надсилається Міністерством юстиції України Органу, що приймає, відповідної Договірної Сторони протягом одного місяця від дня його надходження.

Цей строк може становити більше ніж один місяць, якщо для звернення за кордон потрібно отримати додаткову інформацію або документи та вжити інших заходів для належного оформлення клопотання.

Про хід та результати розгляду клопотання про визнання і виконання рішення про стягнення аліментів Міністерство юстиції України письмово повідомляє позивачу.

Підстави для відмови у прийнятті клопотання

Клопотання повертається позивачу в разі, якщо воно не відповідає вимогам Конвенції та Інструкції, з роз'ясненням причин повернення. Можливі підстави повернення:

  • невідповідність форми клопотання;
  • відсутність необхідної інформації у клопотанні;
  • відсутність необхідних додаткових документів;
  • неправильне оформлення пакету документів (відсутність належно затвердженого перекладу тощо).

Нагадуємо, що за отриманням правової допомоги від держави ви можете звернутись до Первомайського місцевого центру за адресою:

м. Лозова, вул. Свято-Миколаївська, 4 (готель "Лозова"), 3 поверх,

каб. 28, 31, або зателефонувати за номером: 099-652-56-85, (05745) 2-71-03

а, також, до бюро правової допомоги:

м. Барвінкове, вул. Центральна, 1, тел. (05757) 4-17-70

смт. Близнюки, вул. Свободи, 26, тел. (05754) 5-17-19

смт. Сахновщина, вул. Тарасів Шлях, 68, тел. 3-11-04

смт. Кегичівка, вул. Волошина, 29, тел. (05755) 3-11-84

м. Первомайський, м-н 1/2, буд. 56, тел. (05748) 3-31-21

Безкоштовна цілодобова гаряча лінія системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.


Як замінити вікна та не стати жертвою шахраїв

 

Доволічастими стали випадкивчиненняшахрайствапід час купівлі та встановленняметалопластиковихконструкцій. Покупецьможе бути ошуканий, навітьмаючи на руках свійекземпляр договору та квитанцію, щопідтверджує оплату товарів та послуг. Тож, як безпечнопридбатиметалопластиковівікначидвері та уберегтисявідшахраїв?

Обережно – схеми

Однією із найпоширеніших схем шахрайства під час придбання та встановлення металопластикових конструкцій є умовити клієнта внести передоплату за той чи інший продукт. Під час такого шахрайства покупця просять оплатити частину суми або повну вартість за продукцію готівкою, або перевести кошти на банківську картку, або виставляють рахунок у одній з платіжних систем. Якщо покупець заплатив та не отримав квитанції або платіжного доручення, то він не зможе довести, що був ошуканий, оскільки гроші були передані покупцем добровільно.

Іншим видом шахрайства є те, що при замовленні металопластикових конструкцій ви отримаєте на руки договір, в якому прописані строки поставки продукту до вашого будинку чи квартири. І от минає строк поставки, а товар так і надійшов вам. На телефонні дзвінки вам не відповідають, а за адресою, яка зазначена в договорі даного постачальника немає, або просто посилаються на якісь обставини, які вплинули на невчасність виконання договору.

Також деякі суб’єкти господарювання користуються довірою громадян похилого віку, недостатнім рівнем їх знань, неналежним станом здоров’я, використовуючи практику привабливих умов виконання замовлення (різноманітні знижки), спонукають громадян надати згоду на миттєве оформлення споживчого кредиту, але приховують інформацію про реальні кредитні ставки банку.

Як вибратипостачальника

Найкраще обирати для замовлення металопластикових конструкцій фірмові магазини, або перевірені точки продажів, оскільки:

це є стаціонарні торгові точки і ви матимете можливість повернутися до продавця за отриманням консультації або вирішення проблем з продукцією;

наявні зразки, які дозволять обрати продукцію після детального аналізу та огляду;

менеджери або продавці можуть відповісти на питання, які виникнуть під час купівлі товару в майбутньому.

Для цього потрібно запросити у компанії-продавця зразок договору, де містяться реквізити продавця (юридичної особи або фізичної особи-підприємця (далі − ФОП). Потім у кілька кліків перевірити наявність такого продавця у ЄДР та його статус (діє, в процесі припинення, діяльність припинена).

Якщо юридичну особу або ФОП не зареєстровано у ЄДР, у такому випадку немає відповідальної особи, з якою можна укласти договір. Переконайтеся у тому, що юридична адреса місцезнаходження юридичної особи або ФОПу в ЄДР збігається з адресою зазначеною в договорі.

Також, можна перевірити на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/) наявність судових рішень щодо юридичної особи або ФОПу та з якими переважно питаннями позивачі звертаються до суду.

І нарешті, на сайті Єдиного реєстру боржників (https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors) дізнатися чи перебуває юридична особа або ФОП на обліку в даному реєстрі та чи виконує рішення суду.

Чиобов’язковеукладення договору

При замовленні металопластикових конструкцій важливим моментом є укладення договору. Договір на виготовлення і монтаж металопластикової продукції підписується в двох екземплярах, бажано в приміщенні юридичної особи чи ФОПу.

Перед підписанням необхідно уважно ознайомитися з договором. Якщо виникають деякі сумніви щодо змісту договору, краще взяти зразок та проконсультуватися зі спеціалістом. Продавець, який працює в правовому полі, не буде заперечувати на детальному вивченні договору.

У договорі повинні бути чітко обумовлені наступні умови: продукція, яка замовляється (розміри, специфікація, кількість тощо), оплата, терміни поставки, гарантії на вироби та монтаж, відповідальність сторін, форс-мажорні обставини, умови розірвання договору тощо.

Важливо! Під час укладення договору зверніть увагу на те, чи в договорі зазначена лише поставка металопластикових конструкцій до будинку або квартири, чи й здійснення монтажних робіт. Так як у більшості випадків це лише виготовлення та поставка, на здійснення монтажних робіт потрібна ще відповідна ліцензія.

Відсутність договору виключає можливість пред’явити будь-які претензії продавцеві.

Як здійснити оплату

 Основною вимогою при купівлі металопластикових конструкцій є «прозорі» платежі. Передоплату за продукцію можна здійснювати готівкою чи банківським платежем тільки на реквізити юридичної особи або ФОПу, указані у договорі із зазначенням у призначенні платежу «передоплата за вікна згідно з Договором від ….№ …».

Якщо у призначенні платежу чітко вказано, що це передоплата або аванс, а також зазначено, згідно якого договору здійснюється платіж, то можна легко довести, що це не «подарунок», а оплата за вікна.

Остаточний розрахунок за продукцію здійснюється після завершення всіх робіт, закриття всіх обґрунтованих претензій і підписання акту наданих послуг чи виконаних робіт.

Важливо! Коли в договорі зазначено передоплату у формі «завдатку», то краще відмовитися від укладення такої угоди, оскільки «завдаток» не повертається! Якщо сторона, яка дала завдаток, відмовляється від виконання договору, завдаток залишається в іншої сторони, у надавача послуг.

Щоробити, якщови все таки стали жертвою шахраїв

Якщо ваші права порушені, або ви стали жертвою шахрайства під час придбання металопластикових конструкцій, можна вирішити цю проблему двома шляхами.

По-перше, звернутися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення відповідно до статті 190 Кримінального кодексу України, а саме заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство).

Важливо! Неприйняття заяви про вчинення кримінального правопорушення не допускається! Дії або бездіяльність працівників правоохоронних органів, які не приймають у вас заяву про вчинення кримінального правопорушення або його невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути оскаржене шляхом звернення до керівника відповідного правоохоронного органу, прокуратури або суду.

По-друге, в рамках цивільного законодавства можна звернутися до суду з позовною заявою про розірвання договору побутового підряду, оскільки відповідно до статті 865 Цивільного кодексу України за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір побутового підряду є публічним договором. До відносин за договором побутового підряду, не врегульованих Цивільним кодексом України, застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Окрім розірвання договору побутового підряду та повернення коштів замовник може відповідно до частини п’ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» стягнути з юридичної особи або ФОПу пеню (неустойку) за невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання умов договору.

Важливо! Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» позивачі у справах про захист своїх прав як споживачів звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Також, якщо незаконними діями юридичної особи або ФОПу замовнику (покупцеві) була завдана моральна шкода, то згідно зі статтею 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Слід звернути увагу на те, що дана шкода має підтверджуватися певними доказами (наприклад, копіями звернень до юридичної особи чи ФОПу та їхніми відповідями, чеками про відправлення, документами про звернення до лікувального закладу, які б підтверджували моральні страждання особи у зв’язку з невиконання (неналежним виконанням) умов договору, квитанції з аптеки тощо).

Нагадуємо, що за отриманнямправовоїдопомогивіддержавиви можете звернутись до Первомайськогомісцевого центру за адресою:

м. Лозова, вул. Свято-Миколаївська, 4 (готель "Лозова"), 3 поверх,

каб. 28, 31, абозателефонувати за номером: 099-652-56-85, (05745) 2-71-03

Безкоштовна цілодобова гаряча лінія системибезоплатноїправовоїдопомоги: 0-800-213-103.


Відповідальність споживача за несплату комунальних послуг та алгоритми їх відключення

Кожен з нас є споживачем житлово-комунальних послуг. Відносини між надавачем та споживачем цих послуг (постачання води, газу, електроенергії, тепла, утримання будинку, вивозу сміття та інших) регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Цивільним кодексом України, Законом України «Про захист прав споживачів» тощо.

Договірні відносини передбачають не тільки обов’язки надавача послуг (вчасність, регулярність, якість) та захист прав споживачів, а й обов’язок споживача оплачувати спожиті послуги.

Надавач послуг може нараховувати пеню

Якщо споживач вчасно не сплачує за спожиті комунальні послуги, підприємство-надавач послуг може почати нараховувати пеню. Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 % суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 % загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.

Коли пеня не нараховується

Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

Нарахування пені також передбачено спеціальними нормативно-правовими актами, якими керуються надавачі послуг, зокрема Правилами постачання природного газу (постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2496), Кодексом газорозподільних систем (постанова НКРЕКП  від 30.09.2015 № 2494), Правилами роздрібного ринку електричної енергії (постанова НКРЕКП  від 14.03.2018 № 312), Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (постанова Кабінету Міністрів України  від 21.07.2005 № 630).

У разі недосягнення між споживачами та надавачами комунальних послуг згоди спірні питання вирішуються у судовому порядку.

При зверненні до суду про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги, надавач послуги має право притягнути споживача до цивільної відповідальності, визначеної ст. 625 Цивільного кодексу України, а саме стягнути інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов’язання, вираженого в національній валюті, та 3% річних від простроченої суми.

Висновок: у разі несвоєчасної оплати житлово-комунальних послуг споживач зобов’язаний додатково сплатити надавачу комунальних послуг пеню, та, на вимогу, індекс інфляції та 3% річних. При цьому при наявності заборгованості підприємство-постачальник послуг може подати до суду.

Чи можуть за борги виселити з квартири

Сама по собі несплата комунальних послуг не є підставою для виселення. Надавач послуг, якому заборгував споживач, перш за все звертається до суду для видачі судового наказу або в порядку позовного провадження. Після цього підприємство звертається до державної виконавчої служби або приватного виконавця, які і розпочинають примусове стягнення боргу, у тому числі шляхом накладення арешту на майно.

Примусове стягнення боргу за житлово-комунальні послуги після відповідного рішення суду або судового наказу здійснює державний або приватний виконавець відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Водночас, враховуючи законодавство, якщо сума заборгованості боржника за житлово-комунальні послуги перевищила 20 мінімальних заробітних плат (станом на жовтень 2020 року це 100 000 грн), виконавець має право накласти на єдине житло такого боржника арешт. У випадку відмови божника у виконанні рішення суду або відсутності доходів, іншого рухомого або нерухомого майна, арештоване майно надалі може бути реалізоване.
Необхідно пам’ятати, що звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Чи може надавач припинити надання житлово-комунальних послуг громадянам у разі їх несплати або оплати не в повному обсязі

Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типовим договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, можливість припиняти постачання тепла та холодної води і водовідведення не передбачено. У разі наявності у споживача заборгованості водоканал може звертатись для стягнення до суду.

Натомість постачальники газу та електроенергії мають право на припинення надання послуг. Це передбачено:

  • Правилами постачання природного газу (постанова НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496),
  • Кодексом газорозподільних систем (постанова НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494),
  • Правилами роздрібного ринку електричної енергії (постанова НКРЕКП від 14.03.2018 № 312).

Процедура відключення газу та електроенергії за борги

При відключенні газу та електрики споживача мають про це повідомити.

Так, наприклад, відповідно до пункту 21 розділу ІІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, відключати газ через заборгованість газопостачальник може не раніше ніж через 10 днів після терміну, коли мала пройти оплата, про що мають повідомити споживача за 3 дні письмово з повідомленням про вручення.

Неповідомлення споживача про наступне відключення газопостачання є підставою для визнання дій газопостачальника неправомірними. Позитивна практика з такого приводу вже напрацьована Криворізьким місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Отже, відключення газу за борги має відбуватись за таким алгоритмом:

  1. Якщо споживач не здійснив оплату за спожитий природний газ протягом 10 днів після строку, визначеного договором, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання природного газу споживачу.
  2. Споживачу направляють письмове повідомлення (з відміткою про вручення) з вимогою самостійно припинити споживання природного газу.
  3. Споживача просять допустити представника постачальника за пред’явленням службового посвідчення на об’єкт для опломбування. При цьому в повідомленні про припинення споживання газу постачальник має зазначати підстави та дату припинення газоспоживання, яка не може бути раніше ніж  через 3 дні після дати отримання повідомлення. Тільки після таких дій може здійснюватись механічне відключення споживача від газу. Споживач при відключенні газу має отримати свій примірник акта про відключення.

Порада споживачам: не підписуйте під тиском акт розтермінування оплати. Це вплине і на термін позовної давності, і підтвердить вашу згоду з усіма нарахуваннями та штрафами. Спочатку проконсультуйтесь з юристами.

Відключення електроенергії за борги

Відключення електроенергії за борги може відбуватись відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312.

Так, електропостачальник у разі, якщо споживач має заборгованість або не допускає до лічильника, може відключити електроенергію. Про це він має повідомити не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення.

Письмове повідомлення має містити:

  • підстави, суму заборгованості;
  • дату і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено;
  • прізвище, ім’я, по батькові, підпис відповідальної особи, яка оформила попередження.

Датою отримання таких попереджень буде вважатися:

  • дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції;
  • третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв’язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом).

Інший спосіб надання попередження споживачу може бути використаний тільки в тому випадку, якщо він передбачений договором з постачальником електроенергії та договором з оператором системи.

Якщо споживач сплатить борги і повідомить про це постачальника електроенергії до відключення, то постачання електроенергії не припиняється.

При цьому у разі ненадання доступу для вибіркового відключення оператор системи має перед відключенням основного споживача забезпечити живлення об’єктів субспоживачів за іншою схемою.

Які існують строки позовної давності на звернення до суду про стягнення заборгованості

Відповідно до ч. 1 ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність щодо стягнення заборгованості за комунальні послуги встановлюється тривалістю у три роки. Отже, якщо підприємство-надавач послуг звернеться до суду щодо стягнення заборгованості, то сума може бути не вища, ніж та, що нарахована за три попередні роки.

Для стягнення неустойки (пені) застосовуються спеціальні строки позовної давності, визначені ст. 258 Цивільного кодексу України, відповідно до якої позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Отже, споживачі мають вчасно і в повному обсязі сплачувати отримані комунальні послуги. При цьому варто пам’ятати і про те, що постачальники послуг у разі наявності заборгованості мають право на припинення надання послуг і зобов’язані чітко дотримуватись правил вчинення таких дій та завчасного повідомлення про них.

Практика Криворізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Інколи нараховані комунальниками штрафи не є законними. За словами Володимира Шишова, за час своєї роботи він виявляв і доводив порушення порядку складання акта про порушення, неповідомлення споживача про відключення газу або електроенергії, неправильний розрахунок недооблікованої електроенергії, непричетність особи до житла, за яке їй нараховувалась заборгованість.

Серед найяскравіших перемог у практиці юриста – скасування в судовому та позасудовому порядку штрафів, накладених підприємствами ПАТ «Криворіжгаз» та ПАТ «Дніпрообленерго». Суми, які як штраф намагались стягнути зі споживачів, вражають: 54 980 грн, 26 241 грн. Усього юрист скасував штрафів та заборгованостей, які незаконно нараховували людям, на загальну суму понад 200 тис. гривень.

У жовтні 2015 року пенсіонерці із села Кривбас Криворізького району, представники ПАТ «Криворіжгаз» відключили газопостачання через борг за газ. У квітні 2016 року на споживачку було складено акт про порушення, за яким нараховано штраф у розмірі 22 913 грн.  Для стягнення цієї заборгованості ПАТ «Криворіжгаз» звернувся до суду.

Для захисту своїх прав як відповідача жінка звернулась до Першого криворізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Хоча рішенням суду першої інстанції були задоволені позовні вимоги ПАТ «Криворіжгаз» щодо стягнення заборгованості не на користь клієнтки, в Апеляційному суді вдалось відстояти її інтереси. Володимир Шишов підготував апеляційну скаргу, яка була задоволена Апеляційним судом Дніпропетровської області, а саме: визнано незаконним нарахування штрафу та зобов’язано ПАТ «Криворіжгаз» відновити газопостачання клієнтці.

На сьогодні рішення виконано в повному обсязі: штраф скасовано, постачання газу відновлено. Вдячна клієнтка назвала Володимира Шишова народним захисником та розповідає про місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у своєму селі.

Інший випадок стався у 2015 році. Мешканцю села Чкалівка Криворізького району було припинено газопостачання шляхом опломбування крану газопроводу. У квітні 2016 року представники ПАТ «Криворіжгаз» перевірили цього споживача та склали акт про порушення за зрив пломби. Як результат, йому було нараховано борг у розмірі 19 500 грн. Для стягнення  боргу газопостачальна організація звернулась до суду. А громадянин звернувся до Першого криворізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, де йому було призначили захисника Володимира Шишова, який вже мав досвід у вирішенні подібних справ.

Він подав зустрічну позовну заяву з вимогами визнання незаконними дій ПАТ «Криворіжгаз» щодо відключення газопостачання, визнання незаконними нарахувань, та зобов’язаннями відновити подачу газу. Відключення газопостачання відбулось з порушенням норм, які діяли на той період, а пломба, яку начебто було зірвано, була на місці, що і зміг довести правник. Рішенням Криворізького районного суду зустрічні позовні вимоги були задоволені, а саме: визнано незаконним відключення газопостачання та зобов’язано відновити подачу газу.

Ще один випадок стався у березні 2018 року. До центру звернулась громадянка для оскарження рішення комісії ДТЕК «Дніпрообленерго» про нарахування необлікованої електричної енергії за актом про порушення на суму 14 тис. грн, які були сплачені споживачем. Володимир Шишов довів неправомірність дій енергопостачальника з нарахування штрафу, результатом чого стало скасування акту та рішення комісії про призначення штрафу та повернення грошей клієнтці. Клієнтку було притягнуто до відповідальності за пошкодження лічильника, без проведення експертизи було нараховано штраф.

Порада споживачам: наполягайте на проведенні експертизи. Цей факт став підставою для оскарження дій енергопостачальника у досудовому порядку. Адже визнання пошкодження лічильника споживачем без проведення відповідної експертизи є неправомірним.

Мешканці П’ятихатського району відключили газ через те, що виявили додатковий патрубок на наземному газопроводі на території домоволодіння. Вивчення ситуації і зібрані докази допомогли довести, що несанкціонованого відбору газу не було, а нарахований штраф і борг незаконні. Юрист зміг довести свою правову позицію в судах першої та апеляційної інстанції. Врешті-решт, рішення суду на користь клієнтки набрало чинності, постачання газу було відновлено, а борг у розмірі 13 092 грн скасовано.

У 2019 році до центру звернулась пані Надія, яка справно сплачує за електроенергію, заборгованості не має, при цьому на неї при перевірці з боку енергетичної компанії було складено акт про порушення (несанкціоноване підключення) і накладено штраф. У позасудовому порядку юрист склав звернення до НКРЕКП, виклав суть порушень прав громадянки та добився перевірки та скасування боргу в розмірі 25 468 грн.

Як отримати правову допомогу:

Нагадуємо, що за отриманням правової допомоги від держави з цього та інших питань ви можете звернутись до Первомайського місцевого центру за адресою:

м. Лозова, вул. Свято-Миколаївська, 4 (готель "Лозова"), 3 поверх,
каб. 28, 31, або зателефонувати за номером: 099-652-56-85, (05745) 2-71-03

  • зателефонувати за безкоштовним номером системи БПД 0 800 213 103
  • звернутися до місцевих центрів та бюро (контакти на сайті системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/tsentry/
  • поставити запитання у месенджер Фейсбук-сторінки системи БПД https://www.facebook.com/Centre.4.Legal.Aid
  • прочитати правові консультації у правничій вікіпедії WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua/
  • скористатися мобільним застосунком «Безоплатна правова допомога», завантаживши його через Google Play чи App Store за посиланням https://bit.ly/3hwwgqR
  • завантажити мобільний застосунок «Твоє право», перейшовши за посиланням https://bit.ly/3iorbkE

Заходи, що застосовуються до кривдника, який вчинив домашнє насильство

Законодавством передбачено спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству, зокрема: терміновий заборонний припис стосовно кривдника; обмежувальний припис стосовно кривдника.

Терміновий заборонний припис стосовно кривдника

 

Терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Заборонний припис може полягати в:

зобов’язанні залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи (крім випадків, коли кривдником є особа віком до 18 років);

забороні на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи (крім випадків, коли кривдником є особа віком до 18 років);

забороні в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Як отримати?

Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків строком до 10 діб.

Обмежувальний припис стосовно кривдника

Це захід тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов’язків, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи і полягає в:

  • забороні перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою (крім випадків, коли кривдником є особа віком до 18 років);
  • усуненні перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
  • обмеженні спілкування з постраждалою дитиною;
  • забороні наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
  • забороні особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
  • заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.

Як отримати?

Рішення про видачу обмежувального припису приймається судом за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства, а якщо особа перебуває в закладі підтримки постраждалих осіб – за місцезнаходженням такого закладу.

Право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають:

  • постраждала особа або її представник;
  • у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини – батьки або інші законні представники дитини, родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, а також орган опіки та піклування;
  • у разі вчинення домашнього насильства стосовно недієздатної особи – опікун, орган опіки та піклування.

Заява про видачу обмежувального припису має містити:

  • найменування суду, до якого подається заява;
  • ім’я (ПІБ) заявника (у разі якщо заява подається в інтересах дитини або недієздатної особи – зазначається також ім’я (ПІБ) дитини або недієздатної особи) та заінтересованої особи (кривдника), їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти, якщо такі відомі;
  • обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).

Строк розгляду.

Справа про видачу обмежувального припису розглядається не пізніше 72 годин після надходження заяви до суду.

Вартість.

Судові витрати у справах про видачу обмежувального припису не сплачуються.

Строк дії.

Обмежувальний припис підлягає негайному виконанню і видається на строк від 1 до 6 місяців та може бути додатково продовженим ще на строк не більше 6 місяців.

Про видачу обмежувального припису кривднику суддя у встановлений законом строк інформує уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) постраждалої особи для взяття кривдника на профілактичний облік, а також районні, районні у містах державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад за місцем проживання (перебування) постраждалої особи.

Правова допомога протидії насильству

Система безоплатної правової допомоги запустила в месенджері Телеграм-чат  «Правова допомога протидії насильству» https://t.me/Non_Violence_Bot, де потерпілі від домашнього насильства та свідки можуть онлайн отримати консультацію юристів щодо захисту своїх прав.

Зайти на Телеграм-чат «Правова допомога протидії насильству» можна також з чат-боту #ДійПротиНасильства https://t.me/police_helpbot, який запустило в Телеграм Міністерство внутрішніх справ спільно з Харківським університетом внутрішніх справ і Національною поліцією України.

Крім того, Ви можете звернутись до Первомайського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:

м. Лозова, Харківська область, вул.. Свято-Миколаївська, буд. 4 та за номером телефону (05754) 5-17-19

– за безкоштовним телефоном системи БПД 0 800-213-103

– у месенджері Фейсбук-сторінки: https://www.facebook.com/lozova.legalaid/?epa=SEARCH_BOX

– у приватному чаті системи БПД у Телеграм http://legalaid.gov.ua/telegram.html

– у Телеграм-чаті  «Правова допомога протидії насильству» https://t.me/Non_Violence_Bot


Нові правила для мікрокредитів: що зміниться з 1 січня 2021 року

15 вересня 2020 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 891-1Х «Про внесення змін до деяких законів України щодо споживчого кредитування і формування та обігу кредитних історій». Таке рішення парламенту спричинене по суті стрімким зростанням попиту на мікрокредитування. а також необхідністю унормування цієї сфери правовідносин та підвищення якості системи кредитних історій фізичних осіб, адже останнім часом все більше громадян мали чимало проблем через те. що вимоги до розкриття інформації не поширювалися на так звані мікрокредити.

Чого ж очікувати споживачам мікрокредитів та фінансовим організаціям, що їх надають, з 1 січня 2021 року, після набрання чинності Закону?

Обмеження сум штрафів на пені

З моменту набрання чинності Законом кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця, та договори, загальний розмір позики за якими не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, відноситимуться до споживчих кредитів, а відтак такі відносини регулюватимуться нормами Закону України «Про споживче кредитування» Також Законом встановлено, що максимальна сукупна сума штрафів і пені за порушення споживачем виконання його зобов'язань на підставі договору про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розмір подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Заборона зміни процентної ставки

Надзвичайно важливим для споживачів мікрокредитів є закріплення на законодавчому рівні заборони зміни процентної ставки за кредитом, порядку її обчислення, порядку сплати відсотків у бік погіршення умов для споживача. Оскільки дуже поширеною проблемою є нерозуміння повної вартості кредиту та санкцій у випадку прострочення, які могли потроїти чи навіть збільшити борг людини в десятки разів і, як наслідок, людина неспроможна його повернути.

Про кредитну історію

Відтепер обов'язковою умовою укладення договору про споживчий кредит є згода споживача на доступ до інформації, що складає його кредитну історію, та на збір, зберігання, використання та поширення через бюро кредитних історій, включене до Єдиного реєстру бюро кредитних історій, інформації щодо нього та цього кредиту, визначеної Законом України «Про організацію формування та обігу кредитних історій». У разі ненадання такої згоди споживачем, кредитодавець повинен відмовити в укладенні договору та здійсненні кредитної операції.

Ще однією новацією є встановлення обов'язку для кредитодавця безоплатно передавати інформацію щодо всіх споживчих кредитів у порядку, визначеному Законом України «Про організацію формування та обігу кредитних історій», хоча б до одного бюро кредитних історій, включеного до Єдиного реєстру бюро кредитних історій.

Наступним нововведенням є скорочення строку внесення кредитним бюро отриманих від кредитодавця відомостей. Раніше на дану процедуру законодавством передбачалося сім днів, тепер же цей строк обмежений двома днями.

Обмеження щодо кількості «швидких кредитів»

Запровадження цих законодавчих змін є значним досягненням у сфері надання гарантій споживачам мікрокредитів та забезпечать більш дієві механізми захисту споживачів від неправомірних діянь мікрофінансових організацій. Попри переважну кількість змін на користь клієнтів фінансових установ, Закон обмежує можливість отримувати безмежну кількість швидких кредитів без наміру їх повергати, тим самим захищаючи фінансові установи від збільшення проблемної заборгованості.

Тому, ймовірно, зацікавленість кредитодавців у даному виді кредитування буде значно знижена через обмеження можливості нараховувати проценти, штрафи і пеню. Але, поряд з цим, зміни допоможуть в певній мірі убезпечити споживачів від отримання, на перший погляд, незначних позик, а також дозволять зберегти клієнтам свою платоспроможність.

Про ризики мікрокредитування

Окремо хочемо зазначити, що фінансові компанії не будуть зобов’язані надавати клієнтам паспорт споживчого кредиту перед підписанням договору, якщо йдеться про позику сумою, що не перевищує мінімальну заробітню плату. Таке зобов’язання є лише для кредитів понад мінімальну зарплату. Неурегульованість даного питання залишає кредиторам можливість використовувати різні способи приховування дійсної інформації про кредит у подальшому.

Саме тому, з метою забезпечення своєчасного надання повної, точної та достовірної інформації про фінансові послуги, Національний банк України анонсував встановлення вимоги до фінансових компаній стосовно розміщення істотних характеристик кредитних продуктів (зокрема й мікрокредитів) на своїх веб-сайтах.

Отже, хочемо вас застерегти від здійснення сумнівних кредитних операцій, які можуть негативно вплинути на ваше життя. Перед тим, як взяти кошти в мікрофінансових організаціях, обов'язково уважно перечитайте усі пункти наданого вам кредитного договору. Не допускайте прострочення платежів за кредитним договором та користуйтеся послугами лише перевірених компаній з гарною репутацією.

Нагадуємо, що за отриманням правової допомоги від держави ви можете звернутись до Первомайського місцевого центру за адресою:

м. Лозова, вул. Свято-Миколаївська, 4 (готель "Лозова"), 3 поверх, каб. 28, 31, або зателефонувати за номером: 099-652-56-85, (05745) 2-71-03


ТОП-3 ЗЕМЕЛЬНИХ ПИТАНЬ, З ЯКИМИ ЗВЕРТАЛИСЯ КЛІЄНТИ ЦЕНТРУ ТА БЮРО ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ В СЕРПНІ 2020 РОКУ

  1. Припинення договору оренди землі

https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Припинення_договору_оренди_землі_шляхом_його_розірвання

  1. Реєстрація права власності на земельну ділянку

https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Реєстрація_права_власності_на_земельну_ділянку

  1. Порядок присвоєння кадастрового номеру

https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_присвоєння_кадастрового_номера

Нагадуємо, що за отриманням правової допомоги від держави ви можете звернутись до Первомайського місцевого центру за адресою:

м. Лозова, вул. Свято-Миколаївська, 4 (готель "Лозова"), 3 поверх,
каб. 28, 31, або зателефонувати за номером: 099-652-56-85, (05745) 2-71-03

а, також до бюро правової допомоги:

м. Барвінкове, вул. Центральна, 1, тел. (05757) 4-17-70

смт. Близнюки, вул. Свободи, 26, тел. (05754) 5-17-19

смт. Сахновщина, вул. Тарасів Шлях, 68, тел. 3-11-04

смт. Кегичівка, вул. Волошина, 29, тел. (05755) 3-11-84

м. Первомайський, м-н1/2, буд. 56, тел. (05748) 3-31-21

Безкоштовна цілодобова гаряча лінія системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.


Тварини у законі: про відповідальність за жорстокість

У містах проходять акції проти жорстокого поводження з тваринами, у соцмережах повідомляють про випадки знущання над собаками, кішками. За фактами .жорстокого поводження з тваринами поліцейські відкривають кримінальне провадження. А як діє закон у даному випадку?

На захисті прав тварин

Законом України «Про захист тварин від жорстокого поводження» закріплені поняття тварин, диких тварин, домашніх тварин тощо, а також визначено що таке жорстоке поводження з тваринами.

Так, жорстоке поводження з тваринами - це знущання над тваринами, у тому числі безпритульними, що спричинило мучення, завдало їм фізичного страждання, тілесні ушкодження, каліцтво або призвело до загибелі, нацьковування тварин одна на одну та на інших тварин, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, залишення домашніх та сільськогосподарських тварин напризволяще, у тому числі порушення правил утримання тварин.

Правила для людей

Відповідно до частини першої статті 18 Закону при поводженні з тваринами не допускається: о використання оснащень, інвентарю, що травмують тварин;

о примушування тварин до виконання неприродних для них дій, що призводять до травмувань; о нанесення побоїв, травм з метою примушування тварин до виконання будь-яких вимог; о використання тварин в умовах надмірних фізіологічних навантажень тощо.

За жорстоке поводження з тваринами винні особи несуть адміністративну (стаття 89 Кодексу України про адміністративні правопорушення) та кримінальну (стаття 299 Кримінальним кодексом України) відповідальність.

Штраф або адмінарешт з конфіскацією тварини

Адміністративна відповідальність за жорстоке поводження з тваринами, а саме знущання над тваринами, завдання побоїв або вчинення інших насильницьких дій, що завдали тварині фізичного болю, страждань і не спричинили тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі, залишення тварин напризволяще, у тому числі порушення правил утримання тварин, застосовується у вигляді накладення штрафу від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварини, якщо перебування тварини у власника становить загрозу для її життя або здоров’я.

Ті самі дії, вчинені стосовно двох і більше тварин, або групою осіб, або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме порушення, пропаганда жорстокого поводження з тваринами - тягнуть за собою накладення штрафу від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб з конфіскацією тварини, якщо перебування тварини у власника становить загрозу для її життя або здоров'я.

Насильницькі дії стосовно тварин, спрямовані на задоволення статевої пристрасті, -тягнуть за собою накладення штрафу від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварини, якщо перебування тварини у власника становить загрозу для її життя або здоров’я.

За грати до восьми років

Кримінальна відповідальність за жорстоке поводження з тваринами, що відносяться до хребетних, у тому числі безпритульними тваринами, що вчинене умисно та призвело до каліцтва чи загибелі тварини, а також нацьковування тварин одна на одну чи інших тварин, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, публічні заклики до вчинення діянь, які мають ознаки жорстокого поводження з тваринами, а також поширення матеріалів із закликами до вчинення таких дій - застосовується у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до 6 місяців або обмеженням волі на строк до 3 років.

Ті самі дії, вчинені у присутності малолітнього чи неповнолітнього, - караються обмеженням волі на строк від 3 до 5 років або позбавленням волі на строк від 3 до 5 років.

Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені з особливою жорстокістю або у присутності малолітнього чи неповнолітнього, або щодо двох і більше тварин, або повторно, або групою осіб, або вчинені активним способом, - караються позбавленням волі на строк від 5 до 8 років. Про домашніх улюбленців

 

Статтею 22 Закону «Про захист тварин від жорстокого поводження» передбачено, що зобов’язання господарі при поводженні з домашніми тваринами повинні дбати про домашню тварину, забезпечити їй достатню кількість їжі та постійний доступ до води; надавати можливість домашній тварині здійснювати необхідні рухи, контактувати з собі подібними. Слід забезпечити наявність намордника, повідка, що необхідні для здійснення вигулу домашньої тварини поза місцем її постійного утримання. На домашній тварині має бути нашийник з ідентифікуючими позначками.

Крім того, власник має забезпечувати, зокрема своєчасне надання домашній тварині ветеринарних послуг (обстеження, лікування, щеплення тощо), а також негайно повідомляти медичну або ветеринарну установу про випадки заподіяння домашньою твариною ушкоджень здоров’ю людині або іншим тваринам.

 

Хто захистить тварин 

У випадках виявлення жорстокого поводження з тваринами громадянам необхідно викликати представників Національної поліції для з’ясування всіх обставин справи та притягнення винної особи до відповідальності, оскільки саме вони відповідно до статті 32 Закону здійснюють нагляд за дотриманням порядку вигулу домашніх тварин (собак) у громадських місцях та вживають відповідних заходів у разі порушення законодавства про порядок поводження й утримання домашніх тварин, у тому числі шляхом складання протоколів.

Нагадуємо, що за от риманням правової допомоги від держави ви можете звернутись до Первомайського місцевого центру за адресою:

м. Лозова, вул. Свято-Миколаївська, 4 (готель "Лозова"), 3 поверх,

каб. 28, 31, або зателефонувати за номером: 099-652-56-85, (05745) 2-71-03

а, також до бюро правової допомоги:

м. Барвінкове, вул. Центральна, 1, тел. (05757) 4-17-70

смт. Близнюки, вул. Свободи, 26, тел. (05754) 5-17-19

смт. Сахновщина, вул. Тарасів Шлях, 68, тел. 3-11-04

смт. Кегичівка, вул. Волошина, 29, тел. (05755) 3-1 1-84

м. Первомайський, м-н1/2, буд. 56, тел. (05748) 3-31-21

 

Безкоштовна цілодобова гаряча лінія системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.


ЯК ЗАХИСТИТИ СВОЇ ПЕРСОНАЛЬНІ ДАНІ

 

До персональних даних можна віднести будь-які відомості, за якими ідентифікується або може бути ідентифікована фізична особа. Зокрема, прізвище, ім’я, по батькові, адреса, телефони, паспортні дані, національність, освіта, сімейний стан, релігійні та світоглядні переконання, стан здоров’я, матеріальний стан, дата і місце народження, місце проживання та перебування тощо. Також, це дані про особисті майнові та немайнові відносини цієї особи з іншими особами, зокрема членами сім’ї.

До персональних даних відносяться відомості про події та явища, що відбувалися або відбуваються у побутовому, інтимному, товариському, професійному, діловому та інших сферах життя особи (за винятком даних стосовно виконання повноважень особою, яка займає посаду, пов’язану із здійсненням функцій держави або органу місцевого самоврядування) тощо. І цей перелік не є вичерпним.

Така інформація про фізичну особу та членів її сім’ї є конфіденційною. Вона може оброблятися, в тому числі, поширюватись тільки за їх згодою, крім  випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Які права має людина, персональні дані якої обробляються?

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону «Про захист персональних даних» суб’єкт персональних даних має право, зокрема:

— знати про джерела збирання, місцезнаходження своїх персональних даних, мету їх обробки, місцезнаходження або місце проживання (перебування) володільця чи розпорядника персональних даних або дати відповідне доручення щодо отримання цієї інформації уповноваженим ним особам, крім випадків, встановлених законом;

— отримувати інформацію про умови надання доступу до персональних даних, зокрема інформацію про третіх осіб, яким передаються його персональні дані;

— на доступ до своїх персональних даних;

— отримувати не пізніш як за тридцять календарних днів з дня надходження запиту, крім випадків, передбачених законом, відповідь про те, чи обробляються його персональні дані, а також отримувати зміст таких персональних даних;

— на захист своїх персональних даних від незаконної обробки та випадкової втрати, знищення, пошкодження у зв’язку з умисним приховуванням, ненаданням чи несвоєчасним їх наданням, а також на захист від надання відомостей, що є недостовірними чи ганьблять честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи;

— вносити застереження стосовно обмеження права на обробку своїх персональних даних під час надання згоди;

— відкликати згоду на обробку персональних даних;

— знати механізм автоматичної обробки персональних даних;

— на захист від автоматизованого рішення, яке має для нього правові наслідки.

У чому різниця між володільцем та розпорядником персональних даних?

Володілець персональних даних – це фізична або юридична особа, яка визначає мету обробки персональних даних, встановлює склад цих даних та процедури їх обробки, якщо інше не визначено законом.

Розпорядник персональних даних – фізична чи юридична особа, якій володільцем персональних даних або законом надано право обробляти ці дані від імені володільця.

Що таке обробка даних?

Обробка персональних даних – це будь-яка дія від збирання до знищення персональних даних. Це реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання, поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення тощо (ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних»)

Які підстави для обробки персональних даних?

Підставами для обробки персональних даних є:

1) згода суб’єкта персональних даних на обробку його персональних даних;

2) дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень;

3) укладення та виконання правочину, стороною якого є суб’єкт персональних даних або який укладено на користь суб’єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб’єкта персональних даних;

4) захист життєво важливих інтересів суб’єкта персональних даних;

5) необхідність виконання обов’язку володільця персональних даних, який передбачений законом;

6) необхідність захисту законних інтересів володільців персональних даних, третіх осіб, крім випадків, коли суб’єкт персональних даних вимагає припинити обробку його персональних даних та потреби захисту персональних даних переважають такий інтерес.

Отже, не завжди під час обробки персональних даних володілець або розпорядник зобов’язаний отримувати згоду на обробку персональних даних, це лише одна із шести можливих підстав для здійснення обробки таких даних.

Чи має володілець персональних даних повідомляти людину про передачу комусь її персональних даних?

Так. Про передачу персональних даних третій особі володілець персональних даних протягом 10 робочих днів повідомляє суб’єкта персональних даних, якщо цього вимагають умови його згоди або інше не передбачено законом.

Повідомлення не здійснюються у разі:

1) передачі персональних даних за запитами при виконанні завдань оперативно-розшукової чи контррозвідувальної діяльності, боротьби з тероризмом;

2) виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування своїх повноважень, передбачених законом;

3) здійснення обробки персональних даних в історичних, статистичних чи наукових цілях.

Хто та як  здійснює контроль у сфері захисту персональних даних?

Контроль Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини у сфері захисту персональних даних здійснюється шляхом проведення перевірок фізичних осіб, фізичних осіб — підприємців, підприємств, установ і організацій усіх форм власності, органів державної влади та місцевого самоврядування, що є володільцями та/або розпорядниками персональних даних. Перевірки можуть бути  планові, позапланові, виїзні та безвиїзні.

Процедура проведення перевірок встановлена Порядком здійснення Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини контролю за додержанням законодавства про захист персональних даних, затвердженим  наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 08 січня 2014 р. № 1/02-14. За результатами перевірок складаються акти перевірки додержання вимог законодавства про захист персональних даних, на підставі яких у випадку виявлення порушень складається припис про їх усунення, або протокол про адміністративне правопорушення.

Куди звертатися у разі незаконної обробки персональних даних та втручання в особисте життя людини?

У випадку незаконної обробки персональних даних та втручання в особисте життя особи, суб’єкт персональних даних вправі звернутися до володільця та/або розпорядника персональних даних з вмотивованою вимогою:

— заборонити таку обробку;

— внести зміни до своїх персональних даних (у випадку їх недостовірності);

— вимагати їх видалення (знищення).

Якщо ця вимога суб’єкта персональних даних не буде виконана, то особа може оскаржити вказані дії чи бездіяльність володільця або ж розпорядника персональних даних до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та/або до суду.

Крім того, відповідно до  статті 188-39 Кодексу України про вчинення адміністративних правопорушень (надалі – КУпАП) винна особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності, зокрема за:

  1. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про обробку персональних даних або про зміну відомостей, які підлягають повідомленню згідно із законом, повідомлення неповних чи недостовірних відомостей.
  2. Невиконання законних вимог (приписів) Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або визначених ним посадових осіб секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо запобігання або усунення порушень законодавства про захист персональних даних.
  3. Недодержання встановленого законодавством про захист персональних даних порядку захисту персональних даних, що призвело до незаконного доступу до них або порушення прав суб’єкта персональних даних.

Отже, маючи справу з порушенням чи проблемним питанням щодо захисту персональних даних потрібно звертатися до Уповноваженого, який здійснює контроль за додержанням законодавства про захист персональних даних та складає протоколи про притягнення до адміністративної відповідальності і направляє їх до суду у випадках, передбачених законом.

Яка відповідальність передбачена за порушення законодавства про захист персональних даних?

Порушення законодавства про захист персональних даних тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Зокрема, у разі виявлення під час перевірки передбаченого статтею 188-39 чи статтею 188-40 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративного правопорушення на суб’єкта перевірки у встановленому законом порядку може накладатися штраф від ста до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У свою чергу, система безоплатної правової допомоги працює для того, щоб кожна людина мала можливість захистити свої права.

Отримати юридичну консультацію або роз’яснення з правових питань можна звернувшись до Первомайського місцевого центру з надання БПД за адресою:

м. Лозова, вул. Свято-Миколаївська, 4 (готель "Лозова"), 3 поверх, каб. 28, 31,
а, також, зателефонувавши на номером: 099-652-56-85, або (05745) 2-71-03, 2-71-04

або до відділу «Барвінківське бюро правової допомоги « Первомайського МЦ\

м. Барвінкове, вул.. Центральна, 1

тел.. ( 05757) 4-17-70


Про юридичні нюанси «будиночку у селі»

Садовий будинок – це будова літнього (сезонного) використання, що в питаннях нормування площі забудови, інженерного устаткування та зовнішніх конструкцій не відповідає нормативам, установленим для житлового будинку.

Дачний будинок – це житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку.

Порядок реєстрації права власності як на дачний, так і на садовий будинок є однаковими. Сьогодні ця процедура регулюється Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127.

Член садового чи дачного кооперативу, який має у складі цього кооперативу будинок, але право власності на це нерухоме майно ще не зареєстроване, може звернутися до державного реєстратора з відповідним пакетом документів.

Що будуємо: палац або хатинку?

 Розмір ділянки для будівництва будинку залежить від виду забудови. Згідно з прийнятими будівельними нормами, граничний розмір території для нової забудови повинен бути:

  • 150 м2і більше для блокованої забудови;
  • 500 м2і більше для індивідуальної житлової забудови.

До загальної площі садибної земельної ділянки входить територія, розрахована під забудову житлових будинків і господарських об’єктів.

З 1 жовтня 2019 року набрали чинності нові правила, що регламентують особливості будівництва, у тому числі дачної забудови, зокрема щодо відстані до меж ділянки, сусідніх будівель та інших споруд (ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.04.2019 № 104).

Основні вимоги:

  • межі нової садибної або дачної забудови повинні мати інтервал 3 і більше метри;
  • під час зведення житлових будинків на присадибних ділянках відступ від червоних ліній магістральних вулиць повинен бути 6 метрів, житлових – 3 метри;
  • проміжок від лінії суміжної земельної ділянки до стовбурів дерев, які висаджуються, повинен бути не менше 4-6 метрів.

Будинок без документів. Що робити?

Самочинним вважається будівництво, якщо його можна віднести до будь-якого з таких випадків:

  • будівлю збудовано на земельній ділянці, цільове призначення якої не передбачає можливості зведення будівлі;
  • будівництво виконується без декларації про початок будівельних робіт або без дозволу на виконання будівельних робіт чи без затвердженого проєкту будівництва (для складних будівель);
  • виконане з істотним порушенням будівельних норм і правил (ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України).

На сьогодні існує, зокрема, дві можливості щодо узаконення самочинно побудованих будинків в адміністративному порядку, серед них:

  • узаконення будинків, збудованих до 5 серпня 1992 року;
  • узаконення будинків, збудованих в період з 5 серпня 1992 року до 9 квітня 2015 року.

Зазначені можливості стосуються лише індивідуальних житлових, садових, дачних будинків площею до 300 м2.

Особливістю узаконення будинків, збудованих до 5 серпня 1992 року, є те, що відсутня необхідність реєстрації декларації про готовність такого будинку до експлуатації в органах Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Водночас громадянин має право узаконити самочинно збудований будинок шляхом звернення до суду.

Чи можна зареєструватися на дачі?

Для отримання можливості реєстрації місця проживання у будинку, його статус необхідно спочатку змінити з дачного (садового) на жилий. Переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки здійснюється безоплатно органами місцевого самоврядування села, селища, міста, з якими відповідні дачні поселення та садівничі товариства пов’язані адміністративно або територіально (Порядок переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 321).

Для застосування механізму переведення дачних і садових будинків у жилі будинки, необхідною передумовою є їх відповідність будівельним нормам та зміни цільового призначення земельної ділянки для індивідуального садівництва на цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Нагадуємо, що за отриманням правової допомоги від держави ви можете звернутись на адресу Первомайського місцевого центру розташованого за адресою:

м. Лозова, вул. Свято-Миколаївська, 4 (готель "Лозова"), 3 поверх,

каб. 28, 31, або зателефонувати за номером: 099-652-56-85, (05745) 2-71-03
а, також до бюро правової допомоги
або зателефонувавши на безкоштовну цілодобову гарячу лінію системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.


ТОП-3 ЗВЕРНЕНЬ
ДО ЦЕНТРУ ЖИТЕЛІВ ЛОЗІВЩИНИ В ЧЕРВНІ 2020
ВІДПОВІДАЮТЬ ЮРИСТИ СИСТЕМИ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ:

  1. Порядок надання БВПД
    https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Правова_допомога
  1. Порядок розірвання шлюбу
    https://wiki.legalaid.gov.ua/index…/Порядок_розірвання_шлюбу
  1. Визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням
    https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Зняття_з_реєстрації_за_місцем_проживання?fbclid=IwAR2TtbeNYHyAlfH5hG3bCPgvyeFcnQhUMkA-tybhOE2AnFlfWrm97kXFgoI

Нагадуємо, що за отриманням правової допомоги від держави ви можете звернутись на адресу Первомайського місцевого центру:
м. Лозова, вул. Свято-Миколаївська, 4 (готель "Лозова"), 3 поверх,
каб. 28, 31,

а, також до бюро правової допомоги:

м. Барвінкове, вул. Центральна, 1, тел. (05757) 4-17-70
смт. Близнюки, вул. Свободи, 26, тел. (05754) 5-17-19
смт. Сахновщина, вул. Тарасів Шлях, 68, тел. 3-11-04
смт. Кегичівка, вул. Волошина, 29, тел. (05755) 3-11-84
м. Первомайський, с-н1/2, буд. 56, тел. (05748) 3-31-21

Безкоштовна цілодобова гаряча лінія системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.


Встановлення графіку побачень з дитиною

Після того як подружжя розірвало шлюб між собою, вирішило усі спірні питання, зокрема й те, з ким буде проживати дитина після розлучення, час подумати над графіком зустрічей для спілкування з дитиною, адже статтею 141 Сімейного кодексу України визначено, що мати i батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Сімейним кодексом України встановлено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Але, на жаль, дана норма у більшості випадків стосується лише тих сімей, де батько та мати проживають разом з дитиною. Нерідко виникає ситуація, за якої той з батьків, з ким проживають діти після розлучення, заважає спілкуванню дітей з колишнім чоловіком, забуваючи про аналогічні за обсягом права на спілкування з дітьми та участь у їх вихованні.

Довідково! Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 Сімейного кодексу України).

Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов’язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. В свою чергу, той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Увага! Створення будь яких перешкод, заборони на зустрічі з дітьми являються порушенням прав другого з батьків.

Встановити графік зустрічей з дитиною можливо:

  • мирним шляхом, уклавши договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов’язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню;
  • в примусовому порядку, звернувшись до органів опіки та піклування чи суду.

Врегулювання спору між батьками щодо участі у вихованні дитини органом опіки та піклування

Якщо батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини.

За заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.

Увага! Рішення органу опіки та піклування є обов’язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов’язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Судовий порядок вирішення спору

Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод (стаття 159 Сімейний кодекс України).

У своєму рішенні суд визначить, яким чином братиме участь кожен з батьків у вихованні дитини, зокрема:

  • шляхом періодичних або систематичних зустрічей;
  • наданням можливості спільного відпочинку;
  • перебуванням дитини в того з батьків, який мешкає окремо тощо.

Довідково! В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

При вирішенні суперечки про участь одного з батьків у вихованні дитини, суд обов’язково враховує різноманітні чинники:

  1. відповідальність ставлення батьків до виконання своїх обов’язків;
  2. особиста прихильність дитини до кожного з них з батьків;
  3. вік дитини;
  4. стан здоров’я дитини;
  5. стан психічного здоров’я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами;
  6. інші обставини, що мають істотне значення.

Увага! У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним.

Слід зазначити, за умисне невиконання рішення суду або перешкоджання його виконанню настає кримінальна відповідальність у вигляді штрафу від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років (стаття 382 Кримінального кодексу України).

Нагадуємо, що за отриманням правової допомоги від держави ви можете звернутись до Первомайського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги за адресою:м. Лозова, вул.. Свято-Миколаївська, 4 ( готель «Лозова з 08.00 до 17.00 год.

Або зателефонувавши: (05745) 2-71-03, 2-71-04 або моб. номер: 099-652-56-85 та за безкоштовним номером системи надання безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.


ТОП-3 ЗВЕРНЕНЬ ЖИТЕЛІВ ЛОЗІВЩИНИ В ТРАВНІ 2020 РОКУ
ВІДПОВІДАЮТЬ ЮРИСТИ СИСТЕМИ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ:

 

  1. Визнання права власності за набувальною давністю
    https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Набувальна_давність

  2. Визначення розміру аліментів на дитину
    https://wiki.legalaid.gov.ua/…/Визначення_розміру_аліментів…
  1. Визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням
    https://wiki.legalaid.gov.ua/…/Втрата_права_користування_жи…

За отриманням безоплатної правової допомоги можна звернутись до Первомайського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:

м. Лозова, вул. Свято-Миколаївська, 4

моб. тел. 099-652-56-85

стац. номер (05745) 2-71-03, 2-71-04,

а також до відділів центру - бюро правової допомоги, за адресами:

- смт. Близнюки, вул. Свободи, 26,

тел. (05754) 5-17-19

- м. Барвінкове, вул. Центральна, 1,

тел. (05757) 4-17-70

- м. Первомайський, 1/2 мікрорайон, буд. 56,

тел. (05748) 3-31-21

- смт. Сахновщина, вул. Тарасів Шлях, 68,

тел. (05762) 3-11-04

- смт. Кегичівка, вул. Волошина, 29,

тел. (05755) 3-11-84

Прийом громадян щодня, крім вихідних та святкових днів, з 08:00 до 17:00

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги

0-800-213-103

(безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів).

 


Соціальна підтримка сімей фізичних-осіб підприємців з дітьми в період карантину

 

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня № 329 «Деякі питання соціальної підтримки сімей з дітьми» запроваджено виплату допомоги на дітей фізичним особам-підприємцям, які належать до першої і другої групи платників єдиного податку та сплачували єдиний соціальний внесок, на період карантину та на один місяць після дати його відміни. Такою допомогою може скористатися близько 300 тисяч сімей. Вона надаватиметься на кожну дитину до 10-річного віку у розмірі прожиткового мінімуму.

Кому з ФОПів призначається і виплачується допомога на дітей відповідно до постанови КМУ № 329?

Така допомога на дітей до досягнення ними 10 річного віку призначається і виплачується фізичним особам-підприємцям, котрі обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої та другої груп платників єдиного податку. Обов’язковою вимогою також є наявність сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за усі місяці 2019 року або ж протягом усіх місяців 2019 року після державної реєстрації фізичної особи-підприємця.

Чи лише громадяни України мають право на такий вид допомоги?

Таку допомогу на дітей можуть отримувати не лише громадяни України, але й іноземці та особи без громадянства, за умови, що вони  постійно проживають в Україні.

Ким призначається та виплачується ця допомога?

Призначення і виплата цього виду допомоги на дітей здійснюється органами соціального захисту населення, які є структурними підрозділами районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, а також виконавчих органів місцевих рад. Цікаво, що заявник, маючи вибір, може звернутися за цією допомогою до  органів соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання або ж за місцем свого проживання.

А чи можна отримати допомогу двічі, подавши документи до органу соціального захисту як за місцем реєстрації проживання, так і за місцем проживання?

Схитрувати тут не вдасться, оскільки допомога на дітей за місцем проживання призначається заявникові за умови неотримання ним зазначеної допомоги за зареєстрованим місцем проживання. Органи соціального захисту населення, використовуючи інформаційні системи, здійснюють перевірку відомостей щодо неотримання заявником такої допомоги.

Чи призначається допомога на усіх дітей заявника?

Допомога заявникові призначається на кожну дитину до досягнення нею десятирічного віку (включно).

Чи кожен з батьків дитини, якщо вони є фізичними особами–підприємцями, зможе отримати цю допомогу?

Ні. Обоє батьків одночасно не зможуть її отримати. У пункті шостому Порядку виплати допомоги на дітей фізичним особам-підприємцям передбачена виплата лише одному з батьків (опікуну).

У якому розмірі та яким чином виплачуватиметься така допомога?

Ця допомога виплачуватиметься у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей відповідних вікових груп станом на 1 січня 2020 року, а саме:

  • для дітей віком до 6 років – 1779 гривень,
  • для дітей віком від 6 до 10 років – 2218 гривень.

Якщо дитина, на яку виплачується ця допомога, досягла шестирічного віку, тоді розмір допомоги переглядатиметься. Причому, враховуватиметься      відповідний розмір прожиткового мінімуму з наступного місяця. Звертаємо увагу, що виплата здійснюватиметься щомісяця за повний місяць. Призначатиметься вона з місяця звернення і виплачуватиметься через установи уповноважених банків.

Які документи надає заявник для призначення цієї допомоги?

Для призначення допомоги на дітей заявник подає або надсилає органу соціального захисту населення заяву відповідного зразка у паперовій або ж електронній формі, зазначаючи рахунок в установі уповноваженого банку. До заяви додає необхідні документи/відомості.

У паперовій формі заявник подає такі документи:

  • копії свідоцтв про народження дітей віком до 10 років;
  • довідку з Пенсійного фонду України про сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (індивідуальні відомості про застраховану особу за формою ОК-7);
  • копію документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства);

копію рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міськ     ої ради, сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади або суду про встановлення опіки (за умови здійснення опіки над дитиною).

Звертаємо увагу, що оформити виплату можна також онлайн:

на е-сервісі сайту Міністерства соціальної політики, де уже є активний лінк:

«Допомога на дітей ФОП» https://dopomoga2fop.ioc.gov.ua/ , чи за допомогою 

додатку «Дія»  https://diia.gov.ua/services/dopomoga-na-ditej-dlya-fop

В електронній формі заявник подає фотокопії вище зазначених документів. Відомості в електронному вигляді без надання фотокопій документів, а саме: з Пенсійного фонду України про сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (індивідуальні відомості про застраховану особу за формою ОК-7) та інформації про підтвердження права на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства) надаються через інформаційні системи Мінсоцполітики або інтегровані з ними інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Законів України  після введення в експлуатацію відповідних технічних та програмних засобів. Наголошую, що на заяву та документи/відомості, які подаються в електронній формі, накладається кваліфікований електронний підпис заявника. Відомості про прізвище, ім’я та по батькові заявника, його реєстраційний номер платника податків та реквізити документів, що посвідчують особу, отримуються з кваліфікованого сертифіката електронного підпису.

Чи може заявник–мешканець об’єднаної територіальної громади подавати документи до відповідної місцевої ради цієї ОТГ?

У разі утворення об’єднаної територіальної громади заявник може подавати усі необхідні документи уповноваженим особам, що визначені виконавчими органами місцевої ради об’єднаної територіальної громади, які потім передаватимуться відповідним органам соціального захисту населення для призначення цієї допомоги. Окрім того, у сільській місцевості прийняття заяв з необхідними документами для призначення допомоги на дітей і передачу їх відповідним органам соціального захисту населення здійснюватимуть особи, уповноважені виконавчими комітетами сільських і селищних рад.

Скільки часу розглядатиметься питання про призначення допомоги?

Заява разом з усіма необхідними документами вивчатиметься органом соціального захисту населення протягом трьох робочих днів з дня отримання цих документів. При чому, перевірка належності фізичної особи-підприємця до першої або другої групи платників єдиного податку проводитиметься з використанням даних з Реєстру платників єдиного податку. Важливо, що про призначення цієї допомоги чи про відмову в її призначенні орган соціального захисту населення видаватиме чи надсилатиме заявникові письмове повідомлення, у тому числі в електронній формі (у разі подання заяви та документів в електронній формі).  У ньому, зокрема,  повинна бути зазначена причина відмови та порядок оскарження такого рішення.

Які наслідки можуть бути у разі неподання заявником усіх необхідних документів?

Якщо до заяви, поданої у паперовій формі, не додані всі необхідні документи, орган соціального захисту населення повідомляє заявника, які документи повинні бути ще додані. Якщо зазначені документи будуть подані не пізніше ніж протягом одного місяця з дня звернення за призначенням допомоги на дітей, тоді допомога призначається з місяця звернення.

За яких умов та коли припинятиметься виплата допомоги?

Виплата цього виду допомоги припинятиметься у разі смерті отримувача, а також на підставі пропозицій, поданих центром соціальних служб, служби у справах дітей або уповноваженої особи, визначеної виконавчим органом місцевої ради об’єднаної територіальної громади за умови:

  • позбавлення отримувача батьківських прав;
  • відібрання дитини в отримувача без позбавлення батьківських прав;
  • тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання;
  • перебування отримувача під вартою на час слідства, у місцях позбавлення волі, за рішенням суду, розшуку отримувача органами Національної поліції;
  • смерті дитини.

Така виплата припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини. Зазначаюмо, що орган соціального захисту населення, який призначив допомогу, приймає з цього приводу відповідне рішення. Отримувач цієї допомоги у разі виникнення обставин, які призвели до припинення виплати допомоги, зобов’язаний протягом трьох робочих днів повідомити про це орган соціального захисту населення.

Чи призначається ця допомога на дітей, на яких виплачується компенсація послуги “муніципальна няня”?

Ні. За умови, коли виплачується компенсація послуги “муніципальна няня”, така допомога на дітей не призначається. Разом з тим, отримання заявником інших видів допомоги не впливає на призначення та виплату цього виду допомоги на дітей.

Чи продовжиться виплата допомоги, якщо заявник змінив місце проживання?

Коли заявник змінив місце проживання, виплата її продовжується органом соціального захисту населення за новим місцем проживання. Причому, враховується дата звернення – така допомога виплачується з місяця звернення до органу соціального захисту населення за новим місцем проживання.

Отримати юридичну консультацію або роз’яснення з правових питань можна:

Звернувшись до Барвінківського бюро правової допомоги за номером:

(05754) 5-17-19

– за безкоштовним телефоном системи БПД 0 800-213-103

– у месенджері Фейсбук-сторінки: https://www.facebook.com/lozova.legalaid/?epa=SEARCH_BOX

– у приватному чаті системи БПД у Телеграм http://legalaid.gov.ua/telegram.html

– у Телеграм-чат  «Правова допомога протидії насильству» https://t.me/Non_Violence_Bot


Психологічне та економічне насильство: як довести факт

 

Особливість домашнього насильства полягає у тому, що воно відбувається у колі близьких одне одному людей (родичів, членів сім’ї), які пов’язані між собою тісними зв’язками: шлюбними, інтимними, кровними, емоційними, спільним побутом тощо. Як правило, домашня тиранія відбувається поза сторонніми очима, тому і свідків проявів насильства або немає взагалі, або ними є члени родини. Психологічне та економічне насильство – найбільш «приховані» форми домашньої тиранії. Як захиститися від домашнього насильства  быльш детально йтиме мова далі.

Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає домашнє насильство як діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство

Психологічне насильство – це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи.

Наприклад, якщо вас чи ваших дітей удома систематично ображають, критикують усе, що ви робите, принижують, не дають самостійно ступити кроку, ви не можете самі обрати коло спілкування, розпоряджатися власним життям, вільно висловити свою думку – це не просто внутрішні родинні конфлікти чи модель стосунків подружжя, а насильство.

Дуже часто жертва сприймає таке ставлення кривдника як нормальну поведінку і «списує» на ревнощі, риси характеру кривдника, тощо і вважає це наслідком своєї «поганої» поведінки.

Але задумайтеся – якщо через таке ставлення ви постійно пригнічені, боїтеся за себе та рідних, не можете себе захистити, дати відсіч такій поведінці, то можна впевнено говорити про психологічну тиранію.

Економічне насильство

Економічне насильство – форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Таке насильство небезпечне тим, що умисне відібрання або ненадання одним членом сім’ї іншому майна та коштів, на які постраждала особа має передбачене законом право, може мати наслідком смерть жертви або  викликати порушення фізичного чи психічного здоров’я.

Якщо фізичне та сексуальне насильство, як правило, залишають «сліди» у вигляді фізичних ушкоджень та травм, розірваного одягу тощо, то психологічне та економічне насильство – найбільш приховані форми домашньої тиранії та складні для ідентифікації і доказування.

До прикладу, синці та побої можна відразу візуально розгледіти, травми внутрішніх органів – виявити при медогляді. А от  виявити недоїдання особи внаслідок позбавлення її кривдником належного харчування (економічне насильство) чи психотравму (психологічне насильство), а також встановити причинно-наслідковий зв’язок  з діяннями тирана вкрай важко, але можливо.

 Самоідентифікація жертви – перший крок до подолання насильства

Дуже часто самі постраждалі особи не розуміють, що над ними чиниться насильство, наприклад, коли їм постійно погрожують, забороняють навчатися та працювати,  контролюють кожен крок, ображають та принижують.

Самоідентифікація особи, як жертви психологічного/економічного насильства, є першим кроком до зупинення домашньої тиранії. Тут спрацьовує наступний алгоритм: людина, яка не усвідомлює, що страждає від насильства, не розуміє й протиправності цих дій, тому з її боку жодних кроків для подолання насильства бути не може.

Особа, яка страждає від насильства, повинна спочатку усвідомити, що вона жертва, адже, не переконавши себе – не переконаєш інших. Наступним логічним кроком будуть дії, спрямовані на припинення насильства та покарання кривдника.

Перебувати під психологічним та економічним тиском кривдника, не норма, а нонсенс. Не замовчуйте насильство, не бійтеся розвінчати міф про ідеальне родинне життя в очах сусідів, знайомих, пересічних. Це може коштувати життя та здоров’я вам та вашим рідним. Ні, не одразу, а поступово: спочатку зникає блиск в очах, а потім і бажання жити… Пам’ятайте, що допомогти вам є кому, але розпочати боротьбу можете лише ви самі.

Як довести факт психологічного та економічного насильства?

Свідки мають бути підготовлені, а не фальшиві

Свідки, як правило, бачать поодинокі прояви цих видів насильства і часто не знають усієї глибини та системності проблеми. В основному у таких випадках свідки та очевидці – це родичі та близьке оточення, які не завжди готові стати на бік жертви. Тому заручіться підтримкою того, кому довіряєте, розкажіть про ситуацію, що відбувається. Намагайтеся зробити так, щоб у проявів насильства були свідки. Але у боротьбі з тираном не заручайтеся підтримкою фальшивих свідків, не спирайтеся на видуманий сценарій, адже такі справи потім легко розсипаються у судах, а лжесвідка  і вас можуть притягнути до відповідальності.

Відео та фотофіксація фактів психологічного/економічного насильства, запис розмов, погроз, психологічного тиску, шантажу на мобільний телефон та диктофон

Неважко зрозуміти, що така фіксація фактів насильства жертвою відбувається приховано від кривдника. По перше, не можна виключати фізичну агресію тирана, якщо він дізнається про запис, по-друге, надалі кривдник буде обережнішим і навряд дасть вам можливість фіксувати свої знущання.

Треба взяти за правило вмикати диктофон при спілкуванні з  особою, яка вас кривдить. Доречно встановити на свій мобільний телефон  додаток для запису усіх телефонних розмов. Кривдник, як правило, погрожує, ображає та тисне на жертву не тільки при безпосередньому контакті, а й у телефонних розмовах.

Звичайно, якщо справа дійде до суду, то маловірогідно, що прихований відеозапис, запис розмов на диктофоні чи телефоні буде визнано судом допустимим доказом, але беззаперечно такі записи зіграють важливу роль на початковому етапі, а саме, для відкриття кримінального провадження за фактом домашнього насильства, а також при складенні поліцією протоколу про адміністративне правопорушення.

Звертайтеся за допомогою та фіксуйте факти таких звернень

Стаття 6 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає коло суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії  домашньому насильству, які взаємодіють між собою:

спеціально уповноважені органи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству: Міністерство соціальної політики; місцеві державні адміністрації, сільські, селищні, міські, районні у містах (у разі їх створення) ради;

інші органи та установи, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству: служби у справах дітей; уповноважені підрозділи органів Національної поліції України; органи управління освітою, навчальні заклади, установи та організації системи освіти; органи, установи та заклади охорони здоров’я; центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги; суди; прокуратура; уповноважені органи з питань пробації;

загальні служби підтримки постраждалих осіб:  центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; притулки для дітей; центри соціально-психологічної реабілітації дітей; соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка); центри соціально-психологічної допомоги; територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг); інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги постраждалим особам;

спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб: притулки для постраждалих осіб, центри медико-соціальної реабілітації постраждалих осіб, кол-центр з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, мобільні бригади соціально-психологічної допомоги заклади та установи, призначені виключно для постраждалих;

Кожен суб’єкт  має свої функції та повноваження, але будьте впевнені, що куди б ви не звернулися, вам нададуть допомогу а, у разі необхідності, перенаправлять до іншого суб’єкта  в залежності від потреб та ситуації.

Для оперативного отримання допомоги:

  • телефонуйте до поліції 102 або зверніться до найближчого відділу поліції з заявою про вчинення відносно вас домашнього насильства;
  •  
  • телефонуйте на гарячу лінію для жертв домашнього насильства 15-47 (цілодобово та безкоштовно). Оператор кол-центру не просто фіксує звернення чи переадресовує до відповідних компетентних відомств, а й в онлайн-режимі може надавати психологічну допомогу потерпілим;
  •  
  • телефонуйте на Національну гарячу лінію з питань запобігання домашнього насильства, торгівлею людьми та гендерної дискримінації 0-800-500-005, або з мобільного 116-123 (цілодобово)
  • якщо від насильства потерпає дитина – прямуйте також служби у справах дітей. Пам’ятайте, що за законодавством дитина, яка бачить насильство стосовно інших – є не свідком, а жертвою;
  • звертайтеся до фахівців для отримання психологічної допомоги, якщо ваш психологічний стан погіршився.

Правова допомога протидії насильству

Система безоплатної правової допомоги запустила в месенджері Телеграм-чат  «Правова допомога протидії насильству» https://t.me/Non_Violence_Bot, де потерпілі від домашнього насильства та свідки можуть онлайн отримати консультацію юристів щодо захисту своїх прав.

Зайти на Телеграм-чат «Правова допомога протидії насильству» можна також з чат-боту #ДійПротиНасильства https://t.me/police_helpbot, який запустило в Телеграм Міністерство внутрішніх справ спільно з Харківським університетом внутрішніх справ і Національною поліцією України.

Звернувшись до Первомайського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за номером:

(05754) 5-17-19

– за безкоштовним телефоном системи БПД 0 800-213-103

– у месенджері Фейсбук-сторінки: https://www.facebook.com/lozova.legalaid/?epa=SEARCH_BOX

– у приватному чаті системи БПД у Телеграм http://legalaid.gov.ua/telegram.html

– у Телеграм-чат  «Правова допомога протидії насильству» https://t.me/Non_Violence_Bot


Мікрокредити онлайн: що слід знати

 

У зв’язку із тим, що в Україні стало дуже поширеним мікрокредитування, до нашого центру надходить безліч запитань від осіб, які потребують правової допомоги саме в захисті їх прав перед фінансовими організаціями, адже в більшості випадків, методи, які використовують фінансові організації для стягнення боргових коштів з боржників, є абсолютно незаконними.

Наразі описано основні чотири кроки, які вам необхідно вчинити аби захистити себе та своїх близьких, якщо ви опинились в такій ситуації.

Крок 1. Рекомендуємо написати заяву про відкликання згоди на обробку своїх персональних даних до директора тієї установи, якій ви заборгували. Таке право надає вам ЗУ «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 року № 2297-VI (п.11 ч.2 ст. 8 закону). В такому випадку володілець інформації повинен припинити обробку персональних даних особи, тобто знищити або видалити такі дані.

Крок 2. Радимо звернутись зі скаргою до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі – Нацкомфінпослуг). У тексті скарги маєте викласти суть ситуації, що сталась, описавши незаконні дії фінансових організацій, вчинені відносно вас.


Офіційний сайт: https://www.nfp.gov.ua/ ;
Актуальна електронна адреса Нацкомфінпослуг: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.;
Поштова адреса Нацкомфінпослуг: 01001,
м. Київ-1, вул. Б. Грінченка, 3;
Номер телефону Нацкомфінпослуг: 044 234-39-46.

Крок 3. Якщо дзвінки та погрози все ж не припинились, у такому випадку напишіть заяву до Уповноваженого з прав людини про усунення порушень права на захист персональних даних та притягнення правопорушника до відповідальності. В такій заяві ви так само опишіть суть вашої проблемної ситуації, а також обов’язково маєте зазначити про ваші попередні безрезультатні звернення до керівництва фінансових організацій та Нацкомфінпослуг.
Офіційний сайт: http://www.ombudsman.gov.ua/ ;


Актуальна електронна адреса Уповноваженого з прав людини: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.;

Поштова адреса: 01008,
м. Київ-08, вул. Інститутська, 21/8

Номери телефонів: 044 253-75-89, 0800-50-17-20.

Звертаємо Вашу увагу, що такі заяви Ви можете надсилати як на електронну пошту вищезазначених уповноважених осіб так і рекомендованим листом Укрпоштою.

Крок 4. Це звернення до поліції. Адже у випадку неправомірного турбування, погроз або якимось чином втручання у ваше особисте життя чи життя ваших близьких, ви маєте право звернутись із відповідною заявою до органів поліції. В заяві обов’язково зазначте, які саме правопорушення з боку ФО були вчинені відносно вас.

Звертаємо увагу, що впродовж 24 годин після прийняття вашої заяви, відповідні відомості мають бути внесені співробітниками поліції до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР), а також у встановленому законом порядку повідомлено вас про початок досудового розслідування шляхом надання витягу з ЄРДР.
На офіційному сайті Національної поліції: https://www.npu.gov.ua/ Ви можете знайти місцезнаходження відділу поліції у Вашому місті.
Загальна електронна адреса: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.;
Електронна адреса для електронних звернень:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.;
Гаряча лінія Національної поліції: 0-800-50-02-02.

Куди звернутись під час карантину аби отримати детальну правову консультацію?

До Первомайського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги за номером телефону:

099-65-25-68-5

або (05745) 2-71-03, 2-71-04

з пн. по пт. з 08.00 до 17.00 год.

Зателефонуйте на безкоштовний номер системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103

Прочитайте правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid та обговоріть її у нашому чаті – https://t.me/ualegalaidchat

Скористайтеся правничою вікіпедією WikiLegalAid – https://wiki.legalaid.gov.ua

Пам’ятайте, що карантин — це не перешкода для отримання правової допомоги від держави.


Які документи посвідчують особу та хто може їх перевіряти

У період карантину, який продовжено до 11 травня 2020 року, знаходитися на вулицях без документів, що посвідчують особу, заборонено.

Хто має право вимагати у людини паспорт? Чи має право поліцейський вилучати документ, який людина йому пред’являє?

Які документи посвідчують особу?

У статті 13 Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус”  вказано на те, що документи, які посвідчують особу, залежно від їх функціонального призначення поділяються на два види: документи, що посвідчують особу й підтверджують громадянство України та документи, що посвідчують особу й підтверджують її спеціальний статус.

документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України:

  • паспорт громадянина України;
  • паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
  • дипломатичний паспорт України;
  • службовий паспорт України;
  • посвідчення особи моряка;
  • посвідчення члена екіпажу;
  • посвідчення особи на повернення в Україну;
  • тимчасове посвідчення громадянина України;

документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус:

  • посвідчення водія;
  • посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон;
  • посвідка на постійне проживання;
  • посвідка на тимчасове проживання;
  • картка мігранта;
  • посвідчення біженця;
  • проїзний документ біженця;
  • посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту;
  • проїзний документ особи, якій надано додатковий захист.

Чи обов’язково у період карантину носити з собою документи?

Обов’язково. Відповідно до змін, що внесені до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України  гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої  коронавірусом SARS-CoV-2» знаходитися на вулицях без документів, що посвідчують особу, у період карантину заборонено.

Хто має право вимагати в людини посвідчення особи?

Перелік суб’єктів, які мають право перевіряти документи, що  посвідчують особу, є дуже широким.

Розпочнемо з того, що здійснювати перевірку документів особи має право поліцейський. При чому, він  може вилучати  документ, який пред’являє йому особа, у тому числі, й паспорт.

За яких обставин поліцейський може вимагати в особи пред’явити документи?

У статті 32 Закону України «Про Національну поліцію» чітко окреслено умови, коли поліцейський  має право вимагати в людини документи, що посвідчують особу, та/або документи, що підтверджують відповідне право особи.

Це можливе лише за таких обставин:

–  якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, котра перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи;

– якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;

– якщо особа перебуває на території чи об’єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю;

– якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо;

– якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;

– якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення.

Який порядок поведінки поліцейського під час з’ясування особи?

Коли працівник поліції звертається до особи, він зобов’язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання. Поліцейський також зобов’язаний  пред’явити службове посвідчення на вимогу особи. При цьому він надає можливість ознайомитися з викладеною у посвідченні інформацією, не випускаючи його з рук.

Чи має право поліцейський вилучати документ, що посвідчує особу, який людина йому пред’являє? 

Працівник поліції не має права вилучати  документ, який пред’являє йому особа, у тому числі, й паспорт.

Коли ще слід пред’являти документ, який посвідчує особу й громадянство?

Звертаємо увагу, що багатьма нормативно-правовими актами України передбачено обов’язкове пред’явлення паспорта громадянина України. Це і не дивно, адже у Положенні про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року N 2503-XII зазначено, що паспорт громадянина України  є  документом,  що  посвідчує особу власника та підтверджує  громадянство  України.  Він  є дійсним   для   укладання   цивільно-правових   угод,   здійснення банківських  операцій,  оформлення  доручень  іншим   особам   для представництва перед третьою особою  лише  на  території  України.

У сімейних відносинах без паспорта – ніяк

Документ, який посвідчує особу та громадянство – паспорт громадянина України – необхідний під час регулювання сімейних відносин.

У частині четвертій статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що для державної реєстрації актів цивільного стану подається разом з іншими документами паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця заявника.

Отож, до органів реєстрації цивільного стану (ДРАЦС) паспорт подається для: укладення шлюбу, реєстрації народження дитини, зміни імені, розірвання шлюбу та отримання свідоцтва про смерть.

Окрім того,  копію паспорта надають разом із необхідними документами, а його оригінал пред’являють органу опіки й піклування під час влаштування дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування у сім’ю, а саме: усиновлення дитини, створення прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, оформлення опіки/піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування. Про це сказано у пункті сороковому Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 866 від 24.09.2008 року.

В яких випадках нотаріусу надається паспорт?

Нотаріусу надається паспорт під час посвідчення будь-яких правочинів: при оформленні заповіту, договору дарування, договору довічного утримання, договору купівлі-продажу тощо. А також при вчиненні інших нотаріальних дій, зокрема, видачі: свідоцтва про право на спадщину, свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів),  дублікатів нотаріальних документів, що зберігаються у справах нотаріуса.

Коли у банках вимагають документ, що посвідчує особу 

Для здійснення банківського обслуговування необхідно пред’являти паспорт або  ж інший документ, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів. Це, зокрема, вказано у пункті 27 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 29.12.2017 № 148.

Роботодавець має право вимагати документ

Також при укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу. Це передбачено у статті 24 Кодексу законів про працю України.

Документ, який посвідчує особу, потрібен під час виборів

Звичайно, у сфері виборчих правовідносин наявність документа, який підтверджує особу та громадянство виборця, є вкрай необхідною передумовою для реалізації гарантованого Конституцією України права голосу.

До документів, які підтверджують особу та громадянство виборця, як зазначено  у статті 8 Виборчого кодексу України, належать:

–  паспорт громадянина України (у вигляді паспортної книжечки або картки);

– тимчасове посвідчення громадянина України (для осіб, недавно прийнятих до громадянства України);

– картка (довідка) установи кримінально-виконавчої системи, що повинна містити: прізвище, ім’я, по батькові, число, місяць, рік народження, громадянство, фотографію особи, підпис керівника та печатку установи (для осіб, які перебувають в установах кримінально-виконавчої системи);

– військовий квиток (для військовослужбовців строкової служби).

А для виборців, які голосуватимуть на закордонних виборчих дільницях й на спеціальних виборчих дільницях, утворених на суднах, що перебувають у плаванні під Державним Прапором України, та на полярній станції України, підставою для видачі виборчого бюлетеня визначено один із таких документів:

– паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

– дипломатичний паспорт;

– службовий паспорт.

На чию ще вимогу слід пред’являти документ, який посвідчує особу?

Документи слід пред’являти на вимогу посадових осіб органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у випадках, передбачених законодавством, під час звернення до них, а також особам, уповноваженим на складання протоколів про адміністративні правопорушення під час їх складання,  у суді,  у військкоматі при встановленні військовозобов’язані особи, при перетині державного кордону, при оформленні митних документів та у інших випадках.

Куди звернутись під час карантину аби отримати детальну правову консультацію?

До Первомайського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги за номером телефону:


099-65-25-68-5

або (05745) 2-71-03, 2-71-04

з пн. по пт. з 08.00 до 17.00 год.


Споживче кредитування в умовах карантину

 

17 березня 2020 року Верховною Радою України прийнято Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”, яким внесено ряд змін до положень  Закону України “Про споживче кредитування”. З цього приводу фахівці Первомайського місцевого центру з надання БВПД надають правові роз’яснення.    

Перш за все дані нововведення звільняють споживачів  від відповідальності перед кредитодавцями за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язань за  договором споживчого кредитування, в тому числі прострочення сплати платежів. Таке звільнення стосується лише тих випадків прострочення, які були допущені в період з 01.03.2020 р. по 30.04.2020 р.

Окрім того, за допущення такого прострочення споживачі звільнені від  обов’язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем договірних зобов’язань .

Не менш важливою є заборона збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин, інших ніж передбачені ч. 4 ст.  1056-1 Цивільного кодексу України (збільшення процентної ставки відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором у випадку застосування в ньому змінюваної процентної ставки), у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит у період з 01 березня 2020 року по 31 травня 2020 року (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем в даний період  виконання зобов’язань зі сплати платежів).

 Зверніть увагу! Зміни щодо звільнення від відповідальності та підняття процентної ставки поширюються на кредити, визначені ч. 2 ст. 3 Закону України “Про споживче кредитування”, а значить, на:

1) договори, що містять умову про споживчий кредит у формі кредитування рахунку зі строком погашення кредиту до одного місяця, та кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця;

2) договори позики, що не передбачають сплати процентів чи будь-яких інших платежів за користування наданими за такими договорами грошовими коштами;

3) кредитні договори, метою яких є надання споживачу права вчиняти правочини з фінансовими інструментами, якщо такі правочини вчиняються за участю чи за посередництвом кредитодавця або іншого професійного учасника ринку цінних паперів;

4) кредити, що надаються за договорами, укладеними в результаті врегулювання спору шляхом укладання мирової угоди, затвердженої судом;

5) кредити, що надаються виключно в рамках відповідних державних програм або програм органів місцевого самоврядування визначеному колу фізичних осіб і передбачають окремі, визначені такими програмами, умови кредитування, у тому числі виплату процентів за користування кредитом;

6) несанкціонований овердрафт, що є перевищенням суми операції, здійсненої за рахунком, над сумою встановленого кредитного ліміту, що обумовлений договором між кредитодавцем та споживачем і не є прогнозованим за розміром та часом виникнення;

7) кредитні договори, загальний розмір кредиту за якими не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення кредитного договору;

8) кредити, що надаються ломбардами у разі передання предмета застави на збереження ломбарду, за умови що зобов’язання споживача обмежуються вартістю предмета застави.

Куди звернутись під час карантину аби отримати правову допомогу від держави?

до Первомайського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги за номером телефону:
099-65-25-68-5

або (05745) 2-71-03, 2-71-04

з пн. по пт. з 08.00 до 17.00 год.

написати на електронну пошту: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

Зателефонувати на безкоштовний номер системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103

Прочитати правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid та обговоріть її у нашому чаті – https://t.me/ualegalaidchat

Скористатися правничою вікіпедією WikiLegalAid – https://wiki.legalaid.gov.ua

Пам’ятайте, що карантин — це не перешкода для отримання правової допомоги від держави.


ТОП-3 ЗВЕРНЕНЬ

ДО ЦЕНТРУ ЖИТЕЛІВ ЛОЗІВЩИНИ В БЕРЕЗНІ 2020

 

ВІДПОВІДАЮТЬ ЮРИСТИ СИСТЕМИ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ:

Стягнення аліментів

 

https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Стягнення_аліментів_в_спрощеному_порядку_(наказне_провадження)

 

Зняття з реєстрації за місцем проживання

 

https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Зняття_з_реєстрації_за_місцем_проживання

 

Порядок і умови перерахунку пенсії

https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_і_умови_перерахунку_пенсії

Куди звернутись під час карантину аби отримати детальну правову консультацію?

до Первомайського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги за номером телефону:
099-65-25-68-5

або (05745) 2-71-03, 2-71-04

з пн. по пт. з 08.00 до 17.00 год.

напишіть на нашу електронну пошту: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

Зателефонуйте на безкоштовний номер системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103

Прочитайте правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid та обговоріть її у нашому чаті – https://t.me/ualegalaidchat

Скористайтеся правничою вікіпедією WikiLegalAid – https://wiki.legalaid.gov.ua

Пам’ятайте, що карантин — це не перешкода для отримання правової допомоги від держави.



Як повернути вартість квитків на скасовані через карантин перевезення?

Як компенсувати вартість квитків у зв’язку з припиненням перевезення пасажирів автобусним, залізничним, авіаційним транспортом під час епідемії коронавірусної інфекції COVID-19? 

 

Що робити коли відмінили рейс авіаційного сполучення?

Оскільки в умовах надзвичайних обставин перевізник має право скасовувати рейси без повідомлення, варто самим перевіряти, а не чекати повідомлення. Авіаперевізник, скасовуючи або затримуючи рейс, повинен надавати пасажирам на їх запит пояснення щодо підстав скасування чи затримки рейсу.

Також раджу пасажирам не писати авіакомпаніям запит на скасування квитка, як деякі перевізники просять (адже не ви відмовляєтесь, а перевізник скасовує рейс).

Треба писати запит на письмове підтвердження факту скасування рейсу і причини скасування та заяву про повернення всіх коштів із вказівкою, що рейс та зміна дати більше не задовольняє ваші потреби.

Якщо авіакомпанії пропонують тільки перенести дату чи повернення вартості квитка за умовами тарифу (добровільне повернення), то знайте, що у вас є право відмовитись від перенесення дати та вимагати примусового повернення коштів. Це авіакомпанії скасовують рейси через рішення органів влади, а не пасажири відмовляються від квитка.

Обов’язки авіакомпаній:

  • проінформувати пасажирів про правила відшкодування (не про скасування, про скасування має бути внесено в систему бронювання/дистрибуції за 8 годин до рейсу);
  • запропонувати альтернативу;
  • якщо пасажир відмовився від альтернативи, повернути всі кошти, навіть коли тариф цього не передбачає.

Авіаперевізник має право відмовити в поверненні коштів (за винятком всіх невикористаних державних зборів, податків, аеропортових зборів (такс) і зборів (такс) авіаперевізника), якщо:

  • заяву про повернення коштів пасажир подав після закінчення строку чинності квитка;
  • квиток придбано за спеціальним тарифом і правилами його використання не передбачено повернення сум (у разі придбання квитка за таким спеціальним тарифом авіаперевізник або його агент з продажу повинен поінформувати про це пасажира під час бронювання і в квитку має бути відповідна відмітка).

Право перевізника відмовити у поверненні коштів у зв’язку з дією надзвичайних обставин або непереборної сили не передбачається.

Що робити коли відмінили рейс залізничного сполучення?

Всі українці можуть повернути гроші за квитки на потяги, які виявилися недійсними через карантин COVID-19 в Україні в найближчий місяць.

Компанія «Укрзалізниця» компенсує пасажирам повну вартість проїзних документів на всі рейси, що було скасовано через введення карантину – без справляння додаткових зборів. Для зручності пасажирів і щоб уникнути концентрації людей біля кас, «Укрзалізниця» продовжила термін повернення квитків до 1 місяця від дати передбачуваного відправлення потягу, який було скасовано.

 Що робити коли відмінили рейс міжнародного автобусного сполучення?

 Якщо ви придбали квиток на скасований міжнародний рейс, на сайті компанії перевізника можна змінити його статус на «Відкрита дата» та скористатися ним пізніше. Якщо ви придбали квиток в компанії перевізника до оголошення карантину та не отримали повідомлення про скасування рейсу, зверніться до перевізника, номер якого вказаний на Вашому квитку. В разі скасування пасажирів мають повідомляти особисто. Усі квитки повертаються за процедурою, зазначеною компанією перевізником.

Як отримати правову допомогу дистанційно:

- зателефонувати на безкоштовний номер системи надання безоплатної правової допомоги : 0-800-213-103;

- зателефонувати за номером Первомайського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги: (05745) 2-71-03 або 2-71-04.

- зателефонувати на Skype: pervomayskyy.kharkiv;

- написати на електрону пошту центру: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

Також:

-поставити запитання в месенджер фейсбук-сторінки системи БПД: https://www.facebook.com/Centre.4.Legal.Aid/;

-скористатися правничою Вікіпедією: https://wiki.legalaid.gov.ua;

-прочитати правову консультацію на телеграм-каналі “Безоплатна правова допомога:” https://t.me/ualegalaid.


У зв’язку з загостренням ситуації з поширення коронавірусної інфекції з 23 березня 2020 року і до завершення карантину  Первомайський місцевий центр з надання безоплатної правової допомоги  призупиняє особистий прийом громадян та надання адресної правової допомоги  і повністю  переходить на надання правових послуг дистанційно. 

Щоб отримати правову консультацію:

📧 напишіть на нашу електронну пошту: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

📞 зателефонуйте на номер центру:  (05745) 2-71-03, 2-71-04

Небхідні документи можна залишити в 📫 скриньці для кореспонденції, що знаходиться в приміщені центру на 3 поверсі за адресою: Харківська область, м. Лозова. Харківська область, вул. Свято-Миколаївська, 4

Правову консультацію можна також отримати:

✅ зателефонувавши на безкоштовний номер системи БПД 0 800-213-103

✅ поставивши запитання в месенджер ФБ-сторінки: https://www.facebook.com/Centre.4.Legal.Aid/

✅ поставивши запитання на Інстаграм-сторінці системи БПД   https://www.instagram.com/ualegalaid/?hl=uk

✅ прочитавши правову інформацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid  та обговоривши її у нашому чаті - https://t.me/ualegalaidchat

✅ скориставшись правничою вікіпедією WikiLegalAid - https://wiki.legalaid.gov.ua

Пам’ятайте, що карантин — це не перешкода для отримання правової допомоги від держави.


Система БПД призупиняє прийом громадян і надає правову допомогу дистанційно

7       З 23 березня 2020 року і до завершення карантину система безоплатної правової допомоги призупиняє особистий прийом громадян та надання адресної правової допомоги. У цей період система БПД надаватиме правові послуги дистанційно. Ці заходи передбачені наказом Координаційного центру з надання правової допомоги від 20 березня №128-аг «Про організацію роботи з громадянами на період карантину».

       Тимчасова зміна режиму функціонування системи БПД пов’язана із загостренням ситуації щодо поширення коронавірусної інфекції. Для запобігання поширенню COVID-19 в Україні до 3 квітня введено карантин з низкою обмежень.

      «Система безоплатної правової допомоги переходить на дистанційну роботу. Ми це робимо задля безпеки здоров’я та життя наших клієнтів і працівників. Дуже просимо людей залишатися вдома. Правову допомогу від держави кожна людина може отримати дистанційно. Для цього система БПД використовує усі доступні нам способи — офіційні вебсайт та сторінки у соцмережах, електронну пошту та телефонний зв’язок», — зазначив в. о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.

      Відповідно до наказу, з 23 березня на час дії карантину призупинено особистий прийом громадян посадовими особами і працівниками Координаційного центру з надання правової допомоги, регіональних та місцевих центрів з надання БВПД. Призупинено також надання адресної безоплатної первинної та вторинної правової допомоги працівниками місцевих центрів.

       Безоплатна первинна та вторинна правова допомога надаватиметься із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій та з використанням скриньок для кореспонденції.

Надати необхідні документи можна через спеціально обладнані скриньки для кореспонденції або електронні засоби зв’язку (адреси та електронні пошти місцевих центрів з надання БВПД можна дізнатися на офіційному сайті системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/ ).

Щоб отримати юридичну консультацію або роз’яснення з правових питань:

- зателефонуйте на безкоштовний номер системи БПД 0 800-213-103

- поставте запитання у месенджер Фейсбук-сторінки: https://www.facebook.com/Centre.4.Legal.Aid/  

- напишіть на електронну пошту найближчого місцевого центру (адреси можна дізнатися на сайті системи БПД – https://www.legalaid.gov.ua/ )

- прочитайте правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid   та обговоріть її у нашому чаті - https://t.me/ualegalaidchat

- поставте запитання на Інстаграм-сторінці системи БПД   https://www.instagram.com/ualegalaid/?hl=uk

- скористайтеся правничою вікіпедією WikiLegalAid - https://wiki.legalaid.gov.ua

Кожній людині варто памʼятати, що карантин — це не перешкода для отримання правової допомоги від держави. Система БПД працює у посиленому режимі, консультує громадян і допомагає вирішити правові питання.

Ми посилили інформаційно-просвітницьку роботу. Інформуємо громадян про їхні права та механізм їх захисту через офіційний сайт та сторінки системи БПД у соціальних мережах, ЗМІ, інформаційні ресурси партнерських організацій.

Переконані, що щоденна праця фахівців системи БПД є надзвичайно важливою в цей час.

Ми допоможемо захистити Ваші права!


Аліменти на дитину: що слід знати 

Досить типова ситуація, коли батьки, які розлучені або проживають окремо, не можуть порозумітися щодо матеріального забезпечення дитини.

Дорослі люди не знаходять компроміс, а в результаті страждає дитина. Сімейний кодекс чітко вказує: аліменти є власністю дитини. Батьки повинні розуміти, що аліменти сплачуються не колишньому подружжю, а своїй дитині, на її розвиток, харчування, навчання, одяг тощо.

Чи можу я за власною ініціативою платити аліменти?

Один із батьків може добровільно сплачувати аліменти на утримання дитини. Подається заява за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину із заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві. Така заява може бути відкликана заявником.

На підставі заяви одного з батьків аліменти можуть бути відраховані і тоді, коли загальна сума, яка підлягає відрахуванню на підставі заяви та виконавчих документів, перевищує половину заробітної плати, пенсії, стипендії, а також якщо з нього вже стягуються аліменти на іншу дитину.(ст.187 Сімейного кодексу України).

Як визначитись з розміром аліментів?

Сімейним кодексом встановлено мінімальний гарантований та мінімальний рекомендований розмір аліментів, а також досягнення домовленостей між батьками розміру аліментів у твердій грошовій сумі.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Таким чином, з 1 січня 2020 року мінімальний гарантований розмір аліментів становить:

  • для дітей віком до 6 років - 889,5 грн.;
  • для дітей віком від 6 до 18 років - 1109 грн.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів з 1 січня 2020 року становить:

  • для дітей віком до 6 років - 1779 гривень
  • для дітей віком від 6 до 18 років - 2218 гривень.

Визначаючись з розміром аліментів у заяві, необхідно звернути увагу на мінімальний гарантований та мінімальний рекомендований розмір аліментів та на частку від заробітку батька, матері, яка може стягуватись судом – це на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

З 1 січня 2020 року 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку становить:

  • для дітей віком до 6 років - 17 790 грн.;
  • для дітей віком від 6 до 18 років - 22 180 грн.

Може бути така ситуація, що ви сплачуєте добровільно, а стягувач аліментів звернеться до суду про стягнення аліментів, мотивуючи тим, що платник аліментів виплачує розмір аліментів значно занижений. І у разі якщо суд встановить заниженість аліментів, то платнику потрібно буде сплатити заборгованість по аліментам. Кожен випадок індивідуальний, тому обирайте такий спосіб добровільної сплати аліментів не порушуючи права дитини.

Чи можна укласти договір про сплату аліментів?

Батьки дитини можуть звернутися до нотаріуса та укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначитися про розмір та строки виплати. При цьому, умови такого договору не можуть порушувати права дитини, передбачені чинним законодавством. У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Квартира замість аліментів?

Той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно – житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо. Такий договір нотаріально посвідчується. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

Якщо дитина досягла чотирнадцяти років, вона бере участь в укладенні цього договору.

Набувачем права власності на нерухоме майно є сама дитина або дитина і той із батьків, з ким вона проживає, на праві спільної часткової власності на це майно.

У разі укладення такого договору той із батьків, з ким проживає дитина, зобов'язується самостійно утримувати її.

Але необхідно звернути увагу, незважаючи на укладення такого договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо, від обов'язку брати участь у додаткових витратах на дитину.

Де можна отримати безкоштовну юридичну допомогу?

За отриманням безоплатної правової допомоги з цього та інших питань можна звернутись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:

м. Лозова, вул. Свято-Миколаївська, 4 (телефон (05745) 2-71-03, 2-71-04),

а також до відділів центру - бюро правової допомоги, за адресами:
- смт. Близнюки, вул. Свободи, 26,
тел. (05754) 5-17-19
- м. Барвінкове, вул. Центральна, 1,
тел. (05757) 4-17-70
- м. Первомайський, 1/2 мікрорайон, буд. 56,
тел. (05748) 3-31-21
- смт. Сахновщина, вул. Тарасів Шлях, 68,
тел. (05762) 3-11-04
- смт. Кегичівка, вул. Волошина, 29,
тел. (05755) 3-11-84
Прийом громадян щодня, крім вихідних та святкових днів, з 08:00 до 17:00.

Також заходьте на довідково-інформаційну платформу правових консультацій WikiLegalAid за адресою: https://wiki.legalaid.gov.ua/. Крім того, правову консультацію можна отримати за безкоштовним номером: 0 800 213 103.


ТОП-3 ЗВЕРНЕНЬ

ДО ЦЕНТРУ ЖИТЕЛІВ ЛОЗІВЩИНИ В ЛЮТОМУ 2020 РОКУ
ВІДПОВІДАЮТЬ ЮРИСТИ СИСТЕМИ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ:

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРОСТРОЧЕННЯ СПЛАТИ АЛІМЕНТІВ

https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2

БЕЗОПЛАТНА ПЕРЕДАЧА ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ ГРОМАДЯНАМ ІЗ ЗЕМЕЛЬ ДЕРЖАВНОЇ ТА КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ:

https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%91%D0%B5%D0%B7%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B0%D0%BC_%D1%96%D0%B7_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%96_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96

ТЕРМІНОВИЙ ТА ОБМЕЖУВАЛЬНИЙ ПРИПИС У ВИПАДКУ, ЯКЩО ОДНІЄЮ ІЗ СТОРІН Є ДИТИНА:

https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D1%81,%D1%83_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83_%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE_%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%94%D1%8E_%D1%96%D0%B7_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD_%D1%94_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0

За отриманням безоплатної правової допомоги можна звернутись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:

м. Лозова, вул. Свято-Миколаївська, 4 (телефон (05745) 2-71-03, 2-71-04),

а також до відділів центру - бюро правової допомоги, за адресами:

- смт. Близнюки, вул. Свободи, 26,
тел. (05754) 5-17-19
- м. Барвінкове, вул. Центральна, 1,
тел. (05757) 4-17-70
- м. Первомайський, 1/2 мікрорайон, буд. 56,
тел. (05748) 3-31-21
- смт. Сахновщина, вул. Тарасів Шлях, 68,
тел. (05762) 3-11-04
- смт. Кегичівка, вул. Волошина, 29,
тел. (05755) 3-11-84
Прийом громадян щодня, крім вихідних та святкових днів, з 08:00 до 17:00.
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги
0-800-213-103
(безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів).

Єдиний контакт-центр

[0 800 213 103


Як уберегтись від неправомірних дій колекторів?

Нав´язливі дзвінки, "листи щастя", погрози… Так професійні "вибивачі боргів" тероризують українців, які з різних причин не сплачують кредити або є поручителями. Тому не дивно, що у пересічних українців при слові "колектор" виникають не найприємніші асоціації. Хто ж такі колектори та чому українці воліють з ними не мати справ? Чи законна їх діяльність та як захиститися від протиправних дій "вибивачів боргів"?

 

Хто такі колектори та які правові підстави їх діяльності 

В Україні діяльність колекторів хоча й не заборонена, але водночас чітко не врегульована спеціальним законодавством. Це призводить до численних порушень прав та законних інтересів боржників і створює умови для діяльності так званих "чорних колекторів", які нерідко порушують закон.

Наразі Верховна Рада України для врегулювання колекторської діяльності та захисту боржників від недобросовісних дій колекторів прийняла у першому читанні законопроект.

Як відомо, основна функція колекторів – стягнення заборгованості з боржника. Колекторські фірми повинні мати ліцензію на здійснення інформаційно-консультативної діяльності.

 

Як мають діяти колектори

Примусово стягнути заборгованість в рамках закону можна лише за рішенням суду, що набрало законної сили, з дотриманням вимог, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19

Це означає, що колектори у жодному разі не мають повноважень самостійно примусово стягнути борг (наприклад, виселити людину з житла, забрати автомобіль чи будь-яке інше майно боржника).

Колектор може і має діяти двома шляхами. По-перше, усно, письмово чи у телефонних розмовах нагадувати боржнику про необхідність добровільно погасити прострочену заборгованість. Але робити це тактовно і ввічливо, без жодних протиправних дій щодо боржника чи інших осіб (психологічного тиску, погроз, залякувань, фізичного впливу тощо). По-друге, у разі несплати заборгованості звертатися до суду.

Крім того, колектор у своїй діяльності не має права порушувати положення законів щодо нерозголошення банківської таємниці: https://bit.ly/2Oc3IGS та захисту персональних даних боржника: https://bit.ly/2O9nPVW.

 

 Що робити, якщо вам зателефонував колектор

Найперше, що потрібно зробити, якщо з вами почали контактувати колектори, так це впевнитися, що вони діють на законних підставах. Вимагайте договір між кредитором та колектором (якщо колектор діє як посередник або є вашим новим кредитором). Законодавство у даному випадку на вашому боці, адже згідно з частиною 2 статті 517 Цивільного кодексу України https://bit.ly/37AegHu боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до отримання доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

 

 Хто такі "чорні колектори"?

"Чорними колекторами" у народі називають недобросовісних колекторів, які застосовують незаконні методи роботи, у тому числі і фізичне насильство. Їх діяльність заборонена законом, оскільки є протиправною.

Фактично "чорні колектори" є злочинцями і діють за наступною схемою: перекуповують борг, який тривалий час не сплачується, за відносно невелику суму (зазвичай від 5% до 30% реальної фактичної заборгованості), після чого самостійно "нараховують" боржнику шалені штрафи, неустойки, пеню, упущену вигоду тощо, а це незаконно. Далі починають психологічно та фізично залякувати боржника: представляються правоохоронцями і погрожують судом та в’язницею у разі, якщо особа негайно не віддасть борг, телефонують боржнику та його рідним з погрозами, приходять додому в нічний час, намагаються проникнути в житло, погрожують фізичною розправою або застосовують фізичну силу, поширюють неправдиву інформацію про боржника з його фото, анкетними даними, копією паспорта тощо.

Якщо справді є заборгованість по кредиту, слід пам’ятати, що її необхідно сплачувати, але наявність у особи непогашеного кредиту не є підставою для протиправних дій відносно неї.

 

 Як захиститися від протиправних дій колекторів

Якщо вам телефонують колектори і при цьому тиснуть або погрожують, необхідно опанувати себе, спілкуватися ввічливо і тактовно, не зриваючись на крик та погрози у відповідь. При цьому доречно встановити на мобільний телефон додаток, який записує всі ваші розмови, і при спілкуванні з колектором вказати, що записуєте телефонну розмову – у майбутньому це слугувати доказом у разі неправомірних дій відносно вас (тиску, погроз, вимагання, шантажу тощо).

Якщо йдеться про кредит, який ви взагалі не брали (наприклад, хтось взяв кредит і вписав вас поручителем, вказавши всі ваші контакти, а ви нічого про це не знали, або коли позичальник вказав кредитору ваш номер телефону замість свого), - спробуйте пояснити колекторам цю ситуацію. У разі якщо ви знаєте позичальника, зв'яжіться з ним і наполягайте, щоб він негайно вирішив дане питання. Але якщо вам не припиняють телефонувати – краще змінити номер.

Колектори не мають права розголошувати персональні дані боржників, проте такі випадки непоодинокі. Аби залякати та психологічно зламати людину, "вибивачі боргів" дозволяють собі розклеювати фото з ганебними надписами, розголошувати конфіденційну інформацію, погрожувати, вламуватися до оселі, псувати майно, застосовувати фізичну силу тощо. У такому випадку раджу негайно звертатися до поліції з заявою про злочин, а також до суду щодо захисту персональних даних.

 Юридичний супровід не завадить 

У процесі спілкування з колекторами доречно мати юридичний супровід, тим більше що держава надала унікальну можливість отримати безкоштовно юридичні консультації, а в окремих випадках – і захист, представництво у суді, складання процесуальних документів.

Якщо у вас незрозуміла ситуація з колекторами, радимо за більш детальною інформацією звернутись до найближчого місцевого центру чи бюро правової допомоги, щоб більше дізнатися про всі нюанси та захистити себе і свою родину. Їхні адреси та номери телефонів можна знайти на сайті системи безоплатної правової допомоги за адресою: https://legalaid.gov.ua.

Крім того, правову консультацію можна отримати за безкоштовним номером 0 800 213 103. Або завітати на довідково-інформаційну платформу правових консультацій WikiLegalAid за адресою: https://wiki.legalaid.gov.ua.

Якщо ви отримали дзвінок від банку чи колекторів про необхідність повернути кредит, про який ви нічого не чули, ми пропонуємо декілька порад, як діяти.

  1. Перевіряємо інформацію. Це можна зробити, звернувшись до банку, фінансової установи чи колекторської компанії, або онлайн в Українському бюро кредитних історій: https://www.ubki.ua/. Зазвичай проста комунікація дає можливість з’ясувати, що сталася помилка, або хтось вказав ваш телефон/адресу/дані як контактні, а, насправді, до кредиту ви відношення не маєте.

Якщо інформація підтвердилася, ідіть до правоохоронних органів.

  1. Напишіть заяву до поліції про те, що на вас був незаконно оформлено кредит. Це потрібно для фіксації факту події та внесення даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
  2. Потрібно звернутися до кредитора чи колектора. Повідомте банк чи МФО про те, що ви особисто кредит не оформляли, та наведіть аргументи на вашу користь.
  3. Отримайте від банку завірені копії договорів про кредитування. Колектори повинні надати вам договір переуступки вашої заборгованості.
  4. Зверніться до юриста-спеціаліста з банківського права.
    Спробуйте переконати банк чи фінансову установу у підробці документа. Це дасть змогу об’єднати зусилля для викриття шахрая.
  5. Повідомте про підробку регуляторні організації у сфері банківського сектору. Зокрема, Національний банк України. Для сфери небанківського мікрокредитування – Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Регулятор може призначити перевірку, вимагати від установ пояснень.
  6. Зверніться до безоплатної правової допомоги, де вам допоможуть підготувати позов до суду.

За отриманням безоплатної правової допомоги з цього та інших питань можна звернутись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:
м. Лозова, вул. Свято-Миколаївська, 4 (телефон (05745) 2-71-03, 2-71-04),
а також до відділів центру - бюро правової допомоги, за адресами:
- смт. Близнюки, вул. Свободи, 26,
тел. (05754) 5-17-19
- м. Барвінкове, вул. Центральна, 1,
тел. (05757) 4-17-70
- м. Первомайський, 1/2 мікрорайон, буд. 56,
тел. (05748) 3-31-21
- смт. Сахновщина, вул. Тарасів Шлях, 68,
тел. (05762) 3-11-04
- смт. Кегичівка, вул. Волошина, 29,
тел. (05755) 3-11-84
Прийом громадян щодня, крім вихідних та святкових днів, з 08:00 до 17:00.
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги
0-800-213-103
(безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів).


ТОП-3 ЗВЕРНЕНЬ

ДО ЦЕНТРУ ЖИТЕЛІВ ЛОЗІВЩИНИ В СІЧНІ 2020

ВІДПОВІДАЮТЬ ЮРИСТИ СИСТЕМИ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ:

1.Договір дарування нерухомого майна

https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0  

  1. Позбавлення батьківських прав

https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2:_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83

  1. Встановлення факту проживання чоловіка та дружини однією сім’єю без шлюбу

https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%94%D1%8E_%D1%81%D1%96%D0%BC%E2%80%99%D1%94%D1%8E_%D1%87%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%B6%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B1%D0%B5%D0%B7_%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83

За отриманням безоплатної правової допомоги з цього та інших питань можна звернутись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:

м. Лозова, вул. Свято-Миколаївська, 4 (телефон (05745) 2-71-03, 2-71-04),

а також до відділів центру - бюро правової допомоги, за адресами:

- смт. Близнюки, вул. Свободи, 26,

тел. (05754) 5-17-19

- м. Барвінкове, вул. Центральна, 1,

тел. (05757) 4-17-70

- м. Первомайський, 1/2 мікрорайон, буд. 56,

тел. (05748) 3-31-21

- смт. Сахновщина, вул. Тарасів Шлях, 68,

тел. (05762) 3-11-04

- смт. Кегичівка, вул. Волошина, 29,

тел. (05755) 3-11-84

Прийом громадян щодня, крім вихідних та святкових днів, з 08:00 до 17:00.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги

0-800-213-103

(безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів).


Порядок та підстави встановлення факту родинних відносин

Родинні відносини (споріднення) - кровний зв'язок між людьми, з наявністю якого закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв'язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника). Стосунки між подружжям не є родинними.

Встановлення факту родинних відносин здійснюється судом в порядку окремого провадження.

Суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв’язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо.

Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Куди звернутись

Заява фізичної особи про встановлення факту родинних відносин, подається до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцем її проживання. Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду України (стаття 316 ЦПК України).

Хто може звернутись до суду

Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути:

  • спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв’язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки;
  • особи, які мають право на пенсію у зв’язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини;
  • інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб;
  • прокурор у порядку статей 56, 57 ЦПК Українивідповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» також має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин для осіб, інтереси яких він представляє за законом.

Водночас справи про встановлення факту родинних відносин з метою одержання спадщини не можуть розглядатися судами, якщо заявник відповідно до ст. 1224 ЦК України усунений від права на спадкування.

Разом із заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть брати участь і заінтересовані особи з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави. Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом).

Вартість

За подання заяви особа сплачує судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, передбаченому підпункт 4 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір». (420,40 грн. на 2020 рік)

Перелік необхідних документів

Заява про встановлення факту родинних відносин повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст. 175 ЦПК України, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст. 318 ЦПК України.

Згідно із ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено:

  • який факт заявник просить встановити та з якою метою;
  • причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
  • докази, що підтверджують факт.

До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
До заяви про встановлення факту родинних відносин можуть додаватися такі документи та докази:

  1. докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб);
  2. довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану;
  3. пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.

Важливо!

Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів. Тобто, рішення суду про встановлення родинних відносин не може бути підставою для внесення виправлень, змін чи доповнень в актовий запис, видачі заявнику нового паспорта.

За отриманням безоплатної правової допомоги з цього та інших питань можна звернутись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:

м. Лозова, вул. Свято-Миколаївська, 4 (телефон (05745) 2-71-03, 2-71-04),

а також до відділів центру - бюро правової допомоги, за адресами:
- смт. Близнюки, вул. Свободи, 26,
тел. (05754) 5-17-19
- м. Барвінкове, вул. Центральна, 1,
тел. (05757) 4-17-70
- м. Первомайський, 1/2 мікрорайон, буд. 56,
тел. (05748) 3-31-21
- смт. Сахновщина, вул. Тарасів Шлях, 68,
тел. (05762) 3-11-04
- смт. Кегичівка, вул. Волошина, 29,
тел. (05755) 3-11-84
Прийом громадян щодня, крім вихідних та святкових днів, з 08:00 до 17:00.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги
0-800-213-103
(безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів).


Укладання шлюбного договору в Україні

 

Шлюбний договір – це договір між подружжям, який визначає їхні майнові права та обов'язки. У ньому чітко прописується безліч аспектів, починаючи від того, що буде з майном подружжя у разі розлучення і закінчуючи різноманітними обмеженнями для чоловіка або дружини. Але варто пам'ятати, що шлюбний договір не може регулювати особисті немайнові відносини між подружжям та його дітьми, наприклад, проведення відпустки тощо. Питання укладання шлюбного договору регулюється главою 10 Сімейного кодексу України.

Шлюбний договір може бути укладено особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, а також подружжям. На укладення шлюбного договору до реєстрації шлюбу, якщо його стороною є неповнолітня особа, потрібна письмова згода її батьків або піклувальника, засвідчена нотаріусом. Шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та обов'язки.

Шлюбний договір не може зменшувати обсягу прав дитини, які встановлені Сімейного кодексом України, а також ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище. Не може передаватися у власність одному з подружжя нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації.

Шлюбний договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується. Якщо цей договір укладено до реєстрації шлюбу, він набирає чинності у день реєстрації шлюбу. У разі укладання його подружжям, він набирає чинності у день його нотаріального посвідчення.

У шлюбному договорі може бути встановлено загальний строк його дії, а також строки тривалості окремих прав та обов'язків. Крім того, мова йде і про встановлена чинність договору або окремих його умов і після припинення шлюбу.

У шлюбному договорі може бути визначене майно яке дружина, чоловік передає для використання на спільні потреби сім'ї, а також правовий режим майна, подарованого подружжю у зв'язку з реєстрацією шлюбу.

Сторони можуть домовитися щодо майна, набутого ними за час шлюбу і вважати його спільною частковою власністю або особистою приватною власністю кожного з них. Також можуть дійти згоди про можливий порядок поділу майна, у тому числі і в разі розірвання шлюбу.

У шлюбному договорі сторони можуть передбачити використання належного їм обом або одному з них майна для забезпечення потреб їхніх дітей, а також інших осіб. Можуть включити до шлюбного договору будь-які інші умови щодо правового режиму майна, якщо вони не суперечать моральним засадам суспільства.

Якщо у зв'язку з укладенням шлюбу один із подружжя вселяється в житлове приміщення, яке належить другому з подружжя, сторони у шлюбному договорі можуть домовитися про порядок користування ним. Подружжя може домовитися про звільнення житлового приміщення тим з подружжя, хто вселився в нього, в разі розірвання шлюбу, з виплатою грошової компенсації або без неї. Також можливе урегулювання домовленості про проживання у житловому приміщенні, яке належить одному з них чи є їхньою спільною власністю, їхніх родичів.

Сторони можуть домовитися про надання утримання одному з подружжя незалежно від непрацездатності та потреби у матеріальній допомозі на умовах, визначених шлюбним договором. Якщо у шлюбному договорі визначені умови, розмір та строки виплати аліментів, то в разі невиконання одним із подружжя свого обов'язку за договором аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Шлюбним договором може бути встановлена можливість припинення права на утримання одного з подружжя у зв'язку з одержанням ним майнової (грошової) компенсації.

На вимогу одного з подружжя шлюбний договір за рішенням суду може бути змінений, якщо цього вимагають його інтереси, інтиреси дітей, а також непрацездатних повнолітніх дочки, сина, що мають істотне значення. Одностороння зміна умов шлюбного договору не допускається. Угода про зміну нотаріально посвідчується.

Подружжя має право відмовитися від шлюбного договору. У такому разі, за вибором подружжя, права та обов'язки, встановлені шлюбним договором, припиняються з моменту його укладення або в день подання нотаріусу заяви про відмову від нього.

На вимогу одного з подружжя шлюбний договір може бути розірваний за рішенням суду з підстав, що мають істотне значення, зокрема в разі неможливості його виконання.

Шлюбний контракт допоможе подружжям вирішити безліч майнових питань і уникнути плутанини при розлученні. Адвокат додає, що в договорі можна прописати обов'язок одного з подружжя у разі розлучення виписатися і фактично виселитися з квартири, яка належить другому з подружжя. Шлюбним договором може бути передбачено право одного з подружжя на отримання грошового утримання після розірвання шлюбу незалежно від досягнення пенсійного віку або присвоєння інвалідності.

Умовами шлюбного договору може бути передбачено і порядок несення витрат, таких, як оплата комунальних платежів, телефонний зв'язок, харчування та інше, а також утримання одного подружжя в момент вагітності і після розлучення, якщо дитина на той момент ще не досягла трирічного віку, грошова компенсація за прожиті в шлюбі роки, штрафні санкції на випадки зради і ін.

За додатковим роз’ясненням цього або інших питань ви можете звернутися до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:

м. Лозова, вул. Свято-Миколаївська, 4 (телефон (05745) 2-71-03, 2-71-04),
а також до відділів центру - бюро правової допомоги, за адресами:
- смт. Близнюки, вул. Свободи, 26, 
тел. (05754) 5-17-19
- м. Барвінкове, вул. Центральна, 1, 
тел. (05757) 4-17-70
- м. Первомайський, 1/2 мікрорайон, буд. 56, 
тел. (05748) 3-31-21
- смт. Сахновщина, вул. Тарасів Шлях, 68, 
тел. (05762) 3-11-04
- смт. Кегичівка, вул. Волошина, 29, 
тел. (05755) 3-11-84
Прийом громадян щодня, крім вихідних та святкових днів, з 08:00 до 17:00.

 


Електронний цифровий підпис: як швидко підтвердити право на безоплатну вторинну правову допомогу

 

Використання електронного цифрового підпису значно спрощує доступ до документів, які підтверджують право людини на безоплатну вторинну правову допомогу. Координаційний центр з надання правової допомоги підготував детальне роз’яснення, як отримати електронний цифровий підпис.

«Разом із зверненням про надання БВПД людина має подати документи щодо належності її до однієї із вразливих категорій осіб, які мають право на таку допомогу. Зокрема, це довідки з органів фіскальної служби, Пенсійного фонду. Електронний цифровий підпис дає змогу, не виходячідписаний ЕЦП електронний документ має таку ж юридичну силу, як і звичний паперовий документ, який людина підписує власноруч.

Використання електронного підпису – це економія часу, оскільки людині не треба везти паперові документи. За необхідності передача права підпису довіреній особі проходить без трудомістких і фінансово витратних процедур.

Є три варіанти отримання ЕЦП. Перший – звернутися до одного з кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг. Їхній список є за посиланням https://www.czo.gov.ua/ca-registry
Другий варіант – якщолюдина є клієнтом Приват банку, то для отримання ЕЦП можнаскористатисясервісом Приват24.

Пенсіонери можутьотримати ЕЦП разом з електронним пенсійним посвідченням. Для цього потрібно звернутися до найближчого територіального органу Пенсійного фонду України.

Як отримати відомості з Державного реєстру фізичних осібплатників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді з Державної фіскальної служби України?

КРОК 1

Перейдіть на веб-портал Державної фіскальної служби України (розділ“Електронний кабінет користувача”) https://cabinet.sfs.aov.ua\.

КРОК 2

Натисніть ВХІД. Заповніть поля вікна та увійдіть до кабінету:

КРОК З

У боковійвкладці «Заяви, запити для отримання інформації» оберіть з випадного списку «Р13 Запити», натисніть «Запит щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді».

КРОК 4

Заповніть новий Запит щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ, що відомості в електронному вигляді надаються ДФС за останні три роки (поквартально). Відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 50 днів після його закінчення.

КРОК 5

-     Перевірте внесені дані, натиснувши «Перевірити»;

-     Збережіть запит, натиснувши «Зберегти»;

-     Підпишіть запит, натиснувши «Підписати»;

-     пункт «Виберіть АЦСК»: орган, якийвидав ЕЦП (наприклад, АЦСК АТ КБ «ПРИВАТБАНК»)

-     пункт «Оберіть файл ключа»: завантажте з флешки, наякійзаписаний ЕЦП, файл «Кеу 6»

-     пункт «Пароль захисту ключа»: введіть пароль із файла «Password», з флешки, наякійзаписаний ЕЦП;

-     натисніть «Зчитати пароль захисту ключа»;

-     натисніть «Підписати»;

-     натисніть «Відправити».

КРОК 6

Документ можна переглянути у вкладці «Вхідні/ вихідні документи». У ній містяться всі сформовані за запитом особи та надані ДФС документи.

Отриманий документ збережіть чи роздрукуйте та надайте до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги або бюро правової допо­моги для підтвердження своєї належності до суб’єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу.

Як отримати довідки форми ОК-5 та ОК-7 з Пенсійного фонду України (індивідуальні відомості про застраховану особу)?

КРОК 1

Перейдіть на веб-портал Пенсійного Фонду України (розділ «Портал електроннихпослуг»)

https://portal.pfu.gov.ua

КРОК 2

Натисніть ВХІД. Заповніть поля спливноговікна та натисніть «війти з ЕЦП»:

КРОК 3

Заповніть запит на отриманняелектроннихдокументів:

- пункт «Тип звернення»: оберіть «Довідка ОК-5» чи «Довідка ОК-7»;

- пункт «Виберіть АЦСК»: орган, якийвидав ЕЦП (наприклад, АЦСК AT КБ «ПРИВАТБАНК»);

- пункт «Оберіть файл ключа»: завантажте з флешки, на якій записаний ЕЦП, файл підназвою «Кеу 6»;

- пункт «Пароль ключа»: введіть пароль із файла «Password», з флешки, наякійзаписаний ЕЦП;

-  надайтезгоду на передачу та обробку своїх персональних даних;

-  натисніть «Відправити до ПФУ».

Результати обробки звернення шукайте у вкладці «Мої звернення»

У вкладці «Виконано» вкладки «Моїзвернення» містяться всі сформовані та надані ПФУ документи за зверненнями особи.

КРОК 4

Натисніть позначку «Розгорнути» біля документу підназвою «Довідка ОК-5» чи «Довідка ОК-7».

У вкладці «Документивідповіді» післянатискання на документ у форматіpdf файл автоматично завантажиться на ваш комп’ютер.

Отриманий документ збережіть чи роздрукуйте та надайте до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги або бюро правової допомоги для підтвердження своєї належності до суб’єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу.

Електронний документ з QR-кодом, підписаний ЕЦП, згідно з чиннимзаконодавством, є анало­гом паперового документа, підписаного відпові­дальною особою в органах ПФУ.

За отриманням більш детальної інформації з цього та інших питань  Ви можете звернутись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:

м. Лозова, вул. Свято-Миколаївська, 4 (телефон (05745) 2-71-03, 2-71-04),
а також до відділів центру - бюро правової допомоги, за адресами:
- смт. Близнюки, вул. Свободи, 26, 
тел. (05754) 5-17-19
- м. Барвінкове, вул. Центральна, 1, 
тел. (05757) 4-17-70
- м. Первомайський, 1/2 мікрорайон, буд. 56, 
тел. (05748) 3-31-21
- смт. Сахновщина, вул. Тарасів Шлях, 68, 
тел. (05762) 3-11-04
- смт. Кегичівка, вул. Волошина, 29, 
тел. (05755) 3-11-84
Прийом громадян щодня, крім вихідних та святкових днів, з 08:00 до 17:00.


Кредит онлайн: що слід знати

Шо таке онлайн-кредит і чи справді так просто отримати кошти не виходячи з дому? Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків і оформлена в електронній формі.

Частиною 2 статті 639 Цивільного кодексу України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

На перший погляд все просто: гарна грошова пропозиція, прості умови, підтвердили реєстрацію та швидко отримали кошти на картку. А чи знаєте ви, що не підписуючи власноруч паперовий варіант кредитного договору, ви його підписуєте онлайн за допомогою електронного підпису. Тобто, зайшовши на сайт онлайн-кредитування, створивши особистий кабінет, залишивши свої персональні данні, підтвердивши їх за допомогою введення смс-коду, таким чином ви надаєте згоду на використання логіну та паролю особистого кабінету в якості аналога власноручного підпису. Ось це і є ваш електронний підпис. Ця норма закріплена в п. 6 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» і отримала назву електронний підпис одноразовим ідентифікатором.

      Фінансова компанія на своєму сайті в Інтернет-мережі, біл-бордах, оголошеннях, рекламі в транспорті загального користування, розмістивши інформацію про кредити фактично пропонує вам укласти кредитний договір. Зайшовши на сайт такої компанії та, вчинивши вище перелічені дії, ви фактично приймаєте пропозицію на укладення договору та стаєте стороною такого договору – позичальником. Таким чином, ви погоджуєтесь з умовами договору або правилами надання грошових коштів у кредит, навіть якщо ви його і не прочитали, оскільки вони є в загальному доступі, тобто є публічною інформацією.

   За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Суттєвими умовами, які обов’язково повинні досягти сторони при укладенні такого договору, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін. Наразі законодавством України передбачена можливість укладати договори за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, більше того він вважається укладеним в письмовій формі. Таким чином, фінансові компанії в онлайн режимі пропонують укласти договір, трактуючи його як електронний договір.

      З огляду на дані рішення можна дійти висновку, що онлайнкредитодавці, надаючи послуги з кредитування діють в межах Закону, а необізнаність позичальників щодо умов кредитування не є підставою для визнання вищезазначених договорів недійсними.

Досить часто позичальники не звертають увагу на умови кредитних договорів/ договорів позики, таким чином потрапляють у боргові ями, не задумуючись, що повертатимуть в рази більше коштів аніж взяли у фінансової компанії.

Тому перед тим, як звертатись за послугами до онлайн-кредитування зверніть увагу на нижчеперелічені факти:

  • перевірте у відкритих реєстрах реєстрацію юридичної особи – кредитодавця, та чи не перебуває фінансова установа в стані припинення/банкрутства;
  • дізнайтесь/перевірте ліцензію фінансової установи (серія, номер, дату видачі ліцензії) (відповідно до ст. 91 Цивільного кодексу України та Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»)
  • перевірте досвід, надійність кредитодавця, перевірте наявність судових спорів за участю вибраної Вами фінансової компанії;
  • звертайте увагу на умови договору позики/кредитного договору/ умов кредитування – вони можуть досить часто змінюватись;
  • оцініть вигідність кредиту – перерахуйте розмір регулярних платежів, відсотків і т. д.
  • зверніть особливу увагу на відповідальність позичальника за кредитним договором – штрафні санкції, які нараховує кредитодавець за прострочення виконання зобов’язань.

Слід пам’ятати, що у разі несплати за вищевказаним договором, кредитодавець має повне право на звернення до суду та подальше примусове стягнення заборгованості через виконавчу службу.

За додатковим роз’ясненням цього або інших питань ви можете звернутися до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:

м. Лозова, вул. Свято-Миколаївська, 4 (телефон (05745) 2-71-03, 2-71-04),
а також до відділів центру - бюро правової допомоги, за адресами:
- смт. Близнюки, вул. Свободи, 26, 
тел. (05754) 5-17-19
- м. Барвінкове, вул. Центральна, 1, 
тел. (05757) 4-17-70
- м. Первомайський, 1/2 мікрорайон, буд. 56, 
тел. (05748) 3-31-21
- смт. Сахновщина, вул. Тарасів Шлях, 68, 
тел. (05762) 3-11-04
- смт. Кегичівка, вул. Волошина, 29, 
тел. (05755) 3-11-84
Прийомгромадянщодня, крімвихідних та святковихднів, з 08:00 до 17:00.

 


Пожертва як різновид договору дарування

 

Основною рисою благодійної діяльності є те, що особа добровільно надає допомогу й не отримує за це будь-якого прибутку, в іншому разі це не є благодійною діяльністю.

Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» визначає благодійну пожертву як безоплатну передачу благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності, відповідно до цього Закону.

Договір пожертви за своєю юридичною суттю є різновидом договору дарування і хоча не є розповсюдженою нотаріальною дією, інколи саме він слугує правовим механізмом для врегулювання   майнових відносини між певними суб’єктами, про що прямо зазначається в ст. 729 Цивільного кодексу України. Цією статтею також визначено поняття пожертви як дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів особам для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети. Сторонами у договорі пожертви можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава Україна, територіальні громади.

Відмінність пожертви від дарунку вбачається в тому, що вона спрямована на досягнення конкретної мети.Кошти, які передаються при укладенні договору пожертви, мають бути використані за певним призначенням, наприклад, на лікування фізичної особи або для побудови церкви. За відсутності такої умови пожертвування вважається звичайним даруванням.

Умовою при укладанні договорів пожертви має бути дієздатність сторін. Окрім того, п. 2 ст. 720 Цивільного кодексу України закріплює додаткову гарантію захисту осіб, які перебувають під опікою або не досягли віку для повного рівня дієздатності - батьки (усиновлювачі), опікуни не мають права жертвувати майно дітей та підопічних.

Стаття 730Цивільного кодексу України визначає правопожертвувача здійснювати контроль за використанням пожертви відповідно до мети, встановленої договором про пожертву. Якщо використання пожертви за призначенням виявило­ся неможливим –подальше використання її за іншим призначенням дозволяється лише за згодою пожертвувача, а в разі його смерті (чи ліквідації, якщо пожертвувач є юридичною особою) – за рішенням суду.

Також пожертвувач або його правонаступники мають право вимагати розірвання договору про пожертву, якщо вона використовується не за призначенням. До договору пожертви застосовуються норми законодавства про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.На вимогу про розірвання договору пожертви застосовується позовна давність в один рік.

Договір пожертви вважається укладеним з моменту прийняття пожертви. Якщо, наприклад, мова йде про грошові кошти, то даним моментом визначають фактичне надходження пожертви на банківський рахунок приймача пожертви.

Право власності приймача пожертви на пожертву виникає з моменту її прийняття, тобто з того часу, коли приймач пожертви будь-якими діями підтвердить свою згоду.Приймач пожертви може відмовитись від пожертви, що має бути йому передана на підставі договору з обов'язком передати пожертву у майбутньому, але тільки до прийняття пожертви.

Договори пожертви не підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню на підставі ч.3 ст. 729 Цивільного Кодексу України та ч.2 пункту 1 статті 6 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», але варто пам'ятати про те, що в такому договорі чітко вказується мета, на яку жертвуються валютні цінності.

За отриманням безоплатної правової допомоги можна звернутись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:

м. Лозова, вул. Свято-Миколаївська, 4 (телефон (05745) 2-71-03, 2-71-04),

а також до відділів центру - бюро правової допомоги, за адресами:

- смт. Близнюки, вул. Свободи, 26, 
тел. (05754) 5-17-19

- м. Барвінкове, вул. Центральна, 1, 
тел. (05757) 4-17-70

- м. Первомайський, 1/2 мікрорайон, буд. 56, 
тел. (05748) 3-31-21

- смт. Сахновщина, вул. Тарасів Шлях, 68, 
тел. (05762) 3-11-04

- смт. Кегичівка, вул. Волошина, 29, 
тел. (05755) 3-11-84

Прийом громадян щодня, крім вихідних та святкових днів, з 08:00 до 17:00.


 

Трудовий договір та цивільно-правова угода – основні відмінності

Напередодні Міжнародного дня праці варто пригадати, що офіційно заробляти гроші можливо як за трудовим договором, так і на підставі цивільно-правової угоди. Але треба розуміти, що це – дві різних сфери правових відносин, і при укладенні, наприклад, цивільно-правової угоди, робітник має інший обсяг прав, гарантій та обов’язків, ніж у разі праці за трудовим договором.

Отже, трудовий договір є угодою між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов'язується виконувати певну роботу, трудову функцію, прямо визначену цією угодою, а роботодавець зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати належні умови праці. 

Цивільно-правовий договір - угода між двома або більше сторонами, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. За цим договором виконавець робіт зобов’язується, на замовлення іншої сторони договору, замовника, виконати конкретну роботу, що матиме певний результат.

Перша відмінність між цих угодах полягає в їх правовому регулюванні. Умови трудового договору визначають трудовим законодавством (Кодексом законів про працю, Законами України «Про оплату праці», «Про відпустки» і т.д.), а умови цивільно-правової угоди – Цивільним кодексом України.

     Сторони

Сторонами трудового договору є роботодавець та працівник – фізична особа.

Сторонами за цивільно-правовим договором є виконавець робіт та замовник. Виконавцем робіт може бути як громадянин - фізична особа, так і юридична особа. При цьому виконавець робіт може передоручити виконання замовленої роботи іншій особі, за договором субпідряду, а за трудовим договором робітник повинен виконувати свою роботу особисто.

     Строк договору

Трудовий договір може укладатись безстроково (тобто на невизначений строк), на на певний строк, визначений за погодженням сторін або на час виконання певної роботи (ці умови мають бути чітко прописані в трудовому договорі.

Цивільно-правовий договір завжди укладається на конкретний строк для виконання конкретної роботи – ці умови мають обов’язково визначатись у договорі.

     Предмет договору

За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. По закінченні виконання якого-небудь визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне процес праці.

За цивільно-правовим договором виконавці робіт до штату замовника не включаються. Вони самостійно вирішують питання свого виробничого процесу, виконують роботу на свій ризик. З чого слідує, що цивільно-правові договори застосовуються, як правило, для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення цієї мети договір вважається виконаним і дія його припиняється. Таким чином, він застосовується для, найчастіше, разових робіт. За трудовим договором працівник знаходиться із роботодавцем у тривалих відносинах і зобов'язаний виконувати будь-як роботу в межах своєї професії, спеціальності, кваліфікації і посади.

     Укладення договору

Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт і трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством – інші документи. Укладення трудового договору оформлюється наказом чи розпорядженням роботодавця, про прийняття на роботу робиться відповідний запис у трудовій книжці.

Цивільно-правовий договір може бути укладений у будь-якій формі. Якщо сторони домовились укласти договір у письмовій формі, він вважається укладеним із моменту його підписання. При укладенні договору виконавець – фізична особа повинен подати паспорт, довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру. Для виконання окремих видів робіт  виконавець зобов’язаний мати спеціальний дозвіл. Запис у трудову книжку не здійснюється.

     Режим праці і відпочинку

За трудовим договором працівник зобов’язується виконувати вимоги внутрішнього трудового розпорядку, встановлені адміністрацією підприємства, де він працює, дотримуватися трудової дисципліни. Правилами внутрішнього трудового розпорядку визначається: трудовий розпорядок на підприємстві, в установі, організації; час відпочинку; порядок надання відпусток; інші складові, що регулюють трудові відносини. Адміністрація контролює процес виконання працівником його обов’язків.

Виконавець цивільно-правового договору, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу, як йому зручно, виконує її на власний ризик, головне – виконати роботу належним чином і у строк, визначений договором. Замовник має право у будь-який час перевіряти тільки хід і якість роботи, але не втручаючись у діяльність робітника. Крім того, замовник не вирішує  питань побуту та відпочинку підрядника.

Оплата праці

Для підприємств, установ, організацій усіх форм власності є обов’язковими норми і гарантії оплати праці, визначені законодавством. Зокрема, щодо мінімального розміру заробітної плати, норм оплати: за роботу в надурочний час, у святкові і неробочі дні, у нічний час; за час простою не з вини працівника і т. ін., а також щодо гарантій для працівників на оплату відпусток та в інших випадках, передбачених законодавством. Заробітна плата виплачується регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором..

За цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. У договорі визначається ціна роботи, що включає відшкодування витрат підрядника, плату за виконану роботу і може бути визначена у кошторисі. Якщо цивільно-правовим договором не передбачено попередню оплату виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточного здавання роботи за умови, що її виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, достроково.

Соціальні гарантії

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання.

Виконавець робіт за цивільно-правовим договором позбавлений соціальних гарантій (права на відпустку, матеріальну допомогу, різного роду компенсації, лікарняні тощо). Крім того за цивільно-правовим договором не роблять запису у трудову книжку, стаж роботи підтверджується оригіналом договору. Водночас за умови сплати страхових внесків робота за цивільно-правовим договором зараховується до стажу роботи, що дає право на пенсію.

     Охорона праці

На підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності повинні бути створені безпечні і нешкідливі умови праці. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я або людей, які його оточують. У разі шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним із виконанням трудових обов’язків, роботодавець зобов’язаний здійснити відповідне відшкодування.

До замовника за цивільно-правовим договором не встановлено жодних вимог щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці виконавця. Виконавець виконує роботу на свій ризик. Відшкодуванню підлягає тільки шкода, завдана виконавцю каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю під час виконання договірних зобов’язань.

Відповідальність сторін

Відповідальність виконавця роботи за порушення цивільно-правових договорів насамперед має встановлюватися самим договором (пеня, штраф тощо). У трудових відносинах такі види санкцій не допускаються.

Крім того, у цивільно-правових відносинах діє принцип свободи договору, тобто сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов (але з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства).

Отже, за наявності ознак, притаманних саме трудовим відносинам, укладається трудовий договір, за наявності ж ознак, притаманних цивільно-правовим відносинам, слід укладати цивільно-правовий договір.

Якщо Ви потребуєте додаткових роз’яснень з цього або інших правових питань, пропонуємо звернутись  до центру безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: м. Лозова, вул. Свято-Миколаївська, 4.  Тел. для довідок (05745) 2-71-03; 2-71-04.


«Я маю право обирати!».

Тимчасова зміна місця голосування

Кожен громадянин України на виборах Президента України має один голос. Виборець може використати право голосу тільки на одній виборчій дільниці, де він включений до списку виборців. Кожен виборець голосує на виборах Президента України особисто. Голосування за інших осіб, а також передача виборцем права голосу будь-якій іншій особі забороняються.

До попереднього списку виборців на виборчій дільниці включаються громадяни України, яким виповнилося або на день виборів виповниться вісімнадцять років і які мають право голосу, та виборча адреса яких відповідно до відомостей Державного реєстру виборців відноситься до цієї виборчої дільниці. Виборець може бути включений до списку виборців тільки на одній виборчій дільниці, за загальним правилом – за місцем його виборчої адреси.

Згідно Закону України «Про Державний реєстр виборців», виборча адреса визначається за реєстрацією місця проживання особи. Таким чином підставою для зміни виборчої адреси є зміна прописки громадянина. Крім того, виборчою адресою військовослужбовця строкової служби є адреса дислокації військової частини (формування); виборчою адресою виборця, який відбуває покарання у вигляді арешту, позбавлення або обмеження волі, є адреса установи виконання покарань. Виборчою адресою виборця, який проживає чи перебуває за межами України, є його поштова адреса в країні проживання (перебування).

Виборча адреса виборця, який не має зареєстрованого місця проживання, визначається за погодженням із центром, який веде облік бездомних осіб, або соціальною службою, у складі якої утворено структурний підрозділ для ведення обліку бездомних осіб, або органом ведення Реєстру за мотивованим зверненням виборця.

У ситуаціях, коли виборець не матиме можливості перебувати у день виборів за місцем реєстрації і проголосувати на виборчій дільниці, до якої він «приписаний», він має право тимчасово змінити своє місце голосування. В такому випадку громадянин зможе проголосувати на не тій дільниці, яка визначена за місцем реєстрації його проживання, а за тією адресою, де він буде перебувати у день виборів (в тому числі й на закордонних виборчих дільницях).

Для зміни місця голосування громадянину необхідно подати заяву до відділу ведення Державного реєстру виборців за місцем реєстрації або місцем перебування виборця в день виборів (місцезнаходженням виборчої дільниці, дільниці для голосування, яку він просить визначити місцем його голосування). Увага! Заяву в іншому місці не приймуть. Відділи ведення реєстру виборців діють при районних державних адміністраціях та у виконавчих комітетах рад населених пунктів обласного підпорядкування.

Відділ ведення Державного реєстру виборців по м. Лозова знаходиться за адресою: місто Лозова, вул. Ярослава Мудрого, 1 ( в приміщенні Лозівської міської ради).

Крім того, кожен громадянин України може отримати інформацію щодо відомостей про нього у Державному реєстрі виборців через мережу інтернет: на сайті https://www.drv.gov.ua . На цьому сайті виборець може перевірити правильність відомостей в реєстрі – прізвища, ім’я та по-батькові, дати народження, виборчої адреси, адреси та номера дільниці, де він буде у списках.

Заява виборця, виборча адреса якого знаходиться за межами України, про тимчасову зміну місця голосування, приймається органом ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України. Виборець, який проживає чи перебуває за межами України, може за також звернутися до відповідної закордонної дипломатичної установи України щодо зміни його виборчої адреси.

Заява розглядається органом ведення Реєстру невідкладно, але не раніше дня початку відповідного виборчого процесу чи процесу референдуму та не пізніше ніж за п’ять днів до дня голосування. Наприклад, щоб успішно змінити місце голосування 31 березня 2019 року, подати заяву потрібно до 26 березня 2019 року.

У заяві зазначаються: ідентифікаційні персональні дані виборця, які визначають його особу - прізвище, власне ім’я (усі власні імена), по-батькові, дата, місце народження та унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності такої інформації в пред’явленому документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України), його виборча адреса, а також мотивування необхідності тимчасової зміни місця голосування та адреса, де він перебуватиме в день виборів, або номер виборчої дільниці, яку він просить визначити місцем його голосування, із зазначенням виборчого округу та його номера (за наявності).

До заяви додаються документи (копії документів), які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни виборчої адреси. Такими документами можуть бути: довідка з роботи, відрядження, довідка з місця навчання, довідка із закладу охорони здоров’я, квитки на транспорт, запрошення від родичів, бронювання місць в готелі тощо.

Особи, які зареєстровані на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, визначених Указом Президента України № 32/2019, не зобов’язані мотивувати необхідність зміни місця голосування. Але вони мають бути зареєстровані вищезазначених окупованих територіях, про що має бути вказано у паспортах-книжечках або витягах з Єдиного державного демографічного реєстру (якщо особа має паспорт у вигляді ID-картки). Подавати заяву таким особам потрібно виключного до того відділу реєстру виборців, де вони перебуватимуть у день голосування.

При поданні заяви громадянин пред’являє документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, – паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України (якщо особа нещодавно набула громадянства України). Для громадян України – військовослужбовців документом, який пред’являється органу ведення Реєстру, також може бути посвідчення військовослужбовця або військовий квиток.

Зверніть увагу: для голосування не за місцем реєстрації у другому турі виборів потрібно подати нову заяву, дотримуючись станове них законодавством термінів – з дня початку відповідного виборчого процесу (після оголошення результатів першого туру) та не пізніше ніж за п’ять днів до дня голосування.

Про тимчасову зміну місця голосування виборцю видається посвідчення за встановленою формою. Керівник органу ведення Реєстру відмовляє у задоволенні заяви особи про тимчасову зміну місця голосування з таких підстав:

якщо заяву подано раніше утворення виборчих дільниць (дільниць для голосування) або пізніш як за п’ять днів до дня голосування;

якщо встановлено, що особа, яка звернулася із заявою, не має права голосу на відповідних виборах чи референдумі;

якщо заяву про тимчасову зміну місця голосування виборця визнано необґрунтованою;

якщо до заяви виборцем не додано документів (копій документів), які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни виборчої адреси, крім випадку, передбаченого пунктом 2.5 Порядку тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни його виборчої адреси, затвердженого постановою ЦВК від 13 вересня 2012 року № 893.

Якщо Ви потребуєте додаткових роз’яснень з цього або інших правових питань, пропонуємо звернутись  до центру безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: м. Лозова, вул. Свято-Миколаївська, 4.  Тел. для довідок (05745) 2-71-03; 2-71-04.


Пане міністре, хочу звернутися до вас за порадою. Ви неодноразово говорили про боротьбу з насильством у сім’ї і казали, що насильство це не тільки коли б’ють, а й коли принижують і знущаються. В мене на жаль склалася така ситуація, що чоловік постійно показує свою зневагу до мене. Що мені робити в такому випадку, як це припинити?

Наталя Гук

Яким може бути насильство в сім’ї?

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Сексуальне насильство - будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності.

Психологічне насильство - словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.

Економічне насильство - умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Куди звертатись, якщо зазнали насильства?

Облік і розгляд заяв та повідомлень про застосування домашнього насильства проводиться суб'єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству:

- районними, районними у містах Києві і Севастополі державними адміністраціями та виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад;

- службами у справах дітей;

- загальними та спеціалізованими службами підтримки постраждалих осіб (центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді; притулки для дітей; центри соціально-психологічної реабілітації дітей; соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка); центри соціально-психологічної допомоги; територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг); інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги);

- уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України;

- судом (у випадку заяви про видачу обмежувального припису стосовно кривдника);

- цілодобовим кол-центром з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей.

Які необхідно подати документи?

Допомога постраждалим особам надається за місцем звернення.

Працівником суб'єкта, що здійснює заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі  вносяться відомості зокрема про:

особу, яка повідомила про вчинення насильства (прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць, рік народження; місце проживання; номер контактного телефону), - за згодою;

постраждалу особу (прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць, рік народження; стать; громадянство; місце проживання; місце навчання та/або місце роботи; номер контактного телефону) - за згодою;

кривдника (прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць, рік народження; стать; громадянство; місце проживання; місце навчання та/або місце роботи; номер контактного телефону) та про характер відносин між кривдником і постраждалою особою;

випадок домашнього насильства, насильства за ознакою статі (дата вчинення; місце вчинення; форма домашнього насильства; вид шкоди чи страждань, завданих внаслідок насильства за ознакою статі; короткий опис);

потреби постраждалої особи.

У заяві до суду про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) заявника та заінтересованої особи, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, у разі якщо заява подається особою, яка може бути заявником, у розумінні статті 350 -2 Цивільного процесуального кодексу України, - процесуальне становище особи, яка подає заяву, із зазначенням її імені (прізвища, імені та по батькові), місця проживання чи перебування, поштового індексу, відомих номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти, а також ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) дитини або недієздатної особи, в інтересах якої подається заява, місце її проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, якщо такі відомі;

3) обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).

 Як довго розглядаються заяви?

У разі виявлення фактів домашнього насильства стосовно дітей або отримання відповідних заяв чи повідомлень не пізніше однієї доби повідомляється служба у справах дітей, уповноважені підрозділи органів Національної поліції України.

У разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України кривднику виноситься терміновий заборонний припис.

Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду.

Що робити у разі отримання тілесних ушкоджень?

              Установи і заклади охорони здоров'я у разі виявлення тілесних ушкоджень забезпечують в установленому порядку проведення медичного обстеження постраждалих осіб, а у разі ушкоджень сексуального характеру направляють постраждалих осіб на тестування на ВІЛ-інфекцію.

Уповноважені підрозділи органів Національної поліції, зокрема, вживають заходи для припинення домашнього насильства та надання допомоги постраждалим особам,  забезпечують інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися, винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників, взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством, анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством.

Яка відповідальність за вчинення насильства?

За вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування законодавством встановлено відповідальність  у виді  накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб. А у разі вчинення тих самих дій особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі правопорушення передбачено відповідальність  у виді штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

Кримінальна відповідальність при проявах домашнього насильства настає за вчинення легких тілесних ушкоджень, умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень, побоїв і мордувань тощо відповідно до кримінального кодексу.

Разом з тим, Верховною Радою прийнято Закон України від 06 грудня 2017 року № 2227-VIII «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами», який набирає чинності через рік з дня його опублікування, та передбачає зміни до Кримінального кодексу України, а саме доповнення новою статтею 1261, якою встановлюється кримінальна відповідальність  за домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи. За такі дії особа буде нести покарання у виді громадських робіт на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк до двох років.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Більш детальні роз’яснення та адвокатську допомогу можна отримати в Регіональному центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях. Дізнатися, де розташований найближчий пункт правової допомоги можна на сайтах Міністерства юстиції України та Головного територіального управління юстиції у Харківській області або за телефоном гарячої лінії 0(800) 213-103.


Ministr usticii

Доброго дня! У нас з чоловіком от-от має народитися донечка. Підкажіть, будь ласка, як можна оформити допомогу при народженні дитини?

Ірина Тимощук

Хто має право на допомогу?

Допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини або опікуну, який постійно проживає разом з дитиною.

Куди звернутися?

До органу соціального захисту населення за місцем реєстрації одного з батьків дитини (опікуна), з яким постійно проживає дитина. Допомога може бути призначена за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органах соціального захисту населення за місцем реєстрації.

Заява також може бути подана в електронній формі органу соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання заявника. Зробити це можна через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики (https://e-services.msp.gov.ua/

) з використанням електронного цифрового підпису)

Звернутися необхідно не пізніше 12 календарних місяців після народження дитини, інакше допомогу не призначать.

Водночас допомога при народженні дитини, не одержана через смерть одного з батьків, якому ця допомога була призначена, виплачується матері (батьку, опікуну) за умови звернення за нею не пізніше ніж через 12 місяців після смерті отримувача допомоги.

Які документи потрібні?

Для отримання допомоги при народженні дитини за умови пред'явлення паспорта або іншого документу, який посвідчує особу, подається:

  1. заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики (наказ Міністерства соціальної політики України від 21 квітня 2015 року № 441 "Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг");
  2. копію свідоцтва про народження дитини;
  3. копію рішення про встановлення опіки (подають лише опікуни);
  4. видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини (якщо жінка, яка має зареєстроване місце проживання на території України і народила дитину під час тимчасового перебування за межами України).

Який розмір допомоги?

Допомога при народженні дитини призначається у розмірі 41 280 гривень.

Виплата допомоги здійснюється одноразово – у сумі 10 320 гривень.

Решта суми виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами (по 860 грн на місяць).

Чи можуть батьків позбавити допомоги?

Існує низка умов для припинення виплати допомоги:

  • - позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
  • - відмови отримувача допомоги від виховання дитини;
  • - нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;
  • - відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
  • - тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання, крім дітей, які народилися під час перебування матері в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань за умови перебування дитини разом з матір'ю;
  • - припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини;
  • - перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;
  • - усиновлення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;
  • - смерті дитини;
  • - смерті отримувача допомоги;

Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.

Таке рішення приймається безповоротно?

Рішення про припинення є не кінцевим і виплату допомогу при народженні можуть відновити (крім випадків смерті дитини). Для цього особі, яка здійснює догляд за дитиною, потрібно звернутися протягом 12 місяців після припинення виплати допомоги в орган соціального захисту населення з письмовою заявою.

Хтось контролює, на що витрачають допомогу?

Контроль за цільовим використанням державної допомоги здійснюється працівниками центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді або уповноваженою особою, визначеною виконавчим органом об'єднаної територіальної громади.

У разі встановлення факту нецільового використання коштів зазначені органи подають керівнику органу, який призначив допомогу, пропозиції щодо припинення її виплати.

Також у випадку невідвідування матір'ю (батьком, опікуном) дільничного лікаря-педіатра (сімейного лікаря), під наглядом якого перебуває дитина віком до 1 року, адміністрація лікувально-профілактичного закладу повідомляє про це орган соціального захисту населення за місцем проживання дитини.

Куди звернутися, щоб отримати детальну консультацію?

За детальною консультацією звертайтесь до Управління праці та соціального захисту населення за місцем проживання або до Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації.

 


додаток ЯМП буклет 2018 алiменти стр 1

 

додаток ЯМП буклет 2018 алiменти стр 2

 

додаток ЯМП буклет суд памятка боржник 0001

 

додаток ЯМП буклет суд памятка боржник 0002

 

додаток ЯМП буклет суд памятка стягувач 0001

 

додаток ЯМП буклет суд памятка стягувач 0002


Министр

Пане Міністре, звільнився з попереднього місця роботи і вже півроку не можу домогтися, щоб мені виплатили заробітну плату за останній місяць роботи. Що робити в такому випадку?

Іван Войтенко

Чи має роботодавець при звільненні виплатити всю суму одразу?

При звільненні працівника виплата всіх сум провадиться в день звільнення. Якщо працівник в цей день не працював – кошти мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Що робити, якщо не дійшли згоди?

Працівник може стягнути нараховану, але не виплачену заробітну плату:

  • в позасудовому порядку;
  • в судовому порядку.

Як вирішити спір у позасудовому порядку?

Звернутися із заявою до комісії по трудових спорах (у разі її створення) без обмежень будь-яким строком.

Трудовий спір підлягає розгляду, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом.

Комісія зобов’язана розглянути спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкового органу або за вибором працівника інша особа, в тому числі адвокат.

Чи можна оскаржити рішення комісії?

У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах можна оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.

Чи довго чекати виконання рішення комісії?

Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню у триденний строк після закінченні 10 днів, передбачених на його оскарження.

У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення комісії по трудових спорах у встановлений строк  працівникові комісією по трудових спорах підприємства, установи, організації видається посвідчення, що має силу виконавчого листа.

На підставі посвідчення, пред'явленого не пізніше тримісячного строку до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, державний виконавець чи приватний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку.

Що необхідно знати, щоб звернутися до суду?

Для стягнення заборгованості працівник може звернутися до суду в порядку:

  • наказного провадження (вимога працівника про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати є безспірною);
  • позовного провадження (наявний спір щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати та/або права на її отримання).

Яка процедура в рамках наказного провадження?

Судовий наказ може бути видано у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівнику суми заробітної плати.

Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за місцем розташування підприємства або за місцем реєстрації позивача.

Працівник має право звернутися до суду без обмеження строку.

Які документи необхідно подати і скільки це коштує?

Заява подається у письмовій формі та має містити докази:

         перебування заявника у трудових відносинах із боржником (наприклад: засвідчені копії наказу про прийняття на роботу, копія трудової книжки, копія трудового договору між роботодавцем і працівником, довідка з місця роботи тощо);

         підтвердження суми, яка стягується (будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо).

При зверненні до суду в порядку наказного провадження з вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої зарплати судовий збір не сплачується.

Як довго чекати рішення?

У разі прийняття судом ухвали про відкриття провадження, суд у триденний строк видає судовий наказ по суті заявлених вимог.

Судовий наказ набирає законної сили протягом 3 днів після закінчення десятиденного строку, які виділяються позивачу на подання заяви про відміну ухвали.

На підставі судового наказу стягувач повинен звернутися до державної виконавчої служби з метою його примусового виконання.

Яка процедура звернення у рамках позовного провадження?

У разі наявності спору щодо розміру заборгованості працівник може звернутися з позовною заявою до суду за місцем розташування підприємства чи місцем проживання/перебування позивача без обмеження строків.

Позивачі звільняються від сплати судового збору.

Чи передбачене відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні?

Суд стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку. Якщо розрахунок не проведений до розгляду справи – по день постановлення рішення.

Відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

У разі спору про розмір виплат вимоги про відповідальність за затримку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача.

При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Як довго чекати рішення щодо стягнення заробітної плати?

Судове рішення про виплату заробітної плати підлягає негайному виконанню, якщо сума заборгованості не перевищує 1 місяць.

Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне виконання судового рішення в разі стягнення всієї суми заборгованості із заробітної плати.

Куди звернутися, щоб отримати детальну консультацію?

Більш детальні роз’яснення та адвокатську допомогу можна отримати в Регіональному центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях. Дізнатися, де розташований найближчий пункт правової допомоги можна на сайтах Міністерства юстиції України та Головного територіального управління юстиції у Харківській області або за телефоном гарячої лінії 0(800) 213-103.


Ministr usticii

Консультує Міністр юстиції

Доброго дня пане Павле! На новий рік чоловік подарував мені нову пральну машину. Місяць вона пропрацювала, а потім ні з того ні з сього перестала включатися. Чек і всі документи ми з

берегли. Скажіть, чи можна нам звернутися до продавця, щоб поміняти на іншу.

Ольга Пращакова

 

На що має право покупець у разі придбання товару неналежної якості?

Покупець має право вимагати пропорційного зменшення ціни або безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк, або відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Товар неналежної якості може підлягати обміну протягом гарантійного строку, який зазначається в документах, котрі додаються до продукції.

У разі виявлення недоліків товару протягом встановленого гарантійного терміну з вини виробника покупець має право:

  • - розірвати угоду і повернути кошти, які були витрачені на покупку,
  • - замінити товар на такий самий, або аналогічний, якщо є в наявності у продавця.

Наявність недоліків або факт фальсифікації підтверджується висновком експертизи, яка повинна бути організована продавцем у 3-денний строк з дня одержання від споживача письмової згоди на цю дію.

Експертиза проводиться за рахунок продавця. Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли внаслідок порушення споживачем встановлених правил використання, зберігання чи транспортування, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов'язаний відшкодувати продавцю витрати на проведення експертизи.

Як довго чекати на заміну товару?

  • За наявності товару – негайно;
  • У разі перевірки якості товару - 14 денний термін;
  • У разі відсутності товару – 2 місячний строк з моменту подання заяви.

Скільки може тривати усунення недоліків товару?

Недоліки товару, пред'явлені споживачем, повинні бути усунуті протягом 14 днів з дати його пред'явлення або за згодою сторін в інший строк.

Чи маю я право отримати у користування інший прилад на час ремонту?

На письмову вимогу споживача на час ремонту йому надається (з доставкою) товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації).

За кожний день затримки виконання вимоги споживача сплачується неустойка у розмірі 1 % вартості товару.

При усуненні недоліків шляхом заміни комплектуючого виробу або складової частини товару, на які встановлено гарантійні строки, гарантійний строк на новий комплектуючий виріб і складову частину вираховуються з дня видачі споживачеві товару після ремонту.

Які документи треба мати при собі?

Розрахунковий документ з позначкою про дату продажу товару, гарантійні зобов'язання, зміст договору з виконавцем робіт (послуг), опис виявлених недоліків, висунуті вимоги (прохання) з документальним підтвердженням факту їх отримання продавцем (виконавцем), отримані заявником відповіді, висновки тощо.

Куди звертатися, якщо продавець порушує права?

Якщо ви хочете уникнути судового розгляду, то до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у відповідному регіоні. Контакти територіальних органів можна знайти за посиланням http://www.consumer.gov.ua/ContentPages/Kontakti_Terorganiv/139/

У випадку порушення продавцем прав споживача останній має право звернутися до уповноваженого органу з усним, електронним або письмовим зверненням (скаргою).

До письмового звернення (скарги) додаються наступні документи:

  1. копія звернення до суб'єкта господарювання (продавець);
  2. копія документу, який засвідчує факт придбання товару;
  3. копія технічного паспорта з позначкою про дату продажу;
  4. інші документи, які стосуються розгляду звернення.

У які строки буде розглянуто таке звернення?

У термін не більше 1 місяця від дня їх надходження.

Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, продавець встановлює необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється подавачу.

При цьому загальний термін вирішення питань не може перевищувати 45 днів.

Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Чи можу я звернутися до суду?

Споживач для захисту своїх прав має право звернутися до суду за місцем проживання, місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

До позовної заяви додаються докази, що обґрунтовують позовні вимоги, тобто відмову покупця обміняти товар, зокрема:

  1. копія звернення до продавця;
  2. висновок експертизи про невідповідність товару встановленим вимогам якості;
  3. копія документу, який засвідчує факт придбання товару;
  4. копія технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу;
  1. інші документи, які стосуються розгляду звернення.

Суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної  шкоди.

Скільки це коштуватиме?

Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, які пов'язані з порушенням їх прав (частина 3 статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів").

Які строки розгляду питання судом?

Цивільна справа в порядку позовного провадження розглядається судом протягом розумного строку, але не більше 2 місяців з дня відкриття провадження у справі.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

За детальною консультацією звертайтесь до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області.


Ministr usticiiКонсультує Міністр юстиції

Доброго дня, пане міністр! Я все життя прожила у батьківській хаті. Вони її самі будували. Тоді про всілякі документи не дуже думали. Просто сільська рада виділила землю, там і побудували. Батьки давно померли і жодних документів не залишили. Чи можу я якось оформити цю землю й хату на себе без заповіту. Куди і як мені звернутися? Хочу зазначити, що я єдина дочка, тому жодних конфліктів тут бути не може.

Тамара Слайко

Що таке спадкування?

Спадкування – це перехід прав та обов'язків (спадщини) від особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом. Для цього спадкоємець має подати документи, які посвідчують право власності спадкодавця на відповідне майно.

Разом з тим відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Нотаріус має перевірити подані документи та взнати, чи немає заборон або арешту цього майна.

За відсутності у спадкоємця необхідних документів нотаріус відмовляє йому у вчиненні нотаріальної дії та роз'яснює процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

До якого суду слід звернутися?

Справа щодо оформлення документів, що посвідчують право власності на нерухоме майно, розглядається в порядку цивільного судочинства в районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за місцем розташування майна.

Скільки це коштуватиме?

За подання позову сплачується судовий збір у розмірі 1%.

При цьому, розмір оплати не може бути меншим 40% розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не може перевищувати розміру 5 прожиткових мінімумів.

Ціна позову визначається, виходячи з грошової оцінки нерухомого майна. Вартість може бути зазначена в технічному паспорті на майно, або за результатом проведеної експертної оцінки.

Які документи треба подати до суду?

До позовної заяви, оформленої відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України, додаються докази, які обґрунтовують позовні вимоги, наприклад:

  • - свідоцтво про смерть спадкодавця;
  • - архівні довідки чи витяги з рішень сільської ради про надання земельної ділянки;
  • - дозвіл на будівництво будинку;
  • - довідка виконавчого комітету сільської ради депутатів трудящих;
  • - записи у погосподарських книгах;
  • - реєстрація місця проживання спадкодавця у будинку за паспортом;
  • - технічний паспорт на будинок;
  • - сплата за комунальні послуги;
  • - документи з колгоспу про відведення в установленому порядку земельної ділянки під забудову тощо.

Як довго чекати на рішення?

Цивільна справа розглядається судом протягом розумного строку, але не більше 2 місяців з дня відкриття провадження справі.

Але на сьогоднішній день оформити право власності на житловий будинок в порядку спадкування у Вашій ситуації можливо не тільки в судовому порядку.

Ви як спадкоємець можете подати заяву та документи, необхідні для відповідної реєстрації що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно (це може бути, наприклад, виписка з погосподарської книги), витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.

З заявою про реєстрацію прав власності на житловий будинок Ви можете звернутися до будь-якого реєстратора (нотаріуса) в межах області. В такому випадку право власності на житловий будинок, що належав Вашій матері, буде зареєстровано за Вашою матір’ю (померлою).Після чого, на підставі відомостей з Державного реєстру прав, нотаріус має можливість видати Вам Свідоцтво про право на спадщину.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Для отримання консультації та подальшого оформлення спадщини рекомендуємо звернутися до державної нотаріальної контори чи будь-якого приватного нотаріуса за останнім місцем проживання померлого.


Ministr usticiiКонсультує Міністр юстиції

Павле Дмитровичу, ми готуємося до найважливішої події, до народження синочка. Я читала Ваші консультації з багатьох питань, але Ви так і не розповіли детально, яка процедура реєстрації дитини після народження. Скажіть будь-ласка що і за чим нам треба буде зробити і на що звернути увагу?

Вікторія Будерацька

Що потрібно зробити після народження дитини?

Батьки зобов’язані не пізніше 1 місяця від дня пологів, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання одного з батьків або за місцем народження дитини.

Заявниками можуть бути як батьки дитини, так і інші особи. Присутність обох батьків є обов’язковою, якщо батьки мають різні прізвища.

Державна реєстрація проводиться з одночасним визначенням походження дитини та присвоєнням їй імені, прізвища та по батькові.

Як визначається походження дитини?

Походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини.

Походження дитини від батька визначається на підставі свідоцтва про шлюб, якщо на час народження дитини мати перебувала з ним у шлюбі.

Якщо батьки не перебувають у шлюбі, походження дитини від батька визначається за письмовою заявою матері та батька дитини про визнання батьківства або за рішенням суду.

При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків або відповідного рішення суду, запис про батька провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Які документи потрібні для реєстрації народження?

Одночасно із заявою про державну реєстрацію народження (усною або письмовою) для проведення державної реєстрації народження дитини подається:

  • - паспорт заявника, якщо заявниками є не її батьки;
  • - документ, який підтверджує факт народження – медичний документ, виданий закладом охорони здоров'я;
  • - паспорти батьків або одного з них;
  • - документ, що підтверджує походження дитини від батька (свідоцтво про шлюб або спільна заява матері та батька дитини або заява матері)
  • - За відсутності документа закладу охорони здоров’я або медичної консультативної комісії, підставою для реєстрації народження є рішення суду про встановлення факту народження.

Як визначитися з ім’ям, прізвищем та по батькові дитини?

При державній реєстрації народження дитині присвоюється прізвище, ім’я та по батькові, які індивідуалізують особу, виділяють її з-поміж інших.

Прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати й батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Батьки, які мають різні прізвища, можуть присвоїти дитині подвійне прізвище. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки або судом.

Ім’я дитини визначається за згодою батьків. Ім’я дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, визначається матір’ю дитини. Дитині може бути дано не більше двох імен, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належать мати або батько. Спір між батьками щодо імені дитини може вирішуватися органом опіки або судом.

По батькові присвоюється за власним іменем батька. Якщо батько має подвійне ім’я, то по батькові дитині присвоюється за одним із них. На прохання батьків по батькові може також утворюватись згідно з національними традиціями або не присвоюватись взагалі.

Якщо батьківство дитини не визнано, по батькові визначається за іменем особи, яку мати дитини назвала її батьком.

Де працює послуга з прийому документів для реєстрації у пологових?

З метою створення сприятливих умов, спрямованих на спрощення доступу громадян до адміністративних послуг в усіх регіонах України надається послуга щодо прийому документів, необхідних для державної реєстрації народження, та видачі відповідного свідоцтва безпосередньо в пологових будинках. Загалом у 477 медичних установах. За 2016-2017 роки цією послугою скористалися 238 166 громадян.

Інформація про пологові будинки, в яких можна отримати свідоцтво про народження дитини розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції (https://minjust.gov.ua).

Які додаткові послуги можна отримати разом зі свідоцтвом?

За бажанням батьків чи одного з них під час проведення державної реєстрації народження дитини можуть бути прийняті документи для реєстрації місця проживання новонародженої дитини.

Чи є покарання для батьків, які несвоєчасно зареєстрували дитину?

Несвоєчасна без поважної причини державна реєстрація батьками народження дитини в державних органах державної реєстрації актів цивільного стану тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 до 153 грн).

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

За більш детальною інформацією звертайтесь до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Харківській області (057) 700 39 69.


Ministr usticiiКонсультує Міністр юстиції

Добрий день! Звертаюся до Вас за порадою. Ми багато років жили у квартирі, яку ще за радянських часів, якось про те, щоб приватизувати не задумувалися, бо й проблем було вдосталь, та грошей все не вистачало. Зараз кажуть, що можуть виселить з квартир усіх, хто ще не приватизував. Підкажіть, як нам приватизувати квартиру?

Ольга Кашпор

Хто має право на приватизацію?

Громадяни України, які постійно проживають в квартирах (будинках) державного житлового фонду або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Право на приватизацію житлових приміщень з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які на законних підставах проживають у них.

Кожен громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

Які об'єкти не підлягають приватизації?

  1. квартири-музеї;
  2. квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв;
  3. квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, які перебувають в аварійному стані; квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного відселення.

Як можна приватизувати житло?

Приватизація здійснюється шляхом:

  • безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю;
  • продажу надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.

Варто додати, що право кожного громадянина України на приватизацію займаного ним житла безоплатно в межах номінальної вартості житлового чека або з частковою доплатою один раз необхідно розуміти так, що право громадян України на безоплатну приватизацію державного житлового фонду вважається реалізованим один раз, якщо, зокрема, громадянин України повністю використав житловий чек для приватизації житла у державному житловому фонді, і у його власність безоплатно передано в одній чи кількох квартирах (будинках) загальну площу з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім’ю.

Куди звернутися для приватизації?

Приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Які потрібно зібрати документи?

  1. оформлена заява на приватизацію;
  2. копія документа, що посвідчує особу;
  3. технічний паспорт на квартиру (будинок), жиле приміщення у гуртожитку;
  4. довідка про склад сім'ї та займані приміщення;
  5. копія ордера про надання житлової площі (копія договору найму жилого приміщення у гуртожитку);
  6. документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду (довідка з попередніх місць проживання (після 1992 року) щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду);
  7. копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації;
  8. заява – згода тимчасово відсутніх членів сім'ї наймача на приватизацію.

Кому може бути відмовлено у приватизації?

Згідно із законодавством органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Перелік таких випадків чітко визначений у законодавстві і є вичерпним. До них відносяться відсутність у особи права на приватизацію та заборона приватизувати конкретне приміщення.

Так у приватизації може бути відмовлено, зокрема, громадянам, які:

  • - повністю використали житлові чеки;
  • - проживають у приміщенні, яке має статус службового;
  • - проживають у гуртожитках менше ніж 5 років,  без правових підстав;
  • - проживають у гуртожитках, призначених для тимчасового проживання, у зв'язку з навчанням, перенавчанням чи підвищенням кваліфікації у навчальних закладах та у зв'язку з роботою (службою) за контрактом;
  • - мешкають у спеціальних гуртожитках, призначених для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі і потребують поліпшення житлових умов або жила площа яких тимчасово заселена, або яким немає можливості повернути колишнє жиле приміщення;
  • - потребують медичної допомоги у зв'язку із захворюванням на туберкульоз;
  • - проживають у гуртожитках, що мають статус соціальних на день набрання Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків".

Чи можна оскаржити відмову?

Спори щодо приватизації квартири (будинку), житлового приміщення в гуртожитку вирішуються в порядку цивільного судочинства.

Чи можна продати або подарувати приватизоване житло?

Власник приватизованого житла має право розпорядитися майном на свій розсуд. Він може продати, подарувати, заповісти, здати в оренду, обміняти, закласти, укласти будь-які інші угоди, які не заборонені законом.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім'ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

Підготовку та оформлення документів про передачу у власність громадян квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках може бути покладено на спеціально створювані органи приватизації (агентства, бюро, інші підприємства).

Додатково варто звернути увагу, що за громадянами, які не виявили бажання приватизувати займане ними житло, зберігається чинний порядок одержання і користування житлом на умовах найму.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Для проведення приватизації кімнат (жилих блоків, секцій) у гуртожитках, які на момент набрання чинності Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» знаходилися у комунальної власності територіальної громади міста Харкова, а також які були прийняті у комунальну власність територіальної громади міста Харкова після набрання чинності цим Законом Ви маєте право звернутись до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради за адресою: м. Харків, пл. Конституції, 16, каб. 6 б, тел. (057) 731-26-54.

Консультує Міністр юстиції

Консультує Міністр юстиції

Консультує Міністр юстиції


Ministr usticiiКонсультує Міністр юстиції

Вітаю Вас, Павле Дмитровичу! По телевізору багато казали про те, що Мін’юст прийняв закон, який примусить чоловіків, які не платять аліменти, зробити це, або до них буде застосоване серйозне покарання. Мій колишній чоловік вже кілька років ні копійки не дає нам з дитиною. Поясніть, що саме його очікує за новим законом.

Оксана Муляр

Проблема безвідповідального ставлення батьків до утримання своїх дітей, дійсно, є однією з найбільш актуальних в Україні. На обліку виконавчої служби Міністерства юстиції перебуває майже 600 тисяч проваджень про примусове стягнення аліментів. З них понад 90 тисяч стосуються боргу, який перевищує 6 місяців.
І це при тому, що лише за минулий рік державними виконавцями Мін’юсту стягнено понад 2,4 млрд грн заборгованості по аліментах на користь 576 тисяч дітей.
Вирішити проблему без законодавчих змін було неможливо. Тому Мін’юст розробив законопроект №7277 #ЧужихДітейНеБуває про посилення відповідальності злісних неплатників аліментів.
Документ підтримала Верховна Рада України та підписав Президент України. 6 лютого цього року Закон вступає в силу.
Які нові засоби впливу запроваджує закон?
Спрощується порядок встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України. Законом на виконавця покладається обов’язок встановлювати таке обмеження без участі суду.
Крім того, з моменту вступу у дію закону злісних неплатників буде обмежено у праві керування транспортними засобами, у праві користування вогнепальною зброєю та у праві полювання.
Той із батьків, хто не проживає з дитиною і має заборгованість зі сплати аліментів, не зможе впливати на рішення щодо тимчасового виїзду дитини за межі України з метою лікування, навчання дитини за кордоном, відпочинку.
Всі ці обмеження застосовуватимуться до повного погашення заборгованості.
Окрім цього, для неплатників вводиться новий вид адміністративного стягнення – суспільно корисні роботи. Оплата за такі роботи йтиме на погашення заборгованості зі сплати аліментів.

Чи до всіх боржників будуть застосовуватися такі заходи?
Важливо звернути увагу на те, що ці положення Закону застосовуються лише до злісних неплатників аліментів – борг яких перевищує суму відповідних платежів за 6 місяців.
Водночас, ми не збираємося залишати недобросовісних батьків без засобів заробітку чи нормального життя.
Для прикладу, тимчасове обмеження у праві користування транспортними засобами не може застосовуватися до боржника якщо:
- керування транспортними засобами є для боржника основним законним джерелом доходу;
- у разі використання боржником транспортного засобу у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю;
- у випадку проходження боржником військової служби;
- розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліменти.

У таких випадках рішення щодо застосування обмежень визначатимуться окремо, враховуючи всі обставини.
Скільки коштує звернення до суду з вимогою стягнути борг?
Відповідно до прийнятих змін батьки, які подають заяву щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів, звільняються від сплати судового збору.
Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?
За більш детальною інформацією звертайтесь до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області (057) 752 35 21.


 

додаток iнфографiка novi kategoriiЖертви насильства та діти отримали більше можливостей доступу до безоплатної правової допомоги

07 січня 2018 року набрав чинності Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (опубліковано в газеті «Голос України» №4 (6759), яким внесено зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу». Зокрема, розширено доступ до безоплатної вторинної правової допомоги для осіб, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а також – для дітей.

Нагадаємо, безоплатна вторинна правова допомога (далі – БВПД) полягає в отриманні захисту, представництва інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру. Її надають юристи центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі – центри), або бюро правової допомоги, а також адвокати, які співпрацюють із центрами. Послуги юристів та адвокатів оплачує держава.

Право на безоплатну вторинну правову допомогу мають найбільш чутливі та соціально незахищені категорії осіб, такі як: діти-сироти, ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (у том числі й учасники АТО), малозабезпечені, люди з інвалідністю, переселенці та особи, які претендують на отримання статусу внутрішньо переміщеної особи, біженці, та інші відповідно до ст. 14 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу».

Із внесеними законодавчими змінами право на всі види БВПД отримали й особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі.

Центри отримали нові повноваження щодо роботи із цією категорією, які полягають у:

  • ü Забезпеченні надання безоплатної правової допомоги постраждалим особам, у тому числі на базі загальних та спеціальних служб підтримки постраждалих осіб;
  • ü Взаємодії із іншими суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
  • ü Звітування про результати здійснення повноважень у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», особою, яка постраждала від домашнього насильства є будь-яка особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.

Домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» зазначає, що особою, яка постраждала від насильства за ознакою статі є особа, яка зазнала насильства за ознакою статі.

Насильство за ознакою статі – діяння, спрямовані проти осіб через їхню стать, або поширені в суспільстві звичаї чи традиції (стереотипні уявлення про соціальні функції (становище, обов'язки тощо) жінок і чоловіків), або діяння, що стосуються переважно осіб певної статі чи зачіпають їх непропорційно, які завдають фізичної, сексуальної, психологічної або економічної шкоди чи страждань, включаючи погрози таких дій, у публічному або приватному житті.

Крім того, згаданими законодавчими змінами розширено категорію дітей як суб’єктів права на БВПД.

Отримати її відтепер можуть не лише діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (як було дотепер), а усі діти.

За отриманням правової допомоги відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» звертайтесь до Первомайського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: м. Лозова, вул. Свято-Миколаївська, буд. 4, 3-й поверх.


Ministr usticii

Консультує Міністр юстиції

Пане міністре, хочу звернутися до вас за порадою. Ви неодноразово говорили про боротьбу з насильством у сім’ї і казали, що насильство це не тільки коли б’ють, а й коли принижують і знущаються. В мене на жаль склалася така ситуація, що чоловік постійно показує свою зневагу до мене. Що мені робити в такому випадку, як це припинити?

Наталя Гук

 

Яким може бути насильство в сім’ї?

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Сексуальне насильство - будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності.

Психологічне насильство - словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.

Економічне насильство - умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

 

Куди звертатись, якщо зазнали насильства?

Облік і розгляд заяв та повідомлень про застосування домашнього насильства проводиться суб'єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству:

- районними, районними у містах Києві і Севастополі державними адміністраціями та виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад;

- службами у справах дітей;

- загальними та спеціалізованими службами підтримки постраждалих осіб (центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді; притулки для дітей; центри соціально-психологічної реабілітації дітей; соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка); центри соціально-психологічної допомоги; територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг); інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги);

- уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України;

- судом (у випадку заяви про видачу обмежувального припису стосовно кривдника);

- цілодобовим кол-центром з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей.

 

Які необхідно подати документи?

Допомога постраждалим особам надається за місцем звернення.

Працівником суб'єкта, що здійснює заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі  вносяться відомості зокрема про:

особу, яка повідомила про вчинення насильства (прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць, рік народження; місце проживання; номер контактного телефону), - за згодою;

постраждалу особу (прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць, рік народження; стать; громадянство; місце проживання; місце навчання та/або місце роботи; номер контактного телефону) - за згодою;

кривдника (прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць, рік народження; стать; громадянство; місце проживання; місце навчання та/або місце роботи; номер контактного телефону) та про характер відносин між кривдником і постраждалою особою;

випадок домашнього насильства, насильства за ознакою статі (дата вчинення; місце вчинення; форма домашнього насильства; вид шкоди чи страждань, завданих внаслідок насильства за ознакою статі; короткий опис);

потреби постраждалої особи.

У заяві до суду про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) заявника та заінтересованої особи, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, у разі якщо заява подається особою, яка може бути заявником, у розумінні статті 350 -2 Цивільного процесуального кодексу України, - процесуальне становище особи, яка подає заяву, із зазначенням її імені (прізвища, імені та по батькові), місця проживання чи перебування, поштового індексу, відомих номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти, а також ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) дитини або недієздатної особи, в інтересах якої подається заява, місце її проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, якщо такі відомі;

3) обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).

 

Як довго розглядаються заяви?

У разі виявлення фактів домашнього насильства стосовно дітей або отримання відповідних заяв чи повідомлень не пізніше однієї доби повідомляється служба у справах дітей, уповноважені підрозділи органів Національної поліції України.

У разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України кривднику виноситься терміновий заборонний припис.

Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду.

 

Що робити у разі отримання тілесних ушкоджень?

Установи і заклади охорони здоров'я у разі виявлення тілесних ушкоджень забезпечують в установленому порядку проведення медичного обстеження постраждалих осіб, а у разі ушкоджень сексуального характеру направляють постраждалих осіб на тестування на ВІЛ-інфекцію.

Уповноважені підрозділи органів Національної поліції, зокрема, вживають заходи для припинення домашнього насильства та надання допомоги постраждалим особам,  забезпечують інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися, винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників, взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством, анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством.

 

Яка відповідальність за вчинення насильства? 

За вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування законодавством встановлено відповідальність  у виді  накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб. А у разі вчинення тих самих дій особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі правопорушення передбачено відповідальність  у виді штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

Кримінальна відповідальність при проявах домашнього насильства настає за вчинення легких тілесних ушкоджень, умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень, побоїв і мордувань тощо відповідно до кримінального кодексу.

Разом з тим, Верховною Радою прийнято Закон України від 06 грудня 2017 року № 2227-VIII «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами», який набирає чинності через рік з дня його опублікування, та передбачає зміни до Кримінального кодексу України, а саме доповнення новою статтею 1261, якою встановлюється кримінальна відповідальність  за домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи. За такі дії особа буде нести покарання у виді громадських робіт на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк до двох років.

 

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Більш детальні роз’яснення та адвокатську допомогу можна отримати в Регіональному центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях. Дізнатися, де розташований найближчий пункт правової допомоги можна на сайтах Міністерства юстиції України та Головного територіального управління юстиції у Харківській області або за телефоном гарячої лінії 0(800) 213-103.


Умови призначення і виплати державної допомоги при народженні дитини

Допомога при народженні дитини надається одному з батьків або опікуну, який постійно проживає разом із дитиною.

Для отримання допомоги при народженні дитини необхідно звернутись до відділу соціального захисту населення за місцем проживання одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, або за місцем народження дитини. Заява також може бути подана в електронній формі через офіційний веб-сайт Міністерства соціальної політики України з використанням електронного цифрового підпису (у такому разі факт народження дитини на території України підтверджується за інформацією з Державного реєстру актів цивільного стану громадян). Електронний цифровий підпис можна отримати в Державній фіскальній службі, у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Центр сертифікації ключів «України», а також у банківських установах «УкрСиббанк» та «Приватбанк». В Приватбанку ЕЦП можна отримати он-лайн через сервіс «Приват 24».

Звернутися із заявою про призначення допомоги необхідно не пізніше 12 календарних місяців після народження дитини, інакше допомогу не призначать. Якщо раптом отримувач допомоги помер, допомогу при народженні дитини може продовжити отримувати інший з батьків або опікун, який повинен звернутись із відповідною заявою не пізніше ніж через 12 місяців після смерті отримувача допомоги.

Для отримання допомоги при народженні дитини необхідно пред’явити:

1) паспорт або інший документ, який підтверджує особу;

2) заяву одного з батьків (чи опікуна), з яким постійно проживає дитина, за встановленою формою;

3) копію свідоцтва про народження дитини;

У випадку, коли заяву подає опікун, необхідно додати копію рішення про встановлення опіки.  Якщо жінка має зареєстроване місце проживання на території України і народила дитину під час тимчасового перебування за межами України також додаються видані за кордоном компетентними органами і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини

Допомога при народженні дитини, яка народилася після 30 квітня 2014 року, призначається у розмірі 41 280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10 320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами (860 грн. на місяць).

Опі­кунам допомога при народженні дитини призначається на кожну взяту під опіку дитину. Якщо дитину влаштовано у дитя­чий заклад на повне державне утримання, допомога також призначається і виплачується також у розмірі, вста­новленому при народженні дитини, а гроші при цьому перераховують на відкритий у банку рахунок дитини.

Звертаємо увагу, що держава здійснює контроль за цільовим використанням державної допомоги при народженні дитини. Контроль за цільовим використанням дер­ жавної допомоги здійснюється працівниками центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. У разі встановлення факту нецільового викорис­тання коштів виплату допомоги може бути припинено.

У випадку невідвідування матір’ю (батьком, опікуном) дільничного лікаря-педіатра (сімейного лікаря), під наглядом якого перебуває дитина віком до одного року, адміністрація лікувально-профілактичного закладу повідомляє про це орган соціального захисту населення за місцем проживання дитини.

Рішення про припинення виплати допомоги приймається у разі:

  • - позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
  • - відмови отримувача допомоги від виховання дитини;
  • - нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;
  • - відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
  • - тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання, крім дітей, які народилися під час перебування матері в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань за умови перебування дитини разом із матір’ю;
  • - припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини;
  • - перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;
  • - усиновлення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;
  • - смерті дитини;
  • - смерті отримувача допомоги;
  • - виникнення інших обставин.

Рішення про припинення є не кінцевим і виплату допомогу при народженні можуть відновити (крім випадків смерті дитини і її усиновлення). Для цього особі, яка здійснює догляд за дитиною, потрібно звернутися протягом 12 місяців після припинення виплати допомоги до органу соціального захисту населення з письмовою заявою.

Якщо Ви потребуєте правової інформації, консультації або роз’яснень з правових питань, допомоги в складенні заяв, скарг та інших документів не процесуального характеру, Ви завжди можете звернутись до нашого центру безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: м. Лозова, вул. Свято-Миколаївська, 4, тел. для довідок (05745) 2-71-03; 2-71-04 або до його відділів в Барвінківському, Близнюківському, Кегичівському, Сахновщинському та Первомайському районах.

Крім того, в разі, якщо Ви є працездатною особою та маєте дохід, який не перевищує 3368 грн (станом до 01 грудня 2017 року), або є непрацездатною особою з доходом не більш ніж 2624 грн., внутрішньо переміщеною особою або ветераном війни (учасником АТО) з будь-яким матеріальним станом, і потребуєте правової допомоги у вигляді складення процесуальних документів або представництва в суді, іншому державному органі – використовуйте своє право на отримання доступу до правосуддя шляхом звернення до центру безоплатної вторинної правової допомоги та його структурних підрозділів.


01

Графік прийому населення та контактна інформація:

 Лозівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної право

вої допомоги працює з понеділка по п’ятницю з 08:00 до 17:00 без перерви.

Адреса: м. Лозова, вул. Паризької Комуни, буд. 4 (готель “Лозова”),  3 поверх, кабінет

и 28, 31.

Телефон: (05745) 2-71-03.

Гаряча лінія системи безоплатної вторинної правової допомоги:

0-800-213-103

Керівник Лозівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги: Шевченко Ірина Миколаївна; телефон – (05745) 2-71-04.

Адреса електронної пошти: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Діяльність Лозівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги поширюється на територію Близнюківського, Лозівського, Первомайського районів та міст Лозова, Первомайський Харківської області.

При першому зверненні до Центру  необхідно мати при собі паспорт та ідентифікаційний код.

Завдання Лозівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги:

Безоплатна  вторинна  правова  допомога  -  вид  державної гарантії,  що  полягає  у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.

Основним завданням центру є створення рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя шляхом організації надання безоплатної вторинної правової допомоги, а саме забезпечення надання таких видів правових послуг:

1) здійснення представництва інтересів осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;

2) складання документів процесуального характеру.

Категорії населення, які мають право на отримання безоплатної вторинної правової допомоги:

Право на безоплатну вторинну правову допомогу, згідно статті 14  Закону України «Про безоплатну правову допомогу», мають такі категорії осіб:

- особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо середньомісяч-ний  сукупний дохід  їхньої  сім'ї  нижчий  суми прожиткового  мінімуму сім’ї, розрахованого відповідно до Закону України "Про прожитковий мінімум";

- інваліди,  які  отримують  пенсію  або  допомогу, що призначається  замість пенсії, у розмірі менше двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб;

- діти-сироти,  діти,  позбавлені  батьківського піклування, безпритульні діти,  діти,  які можуть  стати  або  стали  жертвами насильства  в  сім'ї;

- особи, які претендують ся на статус біженця (до моменту прийняття рішення про надання такого статусу);

- ветерани  війни  та особи,  на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії  їх соціального захисту", особи, які  мають  особливі  заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною,  особи,  які належать до  числа  жертв нацистських переслідувань –  на правові послуги стосовно питань, пов'язаних з їх соціальним захистом;

- особи,  щодо  яких  суд  розглядає  справу  про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та   поновлення  цивільної дієздатності   фізичної особи; про надання психіатричної  допомоги  в  примусовому  порядку;

- реабілітовані - на правові послуги стосовно питань, пов'язаних з реабілітацією;

 

 

Новини

Урядові портали

Сайт президента України Кабінет міністрів Реестр виборців Харківська обласна рада Державна фіскальна служба України Харківська обл. держ. адміністрація Інститут держ. управління
Інститут держ. управління
ВГОРУ