Оголошення

Дивитись усі

Туристичний маршрут

Туристичний маршрут

по місту Лозова

Вітаю Вас, Павле Дмитровичу! По телевізору багато казали про те, що Мін’юст прийняв закон, який примусить чоловіків, які не платять аліменти, зробити це, або до них буде застосоване серйозне покарання. Мій колишній чоловік вже кілька років ні копійки не дає нам з дитиною. Поясніть, що саме його очікує за новим законом.

Оксана Муляр

Проблема безвідповідального ставлення батьків до утримання своїх дітей, дійсно, є однією з найбільш актуальних в Україні. На обліку виконавчої служби Міністерства юстиції перебуває майже 600 тисяч проваджень про примусове стягнення аліментів. З них понад 90 тисяч стосуються боргу, який перевищує 6 місяців.

І це при тому, що лише за минулий рік державними виконавцями Мін’юсту стягнено понад 2,4 млрд грн заборгованості по аліментах на користь 576 тисяч дітей.

Вирішити проблему без законодавчих змін було неможливо. Тому Мін’юст розробив законопроект №7277 #ЧужихДітейНеБуває про посилення відповідальності злісних неплатників аліментів.

Документ підтримала Верховна Рада України та підписав Президент України. 6 лютого цього року Закон вступає в силу.

Які нові засоби впливу запроваджує закон?

Спрощується порядок встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України. Законом на виконавця покладається обов’язок встановлювати таке обмеження без участі суду.

Вітаю Вас, Павле Дмитровичу! По телевізору багато казали про те, що Мін’юст прийняв закон, який примусить чоловіків, які не платять аліменти, зробити це, або до них буде застосоване серйозне покарання. Мій колишній чоловік вже кілька років ні копійки не дає нам з дитиною. Поясніть, що саме його очікує за новим законом.

Оксана Муляр

Проблема безвідповідального ставлення батьків до утримання своїх дітей, дійсно, є однією з найбільш актуальних в Україні. На обліку виконавчої служби Міністерства юстиції перебуває майже 600 тисяч проваджень про примусове стягнення аліментів. З них понад 90 тисяч стосуються боргу, який перевищує 6 місяців.

І це при тому, що лише за минулий рік державними виконавцями Мін’юсту стягнено понад 2,4 млрд грн заборгованості по аліментах на користь 576 тисяч дітей.

Вирішити проблему без законодавчих змін було неможливо. Тому Мін’юст розробив законопроект №7277 #ЧужихДітейНеБуває про посилення відповідальності злісних неплатників аліментів.

Документ підтримала Верховна Рада України та підписав Президент України. 6 лютого цього року Закон вступає в силу.

Які нові засоби впливу запроваджує закон?

Спрощується порядок встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України. Законом на виконавця покладається обов’язок встановлювати таке обмеження без участі суду.

Вітаю Вас, Павле Дмитровичу! По телевізору багато казали про те, що Мін’юст прийняв закон, який примусить чоловіків, які не платять аліменти, зробити це, або до них буде застосоване серйозне покарання. Мій колишній чоловік вже кілька років ні копійки не дає нам з дитиною. Поясніть, що саме його очікує за новим законом.

Оксана Муляр

Проблема безвідповідального ставлення батьків до утримання своїх дітей, дійсно, є однією з найбільш актуальних в Україні. На обліку виконавчої служби Міністерства юстиції перебуває майже 600 тисяч проваджень про примусове стягнення аліментів. З них понад 90 тисяч стосуються боргу, який перевищує 6 місяців.

І це при тому, що лише за минулий рік державними виконавцями Мін’юсту стягнено понад 2,4 млрд грн заборгованості по аліментах на користь 576 тисяч дітей.

Вирішити проблему без законодавчих змін було неможливо. Тому Мін’юст розробив законопроект №7277 #ЧужихДітейНеБуває про посилення відповідальності злісних неплатників аліментів.

Документ підтримала Верховна Рада України та підписав Президент України. 6 лютого цього року Закон вступає в силу.

Які нові засоби впливу запроваджує закон?

Спрощується порядок встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України. Законом на виконавця покладається обов’язок встановлювати таке обмеження без участі суду.

Bezoplatna pravova dopomoga

Первомайський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

 Адреса центру: 64602, Харківська область, місто Лозова, вул. Свято-Миколаївська, будинок 4.

 

Телефони для довідок: (05745) 2-71-03, 2-71-04

 

Адреса електронної пошти: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. 

 

Директор Первомайського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги: Шевченко Ірина Миколаївна, телефон – (05745) 2-71-04.

 

Адреси відділів центру – бюро правової допомоги:

 

- місто Первомайський, ½ мікрорайон, буд. 56, телефон для довідок  (05748) 3-31-21

 

- місто Барвінкове, вул. Центральна, 1, телефон для довідок (05757) 4-17-70

 

- смт. Сахновщина, вул. Тарасів Шлях, 68, телефон для довідок (05762) 3-11-04

 

- смт. Близнюки, вул. Свободи, 26, телефон для довідок (05754) 5-17-19

 

-смт. Кегичівка, вул. Волошина, 29, телефон для довідок (05755) 3-11-84

 

 

Графік роботи центру і його відділів: понеділок – п’ятниця з 08:00 до 17:00 без перерви. Субота, неділя – вихідний.

 

Гаряча лінія системи безоплатної вторинної правової допомоги (цілодобово, безкоштовно): 0-800-213-103

 

Положення про Первомайський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

 


Соціальна підтримка сімей фізичних-осіб підприємців з дітьми в період карантину

 

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня № 329 «Деякі питання соціальної підтримки сімей з дітьми» запроваджено виплату допомоги на дітей фізичним особам-підприємцям, які належать до першої і другої групи платників єдиного податку та сплачували єдиний соціальний внесок, на період карантину та на один місяць після дати його відміни. Такою допомогою може скористатися близько 300 тисяч сімей. Вона надаватиметься на кожну дитину до 10-річного віку у розмірі прожиткового мінімуму.

Кому з ФОПів призначається і виплачується допомога на дітей відповідно до постанови КМУ № 329?

Така допомога на дітей до досягнення ними 10 річного віку призначається і виплачується фізичним особам-підприємцям, котрі обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої та другої груп платників єдиного податку. Обов’язковою вимогою також є наявність сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за усі місяці 2019 року або ж протягом усіх місяців 2019 року після державної реєстрації фізичної особи-підприємця.

Чи лише громадяни України мають право на такий вид допомоги?

Таку допомогу на дітей можуть отримувати не лише громадяни України, але й іноземці та особи без громадянства, за умови, що вони  постійно проживають в Україні.

Ким призначається та виплачується ця допомога?

Призначення і виплата цього виду допомоги на дітей здійснюється органами соціального захисту населення, які є структурними підрозділами районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, а також виконавчих органів місцевих рад. Цікаво, що заявник, маючи вибір, може звернутися за цією допомогою до  органів соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання або ж за місцем свого проживання.

А чи можна отримати допомогу двічі, подавши документи до органу соціального захисту як за місцем реєстрації проживання, так і за місцем проживання?

Схитрувати тут не вдасться, оскільки допомога на дітей за місцем проживання призначається заявникові за умови неотримання ним зазначеної допомоги за зареєстрованим місцем проживання. Органи соціального захисту населення, використовуючи інформаційні системи, здійснюють перевірку відомостей щодо неотримання заявником такої допомоги.

Чи призначається допомога на усіх дітей заявника?

Допомога заявникові призначається на кожну дитину до досягнення нею десятирічного віку (включно).

Чи кожен з батьків дитини, якщо вони є фізичними особами–підприємцями, зможе отримати цю допомогу?

Ні. Обоє батьків одночасно не зможуть її отримати. У пункті шостому Порядку виплати допомоги на дітей фізичним особам-підприємцям передбачена виплата лише одному з батьків (опікуну).

У якому розмірі та яким чином виплачуватиметься така допомога?

Ця допомога виплачуватиметься у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей відповідних вікових груп станом на 1 січня 2020 року, а саме:

  • для дітей віком до 6 років – 1779 гривень,
  • для дітей віком від 6 до 10 років – 2218 гривень.

Якщо дитина, на яку виплачується ця допомога, досягла шестирічного віку, тоді розмір допомоги переглядатиметься. Причому, враховуватиметься      відповідний розмір прожиткового мінімуму з наступного місяця. Звертаємо увагу, що виплата здійснюватиметься щомісяця за повний місяць. Призначатиметься вона з місяця звернення і виплачуватиметься через установи уповноважених банків.

Які документи надає заявник для призначення цієї допомоги?

Для призначення допомоги на дітей заявник подає або надсилає органу соціального захисту населення заяву відповідного зразка у паперовій або ж електронній формі, зазначаючи рахунок в установі уповноваженого банку. До заяви додає необхідні документи/відомості.

У паперовій формі заявник подає такі документи:

  • копії свідоцтв про народження дітей віком до 10 років;
  • довідку з Пенсійного фонду України про сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (індивідуальні відомості про застраховану особу за формою ОК-7);
  • копію документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства);

копію рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міськ     ої ради, сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади або суду про встановлення опіки (за умови здійснення опіки над дитиною).

Звертаємо увагу, що оформити виплату можна також онлайн:

на е-сервісі сайту Міністерства соціальної політики, де уже є активний лінк:

«Допомога на дітей ФОП» https://dopomoga2fop.ioc.gov.ua/ , чи за допомогою 

додатку «Дія»  https://diia.gov.ua/services/dopomoga-na-ditej-dlya-fop

В електронній формі заявник подає фотокопії вище зазначених документів. Відомості в електронному вигляді без надання фотокопій документів, а саме: з Пенсійного фонду України про сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (індивідуальні відомості про застраховану особу за формою ОК-7) та інформації про підтвердження права на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства) надаються через інформаційні системи Мінсоцполітики або інтегровані з ними інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Законів України  після введення в експлуатацію відповідних технічних та програмних засобів. Наголошую, що на заяву та документи/відомості, які подаються в електронній формі, накладається кваліфікований електронний підпис заявника. Відомості про прізвище, ім’я та по батькові заявника, його реєстраційний номер платника податків та реквізити документів, що посвідчують особу, отримуються з кваліфікованого сертифіката електронного підпису.

Чи може заявник–мешканець об’єднаної територіальної громади подавати документи до відповідної місцевої ради цієї ОТГ?

У разі утворення об’єднаної територіальної громади заявник може подавати усі необхідні документи уповноваженим особам, що визначені виконавчими органами місцевої ради об’єднаної територіальної громади, які потім передаватимуться відповідним органам соціального захисту населення для призначення цієї допомоги. Окрім того, у сільській місцевості прийняття заяв з необхідними документами для призначення допомоги на дітей і передачу їх відповідним органам соціального захисту населення здійснюватимуть особи, уповноважені виконавчими комітетами сільських і селищних рад.

Скільки часу розглядатиметься питання про призначення допомоги?

Заява разом з усіма необхідними документами вивчатиметься органом соціального захисту населення протягом трьох робочих днів з дня отримання цих документів. При чому, перевірка належності фізичної особи-підприємця до першої або другої групи платників єдиного податку проводитиметься з використанням даних з Реєстру платників єдиного податку. Важливо, що про призначення цієї допомоги чи про відмову в її призначенні орган соціального захисту населення видаватиме чи надсилатиме заявникові письмове повідомлення, у тому числі в електронній формі (у разі подання заяви та документів в електронній формі).  У ньому, зокрема,  повинна бути зазначена причина відмови та порядок оскарження такого рішення.

Які наслідки можуть бути у разі неподання заявником усіх необхідних документів?

Якщо до заяви, поданої у паперовій формі, не додані всі необхідні документи, орган соціального захисту населення повідомляє заявника, які документи повинні бути ще додані. Якщо зазначені документи будуть подані не пізніше ніж протягом одного місяця з дня звернення за призначенням допомоги на дітей, тоді допомога призначається з місяця звернення.

За яких умов та коли припинятиметься виплата допомоги?

Виплата цього виду допомоги припинятиметься у разі смерті отримувача, а також на підставі пропозицій, поданих центром соціальних служб, служби у справах дітей або уповноваженої особи, визначеної виконавчим органом місцевої ради об’єднаної територіальної громади за умови:

  • позбавлення отримувача батьківських прав;
  • відібрання дитини в отримувача без позбавлення батьківських прав;
  • тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання;
  • перебування отримувача під вартою на час слідства, у місцях позбавлення волі, за рішенням суду, розшуку отримувача органами Національної поліції;
  • смерті дитини.

Така виплата припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини. Зазначаюмо, що орган соціального захисту населення, який призначив допомогу, приймає з цього приводу відповідне рішення. Отримувач цієї допомоги у разі виникнення обставин, які призвели до припинення виплати допомоги, зобов’язаний протягом трьох робочих днів повідомити про це орган соціального захисту населення.

Чи призначається ця допомога на дітей, на яких виплачується компенсація послуги “муніципальна няня”?

Ні. За умови, коли виплачується компенсація послуги “муніципальна няня”, така допомога на дітей не призначається. Разом з тим, отримання заявником інших видів допомоги не впливає на призначення та виплату цього виду допомоги на дітей.

Чи продовжиться виплата допомоги, якщо заявник змінив місце проживання?

Коли заявник змінив місце проживання, виплата її продовжується органом соціального захисту населення за новим місцем проживання. Причому, враховується дата звернення – така допомога виплачується з місяця звернення до органу соціального захисту населення за новим місцем проживання.

Отримати юридичну консультацію або роз’яснення з правових питань можна:

Звернувшись до Барвінківського бюро правової допомоги за номером:

(05754) 5-17-19

– за безкоштовним телефоном системи БПД 0 800-213-103

– у месенджері Фейсбук-сторінки: https://www.facebook.com/lozova.legalaid/?epa=SEARCH_BOX

– у приватному чаті системи БПД у Телеграм http://legalaid.gov.ua/telegram.html

– у Телеграм-чат  «Правова допомога протидії насильству» https://t.me/Non_Violence_Bot


Психологічне та економічне насильство: як довести факт

 

Особливість домашнього насильства полягає у тому, що воно відбувається у колі близьких одне одному людей (родичів, членів сім’ї), які пов’язані між собою тісними зв’язками: шлюбними, інтимними, кровними, емоційними, спільним побутом тощо. Як правило, домашня тиранія відбувається поза сторонніми очима, тому і свідків проявів насильства або немає взагалі, або ними є члени родини. Психологічне та економічне насильство – найбільш «приховані» форми домашньої тиранії. Як захиститися від домашнього насильства  быльш детально йтиме мова далі.

Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає домашнє насильство як діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство

Психологічне насильство – це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи.

Наприклад, якщо вас чи ваших дітей удома систематично ображають, критикують усе, що ви робите, принижують, не дають самостійно ступити кроку, ви не можете самі обрати коло спілкування, розпоряджатися власним життям, вільно висловити свою думку – це не просто внутрішні родинні конфлікти чи модель стосунків подружжя, а насильство.

Дуже часто жертва сприймає таке ставлення кривдника як нормальну поведінку і «списує» на ревнощі, риси характеру кривдника, тощо і вважає це наслідком своєї «поганої» поведінки.

Але задумайтеся – якщо через таке ставлення ви постійно пригнічені, боїтеся за себе та рідних, не можете себе захистити, дати відсіч такій поведінці, то можна впевнено говорити про психологічну тиранію.

Економічне насильство

Економічне насильство – форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Таке насильство небезпечне тим, що умисне відібрання або ненадання одним членом сім’ї іншому майна та коштів, на які постраждала особа має передбачене законом право, може мати наслідком смерть жертви або  викликати порушення фізичного чи психічного здоров’я.

Якщо фізичне та сексуальне насильство, як правило, залишають «сліди» у вигляді фізичних ушкоджень та травм, розірваного одягу тощо, то психологічне та економічне насильство – найбільш приховані форми домашньої тиранії та складні для ідентифікації і доказування.

До прикладу, синці та побої можна відразу візуально розгледіти, травми внутрішніх органів – виявити при медогляді. А от  виявити недоїдання особи внаслідок позбавлення її кривдником належного харчування (економічне насильство) чи психотравму (психологічне насильство), а також встановити причинно-наслідковий зв’язок  з діяннями тирана вкрай важко, але можливо.

 Самоідентифікація жертви – перший крок до подолання насильства

Дуже часто самі постраждалі особи не розуміють, що над ними чиниться насильство, наприклад, коли їм постійно погрожують, забороняють навчатися та працювати,  контролюють кожен крок, ображають та принижують.

Самоідентифікація особи, як жертви психологічного/економічного насильства, є першим кроком до зупинення домашньої тиранії. Тут спрацьовує наступний алгоритм: людина, яка не усвідомлює, що страждає від насильства, не розуміє й протиправності цих дій, тому з її боку жодних кроків для подолання насильства бути не може.

Особа, яка страждає від насильства, повинна спочатку усвідомити, що вона жертва, адже, не переконавши себе – не переконаєш інших. Наступним логічним кроком будуть дії, спрямовані на припинення насильства та покарання кривдника.

Перебувати під психологічним та економічним тиском кривдника, не норма, а нонсенс. Не замовчуйте насильство, не бійтеся розвінчати міф про ідеальне родинне життя в очах сусідів, знайомих, пересічних. Це може коштувати життя та здоров’я вам та вашим рідним. Ні, не одразу, а поступово: спочатку зникає блиск в очах, а потім і бажання жити… Пам’ятайте, що допомогти вам є кому, але розпочати боротьбу можете лише ви самі.

Як довести факт психологічного та економічного насильства?

Свідки мають бути підготовлені, а не фальшиві

Свідки, як правило, бачать поодинокі прояви цих видів насильства і часто не знають усієї глибини та системності проблеми. В основному у таких випадках свідки та очевидці – це родичі та близьке оточення, які не завжди готові стати на бік жертви. Тому заручіться підтримкою того, кому довіряєте, розкажіть про ситуацію, що відбувається. Намагайтеся зробити так, щоб у проявів насильства були свідки. Але у боротьбі з тираном не заручайтеся підтримкою фальшивих свідків, не спирайтеся на видуманий сценарій, адже такі справи потім легко розсипаються у судах, а лжесвідка  і вас можуть притягнути до відповідальності.

Відео та фотофіксація фактів психологічного/економічного насильства, запис розмов, погроз, психологічного тиску, шантажу на мобільний телефон та диктофон

Неважко зрозуміти, що така фіксація фактів насильства жертвою відбувається приховано від кривдника. По перше, не можна виключати фізичну агресію тирана, якщо він дізнається про запис, по-друге, надалі кривдник буде обережнішим і навряд дасть вам можливість фіксувати свої знущання.

Треба взяти за правило вмикати диктофон при спілкуванні з  особою, яка вас кривдить. Доречно встановити на свій мобільний телефон  додаток для запису усіх телефонних розмов. Кривдник, як правило, погрожує, ображає та тисне на жертву не тільки при безпосередньому контакті, а й у телефонних розмовах.

Звичайно, якщо справа дійде до суду, то маловірогідно, що прихований відеозапис, запис розмов на диктофоні чи телефоні буде визнано судом допустимим доказом, але беззаперечно такі записи зіграють важливу роль на початковому етапі, а саме, для відкриття кримінального провадження за фактом домашнього насильства, а також при складенні поліцією протоколу про адміністративне правопорушення.

Звертайтеся за допомогою та фіксуйте факти таких звернень

Стаття 6 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає коло суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії  домашньому насильству, які взаємодіють між собою:

спеціально уповноважені органи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству: Міністерство соціальної політики; місцеві державні адміністрації, сільські, селищні, міські, районні у містах (у разі їх створення) ради;

інші органи та установи, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству: служби у справах дітей; уповноважені підрозділи органів Національної поліції України; органи управління освітою, навчальні заклади, установи та організації системи освіти; органи, установи та заклади охорони здоров’я; центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги; суди; прокуратура; уповноважені органи з питань пробації;

загальні служби підтримки постраждалих осіб:  центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; притулки для дітей; центри соціально-психологічної реабілітації дітей; соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка); центри соціально-психологічної допомоги; територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг); інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги постраждалим особам;

спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб: притулки для постраждалих осіб, центри медико-соціальної реабілітації постраждалих осіб, кол-центр з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, мобільні бригади соціально-психологічної допомоги заклади та установи, призначені виключно для постраждалих;

Кожен суб’єкт  має свої функції та повноваження, але будьте впевнені, що куди б ви не звернулися, вам нададуть допомогу а, у разі необхідності, перенаправлять до іншого суб’єкта  в залежності від потреб та ситуації.

Для оперативного отримання допомоги:

  • телефонуйте до поліції 102 або зверніться до найближчого відділу поліції з заявою про вчинення відносно вас домашнього насильства;
  •  
  • телефонуйте на гарячу лінію для жертв домашнього насильства 15-47 (цілодобово та безкоштовно). Оператор кол-центру не просто фіксує звернення чи переадресовує до відповідних компетентних відомств, а й в онлайн-режимі може надавати психологічну допомогу потерпілим;
  •  
  • телефонуйте на Національну гарячу лінію з питань запобігання домашнього насильства, торгівлею людьми та гендерної дискримінації 0-800-500-005, або з мобільного 116-123 (цілодобово)
  • якщо від насильства потерпає дитина – прямуйте також служби у справах дітей. Пам’ятайте, що за законодавством дитина, яка бачить насильство стосовно інших – є не свідком, а жертвою;
  • звертайтеся до фахівців для отримання психологічної допомоги, якщо ваш психологічний стан погіршився.

Правова допомога протидії насильству

Система безоплатної правової допомоги запустила в месенджері Телеграм-чат  «Правова допомога протидії насильству» https://t.me/Non_Violence_Bot, де потерпілі від домашнього насильства та свідки можуть онлайн отримати консультацію юристів щодо захисту своїх прав.

Зайти на Телеграм-чат «Правова допомога протидії насильству» можна також з чат-боту #ДійПротиНасильства https://t.me/police_helpbot, який запустило в Телеграм Міністерство внутрішніх справ спільно з Харківським університетом внутрішніх справ і Національною поліцією України.

Звернувшись до Первомайського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за номером:

(05754) 5-17-19

– за безкоштовним телефоном системи БПД 0 800-213-103

– у месенджері Фейсбук-сторінки: https://www.facebook.com/lozova.legalaid/?epa=SEARCH_BOX

– у приватному чаті системи БПД у Телеграм http://legalaid.gov.ua/telegram.html

– у Телеграм-чат  «Правова допомога протидії насильству» https://t.me/Non_Violence_Bot


Мікрокредити онлайн: що слід знати

 

У зв’язку із тим, що в Україні стало дуже поширеним мікрокредитування, до нашого центру надходить безліч запитань від осіб, які потребують правової допомоги саме в захисті їх прав перед фінансовими організаціями, адже в більшості випадків, методи, які використовують фінансові організації для стягнення боргових коштів з боржників, є абсолютно незаконними.

Наразі описано основні чотири кроки, які вам необхідно вчинити аби захистити себе та своїх близьких, якщо ви опинились в такій ситуації.

Крок 1. Рекомендуємо написати заяву про відкликання згоди на обробку своїх персональних даних до директора тієї установи, якій ви заборгували. Таке право надає вам ЗУ «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 року № 2297-VI (п.11 ч.2 ст. 8 закону). В такому випадку володілець інформації повинен припинити обробку персональних даних особи, тобто знищити або видалити такі дані.

Крок 2. Радимо звернутись зі скаргою до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі – Нацкомфінпослуг). У тексті скарги маєте викласти суть ситуації, що сталась, описавши незаконні дії фінансових організацій, вчинені відносно вас.


Офіційний сайт: https://www.nfp.gov.ua/ ;
Актуальна електронна адреса Нацкомфінпослуг: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.;
Поштова адреса Нацкомфінпослуг: 01001,
м. Київ-1, вул. Б. Грінченка, 3;
Номер телефону Нацкомфінпослуг: 044 234-39-46.

Крок 3. Якщо дзвінки та погрози все ж не припинились, у такому випадку напишіть заяву до Уповноваженого з прав людини про усунення порушень права на захист персональних даних та притягнення правопорушника до відповідальності. В такій заяві ви так само опишіть суть вашої проблемної ситуації, а також обов’язково маєте зазначити про ваші попередні безрезультатні звернення до керівництва фінансових організацій та Нацкомфінпослуг.
Офіційний сайт: http://www.ombudsman.gov.ua/ ;


Актуальна електронна адреса Уповноваженого з прав людини: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.;

Поштова адреса: 01008,
м. Київ-08, вул. Інститутська, 21/8

Номери телефонів: 044 253-75-89, 0800-50-17-20.

Звертаємо Вашу увагу, що такі заяви Ви можете надсилати як на електронну пошту вищезазначених уповноважених осіб так і рекомендованим листом Укрпоштою.

Крок 4. Це звернення до поліції. Адже у випадку неправомірного турбування, погроз або якимось чином втручання у ваше особисте життя чи життя ваших близьких, ви маєте право звернутись із відповідною заявою до органів поліції. В заяві обов’язково зазначте, які саме правопорушення з боку ФО були вчинені відносно вас.

Звертаємо увагу, що впродовж 24 годин після прийняття вашої заяви, відповідні відомості мають бути внесені співробітниками поліції до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР), а також у встановленому законом порядку повідомлено вас про початок досудового розслідування шляхом надання витягу з ЄРДР.
На офіційному сайті Національної поліції: https://www.npu.gov.ua/ Ви можете знайти місцезнаходження відділу поліції у Вашому місті.
Загальна електронна адреса: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.;
Електронна адреса для електронних звернень:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.;
Гаряча лінія Національної поліції: 0-800-50-02-02.

Куди звернутись під час карантину аби отримати детальну правову консультацію?

До Первомайського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги за номером телефону:

099-65-25-68-5

або (05745) 2-71-03, 2-71-04

з пн. по пт. з 08.00 до 17.00 год.

Зателефонуйте на безкоштовний номер системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103

Прочитайте правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid та обговоріть її у нашому чаті – https://t.me/ualegalaidchat

Скористайтеся правничою вікіпедією WikiLegalAid – https://wiki.legalaid.gov.ua

Пам’ятайте, що карантин — це не перешкода для отримання правової допомоги від держави.


Які документи посвідчують особу та хто може їх перевіряти

У період карантину, який продовжено до 11 травня 2020 року, знаходитися на вулицях без документів, що посвідчують особу, заборонено.

Хто має право вимагати у людини паспорт? Чи має право поліцейський вилучати документ, який людина йому пред’являє?

Які документи посвідчують особу?

У статті 13 Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус”  вказано на те, що документи, які посвідчують особу, залежно від їх функціонального призначення поділяються на два види: документи, що посвідчують особу й підтверджують громадянство України та документи, що посвідчують особу й підтверджують її спеціальний статус.

документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України:

  • паспорт громадянина України;
  • паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
  • дипломатичний паспорт України;
  • службовий паспорт України;
  • посвідчення особи моряка;
  • посвідчення члена екіпажу;
  • посвідчення особи на повернення в Україну;
  • тимчасове посвідчення громадянина України;

документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус:

  • посвідчення водія;
  • посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон;
  • посвідка на постійне проживання;
  • посвідка на тимчасове проживання;
  • картка мігранта;
  • посвідчення біженця;
  • проїзний документ біженця;
  • посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту;
  • проїзний документ особи, якій надано додатковий захист.

Чи обов’язково у період карантину носити з собою документи?

Обов’язково. Відповідно до змін, що внесені до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України  гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої  коронавірусом SARS-CoV-2» знаходитися на вулицях без документів, що посвідчують особу, у період карантину заборонено.

Хто має право вимагати в людини посвідчення особи?

Перелік суб’єктів, які мають право перевіряти документи, що  посвідчують особу, є дуже широким.

Розпочнемо з того, що здійснювати перевірку документів особи має право поліцейський. При чому, він  може вилучати  документ, який пред’являє йому особа, у тому числі, й паспорт.

За яких обставин поліцейський може вимагати в особи пред’явити документи?

У статті 32 Закону України «Про Національну поліцію» чітко окреслено умови, коли поліцейський  має право вимагати в людини документи, що посвідчують особу, та/або документи, що підтверджують відповідне право особи.

Це можливе лише за таких обставин:

–  якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, котра перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи;

– якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;

– якщо особа перебуває на території чи об’єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю;

– якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо;

– якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;

– якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення.

Який порядок поведінки поліцейського під час з’ясування особи?

Коли працівник поліції звертається до особи, він зобов’язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання. Поліцейський також зобов’язаний  пред’явити службове посвідчення на вимогу особи. При цьому він надає можливість ознайомитися з викладеною у посвідченні інформацією, не випускаючи його з рук.

Чи має право поліцейський вилучати документ, що посвідчує особу, який людина йому пред’являє? 

Працівник поліції не має права вилучати  документ, який пред’являє йому особа, у тому числі, й паспорт.

Коли ще слід пред’являти документ, який посвідчує особу й громадянство?

Звертаємо увагу, що багатьма нормативно-правовими актами України передбачено обов’язкове пред’явлення паспорта громадянина України. Це і не дивно, адже у Положенні про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року N 2503-XII зазначено, що паспорт громадянина України  є  документом,  що  посвідчує особу власника та підтверджує  громадянство  України.  Він  є дійсним   для   укладання   цивільно-правових   угод,   здійснення банківських  операцій,  оформлення  доручень  іншим   особам   для представництва перед третьою особою  лише  на  території  України.

У сімейних відносинах без паспорта – ніяк

Документ, який посвідчує особу та громадянство – паспорт громадянина України – необхідний під час регулювання сімейних відносин.

У частині четвертій статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що для державної реєстрації актів цивільного стану подається разом з іншими документами паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця заявника.

Отож, до органів реєстрації цивільного стану (ДРАЦС) паспорт подається для: укладення шлюбу, реєстрації народження дитини, зміни імені, розірвання шлюбу та отримання свідоцтва про смерть.

Окрім того,  копію паспорта надають разом із необхідними документами, а його оригінал пред’являють органу опіки й піклування під час влаштування дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування у сім’ю, а саме: усиновлення дитини, створення прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, оформлення опіки/піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування. Про це сказано у пункті сороковому Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 866 від 24.09.2008 року.

В яких випадках нотаріусу надається паспорт?

Нотаріусу надається паспорт під час посвідчення будь-яких правочинів: при оформленні заповіту, договору дарування, договору довічного утримання, договору купівлі-продажу тощо. А також при вчиненні інших нотаріальних дій, зокрема, видачі: свідоцтва про право на спадщину, свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів),  дублікатів нотаріальних документів, що зберігаються у справах нотаріуса.

Коли у банках вимагають документ, що посвідчує особу 

Для здійснення банківського обслуговування необхідно пред’являти паспорт або  ж інший документ, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів. Це, зокрема, вказано у пункті 27 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 29.12.2017 № 148.

Роботодавець має право вимагати документ

Також при укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу. Це передбачено у статті 24 Кодексу законів про працю України.

Документ, який посвідчує особу, потрібен під час виборів

Звичайно, у сфері виборчих правовідносин наявність документа, який підтверджує особу та громадянство виборця, є вкрай необхідною передумовою для реалізації гарантованого Конституцією України права голосу.

До документів, які підтверджують особу та громадянство виборця, як зазначено  у статті 8 Виборчого кодексу України, належать:

–  паспорт громадянина України (у вигляді паспортної книжечки або картки);

– тимчасове посвідчення громадянина України (для осіб, недавно прийнятих до громадянства України);

– картка (довідка) установи кримінально-виконавчої системи, що повинна містити: прізвище, ім’я, по батькові, число, місяць, рік народження, громадянство, фотографію особи, підпис керівника та печатку установи (для осіб, які перебувають в установах кримінально-виконавчої системи);

– військовий квиток (для військовослужбовців строкової служби).

А для виборців, які голосуватимуть на закордонних виборчих дільницях й на спеціальних виборчих дільницях, утворених на суднах, що перебувають у плаванні під Державним Прапором України, та на полярній станції України, підставою для видачі виборчого бюлетеня визначено один із таких документів:

– паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

– дипломатичний паспорт;

– службовий паспорт.

На чию ще вимогу слід пред’являти документ, який посвідчує особу?

Документи слід пред’являти на вимогу посадових осіб органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у випадках, передбачених законодавством, під час звернення до них, а також особам, уповноваженим на складання протоколів про адміністративні правопорушення під час їх складання,  у суді,  у військкоматі при встановленні військовозобов’язані особи, при перетині державного кордону, при оформленні митних документів та у інших випадках.

Куди звернутись під час карантину аби отримати детальну правову консультацію?

До Первомайського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги за номером телефону:


099-65-25-68-5

або (05745) 2-71-03, 2-71-04

з пн. по пт. з 08.00 до 17.00 год.


Споживче кредитування в умовах карантину

 

17 березня 2020 року Верховною Радою України прийнято Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”, яким внесено ряд змін до положень  Закону України “Про споживче кредитування”. З цього приводу фахівці Первомайського місцевого центру з надання БВПД надають правові роз’яснення.    

Перш за все дані нововведення звільняють споживачів  від відповідальності перед кредитодавцями за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язань за  договором споживчого кредитування, в тому числі прострочення сплати платежів. Таке звільнення стосується лише тих випадків прострочення, які були допущені в період з 01.03.2020 р. по 30.04.2020 р.

Окрім того, за допущення такого прострочення споживачі звільнені від  обов’язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем договірних зобов’язань .

Не менш важливою є заборона збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин, інших ніж передбачені ч. 4 ст.  1056-1 Цивільного кодексу України (збільшення процентної ставки відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором у випадку застосування в ньому змінюваної процентної ставки), у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит у період з 01 березня 2020 року по 31 травня 2020 року (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем в даний період  виконання зобов’язань зі сплати платежів).

 Зверніть увагу! Зміни щодо звільнення від відповідальності та підняття процентної ставки поширюються на кредити, визначені ч. 2 ст. 3 Закону України “Про споживче кредитування”, а значить, на:

1) договори, що містять умову про споживчий кредит у формі кредитування рахунку зі строком погашення кредиту до одного місяця, та кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця;

2) договори позики, що не передбачають сплати процентів чи будь-яких інших платежів за користування наданими за такими договорами грошовими коштами;

3) кредитні договори, метою яких є надання споживачу права вчиняти правочини з фінансовими інструментами, якщо такі правочини вчиняються за участю чи за посередництвом кредитодавця або іншого професійного учасника ринку цінних паперів;

4) кредити, що надаються за договорами, укладеними в результаті врегулювання спору шляхом укладання мирової угоди, затвердженої судом;

5) кредити, що надаються виключно в рамках відповідних державних програм або програм органів місцевого самоврядування визначеному колу фізичних осіб і передбачають окремі, визначені такими програмами, умови кредитування, у тому числі виплату процентів за користування кредитом;

6) несанкціонований овердрафт, що є перевищенням суми операції, здійсненої за рахунком, над сумою встановленого кредитного ліміту, що обумовлений договором між кредитодавцем та споживачем і не є прогнозованим за розміром та часом виникнення;

7) кредитні договори, загальний розмір кредиту за якими не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення кредитного договору;

8) кредити, що надаються ломбардами у разі передання предмета застави на збереження ломбарду, за умови що зобов’язання споживача обмежуються вартістю предмета застави.

Куди звернутись під час карантину аби отримати правову допомогу від держави?

до Первомайського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги за номером телефону:
099-65-25-68-5

або (05745) 2-71-03, 2-71-04

з пн. по пт. з 08.00 до 17.00 год.

написати на електронну пошту: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

Зателефонувати на безкоштовний номер системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103

Прочитати правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid та обговоріть її у нашому чаті – https://t.me/ualegalaidchat

Скористатися правничою вікіпедією WikiLegalAid – https://wiki.legalaid.gov.ua

Пам’ятайте, що карантин — це не перешкода для отримання правової допомоги від держави.


ТОП-3 ЗВЕРНЕНЬ

ДО ЦЕНТРУ ЖИТЕЛІВ ЛОЗІВЩИНИ В БЕРЕЗНІ 2020

 

ВІДПОВІДАЮТЬ ЮРИСТИ СИСТЕМИ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ:

Стягнення аліментів

 

https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Стягнення_аліментів_в_спрощеному_порядку_(наказне_провадження)

 

Зняття з реєстрації за місцем проживання

 

https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Зняття_з_реєстрації_за_місцем_проживання

 

Порядок і умови перерахунку пенсії

https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_і_умови_перерахунку_пенсії

Куди звернутись під час карантину аби отримати детальну правову консультацію?

до Первомайського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги за номером телефону:
099-65-25-68-5

або (05745) 2-71-03, 2-71-04

з пн. по пт. з 08.00 до 17.00 год.

напишіть на нашу електронну пошту: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

Зателефонуйте на безкоштовний номер системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103

Прочитайте правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid та обговоріть її у нашому чаті – https://t.me/ualegalaidchat

Скористайтеся правничою вікіпедією WikiLegalAid – https://wiki.legalaid.gov.ua

Пам’ятайте, що карантин — це не перешкода для отримання правової допомоги від держави.



Як повернути вартість квитків на скасовані через карантин перевезення?

Як компенсувати вартість квитків у зв’язку з припиненням перевезення пасажирів автобусним, залізничним, авіаційним транспортом під час епідемії коронавірусної інфекції COVID-19? 

 

Що робити коли відмінили рейс авіаційного сполучення?

Оскільки в умовах надзвичайних обставин перевізник має право скасовувати рейси без повідомлення, варто самим перевіряти, а не чекати повідомлення. Авіаперевізник, скасовуючи або затримуючи рейс, повинен надавати пасажирам на їх запит пояснення щодо підстав скасування чи затримки рейсу.

Також раджу пасажирам не писати авіакомпаніям запит на скасування квитка, як деякі перевізники просять (адже не ви відмовляєтесь, а перевізник скасовує рейс).

Треба писати запит на письмове підтвердження факту скасування рейсу і причини скасування та заяву про повернення всіх коштів із вказівкою, що рейс та зміна дати більше не задовольняє ваші потреби.

Якщо авіакомпанії пропонують тільки перенести дату чи повернення вартості квитка за умовами тарифу (добровільне повернення), то знайте, що у вас є право відмовитись від перенесення дати та вимагати примусового повернення коштів. Це авіакомпанії скасовують рейси через рішення органів влади, а не пасажири відмовляються від квитка.

Обов’язки авіакомпаній:

  • проінформувати пасажирів про правила відшкодування (не про скасування, про скасування має бути внесено в систему бронювання/дистрибуції за 8 годин до рейсу);
  • запропонувати альтернативу;
  • якщо пасажир відмовився від альтернативи, повернути всі кошти, навіть коли тариф цього не передбачає.

Авіаперевізник має право відмовити в поверненні коштів (за винятком всіх невикористаних державних зборів, податків, аеропортових зборів (такс) і зборів (такс) авіаперевізника), якщо:

  • заяву про повернення коштів пасажир подав після закінчення строку чинності квитка;
  • квиток придбано за спеціальним тарифом і правилами його використання не передбачено повернення сум (у разі придбання квитка за таким спеціальним тарифом авіаперевізник або його агент з продажу повинен поінформувати про це пасажира під час бронювання і в квитку має бути відповідна відмітка).

Право перевізника відмовити у поверненні коштів у зв’язку з дією надзвичайних обставин або непереборної сили не передбачається.

Що робити коли відмінили рейс залізничного сполучення?

Всі українці можуть повернути гроші за квитки на потяги, які виявилися недійсними через карантин COVID-19 в Україні в найближчий місяць.

Компанія «Укрзалізниця» компенсує пасажирам повну вартість проїзних документів на всі рейси, що було скасовано через введення карантину – без справляння додаткових зборів. Для зручності пасажирів і щоб уникнути концентрації людей біля кас, «Укрзалізниця» продовжила термін повернення квитків до 1 місяця від дати передбачуваного відправлення потягу, який було скасовано.

 Що робити коли відмінили рейс міжнародного автобусного сполучення?

 Якщо ви придбали квиток на скасований міжнародний рейс, на сайті компанії перевізника можна змінити його статус на «Відкрита дата» та скористатися ним пізніше. Якщо ви придбали квиток в компанії перевізника до оголошення карантину та не отримали повідомлення про скасування рейсу, зверніться до перевізника, номер якого вказаний на Вашому квитку. В разі скасування пасажирів мають повідомляти особисто. Усі квитки повертаються за процедурою, зазначеною компанією перевізником.

Як отримати правову допомогу дистанційно:

- зателефонувати на безкоштовний номер системи надання безоплатної правової допомоги : 0-800-213-103;

- зателефонувати за номером Первомайського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги: (05745) 2-71-03 або 2-71-04.

- зателефонувати на Skype: pervomayskyy.kharkiv;

- написати на електрону пошту центру: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

Також:

-поставити запитання в месенджер фейсбук-сторінки системи БПД: https://www.facebook.com/Centre.4.Legal.Aid/;

-скористатися правничою Вікіпедією: https://wiki.legalaid.gov.ua;

-прочитати правову консультацію на телеграм-каналі “Безоплатна правова допомога:” https://t.me/ualegalaid.


У зв’язку з загостренням ситуації з поширення коронавірусної інфекції з 23 березня 2020 року і до завершення карантину  Первомайський місцевий центр з надання безоплатної правової допомоги  призупиняє особистий прийом громадян та надання адресної правової допомоги  і повністю  переходить на надання правових послуг дистанційно. 

Щоб отримати правову консультацію:

📧 напишіть на нашу електронну пошту: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

📞 зателефонуйте на номер центру:  (05745) 2-71-03, 2-71-04

Небхідні документи можна залишити в 📫 скриньці для кореспонденції, що знаходиться в приміщені центру на 3 поверсі за адресою: Харківська область, м. Лозова. Харківська область, вул. Свято-Миколаївська, 4

Правову консультацію можна також отримати:

✅ зателефонувавши на безкоштовний номер системи БПД 0 800-213-103

✅ поставивши запитання в месенджер ФБ-сторінки: https://www.facebook.com/Centre.4.Legal.Aid/

✅ поставивши запитання на Інстаграм-сторінці системи БПД   https://www.instagram.com/ualegalaid/?hl=uk

✅ прочитавши правову інформацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid  та обговоривши її у нашому чаті - https://t.me/ualegalaidchat

✅ скориставшись правничою вікіпедією WikiLegalAid - https://wiki.legalaid.gov.ua

Пам’ятайте, що карантин — це не перешкода для отримання правової допомоги від держави.


Система БПД призупиняє прийом громадян і надає правову допомогу дистанційно

7       З 23 березня 2020 року і до завершення карантину система безоплатної правової допомоги призупиняє особистий прийом громадян та надання адресної правової допомоги. У цей період система БПД надаватиме правові послуги дистанційно. Ці заходи передбачені наказом Координаційного центру з надання правової допомоги від 20 березня №128-аг «Про організацію роботи з громадянами на період карантину».

       Тимчасова зміна режиму функціонування системи БПД пов’язана із загостренням ситуації щодо поширення коронавірусної інфекції. Для запобігання поширенню COVID-19 в Україні до 3 квітня введено карантин з низкою обмежень.

      «Система безоплатної правової допомоги переходить на дистанційну роботу. Ми це робимо задля безпеки здоров’я та життя наших клієнтів і працівників. Дуже просимо людей залишатися вдома. Правову допомогу від держави кожна людина може отримати дистанційно. Для цього система БПД використовує усі доступні нам способи — офіційні вебсайт та сторінки у соцмережах, електронну пошту та телефонний зв’язок», — зазначив в. о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.

      Відповідно до наказу, з 23 березня на час дії карантину призупинено особистий прийом громадян посадовими особами і працівниками Координаційного центру з надання правової допомоги, регіональних та місцевих центрів з надання БВПД. Призупинено також надання адресної безоплатної первинної та вторинної правової допомоги працівниками місцевих центрів.

       Безоплатна первинна та вторинна правова допомога надаватиметься із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій та з використанням скриньок для кореспонденції.

Надати необхідні документи можна через спеціально обладнані скриньки для кореспонденції або електронні засоби зв’язку (адреси та електронні пошти місцевих центрів з надання БВПД можна дізнатися на офіційному сайті системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/ ).

Щоб отримати юридичну консультацію або роз’яснення з правових питань:

- зателефонуйте на безкоштовний номер системи БПД 0 800-213-103

- поставте запитання у месенджер Фейсбук-сторінки: https://www.facebook.com/Centre.4.Legal.Aid/  

- напишіть на електронну пошту найближчого місцевого центру (адреси можна дізнатися на сайті системи БПД – https://www.legalaid.gov.ua/ )

- прочитайте правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid   та обговоріть її у нашому чаті - https://t.me/ualegalaidchat

- поставте запитання на Інстаграм-сторінці системи БПД   https://www.instagram.com/ualegalaid/?hl=uk

- скористайтеся правничою вікіпедією WikiLegalAid - https://wiki.legalaid.gov.ua

Кожній людині варто памʼятати, що карантин — це не перешкода для отримання правової допомоги від держави. Система БПД працює у посиленому режимі, консультує громадян і допомагає вирішити правові питання.

Ми посилили інформаційно-просвітницьку роботу. Інформуємо громадян про їхні права та механізм їх захисту через офіційний сайт та сторінки системи БПД у соціальних мережах, ЗМІ, інформаційні ресурси партнерських організацій.

Переконані, що щоденна праця фахівців системи БПД є надзвичайно важливою в цей час.

Ми допоможемо захистити Ваші права!


Аліменти на дитину: що слід знати 

Досить типова ситуація, коли батьки, які розлучені або проживають окремо, не можуть порозумітися щодо матеріального забезпечення дитини.

Дорослі люди не знаходять компроміс, а в результаті страждає дитина. Сімейний кодекс чітко вказує: аліменти є власністю дитини. Батьки повинні розуміти, що аліменти сплачуються не колишньому подружжю, а своїй дитині, на її розвиток, харчування, навчання, одяг тощо.

Чи можу я за власною ініціативою платити аліменти?

Один із батьків може добровільно сплачувати аліменти на утримання дитини. Подається заява за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину із заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві. Така заява може бути відкликана заявником.

На підставі заяви одного з батьків аліменти можуть бути відраховані і тоді, коли загальна сума, яка підлягає відрахуванню на підставі заяви та виконавчих документів, перевищує половину заробітної плати, пенсії, стипендії, а також якщо з нього вже стягуються аліменти на іншу дитину.(ст.187 Сімейного кодексу України).

Як визначитись з розміром аліментів?

Сімейним кодексом встановлено мінімальний гарантований та мінімальний рекомендований розмір аліментів, а також досягнення домовленостей між батьками розміру аліментів у твердій грошовій сумі.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Таким чином, з 1 січня 2020 року мінімальний гарантований розмір аліментів становить:

  • для дітей віком до 6 років - 889,5 грн.;
  • для дітей віком від 6 до 18 років - 1109 грн.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів з 1 січня 2020 року становить:

  • для дітей віком до 6 років - 1779 гривень
  • для дітей віком від 6 до 18 років - 2218 гривень.

Визначаючись з розміром аліментів у заяві, необхідно звернути увагу на мінімальний гарантований та мінімальний рекомендований розмір аліментів та на частку від заробітку батька, матері, яка може стягуватись судом – це на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

З 1 січня 2020 року 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку становить:

  • для дітей віком до 6 років - 17 790 грн.;
  • для дітей віком від 6 до 18 років - 22 180 грн.

Може бути така ситуація, що ви сплачуєте добровільно, а стягувач аліментів звернеться до суду про стягнення аліментів, мотивуючи тим, що платник аліментів виплачує розмір аліментів значно занижений. І у разі якщо суд встановить заниженість аліментів, то платнику потрібно буде сплатити заборгованість по аліментам. Кожен випадок індивідуальний, тому обирайте такий спосіб добровільної сплати аліментів не порушуючи права дитини.

Чи можна укласти договір про сплату аліментів?

Батьки дитини можуть звернутися до нотаріуса та укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначитися про розмір та строки виплати. При цьому, умови такого договору не можуть порушувати права дитини, передбачені чинним законодавством. У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Квартира замість аліментів?

Той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно – житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо. Такий договір нотаріально посвідчується. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

Якщо дитина досягла чотирнадцяти років, вона бере участь в укладенні цього договору.

Набувачем права власності на нерухоме майно є сама дитина або дитина і той із батьків, з ким вона проживає, на праві спільної часткової власності на це майно.

У разі укладення такого договору той із батьків, з ким проживає дитина, зобов'язується самостійно утримувати її.

Але необхідно звернути увагу, незважаючи на укладення такого договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо, від обов'язку брати участь у додаткових витратах на дитину.

Де можна отримати безкоштовну юридичну допомогу?

За отриманням безоплатної правової допомоги з цього та інших питань можна звернутись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:

м. Лозова, вул. Свято-Миколаївська, 4 (телефон (05745) 2-71-03, 2-71-04),

а також до відділів центру - бюро правової допомоги, за адресами:
- смт. Близнюки, вул. Свободи, 26,
тел. (05754) 5-17-19
- м. Барвінкове, вул. Центральна, 1,
тел. (05757) 4-17-70
- м. Первомайський, 1/2 мікрорайон, буд. 56,
тел. (05748) 3-31-21
- смт. Сахновщина, вул. Тарасів Шлях, 68,
тел. (05762) 3-11-04
- смт. Кегичівка, вул. Волошина, 29,
тел. (05755) 3-11-84
Прийом громадян щодня, крім вихідних та святкових днів, з 08:00 до 17:00.

Також заходьте на довідково-інформаційну платформу правових консультацій WikiLegalAid за адресою: https://wiki.legalaid.gov.ua/. Крім того, правову консультацію можна отримати за безкоштовним номером: 0 800 213 103.


ТОП-3 ЗВЕРНЕНЬ

ДО ЦЕНТРУ ЖИТЕЛІВ ЛОЗІВЩИНИ В ЛЮТОМУ 2020 РОКУ
ВІДПОВІДАЮТЬ ЮРИСТИ СИСТЕМИ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ:

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРОСТРОЧЕННЯ СПЛАТИ АЛІМЕНТІВ

https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2

БЕЗОПЛАТНА ПЕРЕДАЧА ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ ГРОМАДЯНАМ ІЗ ЗЕМЕЛЬ ДЕРЖАВНОЇ ТА КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ:

https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%91%D0%B5%D0%B7%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B0%D0%BC_%D1%96%D0%B7_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%96_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96

ТЕРМІНОВИЙ ТА ОБМЕЖУВАЛЬНИЙ ПРИПИС У ВИПАДКУ, ЯКЩО ОДНІЄЮ ІЗ СТОРІН Є ДИТИНА:

https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D1%81,%D1%83_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83_%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE_%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%94%D1%8E_%D1%96%D0%B7_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD_%D1%94_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0

За отриманням безоплатної правової допомоги можна звернутись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:

м. Лозова, вул. Свято-Миколаївська, 4 (телефон (05745) 2-71-03, 2-71-04),

а також до відділів центру - бюро правової допомоги, за адресами:

- смт. Близнюки, вул. Свободи, 26,
тел. (05754) 5-17-19
- м. Барвінкове, вул. Центральна, 1,
тел. (05757) 4-17-70
- м. Первомайський, 1/2 мікрорайон, буд. 56,
тел. (05748) 3-31-21
- смт. Сахновщина, вул. Тарасів Шлях, 68,
тел. (05762) 3-11-04
- смт. Кегичівка, вул. Волошина, 29,
тел. (05755) 3-11-84
Прийом громадян щодня, крім вихідних та святкових днів, з 08:00 до 17:00.
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги
0-800-213-103
(безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів).

Єдиний контакт-центр

[0 800 213 103


Як уберегтись від неправомірних дій колекторів?

Нав´язливі дзвінки, "листи щастя", погрози… Так професійні "вибивачі боргів" тероризують українців, які з різних причин не сплачують кредити або є поручителями. Тому не дивно, що у пересічних українців при слові "колектор" виникають не найприємніші асоціації. Хто ж такі колектори та чому українці воліють з ними не мати справ? Чи законна їх діяльність та як захиститися від протиправних дій "вибивачів боргів"?

 

Хто такі колектори та які правові підстави їх діяльності 

В Україні діяльність колекторів хоча й не заборонена, але водночас чітко не врегульована спеціальним законодавством. Це призводить до численних порушень прав та законних інтересів боржників і створює умови для діяльності так званих "чорних колекторів", які нерідко порушують закон.

Наразі Верховна Рада України для врегулювання колекторської діяльності та захисту боржників від недобросовісних дій колекторів прийняла у першому читанні законопроект.

Як відомо, основна функція колекторів – стягнення заборгованості з боржника. Колекторські фірми повинні мати ліцензію на здійснення інформаційно-консультативної діяльності.

 

Як мають діяти колектори

Примусово стягнути заборгованість в рамках закону можна лише за рішенням суду, що набрало законної сили, з дотриманням вимог, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19

Це означає, що колектори у жодному разі не мають повноважень самостійно примусово стягнути борг (наприклад, виселити людину з житла, забрати автомобіль чи будь-яке інше майно боржника).

Колектор може і має діяти двома шляхами. По-перше, усно, письмово чи у телефонних розмовах нагадувати боржнику про необхідність добровільно погасити прострочену заборгованість. Але робити це тактовно і ввічливо, без жодних протиправних дій щодо боржника чи інших осіб (психологічного тиску, погроз, залякувань, фізичного впливу тощо). По-друге, у разі несплати заборгованості звертатися до суду.

Крім того, колектор у своїй діяльності не має права порушувати положення законів щодо нерозголошення банківської таємниці: https://bit.ly/2Oc3IGS та захисту персональних даних боржника: https://bit.ly/2O9nPVW.

 

 Що робити, якщо вам зателефонував колектор

Найперше, що потрібно зробити, якщо з вами почали контактувати колектори, так це впевнитися, що вони діють на законних підставах. Вимагайте договір між кредитором та колектором (якщо колектор діє як посередник або є вашим новим кредитором). Законодавство у даному випадку на вашому боці, адже згідно з частиною 2 статті 517 Цивільного кодексу України https://bit.ly/37AegHu боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до отримання доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

 

 Хто такі "чорні колектори"?

"Чорними колекторами" у народі називають недобросовісних колекторів, які застосовують незаконні методи роботи, у тому числі і фізичне насильство. Їх діяльність заборонена законом, оскільки є протиправною.

Фактично "чорні колектори" є злочинцями і діють за наступною схемою: перекуповують борг, який тривалий час не сплачується, за відносно невелику суму (зазвичай від 5% до 30% реальної фактичної заборгованості), після чого самостійно "нараховують" боржнику шалені штрафи, неустойки, пеню, упущену вигоду тощо, а це незаконно. Далі починають психологічно та фізично залякувати боржника: представляються правоохоронцями і погрожують судом та в’язницею у разі, якщо особа негайно не віддасть борг, телефонують боржнику та його рідним з погрозами, приходять додому в нічний час, намагаються проникнути в житло, погрожують фізичною розправою або застосовують фізичну силу, поширюють неправдиву інформацію про боржника з його фото, анкетними даними, копією паспорта тощо.

Якщо справді є заборгованість по кредиту, слід пам’ятати, що її необхідно сплачувати, але наявність у особи непогашеного кредиту не є підставою для протиправних дій відносно неї.

 

 Як захиститися від протиправних дій колекторів

Якщо вам телефонують колектори і при цьому тиснуть або погрожують, необхідно опанувати себе, спілкуватися ввічливо і тактовно, не зриваючись на крик та погрози у відповідь. При цьому доречно встановити на мобільний телефон додаток, який записує всі ваші розмови, і при спілкуванні з колектором вказати, що записуєте телефонну розмову – у майбутньому це слугувати доказом у разі неправомірних дій відносно вас (тиску, погроз, вимагання, шантажу тощо).

Якщо йдеться про кредит, який ви взагалі не брали (наприклад, хтось взяв кредит і вписав вас поручителем, вказавши всі ваші контакти, а ви нічого про це не знали, або коли позичальник вказав кредитору ваш номер телефону замість свого), - спробуйте пояснити колекторам цю ситуацію. У разі якщо ви знаєте позичальника, зв'яжіться з ним і наполягайте, щоб він негайно вирішив дане питання. Але якщо вам не припиняють телефонувати – краще змінити номер.

Колектори не мають права розголошувати персональні дані боржників, проте такі випадки непоодинокі. Аби залякати та психологічно зламати людину, "вибивачі боргів" дозволяють собі розклеювати фото з ганебними надписами, розголошувати конфіденційну інформацію, погрожувати, вламуватися до оселі, псувати майно, застосовувати фізичну силу тощо. У такому випадку раджу негайно звертатися до поліції з заявою про злочин, а також до суду щодо захисту персональних даних.

 Юридичний супровід не завадить 

У процесі спілкування з колекторами доречно мати юридичний супровід, тим більше що держава надала унікальну можливість отримати безкоштовно юридичні консультації, а в окремих випадках – і захист, представництво у суді, складання процесуальних документів.

Якщо у вас незрозуміла ситуація з колекторами, радимо за більш детальною інформацією звернутись до найближчого місцевого центру чи бюро правової допомоги, щоб більше дізнатися про всі нюанси та захистити себе і свою родину. Їхні адреси та номери телефонів можна знайти на сайті системи безоплатної правової допомоги за адресою: https://legalaid.gov.ua.

Крім того, правову консультацію можна отримати за безкоштовним номером 0 800 213 103. Або завітати на довідково-інформаційну платформу правових консультацій WikiLegalAid за адресою: https://wiki.legalaid.gov.ua.

Якщо ви отримали дзвінок від банку чи колекторів про необхідність повернути кредит, про який ви нічого не чули, ми пропонуємо декілька порад, як діяти.

  1. Перевіряємо інформацію. Це можна зробити, звернувшись до банку, фінансової установи чи колекторської компанії, або онлайн в Українському бюро кредитних історій: https://www.ubki.ua/. Зазвичай проста комунікація дає можливість з’ясувати, що сталася помилка, або хтось вказав ваш телефон/адресу/дані як контактні, а, насправді, до кредиту ви відношення не маєте.

Якщо інформація підтвердилася, ідіть до правоохоронних органів.

  1. Напишіть заяву до поліції про те, що на вас був незаконно оформлено кредит. Це потрібно для фіксації факту події та внесення даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
  2. Потрібно звернутися до кредитора чи колектора. Повідомте банк чи МФО про те, що ви особисто кредит не оформляли, та наведіть аргументи на вашу користь.
  3. Отримайте від банку завірені копії договорів про кредитування. Колектори повинні надати вам договір переуступки вашої заборгованості.
  4. Зверніться до юриста-спеціаліста з банківського права.
    Спробуйте переконати банк чи фінансову установу у підробці документа. Це дасть змогу об’єднати зусилля для викриття шахрая.
  5. Повідомте про підробку регуляторні організації у сфері банківського сектору. Зокрема, Національний банк України. Для сфери небанківського мікрокредитування – Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Регулятор може призначити перевірку, вимагати від установ пояснень.
  6. Зверніться до безоплатної правової допомоги, де вам допоможуть підготувати позов до суду.

За отриманням безоплатної правової допомоги з цього та інших питань можна звернутись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:
м. Лозова, вул. Свято-Миколаївська, 4 (телефон (05745) 2-71-03, 2-71-04),
а також до відділів центру - бюро правової допомоги, за адресами:
- смт. Близнюки, вул. Свободи, 26,
тел. (05754) 5-17-19
- м. Барвінкове, вул. Центральна, 1,
тел. (05757) 4-17-70
- м. Первомайський, 1/2 мікрорайон, буд. 56,
тел. (05748) 3-31-21
- смт. Сахновщина, вул. Тарасів Шлях, 68,
тел. (05762) 3-11-04
- смт. Кегичівка, вул. Волошина, 29,
тел. (05755) 3-11-84
Прийом громадян щодня, крім вихідних та святкових днів, з 08:00 до 17:00.
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги
0-800-213-103
(безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів).


ТОП-3 ЗВЕРНЕНЬ

ДО ЦЕНТРУ ЖИТЕЛІВ ЛОЗІВЩИНИ В СІЧНІ 2020

ВІДПОВІДАЮТЬ ЮРИСТИ СИСТЕМИ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ:

1.Договір дарування нерухомого майна

https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0  

  1. Позбавлення батьківських прав

https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2:_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83

  1. Встановлення факту проживання чоловіка та дружини однією сім’єю без шлюбу

https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%94%D1%8E_%D1%81%D1%96%D0%BC%E2%80%99%D1%94%D1%8E_%D1%87%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%B6%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B1%D0%B5%D0%B7_%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83

За отриманням безоплатної правової допомоги з цього та інших питань можна звернутись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:

м. Лозова, вул. Свято-Миколаївська, 4 (телефон (05745) 2-71-03, 2-71-04),

а також до відділів центру - бюро правової допомоги, за адресами:

- смт. Близнюки, вул. Свободи, 26,

тел. (05754) 5-17-19

- м. Барвінкове, вул. Центральна, 1,

тел. (05757) 4-17-70

- м. Первомайський, 1/2 мікрорайон, буд. 56,

тел. (05748) 3-31-21

- смт. Сахновщина, вул. Тарасів Шлях, 68,

тел. (05762) 3-11-04

- смт. Кегичівка, вул. Волошина, 29,

тел. (05755) 3-11-84

Прийом громадян щодня, крім вихідних та святкових днів, з 08:00 до 17:00.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги

0-800-213-103

(безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів).


Порядок та підстави встановлення факту родинних відносин

Родинні відносини (споріднення) - кровний зв'язок між людьми, з наявністю якого закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв'язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника). Стосунки між подружжям не є родинними.

Встановлення факту родинних відносин здійснюється судом в порядку окремого провадження.

Суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв’язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо.

Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Куди звернутись

Заява фізичної особи про встановлення факту родинних відносин, подається до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцем її проживання. Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду України (стаття 316 ЦПК України).

Хто може звернутись до суду

Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути:

  • спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв’язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки;
  • особи, які мають право на пенсію у зв’язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини;
  • інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб;
  • прокурор у порядку статей 56, 57 ЦПК Українивідповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» також має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин для осіб, інтереси яких він представляє за законом.

Водночас справи про встановлення факту родинних відносин з метою одержання спадщини не можуть розглядатися судами, якщо заявник відповідно до ст. 1224 ЦК України усунений від права на спадкування.

Разом із заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть брати участь і заінтересовані особи з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави. Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом).

Вартість

За подання заяви особа сплачує судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, передбаченому підпункт 4 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір». (420,40 грн. на 2020 рік)

Перелік необхідних документів

Заява про встановлення факту родинних відносин повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст. 175 ЦПК України, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст. 318 ЦПК України.

Згідно із ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено:

  • який факт заявник просить встановити та з якою метою;
  • причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
  • докази, що підтверджують факт.

До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
До заяви про встановлення факту родинних відносин можуть додаватися такі документи та докази:

  1. докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб);
  2. довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану;
  3. пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.

Важливо!

Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів. Тобто, рішення суду про встановлення родинних відносин не може бути підставою для внесення виправлень, змін чи доповнень в актовий запис, видачі заявнику нового паспорта.

За отриманням безоплатної правової допомоги з цього та інших питань можна звернутись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:

м. Лозова, вул. Свято-Миколаївська, 4 (телефон (05745) 2-71-03, 2-71-04),

а також до відділів центру - бюро правової допомоги, за адресами:
- смт. Близнюки, вул. Свободи, 26,
тел. (05754) 5-17-19
- м. Барвінкове, вул. Центральна, 1,
тел. (05757) 4-17-70
- м. Первомайський, 1/2 мікрорайон, буд. 56,
тел. (05748) 3-31-21
- смт. Сахновщина, вул. Тарасів Шлях, 68,
тел. (05762) 3-11-04
- смт. Кегичівка, вул. Волошина, 29,
тел. (05755) 3-11-84
Прийом громадян щодня, крім вихідних та святкових днів, з 08:00 до 17:00.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги
0-800-213-103
(безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів).


Укладання шлюбного договору в Україні

 

Шлюбний договір – це договір між подружжям, який визначає їхні майнові права та обов'язки. У ньому чітко прописується безліч аспектів, починаючи від того, що буде з майном подружжя у разі розлучення і закінчуючи різноманітними обмеженнями для чоловіка або дружини. Але варто пам'ятати, що шлюбний договір не може регулювати особисті немайнові відносини між подружжям та його дітьми, наприклад, проведення відпустки тощо. Питання укладання шлюбного договору регулюється главою 10 Сімейного кодексу України.

Шлюбний договір може бути укладено особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, а також подружжям. На укладення шлюбного договору до реєстрації шлюбу, якщо його стороною є неповнолітня особа, потрібна письмова згода її батьків або піклувальника, засвідчена нотаріусом. Шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та обов'язки.

Шлюбний договір не може зменшувати обсягу прав дитини, які встановлені Сімейного кодексом України, а також ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище. Не може передаватися у власність одному з подружжя нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації.

Шлюбний договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується. Якщо цей договір укладено до реєстрації шлюбу, він набирає чинності у день реєстрації шлюбу. У разі укладання його подружжям, він набирає чинності у день його нотаріального посвідчення.

У шлюбному договорі може бути встановлено загальний строк його дії, а також строки тривалості окремих прав та обов'язків. Крім того, мова йде і про встановлена чинність договору або окремих його умов і після припинення шлюбу.

У шлюбному договорі може бути визначене майно яке дружина, чоловік передає для використання на спільні потреби сім'ї, а також правовий режим майна, подарованого подружжю у зв'язку з реєстрацією шлюбу.

Сторони можуть домовитися щодо майна, набутого ними за час шлюбу і вважати його спільною частковою власністю або особистою приватною власністю кожного з них. Також можуть дійти згоди про можливий порядок поділу майна, у тому числі і в разі розірвання шлюбу.

У шлюбному договорі сторони можуть передбачити використання належного їм обом або одному з них майна для забезпечення потреб їхніх дітей, а також інших осіб. Можуть включити до шлюбного договору будь-які інші умови щодо правового режиму майна, якщо вони не суперечать моральним засадам суспільства.

Якщо у зв'язку з укладенням шлюбу один із подружжя вселяється в житлове приміщення, яке належить другому з подружжя, сторони у шлюбному договорі можуть домовитися про порядок користування ним. Подружжя може домовитися про звільнення житлового приміщення тим з подружжя, хто вселився в нього, в разі розірвання шлюбу, з виплатою грошової компенсації або без неї. Також можливе урегулювання домовленості про проживання у житловому приміщенні, яке належить одному з них чи є їхньою спільною власністю, їхніх родичів.

Сторони можуть домовитися про надання утримання одному з подружжя незалежно від непрацездатності та потреби у матеріальній допомозі на умовах, визначених шлюбним договором. Якщо у шлюбному договорі визначені умови, розмір та строки виплати аліментів, то в разі невиконання одним із подружжя свого обов'язку за договором аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Шлюбним договором може бути встановлена можливість припинення права на утримання одного з подружжя у зв'язку з одержанням ним майнової (грошової) компенсації.

На вимогу одного з подружжя шлюбний договір за рішенням суду може бути змінений, якщо цього вимагають його інтереси, інтиреси дітей, а також непрацездатних повнолітніх дочки, сина, що мають істотне значення. Одностороння зміна умов шлюбного договору не допускається. Угода про зміну нотаріально посвідчується.

Подружжя має право відмовитися від шлюбного договору. У такому разі, за вибором подружжя, права та обов'язки, встановлені шлюбним договором, припиняються з моменту його укладення або в день подання нотаріусу заяви про відмову від нього.

На вимогу одного з подружжя шлюбний договір може бути розірваний за рішенням суду з підстав, що мають істотне значення, зокрема в разі неможливості його виконання.

Шлюбний контракт допоможе подружжям вирішити безліч майнових питань і уникнути плутанини при розлученні. Адвокат додає, що в договорі можна прописати обов'язок одного з подружжя у разі розлучення виписатися і фактично виселитися з квартири, яка належить другому з подружжя. Шлюбним договором може бути передбачено право одного з подружжя на отримання грошового утримання після розірвання шлюбу незалежно від досягнення пенсійного віку або присвоєння інвалідності.

Умовами шлюбного договору може бути передбачено і порядок несення витрат, таких, як оплата комунальних платежів, телефонний зв'язок, харчування та інше, а також утримання одного подружжя в момент вагітності і після розлучення, якщо дитина на той момент ще не досягла трирічного віку, грошова компенсація за прожиті в шлюбі роки, штрафні санкції на випадки зради і ін.

За додатковим роз’ясненням цього або інших питань ви можете звернутися до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:

м. Лозова, вул. Свято-Миколаївська, 4 (телефон (05745) 2-71-03, 2-71-04),
а також до відділів центру - бюро правової допомоги, за адресами:
- смт. Близнюки, вул. Свободи, 26, 
тел. (05754) 5-17-19
- м. Барвінкове, вул. Центральна, 1, 
тел. (05757) 4-17-70
- м. Первомайський, 1/2 мікрорайон, буд. 56, 
тел. (05748) 3-31-21
- смт. Сахновщина, вул. Тарасів Шлях, 68, 
тел. (05762) 3-11-04
- смт. Кегичівка, вул. Волошина, 29, 
тел. (05755) 3-11-84
Прийом громадян щодня, крім вихідних та святкових днів, з 08:00 до 17:00.

 


Електронний цифровий підпис: як швидко підтвердити право на безоплатну вторинну правову допомогу

 

Використання електронного цифрового підпису значно спрощує доступ до документів, які підтверджують право людини на безоплатну вторинну правову допомогу. Координаційний центр з надання правової допомоги підготував детальне роз’яснення, як отримати електронний цифровий підпис.

«Разом із зверненням про надання БВПД людина має подати документи щодо належності її до однієї із вразливих категорій осіб, які мають право на таку допомогу. Зокрема, це довідки з органів фіскальної служби, Пенсійного фонду. Електронний цифровий підпис дає змогу, не виходячідписаний ЕЦП електронний документ має таку ж юридичну силу, як і звичний паперовий документ, який людина підписує власноруч.

Використання електронного підпису – це економія часу, оскільки людині не треба везти паперові документи. За необхідності передача права підпису довіреній особі проходить без трудомістких і фінансово витратних процедур.

Є три варіанти отримання ЕЦП. Перший – звернутися до одного з кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг. Їхній список є за посиланням https://www.czo.gov.ua/ca-registry
Другий варіант – якщолюдина є клієнтом Приват банку, то для отримання ЕЦП можнаскористатисясервісом Приват24.

Пенсіонери можутьотримати ЕЦП разом з електронним пенсійним посвідченням. Для цього потрібно звернутися до найближчого територіального органу Пенсійного фонду України.

Як отримати відомості з Державного реєстру фізичних осібплатників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді з Державної фіскальної служби України?

КРОК 1

Перейдіть на веб-портал Державної фіскальної служби України (розділ“Електронний кабінет користувача”) https://cabinet.sfs.aov.ua\.

КРОК 2

Натисніть ВХІД. Заповніть поля вікна та увійдіть до кабінету:

КРОК З

У боковійвкладці «Заяви, запити для отримання інформації» оберіть з випадного списку «Р13 Запити», натисніть «Запит щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді».

КРОК 4

Заповніть новий Запит щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ, що відомості в електронному вигляді надаються ДФС за останні три роки (поквартально). Відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 50 днів після його закінчення.

КРОК 5

-     Перевірте внесені дані, натиснувши «Перевірити»;

-     Збережіть запит, натиснувши «Зберегти»;

-     Підпишіть запит, натиснувши «Підписати»;

-     пункт «Виберіть АЦСК»: орган, якийвидав ЕЦП (наприклад, АЦСК АТ КБ «ПРИВАТБАНК»)

-     пункт «Оберіть файл ключа»: завантажте з флешки, наякійзаписаний ЕЦП, файл «Кеу 6»

-     пункт «Пароль захисту ключа»: введіть пароль із файла «Password», з флешки, наякійзаписаний ЕЦП;

-     натисніть «Зчитати пароль захисту ключа»;

-     натисніть «Підписати»;

-     натисніть «Відправити».

КРОК 6

Документ можна переглянути у вкладці «Вхідні/ вихідні документи». У ній містяться всі сформовані за запитом особи та надані ДФС документи.

Отриманий документ збережіть чи роздрукуйте та надайте до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги або бюро правової допо­моги для підтвердження своєї належності до суб’єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу.

Як отримати довідки форми ОК-5 та ОК-7 з Пенсійного фонду України (індивідуальні відомості про застраховану особу)?

КРОК 1

Перейдіть на веб-портал Пенсійного Фонду України (розділ «Портал електроннихпослуг»)

https://portal.pfu.gov.ua

КРОК 2

Натисніть ВХІД. Заповніть поля спливноговікна та натисніть «війти з ЕЦП»:

КРОК 3

Заповніть запит на отриманняелектроннихдокументів:

- пункт «Тип звернення»: оберіть «Довідка ОК-5» чи «Довідка ОК-7»;

- пункт «Виберіть АЦСК»: орган, якийвидав ЕЦП (наприклад, АЦСК AT КБ «ПРИВАТБАНК»);

- пункт «Оберіть файл ключа»: завантажте з флешки, на якій записаний ЕЦП, файл підназвою «Кеу 6»;

- пункт «Пароль ключа»: введіть пароль із файла «Password», з флешки, наякійзаписаний ЕЦП;

-  надайтезгоду на передачу та обробку своїх персональних даних;

-  натисніть «Відправити до ПФУ».

Результати обробки звернення шукайте у вкладці «Мої звернення»

У вкладці «Виконано» вкладки «Моїзвернення» містяться всі сформовані та надані ПФУ документи за зверненнями особи.

КРОК 4

Натисніть позначку «Розгорнути» біля документу підназвою «Довідка ОК-5» чи «Довідка ОК-7».

У вкладці «Документивідповіді» післянатискання на документ у форматіpdf файл автоматично завантажиться на ваш комп’ютер.

Отриманий документ збережіть чи роздрукуйте та надайте до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги або бюро правової допомоги для підтвердження своєї належності до суб’єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу.

Електронний документ з QR-кодом, підписаний ЕЦП, згідно з чиннимзаконодавством, є анало­гом паперового документа, підписаного відпові­дальною особою в органах ПФУ.

За отриманням більш детальної інформації з цього та інших питань  Ви можете звернутись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:

м. Лозова, вул. Свято-Миколаївська, 4 (телефон (05745) 2-71-03, 2-71-04),
а також до відділів центру - бюро правової допомоги, за адресами:
- смт. Близнюки, вул. Свободи, 26, 
тел. (05754) 5-17-19
- м. Барвінкове, вул. Центральна, 1, 
тел. (05757) 4-17-70
- м. Первомайський, 1/2 мікрорайон, буд. 56, 
тел. (05748) 3-31-21
- смт. Сахновщина, вул. Тарасів Шлях, 68, 
тел. (05762) 3-11-04
- смт. Кегичівка, вул. Волошина, 29, 
тел. (05755) 3-11-84
Прийом громадян щодня, крім вихідних та святкових днів, з 08:00 до 17:00.


Кредит онлайн: що слід знати

Шо таке онлайн-кредит і чи справді так просто отримати кошти не виходячи з дому? Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків і оформлена в електронній формі.

Частиною 2 статті 639 Цивільного кодексу України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

На перший погляд все просто: гарна грошова пропозиція, прості умови, підтвердили реєстрацію та швидко отримали кошти на картку. А чи знаєте ви, що не підписуючи власноруч паперовий варіант кредитного договору, ви його підписуєте онлайн за допомогою електронного підпису. Тобто, зайшовши на сайт онлайн-кредитування, створивши особистий кабінет, залишивши свої персональні данні, підтвердивши їх за допомогою введення смс-коду, таким чином ви надаєте згоду на використання логіну та паролю особистого кабінету в якості аналога власноручного підпису. Ось це і є ваш електронний підпис. Ця норма закріплена в п. 6 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» і отримала назву електронний підпис одноразовим ідентифікатором.

      Фінансова компанія на своєму сайті в Інтернет-мережі, біл-бордах, оголошеннях, рекламі в транспорті загального користування, розмістивши інформацію про кредити фактично пропонує вам укласти кредитний договір. Зайшовши на сайт такої компанії та, вчинивши вище перелічені дії, ви фактично приймаєте пропозицію на укладення договору та стаєте стороною такого договору – позичальником. Таким чином, ви погоджуєтесь з умовами договору або правилами надання грошових коштів у кредит, навіть якщо ви його і не прочитали, оскільки вони є в загальному доступі, тобто є публічною інформацією.

   За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Суттєвими умовами, які обов’язково повинні досягти сторони при укладенні такого договору, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін. Наразі законодавством України передбачена можливість укладати договори за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, більше того він вважається укладеним в письмовій формі. Таким чином, фінансові компанії в онлайн режимі пропонують укласти договір, трактуючи його як електронний договір.

      З огляду на дані рішення можна дійти висновку, що онлайнкредитодавці, надаючи послуги з кредитування діють в межах Закону, а необізнаність позичальників щодо умов кредитування не є підставою для визнання вищезазначених договорів недійсними.

Досить часто позичальники не звертають увагу на умови кредитних договорів/ договорів позики, таким чином потрапляють у боргові ями, не задумуючись, що повертатимуть в рази більше коштів аніж взяли у фінансової компанії.

Тому перед тим, як звертатись за послугами до онлайн-кредитування зверніть увагу на нижчеперелічені факти:

  • перевірте у відкритих реєстрах реєстрацію юридичної особи – кредитодавця, та чи не перебуває фінансова установа в стані припинення/банкрутства;
  • дізнайтесь/перевірте ліцензію фінансової установи (серія, номер, дату видачі ліцензії) (відповідно до ст. 91 Цивільного кодексу України та Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»)
  • перевірте досвід, надійність кредитодавця, перевірте наявність судових спорів за участю вибраної Вами фінансової компанії;
  • звертайте увагу на умови договору позики/кредитного договору/ умов кредитування – вони можуть досить часто змінюватись;
  • оцініть вигідність кредиту – перерахуйте розмір регулярних платежів, відсотків і т. д.
  • зверніть особливу увагу на відповідальність позичальника за кредитним договором – штрафні санкції, які нараховує кредитодавець за прострочення виконання зобов’язань.

Слід пам’ятати, що у разі несплати за вищевказаним договором, кредитодавець має повне право на звернення до суду та подальше примусове стягнення заборгованості через виконавчу службу.

За додатковим роз’ясненням цього або інших питань ви можете звернутися до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:

м. Лозова, вул. Свято-Миколаївська, 4 (телефон (05745) 2-71-03, 2-71-04),
а також до відділів центру - бюро правової допомоги, за адресами:
- смт. Близнюки, вул. Свободи, 26, 
тел. (05754) 5-17-19
- м. Барвінкове, вул. Центральна, 1, 
тел. (05757) 4-17-70
- м. Первомайський, 1/2 мікрорайон, буд. 56, 
тел. (05748) 3-31-21
- смт. Сахновщина, вул. Тарасів Шлях, 68, 
тел. (05762) 3-11-04
- смт. Кегичівка, вул. Волошина, 29, 
тел. (05755) 3-11-84
Прийомгромадянщодня, крімвихідних та святковихднів, з 08:00 до 17:00.

 


Пожертва як різновид договору дарування

 

Основною рисою благодійної діяльності є те, що особа добровільно надає допомогу й не отримує за це будь-якого прибутку, в іншому разі це не є благодійною діяльністю.

Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» визначає благодійну пожертву як безоплатну передачу благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності, відповідно до цього Закону.

Договір пожертви за своєю юридичною суттю є різновидом договору дарування і хоча не є розповсюдженою нотаріальною дією, інколи саме він слугує правовим механізмом для врегулювання   майнових відносини між певними суб’єктами, про що прямо зазначається в ст. 729 Цивільного кодексу України. Цією статтею також визначено поняття пожертви як дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів особам для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети. Сторонами у договорі пожертви можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава Україна, територіальні громади.

Відмінність пожертви від дарунку вбачається в тому, що вона спрямована на досягнення конкретної мети.Кошти, які передаються при укладенні договору пожертви, мають бути використані за певним призначенням, наприклад, на лікування фізичної особи або для побудови церкви. За відсутності такої умови пожертвування вважається звичайним даруванням.

Умовою при укладанні договорів пожертви має бути дієздатність сторін. Окрім того, п. 2 ст. 720 Цивільного кодексу України закріплює додаткову гарантію захисту осіб, які перебувають під опікою або не досягли віку для повного рівня дієздатності - батьки (усиновлювачі), опікуни не мають права жертвувати майно дітей та підопічних.

Стаття 730Цивільного кодексу України визначає правопожертвувача здійснювати контроль за використанням пожертви відповідно до мети, встановленої договором про пожертву. Якщо використання пожертви за призначенням виявило­ся неможливим –подальше використання її за іншим призначенням дозволяється лише за згодою пожертвувача, а в разі його смерті (чи ліквідації, якщо пожертвувач є юридичною особою) – за рішенням суду.

Також пожертвувач або його правонаступники мають право вимагати розірвання договору про пожертву, якщо вона використовується не за призначенням. До договору пожертви застосовуються норми законодавства про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.На вимогу про розірвання договору пожертви застосовується позовна давність в один рік.

Договір пожертви вважається укладеним з моменту прийняття пожертви. Якщо, наприклад, мова йде про грошові кошти, то даним моментом визначають фактичне надходження пожертви на банківський рахунок приймача пожертви.

Право власності приймача пожертви на пожертву виникає з моменту її прийняття, тобто з того часу, коли приймач пожертви будь-якими діями підтвердить свою згоду.Приймач пожертви може відмовитись від пожертви, що має бути йому передана на підставі договору з обов'язком передати пожертву у майбутньому, але тільки до прийняття пожертви.

Договори пожертви не підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню на підставі ч.3 ст. 729 Цивільного Кодексу України та ч.2 пункту 1 статті 6 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», але варто пам'ятати про те, що в такому договорі чітко вказується мета, на яку жертвуються валютні цінності.

За отриманням безоплатної правової допомоги можна звернутись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:

м. Лозова, вул. Свято-Миколаївська, 4 (телефон (05745) 2-71-03, 2-71-04),

а також до відділів центру - бюро правової допомоги, за адресами:

- смт. Близнюки, вул. Свободи, 26, 
тел. (05754) 5-17-19

- м. Барвінкове, вул. Центральна, 1, 
тел. (05757) 4-17-70

- м. Первомайський, 1/2 мікрорайон, буд. 56, 
тел. (05748) 3-31-21

- смт. Сахновщина, вул. Тарасів Шлях, 68, 
тел. (05762) 3-11-04

- смт. Кегичівка, вул. Волошина, 29, 
тел. (05755) 3-11-84

Прийом громадян щодня, крім вихідних та святкових днів, з 08:00 до 17:00.


 

Трудовий договір та цивільно-правова угода – основні відмінності

Напередодні Міжнародного дня праці варто пригадати, що офіційно заробляти гроші можливо як за трудовим договором, так і на підставі цивільно-правової угоди. Але треба розуміти, що це – дві різних сфери правових відносин, і при укладенні, наприклад, цивільно-правової угоди, робітник має інший обсяг прав, гарантій та обов’язків, ніж у разі праці за трудовим договором.

Отже, трудовий договір є угодою між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов'язується виконувати певну роботу, трудову функцію, прямо визначену цією угодою, а роботодавець зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати належні умови праці. 

Цивільно-правовий договір - угода між двома або більше сторонами, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. За цим договором виконавець робіт зобов’язується, на замовлення іншої сторони договору, замовника, виконати конкретну роботу, що матиме певний результат.

Перша відмінність між цих угодах полягає в їх правовому регулюванні. Умови трудового договору визначають трудовим законодавством (Кодексом законів про працю, Законами України «Про оплату праці», «Про відпустки» і т.д.), а умови цивільно-правової угоди – Цивільним кодексом України.

     Сторони

Сторонами трудового договору є роботодавець та працівник – фізична особа.

Сторонами за цивільно-правовим договором є виконавець робіт та замовник. Виконавцем робіт може бути як громадянин - фізична особа, так і юридична особа. При цьому виконавець робіт може передоручити виконання замовленої роботи іншій особі, за договором субпідряду, а за трудовим договором робітник повинен виконувати свою роботу особисто.

     Строк договору

Трудовий договір може укладатись безстроково (тобто на невизначений строк), на на певний строк, визначений за погодженням сторін або на час виконання певної роботи (ці умови мають бути чітко прописані в трудовому договорі.

Цивільно-правовий договір завжди укладається на конкретний строк для виконання конкретної роботи – ці умови мають обов’язково визначатись у договорі.

     Предмет договору

За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. По закінченні виконання якого-небудь визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне процес праці.

За цивільно-правовим договором виконавці робіт до штату замовника не включаються. Вони самостійно вирішують питання свого виробничого процесу, виконують роботу на свій ризик. З чого слідує, що цивільно-правові договори застосовуються, як правило, для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення цієї мети договір вважається виконаним і дія його припиняється. Таким чином, він застосовується для, найчастіше, разових робіт. За трудовим договором працівник знаходиться із роботодавцем у тривалих відносинах і зобов'язаний виконувати будь-як роботу в межах своєї професії, спеціальності, кваліфікації і посади.

     Укладення договору

Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт і трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством – інші документи. Укладення трудового договору оформлюється наказом чи розпорядженням роботодавця, про прийняття на роботу робиться відповідний запис у трудовій книжці.

Цивільно-правовий договір може бути укладений у будь-якій формі. Якщо сторони домовились укласти договір у письмовій формі, він вважається укладеним із моменту його підписання. При укладенні договору виконавець – фізична особа повинен подати паспорт, довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру. Для виконання окремих видів робіт  виконавець зобов’язаний мати спеціальний дозвіл. Запис у трудову книжку не здійснюється.

     Режим праці і відпочинку

За трудовим договором працівник зобов’язується виконувати вимоги внутрішнього трудового розпорядку, встановлені адміністрацією підприємства, де він працює, дотримуватися трудової дисципліни. Правилами внутрішнього трудового розпорядку визначається: трудовий розпорядок на підприємстві, в установі, організації; час відпочинку; порядок надання відпусток; інші складові, що регулюють трудові відносини. Адміністрація контролює процес виконання працівником його обов’язків.

Виконавець цивільно-правового договору, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу, як йому зручно, виконує її на власний ризик, головне – виконати роботу належним чином і у строк, визначений договором. Замовник має право у будь-який час перевіряти тільки хід і якість роботи, але не втручаючись у діяльність робітника. Крім того, замовник не вирішує  питань побуту та відпочинку підрядника.

Оплата праці

Для підприємств, установ, організацій усіх форм власності є обов’язковими норми і гарантії оплати праці, визначені законодавством. Зокрема, щодо мінімального розміру заробітної плати, норм оплати: за роботу в надурочний час, у святкові і неробочі дні, у нічний час; за час простою не з вини працівника і т. ін., а також щодо гарантій для працівників на оплату відпусток та в інших випадках, передбачених законодавством. Заробітна плата виплачується регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором..

За цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. У договорі визначається ціна роботи, що включає відшкодування витрат підрядника, плату за виконану роботу і може бути визначена у кошторисі. Якщо цивільно-правовим договором не передбачено попередню оплату виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточного здавання роботи за умови, що її виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, достроково.

Соціальні гарантії

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання.

Виконавець робіт за цивільно-правовим договором позбавлений соціальних гарантій (права на відпустку, матеріальну допомогу, різного роду компенсації, лікарняні тощо). Крім того за цивільно-правовим договором не роблять запису у трудову книжку, стаж роботи підтверджується оригіналом договору. Водночас за умови сплати страхових внесків робота за цивільно-правовим договором зараховується до стажу роботи, що дає право на пенсію.

     Охорона праці

На підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності повинні бути створені безпечні і нешкідливі умови праці. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я або людей, які його оточують. У разі шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним із виконанням трудових обов’язків, роботодавець зобов’язаний здійснити відповідне відшкодування.

До замовника за цивільно-правовим договором не встановлено жодних вимог щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці виконавця. Виконавець виконує роботу на свій ризик. Відшкодуванню підлягає тільки шкода, завдана виконавцю каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю під час виконання договірних зобов’язань.

Відповідальність сторін

Відповідальність виконавця роботи за порушення цивільно-правових договорів насамперед має встановлюватися самим договором (пеня, штраф тощо). У трудових відносинах такі види санкцій не допускаються.

Крім того, у цивільно-правових відносинах діє принцип свободи договору, тобто сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов (але з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства).

Отже, за наявності ознак, притаманних саме трудовим відносинам, укладається трудовий договір, за наявності ж ознак, притаманних цивільно-правовим відносинам, слід укладати цивільно-правовий договір.

Якщо Ви потребуєте додаткових роз’яснень з цього або інших правових питань, пропонуємо звернутись  до центру безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: м. Лозова, вул. Свято-Миколаївська, 4.  Тел. для довідок (05745) 2-71-03; 2-71-04.


«Я маю право обирати!».

Тимчасова зміна місця голосування

Кожен громадянин України на виборах Президента України має один голос. Виборець може використати право голосу тільки на одній виборчій дільниці, де він включений до списку виборців. Кожен виборець голосує на виборах Президента України особисто. Голосування за інших осіб, а також передача виборцем права голосу будь-якій іншій особі забороняються.

До попереднього списку виборців на виборчій дільниці включаються громадяни України, яким виповнилося або на день виборів виповниться вісімнадцять років і які мають право голосу, та виборча адреса яких відповідно до відомостей Державного реєстру виборців відноситься до цієї виборчої дільниці. Виборець може бути включений до списку виборців тільки на одній виборчій дільниці, за загальним правилом – за місцем його виборчої адреси.

Згідно Закону України «Про Державний реєстр виборців», виборча адреса визначається за реєстрацією місця проживання особи. Таким чином підставою для зміни виборчої адреси є зміна прописки громадянина. Крім того, виборчою адресою військовослужбовця строкової служби є адреса дислокації військової частини (формування); виборчою адресою виборця, який відбуває покарання у вигляді арешту, позбавлення або обмеження волі, є адреса установи виконання покарань. Виборчою адресою виборця, який проживає чи перебуває за межами України, є його поштова адреса в країні проживання (перебування).

Виборча адреса виборця, який не має зареєстрованого місця проживання, визначається за погодженням із центром, який веде облік бездомних осіб, або соціальною службою, у складі якої утворено структурний підрозділ для ведення обліку бездомних осіб, або органом ведення Реєстру за мотивованим зверненням виборця.

У ситуаціях, коли виборець не матиме можливості перебувати у день виборів за місцем реєстрації і проголосувати на виборчій дільниці, до якої він «приписаний», він має право тимчасово змінити своє місце голосування. В такому випадку громадянин зможе проголосувати на не тій дільниці, яка визначена за місцем реєстрації його проживання, а за тією адресою, де він буде перебувати у день виборів (в тому числі й на закордонних виборчих дільницях).

Для зміни місця голосування громадянину необхідно подати заяву до відділу ведення Державного реєстру виборців за місцем реєстрації або місцем перебування виборця в день виборів (місцезнаходженням виборчої дільниці, дільниці для голосування, яку він просить визначити місцем його голосування). Увага! Заяву в іншому місці не приймуть. Відділи ведення реєстру виборців діють при районних державних адміністраціях та у виконавчих комітетах рад населених пунктів обласного підпорядкування.

Відділ ведення Державного реєстру виборців по м. Лозова знаходиться за адресою: місто Лозова, вул. Ярослава Мудрого, 1 ( в приміщенні Лозівської міської ради).

Крім того, кожен громадянин України може отримати інформацію щодо відомостей про нього у Державному реєстрі виборців через мережу інтернет: на сайті https://www.drv.gov.ua . На цьому сайті виборець може перевірити правильність відомостей в реєстрі – прізвища, ім’я та по-батькові, дати народження, виборчої адреси, адреси та номера дільниці, де він буде у списках.

Заява виборця, виборча адреса якого знаходиться за межами України, про тимчасову зміну місця голосування, приймається органом ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України. Виборець, який проживає чи перебуває за межами України, може за також звернутися до відповідної закордонної дипломатичної установи України щодо зміни його виборчої адреси.

Заява розглядається органом ведення Реєстру невідкладно, але не раніше дня початку відповідного виборчого процесу чи процесу референдуму та не пізніше ніж за п’ять днів до дня голосування. Наприклад, щоб успішно змінити місце голосування 31 березня 2019 року, подати заяву потрібно до 26 березня 2019 року.

У заяві зазначаються: ідентифікаційні персональні дані виборця, які визначають його особу - прізвище, власне ім’я (усі власні імена), по-батькові, дата, місце народження та унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності такої інформації в пред’явленому документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України), його виборча адреса, а також мотивування необхідності тимчасової зміни місця голосування та адреса, де він перебуватиме в день виборів, або номер виборчої дільниці, яку він просить визначити місцем його голосування, із зазначенням виборчого округу та його номера (за наявності).

До заяви додаються документи (копії документів), які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни виборчої адреси. Такими документами можуть бути: довідка з роботи, відрядження, довідка з місця навчання, довідка із закладу охорони здоров’я, квитки на транспорт, запрошення від родичів, бронювання місць в готелі тощо.

Особи, які зареєстровані на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, визначених Указом Президента України № 32/2019, не зобов’язані мотивувати необхідність зміни місця голосування. Але вони мають бути зареєстровані вищезазначених окупованих територіях, про що має бути вказано у паспортах-книжечках або витягах з Єдиного державного демографічного реєстру (якщо особа має паспорт у вигляді ID-картки). Подавати заяву таким особам потрібно виключного до того відділу реєстру виборців, де вони перебуватимуть у день голосування.

При поданні заяви громадянин пред’являє документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, – паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України (якщо особа нещодавно набула громадянства України). Для громадян України – військовослужбовців документом, який пред’являється органу ведення Реєстру, також може бути посвідчення військовослужбовця або військовий квиток.

Зверніть увагу: для голосування не за місцем реєстрації у другому турі виборів потрібно подати нову заяву, дотримуючись станове них законодавством термінів – з дня початку відповідного виборчого процесу (після оголошення результатів першого туру) та не пізніше ніж за п’ять днів до дня голосування.

Про тимчасову зміну місця голосування виборцю видається посвідчення за встановленою формою. Керівник органу ведення Реєстру відмовляє у задоволенні заяви особи про тимчасову зміну місця голосування з таких підстав:

якщо заяву подано раніше утворення виборчих дільниць (дільниць для голосування) або пізніш як за п’ять днів до дня голосування;

якщо встановлено, що особа, яка звернулася із заявою, не має права голосу на відповідних виборах чи референдумі;

якщо заяву про тимчасову зміну місця голосування виборця визнано необґрунтованою;

якщо до заяви виборцем не додано документів (копій документів), які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни виборчої адреси, крім випадку, передбаченого пунктом 2.5 Порядку тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни його виборчої адреси, затвердженого постановою ЦВК від 13 вересня 2012 року № 893.

Якщо Ви потребуєте додаткових роз’яснень з цього або інших правових питань, пропонуємо звернутись  до центру безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: м. Лозова, вул. Свято-Миколаївська, 4.  Тел. для довідок (05745) 2-71-03; 2-71-04.


Пане міністре, хочу звернутися до вас за порадою. Ви неодноразово говорили про боротьбу з насильством у сім’ї і казали, що насильство це не тільки коли б’ють, а й коли принижують і знущаються. В мене на жаль склалася така ситуація, що чоловік постійно показує свою зневагу до мене. Що мені робити в такому випадку, як це припинити?

Наталя Гук

Яким може бути насильство в сім’ї?

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Сексуальне насильство - будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності.

Психологічне насильство - словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.

Економічне насильство - умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Куди звертатись, якщо зазнали насильства?

Облік і розгляд заяв та повідомлень про застосування домашнього насильства проводиться суб'єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству:

- районними, районними у містах Києві і Севастополі державними адміністраціями та виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад;

- службами у справах дітей;

- загальними та спеціалізованими службами підтримки постраждалих осіб (центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді; притулки для дітей; центри соціально-психологічної реабілітації дітей; соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка); центри соціально-психологічної допомоги; територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг); інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги);

- уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України;

- судом (у випадку заяви про видачу обмежувального припису стосовно кривдника);

- цілодобовим кол-центром з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей.

Які необхідно подати документи?

Допомога постраждалим особам надається за місцем звернення.

Працівником суб'єкта, що здійснює заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі  вносяться відомості зокрема про:

особу, яка повідомила про вчинення насильства (прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць, рік народження; місце проживання; номер контактного телефону), - за згодою;

постраждалу особу (прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць, рік народження; стать; громадянство; місце проживання; місце навчання та/або місце роботи; номер контактного телефону) - за згодою;

кривдника (прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць, рік народження; стать; громадянство; місце проживання; місце навчання та/або місце роботи; номер контактного телефону) та про характер відносин між кривдником і постраждалою особою;

випадок домашнього насильства, насильства за ознакою статі (дата вчинення; місце вчинення; форма домашнього насильства; вид шкоди чи страждань, завданих внаслідок насильства за ознакою статі; короткий опис);

потреби постраждалої особи.

У заяві до суду про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) заявника та заінтересованої особи, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, у разі якщо заява подається особою, яка може бути заявником, у розумінні статті 350 -2 Цивільного процесуального кодексу України, - процесуальне становище особи, яка подає заяву, із зазначенням її імені (прізвища, імені та по батькові), місця проживання чи перебування, поштового індексу, відомих номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти, а також ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) дитини або недієздатної особи, в інтересах якої подається заява, місце її проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, якщо такі відомі;

3) обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).

 Як довго розглядаються заяви?

У разі виявлення фактів домашнього насильства стосовно дітей або отримання відповідних заяв чи повідомлень не пізніше однієї доби повідомляється служба у справах дітей, уповноважені підрозділи органів Національної поліції України.

У разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України кривднику виноситься терміновий заборонний припис.

Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду.

Що робити у разі отримання тілесних ушкоджень?

              Установи і заклади охорони здоров'я у разі виявлення тілесних ушкоджень забезпечують в установленому порядку проведення медичного обстеження постраждалих осіб, а у разі ушкоджень сексуального характеру направляють постраждалих осіб на тестування на ВІЛ-інфекцію.

Уповноважені підрозділи органів Національної поліції, зокрема, вживають заходи для припинення домашнього насильства та надання допомоги постраждалим особам,  забезпечують інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися, винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників, взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством, анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством.

Яка відповідальність за вчинення насильства?

За вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування законодавством встановлено відповідальність  у виді  накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб. А у разі вчинення тих самих дій особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі правопорушення передбачено відповідальність  у виді штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

Кримінальна відповідальність при проявах домашнього насильства настає за вчинення легких тілесних ушкоджень, умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень, побоїв і мордувань тощо відповідно до кримінального кодексу.

Разом з тим, Верховною Радою прийнято Закон України від 06 грудня 2017 року № 2227-VIII «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами», який набирає чинності через рік з дня його опублікування, та передбачає зміни до Кримінального кодексу України, а саме доповнення новою статтею 1261, якою встановлюється кримінальна відповідальність  за домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи. За такі дії особа буде нести покарання у виді громадських робіт на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк до двох років.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Більш детальні роз’яснення та адвокатську допомогу можна отримати в Регіональному центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях. Дізнатися, де розташований найближчий пункт правової допомоги можна на сайтах Міністерства юстиції України та Головного територіального управління юстиції у Харківській області або за телефоном гарячої лінії 0(800) 213-103.


Ministr usticii

Доброго дня! У нас з чоловіком от-от має народитися донечка. Підкажіть, будь ласка, як можна оформити допомогу при народженні дитини?

Ірина Тимощук

Хто має право на допомогу?

Допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини або опікуну, який постійно проживає разом з дитиною.

Куди звернутися?

До органу соціального захисту населення за місцем реєстрації одного з батьків дитини (опікуна), з яким постійно проживає дитина. Допомога може бути призначена за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органах соціального захисту населення за місцем реєстрації.

Заява також може бути подана в електронній формі органу соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання заявника. Зробити це можна через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики (https://e-services.msp.gov.ua/

) з використанням електронного цифрового підпису)

Звернутися необхідно не пізніше 12 календарних місяців після народження дитини, інакше допомогу не призначать.

Водночас допомога при народженні дитини, не одержана через смерть одного з батьків, якому ця допомога була призначена, виплачується матері (батьку, опікуну) за умови звернення за нею не пізніше ніж через 12 місяців після смерті отримувача допомоги.

Які документи потрібні?

Для отримання допомоги при народженні дитини за умови пред'явлення паспорта або іншого документу, який посвідчує особу, подається:

  1. заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики (наказ Міністерства соціальної політики України від 21 квітня 2015 року № 441 "Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг");
  2. копію свідоцтва про народження дитини;
  3. копію рішення про встановлення опіки (подають лише опікуни);
  4. видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини (якщо жінка, яка має зареєстроване місце проживання на території України і народила дитину під час тимчасового перебування за межами України).

Який розмір допомоги?

Допомога при народженні дитини призначається у розмірі 41 280 гривень.

Виплата допомоги здійснюється одноразово – у сумі 10 320 гривень.

Решта суми виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами (по 860 грн на місяць).

Чи можуть батьків позбавити допомоги?

Існує низка умов для припинення виплати допомоги:

  • - позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
  • - відмови отримувача допомоги від виховання дитини;
  • - нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;
  • - відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
  • - тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання, крім дітей, які народилися під час перебування матері в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань за умови перебування дитини разом з матір'ю;
  • - припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини;
  • - перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;
  • - усиновлення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;
  • - смерті дитини;
  • - смерті отримувача допомоги;

Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.

Таке рішення приймається безповоротно?

Рішення про припинення є не кінцевим і виплату допомогу при народженні можуть відновити (крім випадків смерті дитини). Для цього особі, яка здійснює догляд за дитиною, потрібно звернутися протягом 12 місяців після припинення виплати допомоги в орган соціального захисту населення з письмовою заявою.

Хтось контролює, на що витрачають допомогу?

Контроль за цільовим використанням державної допомоги здійснюється працівниками центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді або уповноваженою особою, визначеною виконавчим органом об'єднаної територіальної громади.

У разі встановлення факту нецільового використання коштів зазначені органи подають керівнику органу, який призначив допомогу, пропозиції щодо припинення її виплати.

Також у випадку невідвідування матір'ю (батьком, опікуном) дільничного лікаря-педіатра (сімейного лікаря), під наглядом якого перебуває дитина віком до 1 року, адміністрація лікувально-профілактичного закладу повідомляє про це орган соціального захисту населення за місцем проживання дитини.

Куди звернутися, щоб отримати детальну консультацію?

За детальною консультацією звертайтесь до Управління праці та соціального захисту населення за місцем проживання або до Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації.

 


додаток ЯМП буклет 2018 алiменти стр 1

 

додаток ЯМП буклет 2018 алiменти стр 2

 

додаток ЯМП буклет суд памятка боржник 0001

 

додаток ЯМП буклет суд памятка боржник 0002

 

додаток ЯМП буклет суд памятка стягувач 0001

 

додаток ЯМП буклет суд памятка стягувач 0002


Министр

Пане Міністре, звільнився з попереднього місця роботи і вже півроку не можу домогтися, щоб мені виплатили заробітну плату за останній місяць роботи. Що робити в такому випадку?

Іван Войтенко

Чи має роботодавець при звільненні виплатити всю суму одразу?

При звільненні працівника виплата всіх сум провадиться в день звільнення. Якщо працівник в цей день не працював – кошти мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Що робити, якщо не дійшли згоди?

Працівник може стягнути нараховану, але не виплачену заробітну плату:

  • в позасудовому порядку;
  • в судовому порядку.

Як вирішити спір у позасудовому порядку?

Звернутися із заявою до комісії по трудових спорах (у разі її створення) без обмежень будь-яким строком.

Трудовий спір підлягає розгляду, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом.

Комісія зобов’язана розглянути спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкового органу або за вибором працівника інша особа, в тому числі адвокат.

Чи можна оскаржити рішення комісії?

У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах можна оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.

Чи довго чекати виконання рішення комісії?

Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню у триденний строк після закінченні 10 днів, передбачених на його оскарження.

У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення комісії по трудових спорах у встановлений строк  працівникові комісією по трудових спорах підприємства, установи, організації видається посвідчення, що має силу виконавчого листа.

На підставі посвідчення, пред'явленого не пізніше тримісячного строку до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, державний виконавець чи приватний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку.

Що необхідно знати, щоб звернутися до суду?

Для стягнення заборгованості працівник може звернутися до суду в порядку:

  • наказного провадження (вимога працівника про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати є безспірною);
  • позовного провадження (наявний спір щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати та/або права на її отримання).

Яка процедура в рамках наказного провадження?

Судовий наказ може бути видано у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівнику суми заробітної плати.

Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за місцем розташування підприємства або за місцем реєстрації позивача.

Працівник має право звернутися до суду без обмеження строку.

Які документи необхідно подати і скільки це коштує?

Заява подається у письмовій формі та має містити докази:

         перебування заявника у трудових відносинах із боржником (наприклад: засвідчені копії наказу про прийняття на роботу, копія трудової книжки, копія трудового договору між роботодавцем і працівником, довідка з місця роботи тощо);

         підтвердження суми, яка стягується (будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо).

При зверненні до суду в порядку наказного провадження з вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої зарплати судовий збір не сплачується.

Як довго чекати рішення?

У разі прийняття судом ухвали про відкриття провадження, суд у триденний строк видає судовий наказ по суті заявлених вимог.

Судовий наказ набирає законної сили протягом 3 днів після закінчення десятиденного строку, які виділяються позивачу на подання заяви про відміну ухвали.

На підставі судового наказу стягувач повинен звернутися до державної виконавчої служби з метою його примусового виконання.

Яка процедура звернення у рамках позовного провадження?

У разі наявності спору щодо розміру заборгованості працівник може звернутися з позовною заявою до суду за місцем розташування підприємства чи місцем проживання/перебування позивача без обмеження строків.

Позивачі звільняються від сплати судового збору.

Чи передбачене відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні?

Суд стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку. Якщо розрахунок не проведений до розгляду справи – по день постановлення рішення.

Відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

У разі спору про розмір виплат вимоги про відповідальність за затримку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача.

При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Як довго чекати рішення щодо стягнення заробітної плати?

Судове рішення про виплату заробітної плати підлягає негайному виконанню, якщо сума заборгованості не перевищує 1 місяць.

Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне виконання судового рішення в разі стягнення всієї суми заборгованості із заробітної плати.

Куди звернутися, щоб отримати детальну консультацію?

Більш детальні роз’яснення та адвокатську допомогу можна отримати в Регіональному центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях. Дізнатися, де розташований найближчий пункт правової допомоги можна на сайтах Міністерства юстиції України та Головного територіального управління юстиції у Харківській області або за телефоном гарячої лінії 0(800) 213-103.


Ministr usticii

Консультує Міністр юстиції

Доброго дня пане Павле! На новий рік чоловік подарував мені нову пральну машину. Місяць вона пропрацювала, а потім ні з того ні з сього перестала включатися. Чек і всі документи ми з

берегли. Скажіть, чи можна нам звернутися до продавця, щоб поміняти на іншу.

Ольга Пращакова

 

На що має право покупець у разі придбання товару неналежної якості?

Покупець має право вимагати пропорційного зменшення ціни або безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк, або відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Товар неналежної якості може підлягати обміну протягом гарантійного строку, який зазначається в документах, котрі додаються до продукції.

У разі виявлення недоліків товару протягом встановленого гарантійного терміну з вини виробника покупець має право:

  • - розірвати угоду і повернути кошти, які були витрачені на покупку,
  • - замінити товар на такий самий, або аналогічний, якщо є в наявності у продавця.

Наявність недоліків або факт фальсифікації підтверджується висновком експертизи, яка повинна бути організована продавцем у 3-денний строк з дня одержання від споживача письмової згоди на цю дію.

Експертиза проводиться за рахунок продавця. Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли внаслідок порушення споживачем встановлених правил використання, зберігання чи транспортування, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов'язаний відшкодувати продавцю витрати на проведення експертизи.

Як довго чекати на заміну товару?

  • За наявності товару – негайно;
  • У разі перевірки якості товару - 14 денний термін;
  • У разі відсутності товару – 2 місячний строк з моменту подання заяви.

Скільки може тривати усунення недоліків товару?

Недоліки товару, пред'явлені споживачем, повинні бути усунуті протягом 14 днів з дати його пред'явлення або за згодою сторін в інший строк.

Чи маю я право отримати у користування інший прилад на час ремонту?

На письмову вимогу споживача на час ремонту йому надається (з доставкою) товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації).

За кожний день затримки виконання вимоги споживача сплачується неустойка у розмірі 1 % вартості товару.

При усуненні недоліків шляхом заміни комплектуючого виробу або складової частини товару, на які встановлено гарантійні строки, гарантійний строк на новий комплектуючий виріб і складову частину вираховуються з дня видачі споживачеві товару після ремонту.

Які документи треба мати при собі?

Розрахунковий документ з позначкою про дату продажу товару, гарантійні зобов'язання, зміст договору з виконавцем робіт (послуг), опис виявлених недоліків, висунуті вимоги (прохання) з документальним підтвердженням факту їх отримання продавцем (виконавцем), отримані заявником відповіді, висновки тощо.

Куди звертатися, якщо продавець порушує права?

Якщо ви хочете уникнути судового розгляду, то до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у відповідному регіоні. Контакти територіальних органів можна знайти за посиланням http://www.consumer.gov.ua/ContentPages/Kontakti_Terorganiv/139/

У випадку порушення продавцем прав споживача останній має право звернутися до уповноваженого органу з усним, електронним або письмовим зверненням (скаргою).

До письмового звернення (скарги) додаються наступні документи:

  1. копія звернення до суб'єкта господарювання (продавець);
  2. копія документу, який засвідчує факт придбання товару;
  3. копія технічного паспорта з позначкою про дату продажу;
  4. інші документи, які стосуються розгляду звернення.

У які строки буде розглянуто таке звернення?

У термін не більше 1 місяця від дня їх надходження.

Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, продавець встановлює необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється подавачу.

При цьому загальний термін вирішення питань не може перевищувати 45 днів.

Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Чи можу я звернутися до суду?

Споживач для захисту своїх прав має право звернутися до суду за місцем проживання, місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

До позовної заяви додаються докази, що обґрунтовують позовні вимоги, тобто відмову покупця обміняти товар, зокрема:

  1. копія звернення до продавця;
  2. висновок експертизи про невідповідність товару встановленим вимогам якості;
  3. копія документу, який засвідчує факт придбання товару;
  4. копія технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу;
  1. інші документи, які стосуються розгляду звернення.

Суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної  шкоди.

Скільки це коштуватиме?

Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, які пов'язані з порушенням їх прав (частина 3 статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів").

Які строки розгляду питання судом?

Цивільна справа в порядку позовного провадження розглядається судом протягом розумного строку, але не більше 2 місяців з дня відкриття провадження у справі.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

За детальною консультацією звертайтесь до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області.


Ministr usticiiКонсультує Міністр юстиції

Доброго дня, пане міністр! Я все життя прожила у батьківській хаті. Вони її самі будували. Тоді про всілякі документи не дуже думали. Просто сільська рада виділила землю, там і побудували. Батьки давно померли і жодних документів не залишили. Чи можу я якось оформити цю землю й хату на себе без заповіту. Куди і як мені звернутися? Хочу зазначити, що я єдина дочка, тому жодних конфліктів тут бути не може.

Тамара Слайко

Що таке спадкування?

Спадкування – це перехід прав та обов'язків (спадщини) від особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом. Для цього спадкоємець має подати документи, які посвідчують право власності спадкодавця на відповідне майно.

Разом з тим відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Нотаріус має перевірити подані документи та взнати, чи немає заборон або арешту цього майна.

За відсутності у спадкоємця необхідних документів нотаріус відмовляє йому у вчиненні нотаріальної дії та роз'яснює процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

До якого суду слід звернутися?

Справа щодо оформлення документів, що посвідчують право власності на нерухоме майно, розглядається в порядку цивільного судочинства в районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за місцем розташування майна.

Скільки це коштуватиме?

За подання позову сплачується судовий збір у розмірі 1%.

При цьому, розмір оплати не може бути меншим 40% розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не може перевищувати розміру 5 прожиткових мінімумів.

Ціна позову визначається, виходячи з грошової оцінки нерухомого майна. Вартість може бути зазначена в технічному паспорті на майно, або за результатом проведеної експертної оцінки.

Які документи треба подати до суду?

До позовної заяви, оформленої відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України, додаються докази, які обґрунтовують позовні вимоги, наприклад:

  • - свідоцтво про смерть спадкодавця;
  • - архівні довідки чи витяги з рішень сільської ради про надання земельної ділянки;
  • - дозвіл на будівництво будинку;
  • - довідка виконавчого комітету сільської ради депутатів трудящих;
  • - записи у погосподарських книгах;
  • - реєстрація місця проживання спадкодавця у будинку за паспортом;
  • - технічний паспорт на будинок;
  • - сплата за комунальні послуги;
  • - документи з колгоспу про відведення в установленому порядку земельної ділянки під забудову тощо.

Як довго чекати на рішення?

Цивільна справа розглядається судом протягом розумного строку, але не більше 2 місяців з дня відкриття провадження справі.

Але на сьогоднішній день оформити право власності на житловий будинок в порядку спадкування у Вашій ситуації можливо не тільки в судовому порядку.

Ви як спадкоємець можете подати заяву та документи, необхідні для відповідної реєстрації що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно (це може бути, наприклад, виписка з погосподарської книги), витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.

З заявою про реєстрацію прав власності на житловий будинок Ви можете звернутися до будь-якого реєстратора (нотаріуса) в межах області. В такому випадку право власності на житловий будинок, що належав Вашій матері, буде зареєстровано за Вашою матір’ю (померлою).Після чого, на підставі відомостей з Державного реєстру прав, нотаріус має можливість видати Вам Свідоцтво про право на спадщину.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Для отримання консультації та подальшого оформлення спадщини рекомендуємо звернутися до державної нотаріальної контори чи будь-якого приватного нотаріуса за останнім місцем проживання померлого.


Ministr usticiiКонсультує Міністр юстиції

Павле Дмитровичу, ми готуємося до найважливішої події, до народження синочка. Я читала Ваші консультації з багатьох питань, але Ви так і не розповіли детально, яка процедура реєстрації дитини після народження. Скажіть будь-ласка що і за чим нам треба буде зробити і на що звернути увагу?

Вікторія Будерацька

Що потрібно зробити після народження дитини?

Батьки зобов’язані не пізніше 1 місяця від дня пологів, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання одного з батьків або за місцем народження дитини.

Заявниками можуть бути як батьки дитини, так і інші особи. Присутність обох батьків є обов’язковою, якщо батьки мають різні прізвища.

Державна реєстрація проводиться з одночасним визначенням походження дитини та присвоєнням їй імені, прізвища та по батькові.

Як визначається походження дитини?

Походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини.

Походження дитини від батька визначається на підставі свідоцтва про шлюб, якщо на час народження дитини мати перебувала з ним у шлюбі.

Якщо батьки не перебувають у шлюбі, походження дитини від батька визначається за письмовою заявою матері та батька дитини про визнання батьківства або за рішенням суду.

При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків або відповідного рішення суду, запис про батька провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Які документи потрібні для реєстрації народження?

Одночасно із заявою про державну реєстрацію народження (усною або письмовою) для проведення державної реєстрації народження дитини подається:

  • - паспорт заявника, якщо заявниками є не її батьки;
  • - документ, який підтверджує факт народження – медичний документ, виданий закладом охорони здоров'я;
  • - паспорти батьків або одного з них;
  • - документ, що підтверджує походження дитини від батька (свідоцтво про шлюб або спільна заява матері та батька дитини або заява матері)
  • - За відсутності документа закладу охорони здоров’я або медичної консультативної комісії, підставою для реєстрації народження є рішення суду про встановлення факту народження.

Як визначитися з ім’ям, прізвищем та по батькові дитини?

При державній реєстрації народження дитині присвоюється прізвище, ім’я та по батькові, які індивідуалізують особу, виділяють її з-поміж інших.

Прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати й батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Батьки, які мають різні прізвища, можуть присвоїти дитині подвійне прізвище. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки або судом.

Ім’я дитини визначається за згодою батьків. Ім’я дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, визначається матір’ю дитини. Дитині може бути дано не більше двох імен, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належать мати або батько. Спір між батьками щодо імені дитини може вирішуватися органом опіки або судом.

По батькові присвоюється за власним іменем батька. Якщо батько має подвійне ім’я, то по батькові дитині присвоюється за одним із них. На прохання батьків по батькові може також утворюватись згідно з національними традиціями або не присвоюватись взагалі.

Якщо батьківство дитини не визнано, по батькові визначається за іменем особи, яку мати дитини назвала її батьком.

Де працює послуга з прийому документів для реєстрації у пологових?

З метою створення сприятливих умов, спрямованих на спрощення доступу громадян до адміністративних послуг в усіх регіонах України надається послуга щодо прийому документів, необхідних для державної реєстрації народження, та видачі відповідного свідоцтва безпосередньо в пологових будинках. Загалом у 477 медичних установах. За 2016-2017 роки цією послугою скористалися 238 166 громадян.

Інформація про пологові будинки, в яких можна отримати свідоцтво про народження дитини розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції (https://minjust.gov.ua).

Які додаткові послуги можна отримати разом зі свідоцтвом?

За бажанням батьків чи одного з них під час проведення державної реєстрації народження дитини можуть бути прийняті документи для реєстрації місця проживання новонародженої дитини.

Чи є покарання для батьків, які несвоєчасно зареєстрували дитину?

Несвоєчасна без поважної причини державна реєстрація батьками народження дитини в державних органах державної реєстрації актів цивільного стану тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 до 153 грн).

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

За більш детальною інформацією звертайтесь до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Харківській області (057) 700 39 69.


Ministr usticiiКонсультує Міністр юстиції

Добрий день! Звертаюся до Вас за порадою. Ми багато років жили у квартирі, яку ще за радянських часів, якось про те, щоб приватизувати не задумувалися, бо й проблем було вдосталь, та грошей все не вистачало. Зараз кажуть, що можуть виселить з квартир усіх, хто ще не приватизував. Підкажіть, як нам приватизувати квартиру?

Ольга Кашпор

Хто має право на приватизацію?

Громадяни України, які постійно проживають в квартирах (будинках) державного житлового фонду або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Право на приватизацію житлових приміщень з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які на законних підставах проживають у них.

Кожен громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

Які об'єкти не підлягають приватизації?

  1. квартири-музеї;
  2. квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв;
  3. квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, які перебувають в аварійному стані; квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного відселення.

Як можна приватизувати житло?

Приватизація здійснюється шляхом:

  • безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю;
  • продажу надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.

Варто додати, що право кожного громадянина України на приватизацію займаного ним житла безоплатно в межах номінальної вартості житлового чека або з частковою доплатою один раз необхідно розуміти так, що право громадян України на безоплатну приватизацію державного житлового фонду вважається реалізованим один раз, якщо, зокрема, громадянин України повністю використав житловий чек для приватизації житла у державному житловому фонді, і у його власність безоплатно передано в одній чи кількох квартирах (будинках) загальну площу з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім’ю.

Куди звернутися для приватизації?

Приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Які потрібно зібрати документи?

  1. оформлена заява на приватизацію;
  2. копія документа, що посвідчує особу;
  3. технічний паспорт на квартиру (будинок), жиле приміщення у гуртожитку;
  4. довідка про склад сім'ї та займані приміщення;
  5. копія ордера про надання житлової площі (копія договору найму жилого приміщення у гуртожитку);
  6. документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду (довідка з попередніх місць проживання (після 1992 року) щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду);
  7. копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації;
  8. заява – згода тимчасово відсутніх членів сім'ї наймача на приватизацію.

Кому може бути відмовлено у приватизації?

Згідно із законодавством органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Перелік таких випадків чітко визначений у законодавстві і є вичерпним. До них відносяться відсутність у особи права на приватизацію та заборона приватизувати конкретне приміщення.

Так у приватизації може бути відмовлено, зокрема, громадянам, які:

  • - повністю використали житлові чеки;
  • - проживають у приміщенні, яке має статус службового;
  • - проживають у гуртожитках менше ніж 5 років,  без правових підстав;
  • - проживають у гуртожитках, призначених для тимчасового проживання, у зв'язку з навчанням, перенавчанням чи підвищенням кваліфікації у навчальних закладах та у зв'язку з роботою (службою) за контрактом;
  • - мешкають у спеціальних гуртожитках, призначених для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі і потребують поліпшення житлових умов або жила площа яких тимчасово заселена, або яким немає можливості повернути колишнє жиле приміщення;
  • - потребують медичної допомоги у зв'язку із захворюванням на туберкульоз;
  • - проживають у гуртожитках, що мають статус соціальних на день набрання Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків".

Чи можна оскаржити відмову?

Спори щодо приватизації квартири (будинку), житлового приміщення в гуртожитку вирішуються в порядку цивільного судочинства.

Чи можна продати або подарувати приватизоване житло?

Власник приватизованого житла має право розпорядитися майном на свій розсуд. Він може продати, подарувати, заповісти, здати в оренду, обміняти, закласти, укласти будь-які інші угоди, які не заборонені законом.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім'ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

Підготовку та оформлення документів про передачу у власність громадян квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках може бути покладено на спеціально створювані органи приватизації (агентства, бюро, інші підприємства).

Додатково варто звернути увагу, що за громадянами, які не виявили бажання приватизувати займане ними житло, зберігається чинний порядок одержання і користування житлом на умовах найму.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Для проведення приватизації кімнат (жилих блоків, секцій) у гуртожитках, які на момент набрання чинності Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» знаходилися у комунальної власності територіальної громади міста Харкова, а також які були прийняті у комунальну власність територіальної громади міста Харкова після набрання чинності цим Законом Ви маєте право звернутись до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради за адресою: м. Харків, пл. Конституції, 16, каб. 6 б, тел. (057) 731-26-54.

Консультує Міністр юстиції

Консультує Міністр юстиції

Консультує Міністр юстиції


Ministr usticiiКонсультує Міністр юстиції

Вітаю Вас, Павле Дмитровичу! По телевізору багато казали про те, що Мін’юст прийняв закон, який примусить чоловіків, які не платять аліменти, зробити це, або до них буде застосоване серйозне покарання. Мій колишній чоловік вже кілька років ні копійки не дає нам з дитиною. Поясніть, що саме його очікує за новим законом.

Оксана Муляр

Проблема безвідповідального ставлення батьків до утримання своїх дітей, дійсно, є однією з найбільш актуальних в Україні. На обліку виконавчої служби Міністерства юстиції перебуває майже 600 тисяч проваджень про примусове стягнення аліментів. З них понад 90 тисяч стосуються боргу, який перевищує 6 місяців.
І це при тому, що лише за минулий рік державними виконавцями Мін’юсту стягнено понад 2,4 млрд грн заборгованості по аліментах на користь 576 тисяч дітей.
Вирішити проблему без законодавчих змін було неможливо. Тому Мін’юст розробив законопроект №7277 #ЧужихДітейНеБуває про посилення відповідальності злісних неплатників аліментів.
Документ підтримала Верховна Рада України та підписав Президент України. 6 лютого цього року Закон вступає в силу.
Які нові засоби впливу запроваджує закон?
Спрощується порядок встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України. Законом на виконавця покладається обов’язок встановлювати таке обмеження без участі суду.
Крім того, з моменту вступу у дію закону злісних неплатників буде обмежено у праві керування транспортними засобами, у праві користування вогнепальною зброєю та у праві полювання.
Той із батьків, хто не проживає з дитиною і має заборгованість зі сплати аліментів, не зможе впливати на рішення щодо тимчасового виїзду дитини за межі України з метою лікування, навчання дитини за кордоном, відпочинку.
Всі ці обмеження застосовуватимуться до повного погашення заборгованості.
Окрім цього, для неплатників вводиться новий вид адміністративного стягнення – суспільно корисні роботи. Оплата за такі роботи йтиме на погашення заборгованості зі сплати аліментів.

Чи до всіх боржників будуть застосовуватися такі заходи?
Важливо звернути увагу на те, що ці положення Закону застосовуються лише до злісних неплатників аліментів – борг яких перевищує суму відповідних платежів за 6 місяців.
Водночас, ми не збираємося залишати недобросовісних батьків без засобів заробітку чи нормального життя.
Для прикладу, тимчасове обмеження у праві користування транспортними засобами не може застосовуватися до боржника якщо:
- керування транспортними засобами є для боржника основним законним джерелом доходу;
- у разі використання боржником транспортного засобу у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю;
- у випадку проходження боржником військової служби;
- розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліменти.

У таких випадках рішення щодо застосування обмежень визначатимуться окремо, враховуючи всі обставини.
Скільки коштує звернення до суду з вимогою стягнути борг?
Відповідно до прийнятих змін батьки, які подають заяву щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів, звільняються від сплати судового збору.
Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?
За більш детальною інформацією звертайтесь до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області (057) 752 35 21.


 

додаток iнфографiка novi kategoriiЖертви насильства та діти отримали більше можливостей доступу до безоплатної правової допомоги

07 січня 2018 року набрав чинності Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (опубліковано в газеті «Голос України» №4 (6759), яким внесено зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу». Зокрема, розширено доступ до безоплатної вторинної правової допомоги для осіб, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а також – для дітей.

Нагадаємо, безоплатна вторинна правова допомога (далі – БВПД) полягає в отриманні захисту, представництва інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру. Її надають юристи центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі – центри), або бюро правової допомоги, а також адвокати, які співпрацюють із центрами. Послуги юристів та адвокатів оплачує держава.

Право на безоплатну вторинну правову допомогу мають найбільш чутливі та соціально незахищені категорії осіб, такі як: діти-сироти, ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (у том числі й учасники АТО), малозабезпечені, люди з інвалідністю, переселенці та особи, які претендують на отримання статусу внутрішньо переміщеної особи, біженці, та інші відповідно до ст. 14 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу».

Із внесеними законодавчими змінами право на всі види БВПД отримали й особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі.

Центри отримали нові повноваження щодо роботи із цією категорією, які полягають у:

  • ü Забезпеченні надання безоплатної правової допомоги постраждалим особам, у тому числі на базі загальних та спеціальних служб підтримки постраждалих осіб;
  • ü Взаємодії із іншими суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
  • ü Звітування про результати здійснення повноважень у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», особою, яка постраждала від домашнього насильства є будь-яка особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.

Домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» зазначає, що особою, яка постраждала від насильства за ознакою статі є особа, яка зазнала насильства за ознакою статі.

Насильство за ознакою статі – діяння, спрямовані проти осіб через їхню стать, або поширені в суспільстві звичаї чи традиції (стереотипні уявлення про соціальні функції (становище, обов'язки тощо) жінок і чоловіків), або діяння, що стосуються переважно осіб певної статі чи зачіпають їх непропорційно, які завдають фізичної, сексуальної, психологічної або економічної шкоди чи страждань, включаючи погрози таких дій, у публічному або приватному житті.

Крім того, згаданими законодавчими змінами розширено категорію дітей як суб’єктів права на БВПД.

Отримати її відтепер можуть не лише діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (як було дотепер), а усі діти.

За отриманням правової допомоги відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» звертайтесь до Первомайського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: м. Лозова, вул. Свято-Миколаївська, буд. 4, 3-й поверх.


Ministr usticii

Консультує Міністр юстиції

Пане міністре, хочу звернутися до вас за порадою. Ви неодноразово говорили про боротьбу з насильством у сім’ї і казали, що насильство це не тільки коли б’ють, а й коли принижують і знущаються. В мене на жаль склалася така ситуація, що чоловік постійно показує свою зневагу до мене. Що мені робити в такому випадку, як це припинити?

Наталя Гук

 

Яким може бути насильство в сім’ї?

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Сексуальне насильство - будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності.

Психологічне насильство - словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.

Економічне насильство - умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

 

Куди звертатись, якщо зазнали насильства?

Облік і розгляд заяв та повідомлень про застосування домашнього насильства проводиться суб'єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству:

- районними, районними у містах Києві і Севастополі державними адміністраціями та виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад;

- службами у справах дітей;

- загальними та спеціалізованими службами підтримки постраждалих осіб (центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді; притулки для дітей; центри соціально-психологічної реабілітації дітей; соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка); центри соціально-психологічної допомоги; територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг); інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги);

- уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України;

- судом (у випадку заяви про видачу обмежувального припису стосовно кривдника);

- цілодобовим кол-центром з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей.

 

Які необхідно подати документи?

Допомога постраждалим особам надається за місцем звернення.

Працівником суб'єкта, що здійснює заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі  вносяться відомості зокрема про:

особу, яка повідомила про вчинення насильства (прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць, рік народження; місце проживання; номер контактного телефону), - за згодою;

постраждалу особу (прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць, рік народження; стать; громадянство; місце проживання; місце навчання та/або місце роботи; номер контактного телефону) - за згодою;

кривдника (прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць, рік народження; стать; громадянство; місце проживання; місце навчання та/або місце роботи; номер контактного телефону) та про характер відносин між кривдником і постраждалою особою;

випадок домашнього насильства, насильства за ознакою статі (дата вчинення; місце вчинення; форма домашнього насильства; вид шкоди чи страждань, завданих внаслідок насильства за ознакою статі; короткий опис);

потреби постраждалої особи.

У заяві до суду про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) заявника та заінтересованої особи, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, у разі якщо заява подається особою, яка може бути заявником, у розумінні статті 350 -2 Цивільного процесуального кодексу України, - процесуальне становище особи, яка подає заяву, із зазначенням її імені (прізвища, імені та по батькові), місця проживання чи перебування, поштового індексу, відомих номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти, а також ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) дитини або недієздатної особи, в інтересах якої подається заява, місце її проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, якщо такі відомі;

3) обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).

 

Як довго розглядаються заяви?

У разі виявлення фактів домашнього насильства стосовно дітей або отримання відповідних заяв чи повідомлень не пізніше однієї доби повідомляється служба у справах дітей, уповноважені підрозділи органів Національної поліції України.

У разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України кривднику виноситься терміновий заборонний припис.

Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду.

 

Що робити у разі отримання тілесних ушкоджень?

Установи і заклади охорони здоров'я у разі виявлення тілесних ушкоджень забезпечують в установленому порядку проведення медичного обстеження постраждалих осіб, а у разі ушкоджень сексуального характеру направляють постраждалих осіб на тестування на ВІЛ-інфекцію.

Уповноважені підрозділи органів Національної поліції, зокрема, вживають заходи для припинення домашнього насильства та надання допомоги постраждалим особам,  забезпечують інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися, винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників, взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством, анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством.

 

Яка відповідальність за вчинення насильства? 

За вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування законодавством встановлено відповідальність  у виді  накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб. А у разі вчинення тих самих дій особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі правопорушення передбачено відповідальність  у виді штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

Кримінальна відповідальність при проявах домашнього насильства настає за вчинення легких тілесних ушкоджень, умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень, побоїв і мордувань тощо відповідно до кримінального кодексу.

Разом з тим, Верховною Радою прийнято Закон України від 06 грудня 2017 року № 2227-VIII «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами», який набирає чинності через рік з дня його опублікування, та передбачає зміни до Кримінального кодексу України, а саме доповнення новою статтею 1261, якою встановлюється кримінальна відповідальність  за домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи. За такі дії особа буде нести покарання у виді громадських робіт на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк до двох років.

 

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Більш детальні роз’яснення та адвокатську допомогу можна отримати в Регіональному центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях. Дізнатися, де розташований найближчий пункт правової допомоги можна на сайтах Міністерства юстиції України та Головного територіального управління юстиції у Харківській області або за телефоном гарячої лінії 0(800) 213-103.


Умови призначення і виплати державної допомоги при народженні дитини

Допомога при народженні дитини надається одному з батьків або опікуну, який постійно проживає разом із дитиною.

Для отримання допомоги при народженні дитини необхідно звернутись до відділу соціального захисту населення за місцем проживання одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, або за місцем народження дитини. Заява також може бути подана в електронній формі через офіційний веб-сайт Міністерства соціальної політики України з використанням електронного цифрового підпису (у такому разі факт народження дитини на території України підтверджується за інформацією з Державного реєстру актів цивільного стану громадян). Електронний цифровий підпис можна отримати в Державній фіскальній службі, у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Центр сертифікації ключів «України», а також у банківських установах «УкрСиббанк» та «Приватбанк». В Приватбанку ЕЦП можна отримати он-лайн через сервіс «Приват 24».

Звернутися із заявою про призначення допомоги необхідно не пізніше 12 календарних місяців після народження дитини, інакше допомогу не призначать. Якщо раптом отримувач допомоги помер, допомогу при народженні дитини може продовжити отримувати інший з батьків або опікун, який повинен звернутись із відповідною заявою не пізніше ніж через 12 місяців після смерті отримувача допомоги.

Для отримання допомоги при народженні дитини необхідно пред’явити:

1) паспорт або інший документ, який підтверджує особу;

2) заяву одного з батьків (чи опікуна), з яким постійно проживає дитина, за встановленою формою;

3) копію свідоцтва про народження дитини;

У випадку, коли заяву подає опікун, необхідно додати копію рішення про встановлення опіки.  Якщо жінка має зареєстроване місце проживання на території України і народила дитину під час тимчасового перебування за межами України також додаються видані за кордоном компетентними органами і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини

Допомога при народженні дитини, яка народилася після 30 квітня 2014 року, призначається у розмірі 41 280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10 320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами (860 грн. на місяць).

Опі­кунам допомога при народженні дитини призначається на кожну взяту під опіку дитину. Якщо дитину влаштовано у дитя­чий заклад на повне державне утримання, допомога також призначається і виплачується також у розмірі, вста­новленому при народженні дитини, а гроші при цьому перераховують на відкритий у банку рахунок дитини.

Звертаємо увагу, що держава здійснює контроль за цільовим використанням державної допомоги при народженні дитини. Контроль за цільовим використанням дер­ жавної допомоги здійснюється працівниками центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. У разі встановлення факту нецільового викорис­тання коштів виплату допомоги може бути припинено.

У випадку невідвідування матір’ю (батьком, опікуном) дільничного лікаря-педіатра (сімейного лікаря), під наглядом якого перебуває дитина віком до одного року, адміністрація лікувально-профілактичного закладу повідомляє про це орган соціального захисту населення за місцем проживання дитини.

Рішення про припинення виплати допомоги приймається у разі:

  • - позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
  • - відмови отримувача допомоги від виховання дитини;
  • - нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;
  • - відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
  • - тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання, крім дітей, які народилися під час перебування матері в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань за умови перебування дитини разом із матір’ю;
  • - припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини;
  • - перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;
  • - усиновлення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;
  • - смерті дитини;
  • - смерті отримувача допомоги;
  • - виникнення інших обставин.

Рішення про припинення є не кінцевим і виплату допомогу при народженні можуть відновити (крім випадків смерті дитини і її усиновлення). Для цього особі, яка здійснює догляд за дитиною, потрібно звернутися протягом 12 місяців після припинення виплати допомоги до органу соціального захисту населення з письмовою заявою.

Якщо Ви потребуєте правової інформації, консультації або роз’яснень з правових питань, допомоги в складенні заяв, скарг та інших документів не процесуального характеру, Ви завжди можете звернутись до нашого центру безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: м. Лозова, вул. Свято-Миколаївська, 4, тел. для довідок (05745) 2-71-03; 2-71-04 або до його відділів в Барвінківському, Близнюківському, Кегичівському, Сахновщинському та Первомайському районах.

Крім того, в разі, якщо Ви є працездатною особою та маєте дохід, який не перевищує 3368 грн (станом до 01 грудня 2017 року), або є непрацездатною особою з доходом не більш ніж 2624 грн., внутрішньо переміщеною особою або ветераном війни (учасником АТО) з будь-яким матеріальним станом, і потребуєте правової допомоги у вигляді складення процесуальних документів або представництва в суді, іншому державному органі – використовуйте своє право на отримання доступу до правосуддя шляхом звернення до центру безоплатної вторинної правової допомоги та його структурних підрозділів.


01

Графік прийому населення та контактна інформація:

 Лозівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної право

вої допомоги працює з понеділка по п’ятницю з 08:00 до 17:00 без перерви.

Адреса: м. Лозова, вул. Паризької Комуни, буд. 4 (готель “Лозова”),  3 поверх, кабінет

и 28, 31.

Телефон: (05745) 2-71-03.

Гаряча лінія системи безоплатної вторинної правової допомоги:

0-800-213-103

Керівник Лозівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги: Шевченко Ірина Миколаївна; телефон – (05745) 2-71-04.

Адреса електронної пошти: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Діяльність Лозівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги поширюється на територію Близнюківського, Лозівського, Первомайського районів та міст Лозова, Первомайський Харківської області.

При першому зверненні до Центру  необхідно мати при собі паспорт та ідентифікаційний код.

Завдання Лозівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги:

Безоплатна  вторинна  правова  допомога  -  вид  державної гарантії,  що  полягає  у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.

Основним завданням центру є створення рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя шляхом організації надання безоплатної вторинної правової допомоги, а саме забезпечення надання таких видів правових послуг:

1) здійснення представництва інтересів осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;

2) складання документів процесуального характеру.

Категорії населення, які мають право на отримання безоплатної вторинної правової допомоги:

Право на безоплатну вторинну правову допомогу, згідно статті 14  Закону України «Про безоплатну правову допомогу», мають такі категорії осіб:

- особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо середньомісяч-ний  сукупний дохід  їхньої  сім'ї  нижчий  суми прожиткового  мінімуму сім’ї, розрахованого відповідно до Закону України "Про прожитковий мінімум";

- інваліди,  які  отримують  пенсію  або  допомогу, що призначається  замість пенсії, у розмірі менше двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб;

- діти-сироти,  діти,  позбавлені  батьківського піклування, безпритульні діти,  діти,  які можуть  стати  або  стали  жертвами насильства  в  сім'ї;

- особи, які претендують ся на статус біженця (до моменту прийняття рішення про надання такого статусу);

- ветерани  війни  та особи,  на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії  їх соціального захисту", особи, які  мають  особливі  заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною,  особи,  які належать до  числа  жертв нацистських переслідувань –  на правові послуги стосовно питань, пов'язаних з їх соціальним захистом;

- особи,  щодо  яких  суд  розглядає  справу  про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та   поновлення  цивільної дієздатності   фізичної особи; про надання психіатричної  допомоги  в  примусовому  порядку;

- реабілітовані - на правові послуги стосовно питань, пов'язаних з реабілітацією;

 

Служба за контрактом

Новини

Урядові портали

Сайт президента України Кабінет міністрів Реестр виборців Харківська обласна рада Державна фіскальна служба України Харківська обл. держ. адміністрація Інститут держ. управління
Інститут держ. управління
ВГОРУ