Оголошення

Дивитись усі

Туристичний маршрут

Туристичний маршрут

по місту Лозова

Залізничний вокзал станції Лозова. Тут відбувся перший бій українських військ проти російських більшовиків 14 – 15 грудня 1917 року. 8 квітня 1918 року станцію звільнено підрозділами Запорізької дивізії українських військ під командуванням полковника Всеволода Петріва. Того ж місяця, в квітні 1918 року, через станцію Лозова проходили українські підрозділи полковника Петра Болбочана, які йшли визволяти Крим та полковника Володимира Сікевича – на визволення Донеччини. У 1918 року відбувався парад Державної Варти Української Держави – підрозділу, який займався охороною порядку в країні. У грудні 1918 – січні 1919 року українські війська вели оборонні бої за станцію, про що є цікаві спогади учасників тих подій Петра Дяченка та Володимира Сосюри. У 1919 році тут вбито більшовиками українського співця-лірника Йосипа Гливкого.

Майдан залізничників, вулиця Привокзальна. Місце перебування багатьох українських військових діячів – генералів Олександра Загродського та Павла Кудрявцева, полковника Степана Лазуренка, отаманів Івана Кобзи, Омеляна Волоха, Нестора Махна. Вулицею Привокзальною везли ховати українських вояків на старе лозівське кладовище.

Вулиця Богданівська. Названа на честь першого українського підрозділу часів Української революції (1917 – 1922 рр.) – 1-го Українського імені Богдана Хмельницького полку (богданівці). Богданівці перебували в Лозовій, захищаючи містечко від червоного агресора. На цій же вулиці була синагога, в якій 1919 року влаштували погром російські підрозділи «білих».

Вулиця Юхима Березовського. Колишня Миколаївська, одна з головних вулиць міста. Згадується у спогадах лозівчан як місце, де проїжджали як українські гайдамацькі підрозділи, так і бійці Революційної повстанської армії України Н. Махна.

Сквер імені Т. Шевченка. Колишня Базарна площа, неподалік розташовувалися Матвіївська церква та кінотеатр «Марс». У квітні 1917 року у Лозовій відбувся мітинг під синьо-жовтими прапорами, яким керував лозівчанин С. Ільченко. Було виконано пісні «Заповіт» (на вірш Т. Шевченка) та «Не пора, не пора» (на вірш І. Франка).

Лозівський краєзнавчий музей. У залі, присвяченому історії ХХ століття, представлена експозиція на тему Української революції 1917 – 1921 років, яка доповнює матеріали екскурсії. На стендах фото українських військових діячів, які визволяли Лозову, а також фото їхніх супротивників, уривки із спогадів, тогочасної преси, схеми тощо.

Меморіальний Хрест «Героям України» (Гайдамацький Хрест) на честь загиблих українських вояків часів Української революції 1917 – 1921 рр. Околиця Заячої балки, де було поховано загиблих гайдамаків. Хрест встановлено патріотичної громадськістю в жовтні 1991 року. У заході окрім лозівчан також брали участь гості з Харкова, Полтави, Дніпра, Києва, Івано-Франківська. Біля нього регулярно відбуваються святкові урочистості на День незалежності України, Покрову (День захисника України), День героїв тощо.

Колишня чоловіча гімназія (вулиця Покровська). На гімназію збирав кошти місцевий осередок товариства «Просвіта». Товариство «Просвіта» виникло у Львові 1868 року і поширилося по всій Україні, зокрема і в Лозовій, Панютиному, Царедарівці. «Просвіта» займалася підтримкою української освіти, культури, науки. Серед випускників гімназії – хорунжий української армії Григорій Хмеленко, який героїчно загинув у боротьбі проти «червоних» і похований у нинішньому Івано-Франківську.

У разі подорожі залізницею варто звернути увагу на станції, де відбувалися бої між українськими підрозділами та більшовицькими військами в 1918 – 1919 роках: Краснопавлівку, Герсеванівський, Панютине.

 

Новини

Урядові портали

Сайт президента України Кабінет міністрів Реестр виборців Харківська обласна рада Державна фіскальна служба України Харківська обл. держ. адміністрація Інститут держ. управління
Інститут держ. управління
ВГОРУ